Юридическая Компания

Новости

З 1 жовтня набуває чинності Закон, що встановлює нові строки подання повідомлення про працевлаштування/звільнення

Опубликовано 30 Сен 2025 в Новости | Нет комментариев

З 1 жовтня набуває чинності Закон, що встановлює нові строки подання повідомлення про працевлаштування/звільнення

Законом № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» (далі — Закон № 4536), який набуває чинності з 1 жовтня 2025 року, передбачено, серед іншого, такі зміни:

Відповідно до підпункту 70.16.1 статті 70 Податкового кодексу з 1 січня 2026 року встановлено нові строки подання інформації про прийняття чи звільнення працівників:

  • юридичні особи, органи влади та податкові агенти мають подавати інформацію про прийняття/звільнення працівників до 20 календарних днів після звітного місяця;

  • фізичні особи — підприємці та самозайняті особи — до 40 календарних днів після кварталу.

Джерело:https://jurliga.ligazakon.net

Далее

Спадщина на тимчасово окупованій території, як прийняти

Опубликовано 26 Сен 2025 в Новости | Нет комментариев

Спадщина на тимчасово окупованій території, як прийняти

Якщо спадкове майно (нерухомість, земля тощо) знаходиться на тимчасово окупованій території (ТОТ), спадкоємець має право на його спадкування. Для оформлення права на спадщину можна звертатися до будь-якого нотаріуса на підконтрольній Україні території.

Коли відкривається спадщина

У день смерті людини. З цього дня у спадкоємців є 6 місяців, щоб звернутися до нотаріуса – він має відкрити спадкову справу.  

Якщо смерть спадкодавця зареєстрована пізніше ніж через місяць після фактичної дати смерті 6-місячний строк для прийняття спадщини рахується з дня державної реєстрації смерті спадкодавця.

Тобто, якщо людина фактично померла 1 травня 2025, але смерть зареєстровано 25 липня 2025 → строк для прийняття спадщини рахується з 25 липня 2025.

До якого нотаріуса звертатися

У період дії воєнного стану нотаріуса можна обрати незалежно від місця відкриття спадщини. Це правило діє у випадку, якщо місцем відкриття спадщини є:

  • тимчасово окуповані території

  • територія активних бойових дій

  • або територія, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. 

Які документи потрібно додати до заяви

Основні документи:

  • свідоцтво про смерть спадкодавця

  • документи, що підтверджують родинні зв’язки (свідоцтва, рішення суду)

  • документи на майно (свідоцтво про право власності, витяг з Держреєстру тощо).

Повний перелік документів залежатиме від конкретної ситуації та обставин спадкової справи.

Що потрібно зробити далі

Отримати свідоцтво про право на спадщину. Воно може бути видане не раніше ніж через 6 місяців з часу відкриття спадщини.

Додаткові питання

Спадкоємці можуть стикатися з додатковими питаннями, зокрема:

  • встановлення факту смерті спадкодавця на ТОТ 

  • відновлення втрачених документів

  • підтвердження родинних відносин

  • визнання права власності на майно в судовому порядку

  • майно зруйноване через бойові дії тощо.

Джерело: https://yur-gazeta.com

Далее

Актуальні зміни в оподаткуванні з 1 жовтня: що передбачає Закон № 4536-IX

Опубликовано 24 Сен 2025 в Новости | Нет комментариев

Актуальні зміни в оподаткуванні з 1 жовтня: що передбачає Закон № 4536-IX

У газеті «Голос України» від 03.09.2025 № 173 оприлюднено Закон № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства».

Закон набирає чинності з 1 жовтня 2025 року (крім окремих положень), інформують фахівці Головного управління ДПС у Сумській області.

Законом № 4536 вносяться зміни, зокрема, до Податкового кодексу (далі — ПКУ).

Податківці роз’яснили, що змінами передбачено:

  • застосування податкової знижки з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у вигляді витрат на оренду житла, понесених учасником бойових дій або особою з інвалідністю внаслідок війни;

  • включення військовополонених до переліку осіб, за яких податкові агенти (табори, слідчі ізолятори та тюрми) сплачують ПДФО і військовий збір та подають щомісячну звітність;

  • квартальний звітний період із подання звітності з ПДФО, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) для фізичних осіб — підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за найманих працівників;

  • квартальний звітний період із подання звітності з ПДФО, військового збору для приватних нотаріусів та фізичних осіб — підприємців, які надають послуги з укладення біржових угод або беруть участь в їх укладенні;

  • подовження до 1 січня 2028 року визначення дати виникнення податкових зобов’язань і податкового кредиту за касовим методом платниками ПДВ, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії та/або послуги із зменшення навантаження відповідно до Закону «Про ринок електричної енергії», постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702 та товарної підпозиції 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, нараховують плату за абонентське обслуговування;

  • звільнення від оподаткування ПДВ у період до набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі операцій з безоплатної передачі об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній та комунальній власності, організаціям водокористувачів відповідно до Закону «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель»;

  • встановлення ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин у розмірі 8 відсотків від їх нормативної грошової оцінки;

  • встановлення ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин у розмірі 12 відсотків від нормативної грошової оцінки площі ріллі по АР Крим або по області;

  • для платників єдиного податку четвертої групи врахування у своїй декларації, у тому числі: площ наданих земельних ділянок (сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду) іншому платникові податку у користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису); площ взятих земельних ділянок (сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду) в особи, яка не є платником податку, у користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису);

  • процедуру коригування місцевих податків у бік зменшення протягом року відповідно до положень підпункту 69.42 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ у разі прийняття органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією у період дії воєнного стану в Україні, по 31 грудня року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, рішення про внесення змін до раніше прийнятого рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів або рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів, відповідно до яких зменшуються раніше встановлені ставки місцевих податків і зборів;

  • особливості визначення суми податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування нафти, конденсату у податкових (звітних) періодах починаючи з 1 вересня 2025 року до останнього дня (включно) третього календарного місяця, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан на території України відповідно до положень підпункту 69.43 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ;

  • подання до контролюючого органу суб’єктом підприємницької діяльності, якому в установленому порядку видано дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів та/або інтегрований довкіллєвий дозвіл, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду копій податкових декларацій екологічного податку;

  • використання, у тому числі даних інтегрованого довкіллєвого дозволу із встановленими в ньому лімітами використання води, при обчисленні рентної плати за спеціальне використання води.

Далее

Як стягнути аліменти на дитину з безробітної або непрацюючої особи: поясненняаліменти

Опубликовано 23 Сен 2025 в Новости | Нет комментариев

Як стягнути аліменти на дитину з безробітної або непрацюючої особи: поясненняаліменти

Відсутність офіційних доходів у батьків не звільняє їх від обов’язку утримувати неповнолітню дитину. Тому платник аліментів на дитину повинен щомісячно сплачувати їх навіть у разі втрати роботи чи отримання статусу безробітного, повідомила пресслужба Мін’юсту.

Як зазначається, для правильного визначення джерела та розміру коштів, що підлягають стягненню як аліментів на утримання дитини, необхідно чітко розмежовувати поняття «безробітної особи» та «непрацюючої особи»:

  • безробітний – це особа працездатного віку, яка зареєстрована в центрі зайнятості та, за наявності доступної вакансії, готова братися до роботи;
  • непрацюючий – це працездатна особа, яка не працює і не перебуває на обліку в службі зайнятості як особа, що має намір працювати.

У міністерстві вказали, що аліменти з безробітного можуть стягуватися з державної допомоги по безробіттю. Це стосується й осіб, які набули статусу безробітного після судового рішення щодо сплати аліментів, яке вже набрало чинності.

«Державний виконавець, з’ясувавши, що платник аліментів має статус безробітного, звертає стягнення на державну допомогу по безробіттю. У цьому випадку аліменти стягуються у відсотковому співвідношенні до середнього доходу особи, якщо її страховий стаж за рік до взяття на облік у центр зайнятості перевищує шість місяців», – ідеться в повідомленні.

Водночас нарахування аліментних зобов’язань особи, яка не працює, відбувається, виходячи з розміру середнього заробітку, встановленого органом статистики того регіону країни, де зареєстровано місце проживання платника. Мінімальний розмір аліментів для непрацюючої особи не повинен бути нижчим за гарантований Законом – тобто не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину певного віку. Якщо безробітна особа має неофіційний дохід, аліменти виплачуються у фіксованому розмірі.

«Якщо обидві сторони – стягувач і платник аліментів – дійдуть взаємної згоди, вони можуть укласти договір, який регулюватиме всі нюанси сплати аліментів. Якщо ж особа відмовляється платити аліменти, посилаючись на те, що не працює, справу доведеться передати до суду. Суд визначить розмір аліментів у сумі, яка повинна бути достатньою для забезпечення гармонійного розвитку дитини, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Водночас суд не обмежується доходом платника, якщо він не може підтвердити джерело походження коштів для витрат, що перевищують його дохід», – вказали в Мін’юсті.

Після отримання судового рішення потрібно звернутися до виконавчої служби для відкриття виконавчого провадження та примусового стягнення коштів.

За ухилення від сплати коштів на утримання дитини передбачена цивільна, адміністративна і кримінальна відповідальність, залежно від тяжкості проступку та величини заборгованості по аліментах. За несплату аліментів передбачено наступні тимчасові обмеження боржника:

  • внесення неплатника до Єдиного реєстру боржників;
  • обмеження у праві виїзду за межі України;
  • накладення арешту на карткові рахунки;
  • позбавлення права керування автомобілем;
  • позбавлення права користування зброєю;
  • позбавлення права на полювання.

Як зазначається, обмеження знімаються після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей, а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їхньому утриманні, карається громадськими роботами на строк від 80 до 120 годин або арештом на строк до трьох місяців, або позбавленням волі на строк до двох років.

Далее

Право на пенсію дітям в разі втрати годувальника загиблого (померлого) військовослужбовця

Опубликовано 19 Сен 2025 в Новости | Нет комментариев

Право на пенсію дітям в разі втрати годувальника загиблого (померлого) військовослужбовця

Діти військовослужбовців, які загинули або померли, мають право на пенсію в разі втрати годувальника. Про це повідомили в Пенсійному фонді.

Право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім’ї загиблого (померлого) військовослужбовця, які були на його утриманні. Дітям пенсія призначається незалежно від їх перебування на утриманні годувальника.

Право на пенсію в разі втрати годувальника мають, зокрема, діти:

  • старші 18 років, якщо вони здобувають освіту за денною формою навчання, до закінчення таких закладів, але не довше ніж до досягнення 23 років;
  • сироти до досягнення 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;
  • які є особами з інвалідністю, незалежно від віку, якщо інвалідність встановлена до досягнення ними 18 років.

Розмір пенсії

Розмір пенсії в разі втрати годувальника встановлюється у відсотках грошового забезпечення (заробітної плати) годувальника.

1) Якщо годувальник загинув (помер) внаслідок виконання військових обов’язків, пенсія призначається в таких розмірах:

  • на одну дитину – 70% грошового забезпечення (заробітної плати) годувальника;
  • на двох і більше дітей – по 50% грошового забезпечення (заробітної плати) годувальника на кожну дитину.

2) Якщо годувальник помер внаслідок нещасного випадку, не пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби, пенсія обчислюється в розмірі 30% його грошового забезпечення на кожну дитину.

Пенсія в разі втрати годувальника призначається кожному непрацездатному члену сім’ї. Сім’ї загиблих ветеранів, Захисників і Захисниць України отримують підвищення — +25% прожиткового мінімуму. Якщо сума виплат із надбавками менша за 7 800 грн (або 6 100 грн на кожну дитину у разі кількох дітей), нараховується адресна доплата.

Для оформлення:

  • якщо годувальник не був пенсіонером — звернення до органу, де він служив;
  • якщо був пенсіонером — безпосередньо до Пенсійного фонду або через його вебпортал.

У ПФУ зазначили, що заяву за неповнолітніх подає законний представник.

Далее

Хто та як контролює виконання заповіту: роз’яснення Мін’юсту

Опубликовано 16 Сен 2025 в Новости | Нет комментариев

Хто та як контролює виконання заповіту: роз’яснення Мін’юсту

Хто може призначити виконавця заповіту?

Поява фігури виконавця заповіту обумовлена рішенням учасників процесу спадкування. За потреби присутність такої особи можуть забезпечити:

  1. Заповідач. З особистих міркувань він вправі доручити виконання заповіту фізичній (з повною цивільною дієздатністю) або юридичній особі. Обрати таку особу можна й з кола спадкоємців, проте за умови, що їх декілька, якщо один, то це робити заборонено.
  2. Спадкоємці. Люди, яких стосується заповіт, мають право пред’явити позов про усунення виконавця заповіту, призначеного заповідачем, за умови, що він не може забезпечити виконання волі заповідача. Якщо заповідач не призначив виконавця заповіту або обрана ним особа відмовилася чи була усунена від виконання заповіту, спадкоємці мають право обрати виконавця зі свого числа або призначити на цю роль взагалі іншу особу. За неможливості досягти згоди у цьому питанні, виконавця заповіту може призначити суд.
  • Нотаріус. Фахівці юстиції долучаються до процесу призначення виконавця заповіту, коли цього не зробив заповідач або обрана ним кандидатура не погодилась чи була усунена від здійснення своїх функцій та за умови, що цього потребують інтереси спадкоємців.

Що входить до повноважень виконавця заповіту?

Робота з виконання заповіту починається з надання особою згоди, яка може бути виражена на тексті самого заповіту, додана до нього або у вигляді заяви, поданої нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Здійснювати контроль за втіленням останньої волі людини можна лише на добровільній основі.

Що зобов’язаний робити виконавець заповіту:

  • вживати заходів щодо охорони спадкового майна;
  • вживати заходів щодо повідомлення спадкоємців, відказоодержувачів, кредиторів про відкриття спадщини;
  • вимагати від боржників спадкодавця виконання ними своїх зобов’язань;
  • управляти спадщиною;
  • забезпечувати одержання кожним із спадкоємців частки спадщини, яка визначена у заповіті;
  • забезпечувати одержання частки у спадщині особами, які мають право на обов’язкову частку у спадщині.

Повноваження виконавця заповіту тривають до повного здійснення волі спадкодавця, яка виражена у заповіті.

Чинність повноважень виконавця заповіту припиняється нотаріусом за місцем відкриття спадщини за погодженням із спадкоємцями та відказоодержувачами. Після припинення повноважень виконавець заповіту повинен повернути нотаріусові документ, який засвідчував його повноваження. Якщо він цього не зробить, то спадкоємці мають право витребувати документ, а також вимагати відшкодування завданих їм збитків.

На що має право виконавець заповіту?

Внесок виконавця заповіту у процес розподілу спадщини вартий винагороди.

Заповідач має право визначити у заповіті те майно (в натурі або у грошах), яке виконавець зможе одержати зі складу спадщини як плату за виконання своїх повноважень. Якщо розмір плати не визначений заповідачем, то це можна зробити за домовленістю між виконавцем заповіту та спадкоємцями, а в разі спору – судом.

Також, виконавець заповіту має право вимагати від спадкоємців відшкодування тих витрат, які були ним зроблені для охорони спадщини, управління нею та виконання заповіту.

Крім цього, у разі небажання здійснювати свої повноваження, виконавець заповіту може відмовитися. Про це він зобов’язаний негайно повідомити спадкоємців, а також інших осіб, щодо яких він повинен був вчинити певні дії. Виконавець заповіту не може відмовитися від здійснення своїх повноважень у разі необхідності вчинення невідкладних дій, зволікання з якими загрожує завданням збитків спадкоємцям.

Як відбувається контроль за виконанням заповіту?

Спадкоємці мають право контролювати дії виконавця заповіту. Якщо вони малолітні, неповнолітні, недієздатні особи або особи, цивільна дієздатність яких обмежена, контроль за виконанням заповіту здійснюють батьки (усиновлювачі), опікуни, піклувальники, а також орган опіки та піклування.

Виконавець заповіту повинен звітувати про дії, котрі були ним вчинені щодо виконання заповіту особам, які наділені повноваженням здійснювати контроль. Також після виконання заповіту, виконавець подає спадкоємцям або їхнім законним представникам звіт про виконання своїх повноважень.

Джерело:https://yur-gazeta.com

Далее