Юридическая Компания

Новости судебной практики

Законність застосування податковою штрафу за несвоєчасну сплату податку на підставі камеральної перевірки

Опубликовано 16 Ноя 2018 в Новости судебной практики | Нет комментариев

Законність застосування податковою штрафу за несвоєчасну сплату податку на підставі камеральної перевірки

Постановою Верховного Суду від 02.10.2018 року по справі 826/1624/17 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позову залишено без змін.

Суть спору: за результатом камеральної перевірки до позивача було застосовано штрафну санкцію за несвоєчасну сплату авансових платежів по податковим деклараціям та грошового зобов’язання з податку на додану вартість по поданим уточнюючим розрахункам до декларацій. Несвоєчасною сплатою податкового зобов’язання відповідач вважає подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з ПДВ, якими зменшено самостійно визначені суми грошового зобов’язання за попередні роки.

Задовольняючи позов суди першої та апеляційної інстанції виходили з того що предметом  камеральних перевірок не можуть бути перевірка повноти та належності сплати податків, так як це є предметом документальної перевірки.

ВС зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли до правильного висновку, що подання уточнюючого розрахунку не є способом сплати грошових зобов’язань або погашенням податкового боргу платника податків в розумінні  норм Податкового кодексу.

Далее

Чи є додатковим благом прощений банківський кредит: роз’яснення ВС

Опубликовано 16 Ноя 2018 в Новости судебной практики | Нет комментариев

Чи є додатковим благом прощений банківський кредит: роз’яснення ВС

Постановою Верховного Суду від 15.05.2018 року по справі №821/1594/17 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (далі по тексту — ППР) залишено касаційну скаргу без задоволення, а рішення попередніх інстанцій про задоволення позову залишено без змін.

По суті спору

Позивач звернувся до суду про скасування ППР про донарахування податку та застосування штрафних санкцій. Порушення полягало у тому, що позивач не показав у річній декларації про майновий стан і доходи дохід у вигляді додаткового блага, як суми прощеного боргу за кредитним банківським договором. Наявність складу податкового правопорушення доводиться податковою на підставі інформації з бази даних 1-ДФ щодо анульованого позивачу боргу за кредитним договором.

ВС, переглядаючи справу, погодився із висновками судів попередніх інстанцій, що суму прощеного (анульованого) боргу платнику податків фактично становила курсова різниця, сума якої на момент прощення (анулювання) боргу була меншою за мінімально необхідний розмір, визначений у Податковому кодексі, оскільки платник податків вже здійснив часткове погашення боргу.

Тобто курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощенного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню.

Далее

ВС РОЗ’ЯСНИВ, ХТО МАЄ ПРАВО НА ВІДШКОДУВАННЯ МАЙНОВОЇ ШКОДИ, ЗАВДАНОЇ ВНАСЛІДОК ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНОЇ ПРИГОДИ

Опубликовано 16 Ноя 2018 в Новости судебной практики | Нет комментариев

ВС РОЗ’ЯСНИВ, ХТО МАЄ ПРАВО НА ВІДШКОДУВАННЯ МАЙНОВОЇ ШКОДИ, ЗАВДАНОЇ ВНАСЛІДОК ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНОЇ ПРИГОДИ

Позивач зазначав, що ухвалою суду закрито кримінальне провадження відносно відповідача у зв’язку із закінченням строків давності притягнення обвинуваченого до кримінальної давності та роз’яснено, що оскільки відповідача звільнено лише від кримінальної відповідальності, що не є реабілітуючою обставиною закриття провадження у справі та не виключає його вини у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, то він не звільняється від цивільної відповідальності щодо відшкодування шкоди.

Оскільки страховою компанією не відшкодовано в повному обсязі заподіяну внаслідок ДТП шкоди, позивач, який є користувачем автомобіля, просив на підставі ст. 1194 ЦК України стягнути з відповідача на свою користь відшкодування матеріальної шкоди та вартість експертного дослідження.

Суд першої інстанції задовольнив позов, оскільки відповідач не заперечував, що дорожньо-транспортна пригода сталася з його вини. Крім того, ця обставина встановлена судовим рішенням в кримінальній справі, а тому суд дійшов висновку, що різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) повинна бути відшкодована у повному обсязі за рахунок особи, яка її завдала.

З таким вирішенням справи не погодився апеляційний суд, який у задоволенні позову відмовив. За висновком апеляційного суду позивач не має права на отримання відшкодування, оскільки він не є власником транспортного засобу, якому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди завдано механічних пошкоджень, оскільки лише керував автомобілем, а власник автомобіля — вимог до суду не заявляв.

ВС визнав законним рішення суду першої інстанції, а постанову апеляційного суду скасував.

Далее

КСУ ПЕРЕВІРИТЬ ЗМІНИ ДО ПРОЦЕСУАЛЬНИХ КОДЕКСІВ

Опубликовано 15 Ноя 2018 в Новости судебной практики | Нет комментариев

КСУ ПЕРЕВІРИТЬ ЗМІНИ ДО ПРОЦЕСУАЛЬНИХ КОДЕКСІВ

15 листопада о 10.00 Велика палата Конституційного Суду України у формі усного провадження розпочне розгляд справи за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України пункту 4 § 2 «Прикінцеві положення» розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року № 2147–VIII.

У конституційному поданні стверджується, що пункт 4 § 2 «Прикінцеві положення» розділу 4 Закону суперечить статтям 21, 24, 58, 63 Конституції України, оскільки «порушує право на зворотну дію в часі кримінального закону», а заборона застосування норм кримінального процесуального законодавства  до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань до введення в дію змін, запроваджених Законом, порушує право підозрюваного та обвинуваченого на захист та рівність у правах громадян.

Згідно з пунктом 4 § 2 «Прикінцеві положення» розділу 4 Закону підпункти 11–27, 45 пункту 7 § 1 цього розділу вводяться в дію через три місяці після набрання чинності Законом, не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін. 

Крім того, на думку авторів клопотання, було порушено процедуру прийняття Закону, зокрема, недотримано «процедуру попереднього розгляду проектів законів України», а також вимог щодо особистого голосування народних депутатів України, що суперечить статтям 6, 8, 19, 83, 84, 89, 91 Конституції України.

Далее

ВС НАГАДАВ, НА ЩО ЗВЕРТАТИ УВАГУ ПРИ ПОДІЛІ МАЙНА ПОДРУЖЖЯ

Опубликовано 15 Ноя 2018 в Новости судебной практики | Нет комментариев

ВС НАГАДАВ, НА ЩО ЗВЕРТАТИ УВАГУ ПРИ ПОДІЛІ МАЙНА ПОДРУЖЖЯ

Суди розглядали справу за позовом про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя. Позивач зазначала, що за час шлюбу з відповідачем вони набули наступне майно: малосімейну квартиру, автомобіль, гаражне приміщення, які підлягають поділу рівними частками. Позивач просила виділити їй у власність малосімейну квартиру, а відповідачу залишити у власності автомобіль та гаражне приміщення.

Відповідач зазначав, що спірну квартиру він придбав за власні кошти, гараж не належав йому на праві власності, а перебував у користуванні як члена кооперативу, а кошти на придбання автомобіля було йому подаровано до дня народження.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про можливість задоволення позову лише в частині розірвання шлюбу. Суди виходили з того, що позивач не надала доказів того, що джерелом набуття майна, яке вона просила поділити, є спільні кошти подружжя або їх спільна праця.

Позивач подала касаційну скаргу на рішення судів, яку ВС задовольнив частково, скасував рішення судів в частині поділу квартири та направив в цій частині справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Далее

ВС РОЗ’ЯСНИВ, КОЛИ МОЖЕ МАТИ МІСЦЕ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ОБОВ’ЯЗКУ УТРИМУВАТИ МАТІР, БАТЬКА

Опубликовано 14 Ноя 2018 в Новости судебной практики | Нет комментариев

ВС РОЗ’ЯСНИВ, КОЛИ МОЖЕ МАТИ МІСЦЕ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ОБОВ’ЯЗКУ УТРИМУВАТИ МАТІР, БАТЬКА

Позивач зазначав, що він є особою із інвалідністю першої групи з загального захворювання і потребує сторонньої допомоги у виконанні життєво важливих соціальних функцій. Єдиним доходом є пенсія для осіб із інвалідністю, яка не забезпечує йому необхідного мінімуму проживання, а сума, яка залишається після оплати комунальних послуг та придбання ліків є меншою ніж мінімальний прожитковий мінімум. Дочка добровільно матеріально йому не допомагає та не піклується про нього, а тому просив стягнути з неї аліменти на його утримання у розмірі 50 % прожиткового мінімуму довічно.

Дочка звернулась із зустрічним позовом, у якому зазначала, що вона та її мати не працюють та проживають в будинку бабусі, а батько має у власності двокімнатну квартиру, в якій проживає один, отримує щомісячну пенсію в розмірі, який перевищує прожитковий мінімум для непрацездатних осіб. Також вказала на те, що батько ухилявся від виконання своїх батьківських обов’язків, щодо її належного виховання та утримання до її повноліття, не надав їй дозволу на виїзд за кордон на спортивні змагання, чим позбавив її фізичного та спортивного розвитку. Тому дочка просила суд звільнити її від обов’язку утримувати батька та брати участь у додаткових витратах.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про відмову у задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного.

Далее