Міністерство юстиції підписало з Державною службою зайнятості та Державною службою України з питань праці два меморандуми про співробітництво, які забезпечать подальше покращення показників повернення аліментів дітям.
Перший з підписаних меморандумів, забезпечить обмін з Державною службою зайнятості інформацією щодо вакантних посад по всій Україні.
Міністр юстиції Павло Петренко повідомив, що нині понад 108 тисяч боржників не мають ні роботи, ні житла, ні майна.
«Ми пропонуватимемо боржникам добровільно працевлаштуватися на роботу. Якщо вони не захочуть самостійно працювати й отримувати дохід, щоб виконувати свій обов’язок перед дітьми, ми направлятимемо їх на роботу через інструмент суспільно корисних робіт», – зазначив Міністр юстиції.
Другий меморандум, який Мін’юст підписав Державною службою України з питань праці підходить до вирішення цієї проблеми з іншого боку.
«За минулий рік ми отримали близько 10 тисяч скарг від батьків, які проживають з дітьми про те, що боржники працюють неофіційно й отримують зарплату в конвертах. Вони таким чином не лише ухиляються від обов’язку сплачувати аліменти, а й не платять податки, що також є порушення українського законодавства», — повідомив Павло Петренко.
Підписаний меморандум передбачає, що Міністерство юстиції надаватиме інформацію про факти незаконного отримання коштів від роботодавців органам Держслужби з питань праці.
«Інспектори держапраці приходитимуть з інспекційними перевірками на такі підприємства. Ми плануємо вирішити дві проблеми. Перша – легалізувати зарплати аліментників і змусити останніх заплатити власним дітям. Друга – навести лад на підприємствах, які через такі сірі схеми порушують українське законодавство і не платять податки, відбираючи право дітей на отримання аліментів», — підкреслив очільник Мін’юсту.
Министерство образования и науки обратилось к председателю КГГА Виталию Кличко с просьбой пересмотреть решение Киевского городского совета от 13 сентября 2018 года № 1369/5433, в соответствии с которым родители незарегистрированных в столице детей должны оплачивать их обучение в коммунальных детсадах Киева. Соответствующее письмо за подписью Министра Лилии Гриневич было направлено 18 января 2019 года.
Указанное решение горсовета вступило в силу 1 января 2019 года и предусматривает установление платы за предоставление дошкольного образования в коммунальных заведениях дошкольного образования территориальной общины города Киева для родителей детей, которые не зарегистрированы в городе Киеве.
МОН акцентирует внимание на недопустимости принятия решений, ограничивающих конституционные права детей, в частности на доступное и безоплатное получение дошкольного образования. Ведь в ч. 2 ст. 28 Закона «О дошкольном образовании» определено, что ребенок имеет гарантированное государством право на безоплатноедошкольное образование в государственных и коммунальных заведениях образования. Также министерство отметило, что регистрация места жительства или места нахождения лица или его отсутствия не могут быть основанием для ограничения прав и свобод, предусмотренных Конституцией, законами или международными договорами Украины.
В качестве примера МОН приводит аналогичную ситуацию в городе Тернополе, которая уже стала предметом судебного обжалования. Так, Тернопольский окружной административный суд признал незаконным установление платы за получение дошкольного образования в заведениях дошкольного образования города Тернополь для детей, которые не зарегистрированы в нем (решение от 7 ноября 2018 года по делу № 1940/1387/18). Указанное судебное решение еще не вступило в законную силу в связи с его апелляционным обжалованием. Советуем поставить данное дело на контроль в системе анализа судебных решений Verdictum: тогда вы первыми сможете ознакомиться с его ходом.
19 января вступил в силу Закон № 2661- VIII относительно обеспечения образовательного процесса надлежащими условиями для труда и получения образования.
В соответствии с внесенными в Закон «Об образовании» изменениями объекты и имущество государственных и коммунальных заведений образования можно сдать в аренду с целью предоставления услуг, которые не могут быть обеспечены непосредственно заведениями образования, связанных с обеспечением образовательного процесса или обслуживанием участников образовательного процесса. Орган управления должен определить возможности пользования государственным недвижимым имуществом в соответствии с законодательством.
Прошлая редакция статьи не содержала исключений по запрету использования имущества учебных заведений не по образовательному назначению.
Таким образом, на территории вузов и школ за счет аренды можно будет размещать столовые, буфеты и другие социально-бытовые объекты.
Источник: сайт «ЮРЛИГА»
Далее
19 января вступил в силу Закон № 2657-VIII о противодействии буллингу (травле) — то есть действиям или бездеятельности участников образовательного процесса, которые заключаются в психологическом, физическом, экономическом, сексуальном насилии, в том числе с применением средств электронных коммуникаций, совершаемым в отношении малолетнего или несовершеннолетнего лица или таким лицом относительно других участников образовательного процесса, в результате чего мог быть или был причинен вред психическому или физическому здоровью потерпевшего.
Типичные признаки буллинга:
— систематичность (повторяемость) деяния;
— наличие сторон — обидчик (буллер), потерпевший (жертва буллинга), возможные наблюдатели;
— действия или бездеятельность обидчика, следствием которых является причинение психического или физического вреда, унижение, страх, тревога, подчинение потерпевшего интересам обидчика, или социальная изоляция потерпевшего.
За буллинг установлена административная ответственность: КоАПдополнено новой статьей 173-4, согласно которой родители детей-буллеров от 14 до 16 лет заплатят штраф от 50 до 100 НМДГ или отбудут общественные работы сроком от 20 до 40 часов. Если же буллингом занималась группа детей этого возраста родители должны будет заплатить от 100 до 200 НМДГ или заниматься общественными работами от 40 до 60 часов.
Верховний Суд застосував штраф в сумі трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (5763 грн) за зловживання процесуальними правами.
Таке рішення прийняв Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду під час перевірки касаційної скарги за позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Вищої ради юстиції України та Вищої ради правосуддя про визнання протиправними та нечинними рішення та наказу.
Суд касаційної інстанції повернув скаржнику касаційну скаргу у зв’язку з тим, що в ній не викладені передбачені Кодексом адміністративного судочинства України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Крім того, ця касаційна скарга містить неприпустимі нецензурні висловлювання на адресу суддів Шостого апеляційного адміністративного суду.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду наголосила, що сторони повинні не припускати використання нецензурної лексики як під час оформлення документів для подання до суду всіх інстанцій, так і в публічному житті, оскільки нецензурна лайка не підсилює ефективність і переконливість інформації в документах офіційно-ділового стилю, а свідчить про культурний вакуум та демонструє неповагу до суддів.
Суд зазначив, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 45 КАС України).
Відповідно до ч. 4 ст. 45 КАС України у випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього відповідні заходи.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 149 цього Кодексу суд постановив ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України зі скаржника штрафу, через зловживання процесуальними правами.
З ухвалою Касаційного адміністративного cуду у складі Верховного Суду від 8 січня 2019 року у справі № 826/3515/18 можна ознайомитися за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/79088560.
Верховна Рада прийняла Закон України «Про соціальні послуги», яким визначено основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику, подолання складних життєвих обставин та/або мінімізацію їх наслідків, особам/сім’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах.
Згідно із Законом, «соціальні послуги — дії, спрямовані на профілактику, подолання складних життєвих обставин, в яких перебуває особа/сім’я, або мінімізацію їх наслідків. Особі/сім’ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України».
Базовими є такі соціальні послуги: догляд вдома, денний догляд; підтримане проживання; соціальна адаптація; соціальна інтеграція та реінтеграція; надання притулку; екстрене (кризове) втручання; консультування; соціальний супровід;
представництво інтересів; посередництво (медіація); соціальна профілактика; натуральна допомога; фізичний супровід осіб з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату та пересуваються на кріслах колісних, порушення зору; переклад жестовою мовою; догляд та виховання дітей в умовах, наближених до сімейних; супровід під час інклюзивного навчання; інформування.
Законом встановлено державний стандарт соціальних послуг.
Дія цього Закону поширюється на громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах проживають або перебувають на території України, у тому числі на осіб, на яких поширюється дія Закону України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”, і належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах.
Законом визначено термін «базові соціальні послуги», згідно з яким це «соціальні послуги, надання яких отримувачам соціальних послуг гарантується Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, виконавчими органами міських рад міст обласного значення, а також виконавчими органами сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад, створених згідно із законом та перспективним планом формування територій громад і визнаних Кабінетом Міністрів України спроможними в порядку, встановленому законом.
Законодавчим актом також визначено Реєстр соціальних послуг — автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, адаптування, зміни, поновлення, використання, поширення (розповсюдження, реалізації, передачі), знеособлення і знищення визначених цим Законом даних про соціальні послуги.
Законом визначено поняття «складні життєві обставини», до яких віднесено обставини, що негативно впливають на життя, стан здоров’я та розвиток особи, функціонування сім’ї, які особа/сім’я не може подолати самостійно, а також чинники, що можуть зумовити складні життєві обставини.
Законом встановлено основні цілі та основні принципи надання соціальних послуг, основні напрями державної політики з питань надання соціальних послуг.
Згідно із Законом, законодавство України про соціальні послуги ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про соціальні послуги, що регулюють відносини у системі соціальних послуг, та міжнародних договорів України з питань надання соціальних послуг, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Закон визначає систему надання соціальних послуг, яка складається із сукупності суб’єктів, що формують державну політику з питань надання соціальних послуг, забезпечують реалізацію права особи/сім’ї на соціальні послуги, надавачів та отримувачів соціальних послуг, об’єднань отримувачів, об’єднань надавачів та професійних об’єднань працівників.
Закон встановлює класифікація соціальних послуг, згідно з якою, соціальні послуги поділяються на послуги, спрямовані на:
1) соціальну профілактику — запобігання виникненню складних життєвих обставин та/або потраплянню особи/сім’ї в такі обставини;
2) соціальну підтримку — подолання особою/сім’єю складних життєвих обставин;
3) соціальне обслуговування — мінімізацію для особи/сім’ї наслідків складних життєвих обставин, підтримку їх життєдіяльності та включення у громаду.
Згідно із Законом, перелік соціальних послуг, що надаються відповідно до цього Закону, визначається Класифікатором соціальних послуг, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Закон передбачає укладання договору про надання соціальних послуг.
Законом встановлено, що надання соціальних послуг через механізм соціального замовлення здійснюється за рахунок бюджетних коштів.
Соціальні послуги надаються через механізм соціального замовлення відповідно до державного стандарту соціальних послуг.
Закон встановлює відповідальність за порушення вимог законодавства про соціальні послуги.
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2020 року.
Далее
