Система внутрішнього документообігу є одним із ключових елементів ефективного управління юридичною особою. Від правильності оформлення кадрових, організаційних та архівних документів залежить не лише організація роботи підприємства, а й успішне проходження перевірок, належне зберігання документів і мінімізація правових ризиків. З цією метою Міністерство юстиції наказом від 09.07.2026 р. № 1860/5 затвердило примірні форми та описи уніфікованих типових документів, що створюються юридичними особами.
Документ запроваджує єдиний підхід до оформлення внутрішньої документації. Він містить 42 примірні форми, серед яких статут, колективний договір, інструкція з діловодства, номенклатура справ, накази з основної діяльності, кадрові накази та інші організаційно-розпорядчі документи. Для кожної форми визначено перелік обов’язкових реквізитів, вимоги до структури, порядку погодження, підписання, оформлення додатків і використання реєстраційних індексів, що має забезпечити уніфіковану практику ведення діловодства.
Серед ключових нововведень — оновлена структура колективного договору, яка передбачає розділи щодо рівності та недискримінації, інклюзивності, запобігання мобінгу, психосоціальної підтримки працівників і контролю за виконанням договору. Крім того, деталізовано правила складання інструкції з діловодства, номенклатури справ, наказів з основної діяльності та наказів про прийняття на роботу, зокрема визначено обов’язкові реквізити, порядок побудови тексту та спеціальні індекси реєстрації кадрових документів.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Реєстрація місця проживання в Україні залишається однією з ключових адміністративних процедур, від якої залежить доступ громадян до соціального захисту, медичних та адміністративних послуг, виборчих прав, військового обліку й офіційної комунікації з державою.
Кабінет Міністрів постановою від 13.05.2026 р. № 648 комплексно оновив порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), механізми ведення реєстрів територіальних громад та електронної взаємодії між державними інформаційними системами. Особливу увагу Уряд приділив захисту прав дітей під час воєнного стану. Зокрема, врегульовано порядок реєстрації місця проживання дитини у випадках, коли один із батьків перебуває в полоні або вважається зниклим безвісти. У такому разі за наявності підтвердних документів реєстраційні дії можуть здійснюватися за згодою лише одного з батьків або законного представника.
Одним з ключових нововведень також стало автоматичне передання інформації до Державного реєстру виборців через систему «Трембіта». Відомості з реєстрів територіальних громад надходитимуть до системи ДМС, а далі — безпосередньо до Реєстру виборців. Постанова також значно розширює електронні можливості для громадян щодо актуалізації даних щодо місця проживання через портал Дія. Водночас посилюється перевірка документів та прав на житло: посадові особи зобов’язані використовувати дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та перевіряти можливі обмеження, арешти чи судові заборони. Окремо документ закріплює процедуру залишення заяв без руху та право громадян оскаржувати рішення органів реєстрації до ДМС або суду.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/news/
Далее
Далее
25 травня 2026 року набрав чинності закон, яким скасовано обов’язок отримання дозволу органу опіки та піклування для оформлення на дитину майна, набутого нею безоплатно. Про це повідомили в Мін’юсті.
Йдеться, зокрема, про:
«Наприклад: якщо батьки або родичі хочуть подарувати дитині квартиру чи автомобіль, нотаріусу більше не потрібно надавати попередній дозвіл органу опіки. Достатньо згоди батьків або інших законних представників. До цього така процедура була значно складнішою, адже навіть для договору дарування необхідно було отримувати окремий дозвіл органу опіки та піклування», — йдеться в повідомленні.
Які особливості укладення правочинів залежно від віку дитини?
Як зазначається, у деяких випадках згода одного з батьків не потрібна — наприклад, якщо місце його проживання невідоме, він не бере участі у вихованні дитини понад 6 місяців, зник безвісти або перебуває в полоні.
«Водночас закон не скасовує дозвіл органу опіки у випадках, коли майно дитини відчужується: продається, дарується, передається в іпотеку, заставу, ділиться чи іншим способом вибуває з власності дитини. У таких ситуаціях дозвіл органу опіки залишається обов’язковим», — підкреслили в міністерстві.
З повним текстом Закону можна ознайомитись за посиланням.
Далее
Предметом конституційного контролю у цій справі є приписи другого речення абзацу другого, абзацу третього частини першої статті 12, абзацу другого пункту 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136‒IX зі змінами (далі — Закон). У Законі визначено, що:
Дослідивши питання, порушені в конституційному поданні, Суд наголосив, що на конституційному рівні закладено гуманістичну модель праці, фактично засновану на принципі балансу між працею і особистим життям (work-life balance), який є засадничою цінністю сучасного трудового права та фундаментом європейських міжнародних стандартів у сфері праці, зокрема й щодо права на відпочинок. Суд зауважив, що законодавець, унормовуючи умови здійснення конституційного права на відпочинок, має гарантувати мінімальну тривалість оплачуваної щорічної відпустки для всіх осіб, які працюють, і забезпечувати посилені мінімальні гарантії реалізації цього права, які охоплюють збільшену тривалість оплачуваного часу відпочинку для уразливих категорій осіб, зокрема дітей та осіб з інвалідністю, що сприяє забезпеченню принципів балансу між працею та відпочинком, рівності та недискримінації працівників, що набуває в умовах воєнного стану особливої ваги. Проаналізувавши приписи другого речення абзацу другого, абзацу третього частини першої статті 12, абзацу другого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“ Закону, Суд виснував, що ці приписи зберігають сутність права на відпочинок, що полягає в гарантуванні кожному працівникові оплачуваної щорічної основної відпустки, тривалість якої становить 24 календарних дні, а також встановлюють потрібні заходи, які раціонально пов’язані з досягненням легітимної мети цих приписів Закону. Суд також вказав, що приписи абзацу другого пункту 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону не лише нівелюють вказані мінімальні гарантії права на відпочинок, оскільки пролонгують чинність приписів другого речення абзацу другого частини першої статті 12 Закону до моменту, поки працівники фактично не використають днів відпусток, які були перенесені на період після припинення або скасування воєнного стану в Україні, а й порушують принцип юридичної визначеності та засадничу вимогу чіткості строків обмежень прав і свобод в умовах воєнного стану.
Ураховуючи зазначене, Суд визнав неконституційними приписи: Водночас Суд визнав такими, що відповідають Конституції України, приписи абзацу третього частини першої статті 12 Закону.
Рішення буде оприлюднено на офіційному вебсайті Суду 20 травняДалее
Державна прикордонна служба України повідомляє про запуск сервісу «Особистий кабінет», який дозволяє громадянам онлайн перевіряти наявність тимчасових обмежень на виїзд за кордон.
У ДПСУ зазначили, що сервіс працює у режимі реального часу та показує інформацію про обмеження, накладені на підставі рішень суду або постанов державної виконавчої служби.
Йдеться, зокрема, про:
Водночас обмеження, пов’язані з воєнним станом та правилами виїзду чоловіків віком від 18 до 60 років, у сервісі не відображаються.
«Сервіс не скасовує наявні обмеження, але дає можливість швидко їх виявити та усунути», – наголосили у прикордонній службі.
Для користування сервісом необхідно авторизуватися через Дія.Підпис, BankID, КЕП або id.gov.ua. Після входу система автоматично перевіряє інформацію у державних реєстрах та показує статус – «Обмежень немає» або «Є тимчасове обмеження».
У ДПСУ зазначають, що раніше для отримання такої інформації потрібно було надсилати письмовий запит та чекати відповіді кілька тижнів. Тепер перевірити свій статус можна за кілька секунд із будь-якого пристрою.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
