КГС ВС: щодо стягнення витрат на правничу допомогу

?Постанова КГС ВС від 09.07.2019 № 923/726/18:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82937856

⚡Ключові тезиси:
✔️8.1. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
✔️8.2. Згідно з частиною першою статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. За частиною третьою зазначеної статті до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
✔️8.3. Звертаючись 03.12.2018 до місцевого господарського суду з заявою, Позивач просив постановити додаткове рішення у цій справі про стягнення з Відповідача судових витрат на правничу допомогу у розмірі 11 475 грн.
✔️8.4. Відповідно до частини третьої статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
✔️8.5. В обґрунтування заяви про розподіл витрат на правничу допомогу Позивач надав акт виконаних робіт від 27.11.2018, складений ним з адвокатом Літвіновою Т. В. на виконання умов договору про надання правової допомоги від 17.10.2018 № ЛТВ0017 та розрахунок судових витрат на правничу допомогу, здійснений адвокатом на суму 11 475 грн.
✔️8.6. Відповідно до частин першої – другої статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
✔️8.7. Встановлено, що Позивач відповідно до положень статті 124 ГПК України надав попередній розрахунок витрат на правничу допомогу, який міститься в його заяві про збільшення позовних вимог, поданій до суду 07.11.2018, тоді як підготовче провадження у справі закрито ухвалою від 15.11.2018, отже суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що Позивач не скористався своїм правом подати разом з першою заявою по суті спору попередній розрахунок судових витрат.
✔️8.8. При цьому, враховуючи ту встановлену апеляційним господарським судом обставину, що Адвокатським об’єднанням «Мімір» адвокату Літвіновій Т. В. видано ордер серії ХС № 024202 від 17.10.2018 для надання Позивачу правничої допомоги у цій справі, спростовуються доводи Скаржника (підпункт 6.3) про непідтвердженість існування договірних відносин між Позивачем та цим адвокатом.
✔️✔️8.9. Посилання Скаржника (підпункт 6.2) на відсутність узгодження ціни наданих адвокатських послуг між сторонами, а також доказів витрачання адвокатом саме заявленого часу, Суд відхиляє з урахуванням правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17 та від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18, згідно з якою від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.
✔️8.10. Разом з цим, відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
✔️8.11. Частинами п’ятою, шостою цієї статті передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
✔️8.12. Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
✔️8.13. З огляду на викладене аргументи Скаржника (підпункт 6.1) про те, що суд апеляційної інстанції, всупереч статтям 86, 236 ГПК України, не дослідив обставини, пов’язані з наявністю чи відсутністю доказів на підтвердження фактичного здійснення Позивачем витрат на професійну правову допомогу підлягають відхиленню.
✔️8.14. Враховуючи наведене посилання Скаржника (підпункт 6.5) на порушення судом апеляційної інстанції норм статей 86, 124, 216, 236– 237, 270– 271 ГПК України не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду, а твердження про порушення судом принципів рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та права на справедливий суд (підпункт 6.4) у зв’язку з незадоволенням клопотання про відкладення розгляду справи необґрунтовані.
✔️8.15. Таким чином, враховуючи встановлені обставини, зокрема, що адвокат Літвінова Т. В. як представник Позивача брала участь у судових засіданнях у суді першої інстанції 15.11.2018 та 27.11.2018; в матеріалах справи міститься складений адвокатом Літвіновою Т. В. відзив на позовну заяву, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що матеріалами справи підтверджується надання адвокатом Літвіновою Т. В. Позивачу послуг, перелічених в акті від 27.11.2018, що є підставою для задоволення вимог Позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
✔️8.16. З огляду на викладене апеляційний господарський суд дійшов підставного висновку про необхідність скасування ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви Позивача про розподіл судових витрат на правничу допомогу.