22 жовтня Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт № 14056 «Про внесення змін до Цивільного кодексу України у зв’язку із оновленням (рекодифікацією) положень книги першої».
Законопроєкт пропонує нову редакцію книги першої Цивільного кодексу «Загальні положення», яка є результатом рекодифікації загальної частини цивільного законодавства.
Основні положення законопроєкту охоплюють такі ключові сфери:
загальні засади та джерела приватного права;
суб’єкти приватних відносин;
об’єкти приватних відносин;
договори та інші правочини;
представництво;
строки і позовну давність.
Запропоновано закріпити на нормативному рівні поняття «приватного права» та «приватних відносин». При цьому запропоновано передбачити презумпцію приватних відносин: відносини вважаються приватними, якщо їх публічний характер не визначено законом і не випливає із суті самих відносин.
Передбачається запровадження гнучкіших правил ідентифікації особи: поряд із традиційним ім’ям допускається використання псевдоніма/професійного імені, ініціалів чи спеціального цифрового коду.
Розділ системно переосмислює статус дитини: дитина зберігає цей статус у відносинах із батьками й після повноліття.
Також передбачається, що представництво може здійснюватися за довіреністю та/або на підставі договору. Ця зміна визнає, що сам по собі договір доручення (чи інший договір, наприклад, агентський) вже наділяє повноваженнями представника, і для представництва може бути достатнім укладення договору, якщо сторони так бажають.
Чітко визначаються особисті права в цифровому середовищі: право на забуття, право на захист від діпфейків, право на інформаційний спокій, право на цифровий образ та інші. Деталізуються існуючі та вводяться нові особисті права на: ім’я, підпис, зображення, голос, біометричні та генетичні дані.
Законопроєктом також передбачено внести зміни до інших законів України з метою забезпечення їх відповідності новій редакції Цивільного кодексу.
За матеріалами пресслужби Апарату ВР
Далее
Питання процесуального правонаступництва регламентовано ч. 1 ст. 52 ГПК України, згідно з якою в разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання,
поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов’язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на
будь-якій стадії судового процесу.
❖ Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником).
❖ Заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі ч. 1—3, 5 ст. 334 ГПК України. Відповідно до ч. 1 зазначеної статті у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч. 5). Тобто процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні — це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв’язку з її вибуттям.
❖ Відповідно до ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Отже, особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь- якій стадії судового процесу, в тому числі до відкриття виконавчого провадження.
❖ За змістом ст. 52 ГПК України заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (тобто протягом невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Таке право не є абсолютним і обмежено часовими
рамками певних стадій судового процесу.
❖ Стадія виконавчого провадження як завершальна стадії судового процесу має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред’явлення виконавчого документа до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження»). Тобто за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження як авершальної стадії судового процесу спливає одночасно зі строком пред’явлення виконавчого документа до виконання.
❖ Заміна сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку незалежно від того, чи закінчився встановлений строк пред’явлення до виконання наказу, означатиме, що стягувач після спливу строку пред’явлення
виконавчого документа до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, уникнувши таким чином законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого часу. Такі дії можуть порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права.
❖ Отже, подання заяви про заміну стягувача його правонаступником після спливу строку пред’явлення виконавчого документа до виконання, що не був поновлений судом, унеможливлює задоволення такої заяви
За матеріалами ВС: https://supreme.court.gov.ua
Далее
Для того, щоб громадяни України, які залишились на ТОТ, змогли зареєструвати народження, шлюб та смерть за українським законодавством і отримати відповідне свідоцтво державного зразка, передбачено спеціальний механізм — встановлення факту через суд.
Міністерство юстиції пояснює, як працює ця процедура, хто має право звернутися до суду та які документи необхідно підготувати.
Реєстрація народження або смерті на ТОТ
Якщо народження або смерть відбулися на території, де введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, державна реєстрація цих фактів проводиться на підставі рішення суду.
Таке рішення ухвалюється у порядку окремого провадження за спрощеною процедурою, передбаченою статтею 317 Цивільного процесуального кодексу України.
Подати заяву про встановлення факту народження чи смерті можна до будь-якого місцевого суду України, який здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання заявника.
Заяву про встановлення факту народження дитини можуть подати:
Заяву про встановлення факту смерті може бути подана:
Справи про встановлення факту народження або смерті на ТОТ розглядаються невідкладно після надходження заяви. Рішення по них ухвалюються у порядку окремого провадження за спрощеною процедурою, передбаченою статтею 317 Цивільного процесуального кодексу України.
У рішенні суду про встановлення факту народження зазначаються дата і місце народження дитини, а також відомості про її батьків.
Після проголошення рішення його копія негайно надсилається до органу державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) для проведення державної реєстрації народження або смерті.
Важливо пам’ятати: особи, які звертаються до суду у зв’язку з воєнним або надзвичайним станом, збройною агресією чи тимчасовою окупацією території України, звільняються від сплати судового збору (пункт 21 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»).
Крім того, варто відзначити, що рішення суду про встановлення факту народження або смерті є підставою для отримання відповідного свідоцтва в органі ДРАЦС, але не замінює сам документ (свідоцтво про народження чи смерть).
Реєстрація шлюбу, укладеного на ТОТ
Якщо шлюб було зареєстровано на тимчасово окупованій території, його теж можна підтвердити через суд. Суд розглядає справи про встановлення факту реєстрації шлюбу, спираючись на статтю 315 Цивільного процесуального кодексу України,.
Заява подається за місцем проживання особи (частина перша статті 316 Кодексу). Після ухвалення судового рішення громадяни можуть звернутися до органу ДРАЦС для внесення відповідного запису до Державного реєстру актів цивільного стану.
Реєстрація актів цивільного стану, проведених за кордоном
Документи, видані компетентними органами іноземних держав (свідоцтва про народження, шлюб, смерть тощо), визнаються дійсними в Україні після їх легалізації або проставлення апостиля, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України (стаття 13 Закону України «Про міжнародне приватне право»).
На сьогодні повторна державна реєстрація актів цивільного стану, які вже були проведені компетентними органами іноземних держав, у законодавстві України не передбачена.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
2 жовтня набрав чинності Закон № 4602-IX «Про утворення Спеціалізованого окружного адміністративного суду, Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду».
Президент підписав документ 30 вересня, а 1 жовтня його було офіційно опубліковано в газеті «Голос України».
Міністерство юстиції поінформувало, що це важливий етап у реформуванні судової системи.
Відповідно до Закону в Україні з’являться два нових вищих суди — Спеціалізований окружний адміністративний суд і Спеціалізований апеляційний адміністративний суд.
Їхня головна функція — розглядати адміністративні справи за участю найвищих органів влади: Кабінету Міністрів, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.
Як розповів заступник Міністра юстиції Олександр Банчук, передбачається дві категорії справ:
Перша — позови фізичних та юридичних осіб про незаконність нормативних актів Уряду, міністерств, Національного банку.
Друга — оскарження їхніх актів індивідуальної дії (адміністративних актів): наприклад, позови проти міністерства як роботодавця.
У Мін’юсті зазначили, що суди матимуть загальнонаціональну підсудність і працюватимуть на засадах незалежного конкурсного відбору, перевірки доброчесності та професійності кандидатів на посади суддів.
Кожен громадянин, який вважатиме, що рішення органу влади чи посадової особи порушує його права, зможе звернутися до нового спеціалізованого суду, а у разі незгоди з рішенням — подати апеляцію.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Законом № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» (далі — Закон № 4536), який набуває чинності з 1 жовтня 2025 року, передбачено, серед іншого, такі зміни:
Відповідно до підпункту 70.16.1 статті 70 Податкового кодексу з 1 січня 2026 року встановлено нові строки подання інформації про прийняття чи звільнення працівників:
юридичні особи, органи влади та податкові агенти мають подавати інформацію про прийняття/звільнення працівників до 20 календарних днів після звітного місяця;
фізичні особи — підприємці та самозайняті особи — до 40 календарних днів після кварталу.
Джерело:https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Якщо спадкове майно (нерухомість, земля тощо) знаходиться на тимчасово окупованій території (ТОТ), спадкоємець має право на його спадкування. Для оформлення права на спадщину можна звертатися до будь-якого нотаріуса на підконтрольній Україні території.
Коли відкривається спадщина
У день смерті людини. З цього дня у спадкоємців є 6 місяців, щоб звернутися до нотаріуса – він має відкрити спадкову справу.
Якщо смерть спадкодавця зареєстрована пізніше ніж через місяць після фактичної дати смерті 6-місячний строк для прийняття спадщини рахується з дня державної реєстрації смерті спадкодавця.
Тобто, якщо людина фактично померла 1 травня 2025, але смерть зареєстровано 25 липня 2025 → строк для прийняття спадщини рахується з 25 липня 2025.
До якого нотаріуса звертатися
У період дії воєнного стану нотаріуса можна обрати незалежно від місця відкриття спадщини. Це правило діє у випадку, якщо місцем відкриття спадщини є:
тимчасово окуповані території
територія активних бойових дій
або територія, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.
Які документи потрібно додати до заяви
Основні документи:
свідоцтво про смерть спадкодавця
документи, що підтверджують родинні зв’язки (свідоцтва, рішення суду)
документи на майно (свідоцтво про право власності, витяг з Держреєстру тощо).
Повний перелік документів залежатиме від конкретної ситуації та обставин спадкової справи.
Що потрібно зробити далі
Отримати свідоцтво про право на спадщину. Воно може бути видане не раніше ніж через 6 місяців з часу відкриття спадщини.
Додаткові питання
Спадкоємці можуть стикатися з додатковими питаннями, зокрема:
встановлення факту смерті спадкодавця на ТОТ
відновлення втрачених документів
підтвердження родинних відносин
визнання права власності на майно в судовому порядку
майно зруйноване через бойові дії тощо.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
