Опубликовано director 3 Авг 2021 в Новости | Нет комментариев
Президент Володимир Зеленський підписав закон, який вдосконалює банківську систему й посилює захист вкладників.
Як повідомляє ОП, йдеться про закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізмів виведення банків з ринку та задоволення вимог кредиторів цих банків» № 1588-ІХ. Вказується, що документ сприятиме збереженню активів банку та запобіганню втрати його майна, дасть змогу задовольнити вимоги якомога більшої кількості кредиторів фінустанови, що виводиться з ринку, та зменшить витрати держави на неплатоспроможні банки.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) зможе ініціювати провадження (зокрема в іноземних та міжнародних судах) про стягнення шкоди, заподіяної банку внаслідок: 1) націоналізації або експропріації майна банку; 2) реквізиції, руйнування, шкоди або знецінення майна банку через військові дії, збройні конфлікти й громадські заворушення.
Також документ визначає правові підстави для відшкодування збитків особою, яка заподіяла шкоду банку та кредиторам, а також особою, яка внаслідок таких дій отримала майнову вигоду. Зокрема передбачається можливість добровільного відшкодування такої шкоди (збитків).
Також уточнено процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку, ліквідації банків, повноваження ФГВФО тощо.
Джерело: https://ua.news
Далее
Опубликовано director 3 Авг 2021 в Новости | Нет комментариев
Головне управління ДПС у Київській області нагадує розмір ставки нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для платників внеску, повідомляє ЛігаБізнес.
Розміри ставок нарахування єдиного внеску:
— 22% до суми доходу (прибутку), отриманого від діяльності — для ФОП та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність без використання найманої праці, членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;
— 22% до суми заробітної плати, суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами — для роботодавців (підприємств, установ та організацій, інших юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців, самозайнятих осіб, які використовують найману працю);
— 8,41% до суми заробітної плати, суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами — для роботодавців (підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, а також фізичні особи — підприємці) у разі нарахування доходів працюючим особам з інвалідністю;
— 5,3% до суми заробітної плати, суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами — для роботодавців — підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, зокрема товариств УТОГ та УТОС (в яких кількість осіб з інвалідністю становить не менш як 50 % загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менш як 25% суми витрат на оплату праці) у разі нарахування доходів працюючим особам з інвалідністю;
— 5,5% до суми заробітної плати, суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами — для роботодавців — підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю (в яких кількість осіб з інвалідністю становить не менш як 50 % загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менш як 25 % суми витрат на оплату праці) у разі нарахування доходів працюючим особам з інвалідністю.
До суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за договорами ЦПХ застосовується розмір нарахування ЄВ 22% всіма роботодавцями, окрім підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, зокрема товариств УТОГ та УТОС (в яких кількість осіб з інвалідністю становить не менш як 50 % загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менш як 25% суми витрат на оплату праці), — ними застосовується розмір ставки ЄВ 5,3%.
Джерело: https://kurs.com.ua
Далее
Опубликовано director 3 Авг 2021 в Новости | Нет комментариев
В соответствии с пунктом 69.7 статьи 69 разд. ІІ Налогового кодекса физические лица — предприниматели и лица, осуществляющие независимую профессиональную деятельность, обязаны уведомлять о своем статусе банки и другие финансовые учреждения, в которых такие лица открывают счета.
Об этом информируют в Главном управлении ГНС в Ивано-Франковской области.
Неуведомление физлицами-предпринимателями и лицами, осуществляющими независимую профессиональную деятельность, о своем статусе банка или другого финансового учреждения при открытии счета, согласно п. 118.3 ст. 118 Налогового кодекса, влечет за собой наложение штрафа в размере 680 грн. за каждый случай неуведомления.
В то же время в соответствии с п. 69.2 ст. 69 Налогового кодекса банки и другие финансовые учреждения обязаны направить уведомление об открытии или закрытии счета налогоплательщика — юридического лица (резидента и нерезидента), в том числе открытого через его обособленные подразделения, или самозанятого физического лица в контролирующий орган, в котором учитывается налогоплательщик, в день открытия/закрытия счета.
Указанная норма предусматривает предоставление информации обо всех счетах налогоплательщиков. При этом следует принять во внимание, что самозанятые лица открывают счета, на которые зачисляются средства, как по требованию субъектов хозяйствования, так и по требованию физических лиц.
Источник: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Опубликовано director 3 Авг 2021 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Строк, протягом якого до Європейського суду з прав людини може бути подана заява стосовно остаточного національного рішення, скорочується з шести місяців (станом на сьогодні) до чотирьох.
1 серпня набув чинності 15-й протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що передбачає відповідні процедурні зміни, повідомляє інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».
Поправка, передбачена цим протоколом, щодо скорочення строку на третину набере чинності 1 лютого 2022 року.
Тобто, аж до 31 січня наступного року остаточне рішення національного суду можна буде оскаржувати протягом шести місяців. Якщо ж рішення буде ухвалене 1 лютого, то до ЄСПЛ можна буде подати заяву лише до 1 червня 2022 року.
Оновлений текст Конвенції з урахуванням змін, внесених Протоколом №15, можна переглянути за посиланням.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
Опубликовано director 30 Июл 2021 в Новости | Нет комментариев
Володимир Зеленський підписав Закон № 1591-ІХ «Про платіжні послуги», який Парламент ухвалив 30 червня 2021 року.
Про це повідомляє офіційне інтернет-представництво Президента.
Закон спрямований на модернізацію й подальший розвиток ринку платіжних послуг та сприятиме впровадженню інновацій у фінансовій сфері України.
Зазначається, що документ адаптує українське законодавство до правового поля Європейського Союзу, що в майбутньому дасть змогу інтегрувати платіжну систему України із системою ЄС. Новий Закон базується на сучасних вимогах і враховує норми європейських регуляторних актів, зокрема Другої платіжної директиви (PSD2) та Директиви з електронних грошей (EMD).
Також документ посилює захист прав споживачів платіжних послуг і забезпечує прозорість їхнього надання. Зокрема, встановлюються вимоги до управління ризиками та автентифікації користувача.
Згідно із Законом в Україні буде визначено дев’ять категорій надавачів платіжних послуг. З’являться нові учасники ринку — установи електронних грошей, філії іноземних платіжних установ, надавачі послуги з надання відомостей з рахунків, платіжні установи.
Існуватиме дев’ять платіжних послуг, з яких дві — нефінансові (послуга з ініціювання платіжної операції та послуга з надання відомостей з рахунків).
Небанківські надавачі платіжних послуг (платіжні установи, установи електронних грошей, поштові оператори та деякі інші надавачі платіжних послуг) зможуть відкривати платіжні рахунки, випускати платіжні картки та електронні гроші. Від небанківських фінансових установ не вимагатиметься участь у платіжних системах для здійснення переказу.
Відповідно до документа НБУ отримає право випускати «цифрову валюту Національного банку України», а також створити регуляторну «пісочницю» — платформу для тестування послуг, технологій та інструментів на платіжному ринку, заснованих на інноваційних технологіях. Її функціонування передбачає тісну взаємодію регулятора зі стартапами та розуміння їхніх потреб.
Також Закон створює умови для запровадження в Україні концепції відкритого банкінгу (Open banking), що має об’єднати різних надавачів платіжних послуг і технологічні платформи в єдину платіжну екосистему. Планується, що Open banking запрацює в Україні у 2023 році.
Крім того, з метою мінімізації кібершахрайства посилюється відповідальність за незаконні дії з платіжними інструментами та засобами доступу до банківських та/або платіжних рахунків, а також вимоги до безпеки платіжних операцій — постачальникам платіжних послуг необхідно буде використовувати посилену автентифікацію користувачів у визначених випадках.
Закон набирає чинності на наступний день після опублікування та вводиться в дію через 12 місяців, за винятком окремих статей.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Опубликовано director 30 Июл 2021 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Якщо відсутність у договорі однієї з істотних умов не унеможливила виконання договору, зокрема в частині проведення розрахунків, і сторони протягом певного часу виконували договір погодженим способом, то незгода позивача з умовою виконання договору не може бути підставою для визнання її прав порушеними в момент укладення договору та визнання його недійсним з цих підстав.
Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 14 липня 2021 року справа № 506/450/19.
Обставини справи
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не застосували до спірних правовідносин правові висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16, згідно з якими відсутність у договорі однієї істотної умови є підставою для відмови у реєстрації такого договору оренди землі.
Позиція ВС
У постанові Верховного Суду України від 21 вересня 2016 року у справі № 6-1512цс16 у подібній справі зазначено, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Врахувавши висновки Верховного Суду України, від яких не відступила Велика Палата Верховного Суду, а також конкретні обставини справи, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про те, що відсутність у договорі однієї чи більше з істотних умов не унеможливила виконання договору, зокрема в частині проведення розрахунків, і сторони протягом певного часу виконували їх умови, отже незгода позивача з умовами виконання договорів не може бути підставою для визнання її прав порушеними в момент укладення договорів та визнання їх недійсними з цих підстав.
Джерело: https://biz.ligazakon.net/
Далее
