Верховна Рада з другої спроби продовжила мораторій на стягнення майна за валютною іпотекою. Документ підтримали 297 нардепів. Про це повідомляється на сайті парламенту.
Законопроєкт ухвалили ще в липні, однак його ветував президент. Володимир Зеленський зазначив, що в документі є правова колізія щодо майна, яке не може бути вилучене. Згідно з його пропозиціями, звідти прибрали положення, за яким було заборонено вилучати інше майно через несплачений кредит.
Документ продовжує мораторій на стягнення нерухомості за валютною іпотекою ще на пів року. Він стосується кредитів, які позичальники взяли в іноземній валюті після 2014 року. Відповідно до закону фінустанова не може забрати житло у громадянина, якщо це єдине його місце проживання. Водночас квартира не може бути понад 140 кв. м, а будинок – не більш як 240 квадратів.
Зазначимо, що закон неодноразово критикували в Національному банку. Там заявляють: він перешкоджає розвитку іпотечного кредитування.
Далее
Державна міграційна служба України нагадала, що у період установлення на всій території України карантину оформлення документів, які посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи її спеціальний статус, здійснюється за місцем звернення особи.
Про це йдеться у пресслужбі ДМС.
«Це, зокрема, означає, що НА ЧАС КАРАНТИНУ для отримання паспорта громадянина України у формі ID-картки – вперше, у разі закінчення терміну дії, втрати, при обміні паспорта-книжечки на ID-картку за бажанням тощо – особа може звертатися до підрозділу Міграційної служби, незалежно від зареєстрованого місця проживання», — зазначили у повідомленні.
Зазначається, що такі зміни установлені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2020 р. № 259 «Деякі питання реалізації актів законодавства у сфері міграції на період установлення на всій території України карантину», а також передбачені пунктом 4 прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 530-IX від 17 березня 2020 року.
Кабмин вместе с бюджетом предлагает поменять Налоговый кодекс. Об этом одновременно сообщили глава Комитета ВР по вопросам финансов, налоговой и таможенной политики Даниил Гетманцев (фракция «Слуга народа») и замглавы Комитета Ярослав Железняк (фракция «Голос»).
В частности, по словам Ярослава Железняка, предлагается обязать физлиц-предпринимателей (кроме «упрощенцев») и лиц, которые осуществляют независимую профессиональную деятельность (адвокатов, частных исполнителей и пр.) и одновременно «работают на работе» платить ЕСВ (как предпринимателя) с суммы превышения доходов от предпринимательства над зарплатой.
«Бюджет — Бюджетом, але окрім популістичного підвищення податків на зарплату (вони це називають підвищенням мінімальної заробітної плати) Уряд хоче ще окремим законом про «забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» внести зміни в Податковий Кодекс і «під ялинку» збільшити податки та збори.
У мене в розпорядженні з’явився текст відповідного законопроекту, який Уряд подає разом з бюджетом.
Якщо коротко там:
1) Пропонується зобов’язати ФОП (крім спрощенців) та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність і одночасно працюють на роботі платити ЄСВ (як підприємця) із суми перевищення доходів від підприємництва над зарплатою.
2) Поруч з цим пропонується скасувати мораторій на проведення податкових перевірок та перевірок з ЄСВ, який був введений на час карантину.
3) Обмежити можливість врахування збитків з податку на прибуток п’ятьма роками.
4) Збільшити акцизний податок на спирт та алкогольні напої в тому числі пиво.
5) Істотно збільшити екологічний податок. Наприклад за викиди двоокису вуглецю пропонується збільшити податок втричі з 10 грн до 30 грн за тонну.
6) Підвищити на 12 % рентну плату за користування надрами (але не для добування корисних копалин), радіочастотним ресурсом та за спеціальне використання води і лісових ресурсів.
7) Розширити оподаткування податком на прибуток, зокрема в частині оподаткування нерезидентів. Зокрема, брокерська, комісійна або агентська винагорода нерезидента буде оподатковуватися в Україні не залежно від того надавалася вона в Україні чи за її межами.
8) Знищення с/г насаджень чи тварин за рішенням платника податків в цілях ПДВ вважатиметься, операцією із постачання товарів, які використані для виробництва цих насаджень чи тварин. Фактично, платнику податків потрібно буде заплатити ПДВ із цієї суми товарів.
9) Звузити пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо таке майно здається в оренду, лізинг, позичку тощо. Наприклад, якщо дитина-сирота чи одинока матір здаватиме свою нерухомість в оренду, то вона буде зобов’язана платити податок на нерухомість з такого майна. Це ж саме стосується гуртожитків, дитячих будинків, МАФів, церков, тощо. При цьому, не матиме значення кому це майно здається в оренду, навіть якщо таким же суб’єктам.
10) Зменшено вартість автомобілів з яких треба буде платити транспортний податок із 1,77 млн в 2020 році до 1,2 млн в 2021 році. Тобто всі в кого авто дорожче 1,2 млн грн – приготуватися», — написал Ярослав Железняк.
Сьогодні, 15 вересня, на засіданні Верховної ради прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо розширення переліку кредитних договорів, на які поширюється дія Закону України «Про споживче кредитування».
Законом унормовується сфера мікрокредитування та підвищення якості системи кредитних історій фізичних осіб.
Законом внесено зміни до Законів України «Про споживче кредитування» та «Про організацію формування та обігу кредитних історій», якими передбачається:
— кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця;
— кредитні договори, загальний розмір кредиту за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення кредитного договору;
Проект Закону зареєстровано за №1109.
Далее
У 2021 році, на відміну від попередніх років, Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, проводитимуть: з 1) української мови, 2) української мови і літератури.
Про це повідомили у пресслужбі Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО).
Таким чином, випускники, які завершують у 2021 році здобуття повної загальної середньої освіти та/або планують вступати до закладів вищої освіти, матимуть можливість самостійно обирати, яку саме роботу виконуватимуть під час ЗНО: або сертифікаційну роботу з української мови, або сертифікаційну роботу з української мови та літератури.
Далее
Верховная Рада приняла за основу законопроект Владимира Зеленского относительно усовершенствования отдельных вопросов исполнения воинской обязанности и ведения воинского учета.
Напомним, что данный законопроект наделяет Президента полномочиями призыва неограниченное количество раз, а полиция сможет доставлять резервистов в военкоматы.
Комитет Верховной Рады по вопросам антикоррупционной политики 8 сентября рассмотрел на предмет коррупционных рисков данный законопроект Президента Владимира Зеленского № 3553 от 28.05.2020. Подробнее об этом ранее писала «Судебно-юридическая газета».
Так, антикоркомитет задался вопросом, может ли Президент оглашать фактически неограниченное число раз призыв на военную службу без оглашения мобилизации. Законопроектом было предложено дать Президенту такую возможность.
Как доложил замминистра обороны Украины Александр Полищук, принятие этого закона позволит создать вместо военкоматов территориальные центры комплектования и социальной поддержки.
«Также предлагается внедрить новый вид военной службы», отметил он. Речь идет о призыве из числа резервистов в особенный период. Такая служба предусматривается на срок до 6 месяцев.
«Как вы знаете, в условиях постоянной угрозы и войны, которую ведет РФ против нас, очень важно иметь возможность оперативно реагировать на такие угрозы», — подчеркнул он.
В свою очередь, профильный комитет сообщил, что готов дорабатывать этот законопроект.
Как отмечает Главное научно-экспертное управление ВР, дополнительного анализа требует предложенный в проекте новый вид военной службы — «военная служба по призыву лиц из числа резервистов в особый период».
«Во-первых, возникает вопрос о согласованности с конституционными предписаниями предоставленных в законопроекте Президенту Украины полномочий по неоднократному призыву на военную службу без объявления мобилизации лиц, которые уже отслужили соответствующие сроки военной службы и зачислены в резерв первой очереди, а также определения им задач, сроков, объемов и порядка проведения такого призыва. Во-вторых, отсутствие четких формулировок и определенных законом оснований проведения такого призыва может негативно отразиться на принципах социальной справедливости, правах и свободах резервистов», — отмечает ГНЭУ.
Далее
