Учасник дочірнього підприємства ТОВ звернувся до господарського суду з позовом до двох інших учасників ДП ТОВ про визнання його переважного права як учасника ДП ТОВ на придбання відчужуваних корпоративних прав та часток у статутному капіталі ДП.
Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, у задоволенні позову відмовлено. КГС ВС залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій із таких міркувань.
Позивач, заявляючи вимогу про визнання за ним переважного права на придбання відчужуваних корпоративних прав, фактично ототожнює такі різні поняття, як «корпоративні права» (так звані права з частки) та «права на частку», що не узгоджується з положеннями ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» і ст. 362 ЦК України, які стосуються виключного переважного права на придбання саме частки, а не права з частки.
Колегія суддів підкреслила, що, звертаючись до суду з позовом у цій справі, позивач фактично прагне набути у власність частки інших учасників у статутному фонді (статутному капіталі) ДП ТОВ. Належним способом захисту порушених прав позивача, який фактично прагне придбати відчужену частку іншого учасника, є позов про переведення на позивача прав і обов’язків покупця частки (частини частки). Саме такий спосіб захисту передбачений ч. 4 ст. 362 ЦК України та ч. 5 ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Належність та ефективність саме такого способу захисту порушених прав зумовлюється тим, що цей спосіб захисту безпосередньо передбачений законом і саме в такий спосіб (у разі задоволення позову) будуть відновлені порушені права / інтереси позивача. Саме собою визнання судом за позивачем переважного права на придбання частки іншого учасника не призведе до захисту цього порушеного права (у разі, якщо будуть встановлені обставини наявності такого права та його порушення), оскільки фактично таке визнання буде декларативним, що не спричиняє значущих для позивача наслідків у вигляді набуття права на частки інших учасників товариства.
КГС ВС звернув увагу також на те, що подання позову у цій справі про визнання за позивачем переважного права на придбання відчужуваних корпоративних прав та часток у статутному фонді (статутному капіталі) ДП ТОВ за наявності поданого позивачем іншого позову про визнання недійсним рішення загальних зборів і переведення на позивача прав та обов’язків покупця частки у статутному капіталі ДП ТОВ, тобто з належним способом захисту, за яким відкрито провадження в іншій господарській справі, є надмірним.
Постанова КГС ВС від 15 липня 2021 року у справі № 909/863/19.
Джерело: Верховний Суд
Далее
Госисполнители получили новый механизм для изъятия транспорта у должников. Об этом заявил замминистра юстиции по вопросам исполнительной службы Андрей Гайченко. По его словам, первые полтора десятка должников уже изъяли авто – у тех, кто «годами не платил алименты и штрафы».
Машины оперативно увозят на эвакуаторах для дальнейшей продажи на площадке OpenМarket.
Техническую сторону вопроса реализации нового инструмента замминистра решил не оглашать, чтобы не давать должникам преимущества и шанс скрыться от исполнительной службы.
Юристы предполагают, что, что речь идет о системе розыска должников «Гарпун», запуск которой состоялся при тесном сотрудничестве Минюста и Нацполиции.
«Информационная подсистема «Гарпун» – это автоматический мобильный прибор, с помощью лазерного радара которого безошибочно фиксируются нарушители и правоохранителям выдается картинка транспортного средства», – рассказал нам адвокат, управляющий АБ «Александра Кудрявцева» Александр Кудрявцев.
Работает система следующим образом:
1. Государственные исполнители территориальных отделов ГИС выносят постановления о розыске автомобиля должника, подкрепленные электронной цифровой подписью.
2. Данные об указанных постановлениях автоматически передаются на главный киевский сервер.
3. Полицейские задерживают транспортное средство, внесенное в базу данных «Гарпун», о чем составляют соответствующий акт, предусмотренный нормами КоАП, и передают имущество в органы Государственной исполнительной службы.
4. При необходимости госисполнитель производит опись имущества должника и обеспечивает его передачу на штрафплощадку для хранения, в соответствии с заключенным договором.
«До этого момента госисполнитель путем запроса мог установить владельца автомобиля, наложить на него арест, но реального розыска автомобиля не осуществлялось. Изъять арестованный автомобиль удавалось преимущественно в случаях, когда он, например, нарушал ПДД или попадал в ДТП», – подмечает нам Александр Кудрявцев.
Насколько эффективным будет этот механизм, покажет время. Но, по мнению адвоката, его эффективность напрямую зависит от скорости реагирования со стороны правоохранительных органов, ведь розыск и задержание автомобиля, даже обнаруженного системой «Гарпун», возложен именно на них.
Источник: юридический ресурс Протокол
ДалееСуть дела: моторное (транспортное) страховое бюро Украины обратилось в суд с иском к водителю, который совершил ДТП, о взыскании в порядке регресса понесенных расходов в виде регламентированной выплаты.
Истец ссылался на то, что вина ответчика подтверждается постановлением следователя о закрытии уголовного производства и который на дату совершения ДТП не имел действующего договора обязательного страхования гражданско-правовой ответственности владельцев наземных транспортных средств. В результате данного ДТП пешеход получил тяжелые телесные повреждения, которому в соответствии с расчетом на выплату страхового возмещения начислено убытки по повреждению здоровья в размере 63 384 грн. Указанные средства МТСБУ выплатило потерпевшему, поскольку они лично виновником ДТП не были возмещены.
Местный и апелляционный суды отказали в удовлетворении иска. Судебные решения мотивированы тем, что истцом не доказаны обстоятельства вины ответчика в причинении вреда, а такой вред причинен по вине потерпевшего, потому отсутствуют основания для его возмещения.
Коллегия судей Гражданского суда ВС не согласилась с выводами судов предыдущих инстанций, указав следующее.
Соответствующее постановление по делу № 450/4163/18 ВС принял 21.04.2021.
Особенностью возмещения вреда, причиненного источником повышенной опасности (кроме случая возмещения вреда, причиненного вследствие взаимодействия нескольких источников повышенной опасности), является то, что владелец такого источника обязан возместить причиненный ущерб независимо от его вины. Вместе с тем ответственность за вред, причиненный источником повышенной опасности, имеет свои пределы, за которыми ответственность исключается. К ним относятся непреодолимая сила и умысел потерпевшего.
Обязанность доказывания умысла потерпевшего или наличия непреодолимой силы законом возлагается на владельца источника повышенной опасности, поскольку действует гражданско-правовая презумпция причинителя вреда.
В то же время, действующее законодательство не предусматривает такого основания для освобождения от ответственности владельца источника повышенной опасности как вина потерпевшего, на которую сослались суды предыдущих инстанций.
При этом, согласно части второй статьи 1193 ГК Украины, если грубая неосторожность потерпевшего содействовала возникновению или увеличению вреда, то в зависимости от степени вины потерпевшего (а в случае вины лица, причинившего вред, — также от степени его вины) размер возмещения уменьшается, если иное не установлено законом, то есть грубая неосторожность потерпевшего может быть основанием для уменьшения размера возмещения, а не отказа в полном объеме.
Вина потерпевшего не учитывается при возмещении дополнительных расходов, предусмотренных частью первой статьи 1195 этого Кодекса, в случае возмещения вреда, причиненного смертью кормильца и в случае возмещения расходов на погребение (часть третья статьи 1193 ГК Украины).
С учетом изложенного, коллегия судей решила, что рассматривая дело, суды предыдущих инстанций не учли, что отсутствие вины водителя транспортного средства и закрытие уголовного производства в отношении него не освобождает последнего от обязанности возместить вред, причиненный источником повышенной опасности, то есть лицо, причинившее вред источником повышенной опасности, отвечает и за случайное его причинение (без вины).
Источник: ЮРЛІГА
Далее
Головне управління ДПС у м. Києві звертає увагу, що фізичні особи – підприємці зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, які використовуються для обчислення і сплати податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Вимоги щодо зберігання первинних документів встановлені п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Такі первинні документи зберігаються не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої вони використовуються.
У разі ліквідації платника податків первинні документи за період діяльності не менш як 1095 днів, що передували даті його ліквідації (які зберігалися в органі ДПС), в установленому законодавством порядку передаються органом ДПС до архіву.
Зазначені терміни зберігання первинних документів продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ст. 102 ПКУ.
Звертаємо увагу, що при заповненні податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця використовуються дані Книги обліку доходів або Книги обліку доходів та витрат, тому їх показники повинні бути підтверджені первинними документами, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок згідно із пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПКУ.
Водночас, за незабезпечення зберігання первинних документів до платників можуть бути застосовані штрафи відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПКУ.
Так, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.
Джерело: Протокол
Далее
У питанні стягнення шкоди завданої кредиторам банків пов’язаними особами – переломний момент. 25 травня Велика Палата Верховного Суду ухвалила рішення у справі №910/11027/18 за позовом Фонду гарантування вкладів до 14 колишніх керівників банку «Укоопспілка» про відшкодування ними солідарно понад 76 млн грн шкоди, завданої кредиторам банку. Це перше остаточне судове рішення в цій категорії справ, яке має сформувати правозастосовчу практику. А також – відновить розгляд ще 36 аналогічних справ про відшкодування шкоди пов’язаними особами щодо інших банків. Отримані в рамках виконання судового рішення кошти будуть спрямовані на розрахунок із кредиторами банку.
«Фонд гарантування вітає рішення Великої Палати Верховного Суду про стягнення з колишніх топ-менеджерів банку «Укоопспілка» шкоди, завданої кредиторам банку. Це — фундаментальне рішення, до якого ми йшли майже 2 роки. Вперше в практиці в Україні притягуються до солідарної відповідальності особи, пов’язані з банком, що ліквідується. Зазначене рішення суду розблоковує інші аналогічні справи. Наразі Фондом гарантування ініційовано 64 справи щодо стягнення шкоди з менеджменту та власників банків, що ліквідуються. Понад 30 з них були зупинені у зв’язку з розглядом цієї справи. Прийняте рішення допоможе розпочати розгляд цих справ по суті», – сказав Віктор Новіков, заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів.
Усі висновки Великої Палати Верховного Суду по справі «Укоопспілки» будуть враховуватись іншими судами всіх інстанцій під час розгляду аналогічних спорів. Наразі Фондом гарантування ініційовано 64 аналогічні справи до 774 відповідачів (акціонери та пов’язані особи неплатоспроможних банків) на загальну суму понад 97,2 мільярдів гривень, 36 з яких було зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи Укоопспілки.
Нагадаємо, суть спору у справі «Укоопспілки» зводилась до того, що відповідачі у складі колегіальних органів управління прийняли рішення про інвестування грошових коштів у розмірі близько 70 % всіх активів банку у неліквідні цінні папери фактично нульової вартості, чим спричинили шкоду банку та його кредиторам.
Зазначена справа була передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки містила виключну правову проблему щодо моменту, з якого потрібно починати розраховувати строк позовної давності.
Але фактично це не єдине правове питання, яке потребувало уваги Великої Палати Верховного Суду. На рівні найвищої судової інстанції, окрім цього, мало бути вирішено цілу низку таких питань, зокрема: щодо об’єднання позовних вимог (ця справа охоплює 5 епізодів завдання шкоди – прийняття рішень щодо укладання 5 договорів купівлі-продажу цінних паперів); оцінки належності виконання посадовими особами господарського товариства своїх фідуціарних обов’язків; солідарної відповідальності осіб, які приймали відповідні рішення тощо. Відповіді на ці питання стануть відомі одразу після оприлюднення повного тексту судового рішення по цій справі.
Довідково: 27.09.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення ПАТ «АБ «УКООПСПІЛКА» як юридичної особи. За даними на момент завершення ліквідації ринкова вартість активів банку склала 33,4 млн грн, тоді як «на папері» їх вартість була відображена у сумі майже 600 млн грн. Понад половину балансової вартості активів склали цінні папери, які, за висновками незалежного оцінювача, виявились нічого не варті. Іще майже 200 млн грн за балансовою вартістю склали кредити юридичним особам, ринкова вартість яких ледве перевищила 5 млн грн.
Джерело: Протокол
Далее
Продаж алкоголю неповнолітнім особам, тобто особам до 18 років, суворо заборонено законодавством України. Однак, деякі суб’єкти господарювання все ж таки намагаються уникнути відповідальності будь-якими способами.
Як вбачається із матеріалів справи, національною поліцією було складено протокол відносно касира супермаркета, яка здійснила продаж особі, що не досягла 18 років, алкогольного напою без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, за ч.2 ст. 156 КУпАП. Однак, справа була закрита, через закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності.
На підставі даних матеріалів, ДФС було прийнято рішення про застосування до ФОП, що фактично здійснив незаконну реалізацію, фінансових санкцій у вигляді штрафу за продаж алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років і за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без ліцензії.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ФОП звернувся до суду із позовом до ДПС про визнання протиправним ППР. Зокрема, ФОП стверджував, що самостійно не здійснював продажу неповнолітній особі алкоголю (пива), а тому у нього не могло бути ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями. Також позивач наголошував про не перебування у трудових відносинах із продавцем, якою здійснено реалізацію алкогольних напоїв неповнолітній особі та відсутність відповідного чеку.
З урахуванням зазначеного, вважав, що контролюючий орган незаконно застосував фінансові санкції до нього, через відсутність самого адміністративного правопорушення.
Суд першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовив, натомість апеляційний суд дане рішення скасував, а вимоги задовольнив.
Розглянувши касаційну скаргу ДФС, ВС підтвердив порушення законодавства ФОП і залишив в силі рішення суду першої інстанції.
ВС зазначив, що Закон №481/95-ВР не пов’язує відповідальність суб’єкта господарювання з тим, хто саме здійснив правопорушення, зокрема продаж алкогольних напоїв неповнолітній особі (офіціант, бармен, продавець чи інший працівник господарської одиниці). Необхідною умовою для відповідальності суб’єктів господарювання, передбаченої ч. 2 ст. 17 цього Закону, є факт реалізації алкогольного напою особі, яка не досягла 18 років, без наявності відповідної ліцензії.
Факт неперебування в трудових відносинах із ФОП особи, яка здійснила реалізацію алкогольних напоїв неповнолітній особі без наявності відповідної ліцензії, не може бути підставою для звільнення позивача від відповідальності за вказані правопорушення та застосування штрафної санкції.
ВС також критично оцінив посилання позивача на недоведеність продажу алкогольних напоїв неповнолітньому у зв’язку з відсутністю розрахункового документа, що підтверджує реалізацію. Адже обов’язком продавця є видача споживачеві розрахункового документа встановленої форми, який засвідчує факт купівлі товару з відповідною позначкою про дату здійснення такої операції. Недотримання цієї вимоги та відсутність розрахункового документа не є однозначним підтвердженням непроведення відповідної касової операції з продажу товару, а може свідчити про інші обставини: недотримання суб’єктом господарювання положень ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», намір уникнути відповідальності за реалізацію алкогольних / слабоалкогольних напоїв тощо.
З огляду на зазначене, ВС підтвердив правомірність винесеного контролюючим органом рішення.
При створенні юридичної особи, необхідно аби її назва відповідала встановленим державою вимогам. Вони визначені в профільному законі «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
У Міністерстві юстиції пояснили, як правильно обрати найменування юридичної особи, передає «Закон і Бізнес».
Назва юридичної особи повинна містити інформацію про її організаційно-правову форму (крім державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади АРК, державних, комунальних організацій, закладів, установ) та назву. Найменування може складатися з власної назви юридичної особи, а також містити інформацію про мету діяльності, вид, спосіб утворення, залежність юридичної особи та інші відомості згідно з вимогами до найменування окремих організаційно-правових форм юросіб, установленими Цивільним та Господарським кодексами України та профільним законом. Найменування релігійної організації, в свою чергу, може містити інформацію про її організаційно-правову форму
виключно за бажанням такої юридичної особи. Найменування юридичної особи не може бути тотожним найменуванню іншої юридичної особи (крім органів місцевого самоврядування).
Крім того, Мін`юст нагадує, що у найменуванні юридичних осіб забороняється використовувати:
— повне чи скорочене найменування державних органів або органів місцевого самоврядування, або похідні від цих найменувань, або історичні державні найменування, перелік яких установлює Кабінет Міністрів України, — у найменуваннях юридичних осіб приватного права;
— символіку комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів. Заборона їх використання встановлена Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
— терміни, абревіатури, похідні терміни, заборона використання яких передбачена законом.
З вимогами до написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки можна ознайомитися за посиланням.
Украинцы смогут поменять прописку онлайн за 15 минут – через портал «Дія». Для этого не нужны будут дополнительно никакие справки. Соответствующую услугу презентовали недавно Минцифры и МВД.
К экспериментальному проекту уже присоединились Киев, Харьков, Винница, Луцк, Ровно, Кривой Рог и Мариуполь. В течение этого года услуга будет доступна по всей стране, заверяют чиновники.
Для экспериментального проекта потребуется только ID-карточка и «Дія». Недавно в парламенте зарегистрировали законопроект, который закрепит декларативную прописку. После принятия документа услуга будет доступна также и владельцам классических паспортов-книжечек.
Законопроектом отменят «штамп о прописке» и справку о месте проживания, которую с собой носят владельцы ID-карты. Кроме того, больше не надо будет ходить в военкомат или «цнап» с документами на жилье.
Оформлять пенсию, документы или получать медпомощь можно будет, не привязываясь к месту регистрации.
Как заметил нам управляющий адвокатским бюро «Александра Кудрявцева» Александр Кудрявцев, безусловный плюс, что прописка как рудимент советской эпохи наконец-то канет в лету. В результате граждане получат возможность полноценно реализовать свое конституционное право на свободу перемещения.
Однако до конца прочувствовать все плюсы такой инициативы можно будет только после того, говорит юрист, когда все законодательство будет приведено в соответствие с этими изменениями.
«Например, когда выплату пенсий перестанут привязывать к прописке. Или, скажем, от прописки не будет зависеть военный учет», – подмечает Кудрявцев.
Кроме этого, изменениями предполагается, что граждане будут вносить в «Дію» место своего фактического проживания. При этом, остается непонятным насколько обязательным является такое требование и что будет, если эти данные не внести, добавляет юрист.
Также остается не понятным, говорит он, как быть с подсудностью гражданских дел. По общему правилу гражданский иск подается в суд по месту регистрации (по прописке) ответчика.
Помимо этого, в уголовных делах прописка также играет немаловажную роль.
«К примеру, у человека прописанного больше шансов не попасть под стражу, чем у не прописанного. И как бы глупо это не выглядело, но пока с этим приходится считаться. Поэтому, по моему мнению, вносить подобные изменения нужно вместе с комплексным изменением законодательства», – отмечает управляющий адвокатским бюро «Александра Кудрявцева».
Источник: юридический ресурс Протокол
ДалееДиректор Юридической компании «Легал» , адвокат Ефимова Лариса Яковлевна в прямом эфире ответила на интересующие украинцев вопросы на телемарафоне «Открой для себя Украину».
Прямая трансляция телемарафона 28 мая (четверг) с 16.00 до 22.00 в эфире одесских телеканалов А1 и Gtv, на канале Youtube KozyrDigital и на странице ФБ KozyrDigital.
Так, если Вы столкнулись с такой проблемой, как возврат средств за отмененную поездку за границу, турагент и туроператор игнорируют, а авиакомпании отказываются от компенсации — обращайтесь к специалистам Юридической компании — Легал!
Досить цікаве рішення Верховного Суду України було винесено в лютому 2020 року по справі 457/906/17.
У зазначеному рішенні Верховний Суд дав оцінку рішень судів першої та апеляційної інстанцій, які використали як доказ, в тому числі судову психологічну експертизу із застосування поліграфа.
Предметом спору були цивільні правовідносини щодо відчуження нерухомості та доведення фактів передачі коштів.
В описовій частині рішення Верховного суду зазначено наступне:
«Зважаючи на істотні протиріччя в поясненнях сторін щодо проведення розрахунку за оспорюваним договором купівлі-продажу, судом першої інстанції було призначено у даній справі судову психологічну експертизу з використанням поліграфа«.
Верховний Суд дав оцінку правовим діям судів, визнав їх неправильними, однак фактично визнав допустимість та законність застосування експертизи із використанням поліграфа в цілому!
Це дуже цікавий прецедент. Сподіваємось, що він стане одним з перших показників правової позиції Верховного Суду України щодо оцінки судових експертиз на детекторі брехні як доказу в судових процесах.
Повне рішення суду за посиланням:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/87602624
Далее
