Юридическая Компания

Новости

Чи може роботодавець самостійно обирати банк для виплати зарплати: роз’яснення Держпраці

Опубликовано 20 Сен 2019 в Новости | Нет комментариев

Чи може роботодавець самостійно обирати банк для виплати зарплати: роз’яснення Держпраці
Рахунок та банківську установу вказує працівник, а не роботодавець, оскільки саме працівник є власником рахунку в банківській установі.
Виплата заробітної плати працівникам здійснюється за місцем роботи. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) із обов’язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця. Про це повідомляє прес-служба Держпраці.

Законодавством України заборонено будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою.

Так, рахунок та банківську установу вказує працівник, а не роботодавець, оскільки саме працівник є власником рахунку в банківській установі.

До того ж, відповідно до вимог ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Отже, роботодавці не мають законних підстав примушувати працівників отримувати заробітну плату в певній банківській установі.

Далее

Официальным опубликованием текста закона будет считаться его размещение на сайте Верховной Рады.

Опубликовано 20 Сен 2019 в Новости | Нет комментариев

Официальным опубликованием текста закона будет считаться его размещение на сайте Верховной Рады.

В Главном научно-экспертном управлении Верховной Рады рассмотрели законопроект «О внесении изменений в некоторые законы Украины относительно обеспечения открытости и прозрачности деятельности Верховной Рады Украины» №1036-1, зарегистрированный группой народных депутатов от «Слуги народа» и принятый в первом чтении с сокращенными сроками подготовки.

Этим законопроектом предлагается ряд изменений в законы «О Регламенте Верховной Рады Украины» и «О статусе народного депутата Украины».

В частности, в предложенной новой редакции части 1 статьи 139 Регламента установлено, что «подписанные Президентом Украины законы публикуются в газете «Голос Украины» и в «Ведомостях Верховной Рады Украины», а также размещаются на официальном сайте Верховной Рады. Публикация законов и других актов Верховной Рады в этих средствах массовой информации или их размещение на официальном сайте является официальным опубликованием».

То есть размещение на официальном сайте парламента текста закона будет считаться официальным опубликованием.

Напомним, что по действующим нормам Регламента размещение законов на официальном сайте Верховной Рады не является их официальным опубликованием.

Согласно ч. 4 ст. 94 Конституции, «закон вступает в силу через десять дней со дня его официального обнародования, если иное не предусмотрено самим законом, но не ранее дня его опубликования».

Сейчас вопрос официального обнародования нормативно-правовых актов урегулирован Указом Президента Украины «О порядке официального обнародования нормативно-правовых актов и вступления их в силу» от 10 июня 1997, предусматривающим официальное обнародование актов парламента путем их публикации на государственном языке в официальных печатных изданиях (статья 1).

Отметим, что в практике парламента были случаи «коррекции» текста законопроекта уже после его принятия в целом. ГНЭУ отмечает, что официальное обнародование законодательного акта путем размещения его текста на официальном веб-сайте парламента вызывает опасения по обеспечению аутентичности его текста, ведь электронные базы уязвимы для постороннего вмешательства.

Далее

Запропоновано відстрочити набуття чинності Кодексу з процедур банкротства .

Опубликовано 20 Сен 2019 в Новости | Нет комментариев

Запропоновано відстрочити набуття чинності Кодексу з процедур банкротства .
Таку ідею підтримав нардеп Микола Скорик із фракції «ОПзЖ», зареєструвавши законопроект №2131.Обґрунтовуючи необхідність перенести набуття чинності кодексом на 1.09.2020, автор наголошує на численних зауваженнях експертів і правової спільноти. Зокрема, звернемо увагу на монополію арбітражного керуючого та його необмежені повноваження, що створює передумови для можливих

зловживань і порушення прав та законних інтересів як боржників, так і кредиторів.

Крім того, є заперечення стосовно неузгодженості положень КзПБ в частині створення системи автоматичного арешту коштів на підставі ухвал суддів із відповідними положеннями закону «Про доступ до судових рішень».

Відзначається, що кодекс суттєво погіршить становище боржника. Зокрема, в частині обмежень, які встановлюються для осіб, котрі були визнані банкрутом. Вони протягом 5 років не зможуть займатися незалежною професійною діяльністю, бути адвокатами, приватними нотаріусами, арбітражними керуючими, приватними виконавцями та ін.

Однак попередній парламент не взяв до уваги ні експертних висновків, ні норм Основного Закону та правових позицій Конституційного Суду. Тож єдиний вихід — передбачити час для доопрацювання та внесення змін до кодексу.

Далее

Внаслідок тривалого нерозгляду заяви, ненадання чіткої та обґрунтованої відповіді, що зумовило неодноразове звернення до судів і ДВС, — завдано моральної шкоди

Опубликовано 20 Сен 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Внаслідок тривалого нерозгляду заяви, ненадання чіткої та обґрунтованої відповіді, що зумовило неодноразове звернення до судів і ДВС, — завдано моральної шкоди
У позові до Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань (ФСС) позивач просив визнати відповідь неправомірною, зобов’язати відповісти на питання і видати особову справу, стягнути моральну шкоду і визнати постанову протиправною.
Зазначив, що не вперше звернувся до ФСС із заявою щодо постанови про відмову в страхових виплатах, де поставив ряд питань.
Але відповідь не містила чіткої інформації, як і не було надано для вивчення особову справу.
🔸 Місцевий та апеляційний суди у позові відмовили, але КАС дійшов інших висновків:
✔️ Відповідь ФСС є неправомірною і не відповідає вимогам ЗУ «Про звернення громадян» щодо повноти і об’єктивності з таких підстав.
✔️ Відмова у видачі особової справи неправомірна, оскільки законом не обмежено доступ застрахованої особи до інформації про себе;
✔️ Повідомлення про виконання рішення суду недостовірне, тому що виконавчий лист повернутий до суду з підстав неможливості виконання;
✔️ Відповіді на питання є неповними.
✔️ Вимоги щодо надання особової справи та відповідей на питання мають бути також задоволені, оскільки є похідними від першої вимоги.
✔️ Позивачу із врахуванням стану здоров’я, віку та групи інвалідності завдано моральної шкоди внаслідок тривалого нерозгляду заяви, ненадання чіткої та обґрунтованої відповіді, що зумовило неодноразове звернення до судів і ДВС.
Але моральну шкоду не можна відшкодувати повністю, оскільки немає критеріїв майнового виразу душевного болю. Будь-яка компенсація не є адекватною дійсним стражданням. Тому її розмір може мати суто умовний вираз, у даному випадку 5000,00 грн.
Разом з тим, суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо правомірності відмови у страхових виплатах згідно з постановою №2301/12052/111
Далее

Балансоутримувач не є власником майна, а тому у нього відсутні повноваження повідомляти орендаря про небажання продовження договору оренди.

Опубликовано 20 Сен 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Балансоутримувач не є власником майна, а тому у нього відсутні повноваження повідомляти орендаря про небажання продовження договору оренди.

Комунальне підприємство звернулось до господарського суду із позовом до приватного підприємця про виселення останнього з орендованого приміщення оскільки ФОП після припинення дії договору оренди не виконав свої зобов`язання щодо звільнення орендованого приміщення та повернення його за актом приймання-передачі.

Рішенням господарського суду першої інстанції з яким погодився і апеляційний господарський суд позов задоволено.

Не погоджуючись із такими рішеннями, підприємцем до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що у позивача як балансоутримувача відсутні повноваження щодо здійснення повідомлення відповідача про відсутність наміру продовжити договір. Отже не балансоутримувач, а саме орендодавець мав повідомити про небажання продовження договору.

Згадані доводи КГС взято до уваги, касаційну скаргу задоволено, попередні рішення судів скасовано та відмовлено у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи таке рішення, суд касаційної інстанції у своїй постанові зазначив, що за нормами ст. 759 ЦК України та ст. 283 ГК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно.

Спірне орендоване майно є комунальним, а тому на спірні правовідносини поширюється також і дія ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Як вбачається із матеріалів справи, між комунальним підприємством, райдержадміністрацією та ФОП було укладено договорі оренди нерухомого майна за умовами якого орендодавцем є райдержадміністрація, а третьою стороною (балансоутримувачем) — комунальне підприємство.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 317 ЦК України саме власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, які він може реалізовувати на власний розсуд. Тобто лише власник має право на визначення юридичної долі свого майна, у тому числі й шляхом надання майна іншим особам, а також повернення (вилучення) цього майна від відповідних суб`єктів.

Отже, чинне законодавство не надає комунальному підприємству право виступати орендодавцем щодо спірного нерухомого майна та мати права орендодавця, то балансоутримувач не вправі заявляти вимогу про зобов`язання орендаря повернути орендоване майно.

Відповідно до матеріалів справи балансоутримувач, а не орендодавець після закінчення строку дії договору у місячний термін повідомив відповідача про необхідність добровільно звільнити орендоване приміщення та передати його по акту прийому-передачі представникам балансоутримувача.

Оскільки чинне законодавство не надає право балансоутримувачу виступати орендодавцем щодо орендованого нерухомого майна та мати права орендодавця, то, відповідно, балансоутримувач не має права заявляти вимогу про зобов`язання орендаря повернути орендоване майно та повідомляти відповідача про відсутність наміру продовжити договір.

Далее

Єдину звітність з ЄСВ і ПДФО будемо подавати поквартально

Опубликовано 20 Сен 2019 в Новости | Нет комментариев

Єдину звітність з ЄСВ і ПДФО будемо подавати поквартально

У другому читанні прийнято Закони «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» (законопроект № 1057) та  «Про внесення змін до ПКУ щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» (№ 1072 ).

Об’єднання звітності з ЄСВ зі звітністю з ПДФО дозволить скоротити кількість звітів для платників податків – страхувальників (підприємств та самозайнятих осіб).

Встановлено такий порядок звітування:

► платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску, зобов’язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, з розбивкою по місяцях звітного кварталу. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.

Неподання, подання з порушенням установлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків – фізичних осібсуми утриманого з них податкусуми нарахованого єдиного внеску, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку, зменшення та/або збільшення сум єдиного внеску та/або до зміни платника податку (застрахованої особи) – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, — тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

► платники єдиного податку першої та другої груп подають податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, а також відомості про суми ЄСВ нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

► платники єдиного податку третьої групи, як і раніше, подають податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду. При цьому, у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про ЄСВ, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

► ФОП на загальній системі оподаткування подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.5 ПКУ, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми ЄСВнарахованого на доходи від підприємницької діяльності.

► фізичні особи, яка провадять незалежну професійну діяльність подають річну податкову декларацію, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначають інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми ЄСВ, нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону.

Крім того, за повідомленням Ніни Южаніної, під час підготовки законопроектів до другого читання, враховано прохання платників податків щодо скасування штрафів за помилки при заповненні форми №1ДФ, які не призводять до зменшення перерахування платежів до бюджету.

Далее