Кабмін постановою від 28.10.2020 № 1016 розширив функції Національної поліції.
Відтепер Нацполіція відповідно до покладених на неї завдань:
у межах визначених законом повноважень здійснює розмінування оперативного характеру, зокрема виявлення, знешкодження та знищення вибухонебезпечних предметів, щодо яких є підстави вважати, що вони є предметами, знаряддями чи засобами вчинення адміністративних або кримінальних правопорушень;
виявляє транспортні засоби особистого користування, тимчасово ввезені на митну територію України громадянами більш як на 30 діб та не зареєстровані в Україні в установлені законодавством строки;
вживає заходів до виявлення неправомірного керування транспортними засобами, щодо яких порушено такі встановлені Митним кодексом України обмеження, як порушення строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, використання для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, передання транспортних засобів у володіння, користування або розпоряджання особам, які не ввозили їх на митну територію України або не поміщали в митний режим транзиту, а також вживає заходів до виявлення неправомірного розкомплектування таких транспортних засобів.
Як пише Дорожній адвокат, КпАП поліції надано право штрафувати водіїв за керування автомобілем на іноземній реєстрації, який своєчасно не вивезено за межі України, та за керування автомобілем з іноземними номерними знаками іншою особою, ніж та, що ввезла автомобіль на територію України.
Штраф складає 8 500 грн. та виноситься поліцейським на місці вчинення правопорушення (ч.8 ст.121 КУпАП). На перший раз автомобіль не вилучається.
Якщо порушення вчинено цим же водієм повторно протягом року, то штраф складає вже 17 000 грн. Одночасно водій позбавляється права керування строком на 1 рік та з оплатним вилученням авто чи без такого (ч.8 ст.121 КУпАП).
Вказані штрафи не звільняють громадян від застосування штрафів, передбачених Митним кодексом у розмірі до 170 тис. грн. У разі виявлення автомобілів, які перебувають в Україні з порушенням митних правил, працівники поліції наділені повноваженнями щодо інформування про такі факти органи митних служби для застосування санкцій відповідно до Митного кодексу.
У Головному управлінні ДПС у Луганській області повідомили про зміни, які були внесені до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Уточнено порядок стягнення заборгованості з платників
Відтепер, якщо за даними документальних перевірок буде донараховано ЄСВ, то контролюючий орган прийматиме вимогу про сплату боргу (недоїмки) не протягом 10, а протягом 15 робочих днів із дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки.
При цьому в розділи VI та VII Інструкції внесено уточнення, що вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, виставлену за результатами документальної перевірки, надсилають (вручають) платнику в порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу.
Така норма існує в ст. 25 Закону про ЄСВ з 1 липня 2020 року. Але на неї варто звернути увагу. Адже поточна редакція ст. 42 ПК вже передбачає можливість надсилати такі вимоги в електронній формі, проте на практиці це поки що не працює.
Якщо платник ЄСВ на кінець календарного місяця має недоїмку зі сплати внеску або борги зі сплати фінансових санкцій, то вимогу про сплату боргу (недоїмки) буде надіслано (вручено) платнику ЄСВ не протягом 10, а протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати ЄСВ або заборгованості зі сплати фінансових санкцій.
Ще одне уточнення стосується сум недоїмки
Раніше існувала така норма: коли застосовували штрафи щодо недоїмки, ухвалювали одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди. Тепер у разі застосування штрафів за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску буде також ухвалено одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди, однак при цьому відповідно до абз. 5 п.п. 2 п. 2 розд. VII Інструкції недоїмка за кожен такий період має бути повністю сплачена (погашена).
Але тут зрозуміло, що сплата штрафу та пені не звільняє платника від обов’язку сплатити борг (недоїмку) з ЄСВ.
Об этом сообщили в Министерстве социальной политики.
В предыдущий раз пенсии в Украине повышались с 1 июля, тогда прожиточный минимум достиг 2118 грн, а с 1 декабря он будет составлять 2189 грн.
В результате с 1 декабря 2020 размер пенсий в Украине составит: минимальная пенсия — с 1712 грн до 1769 грн (на 57 грн); максимальная пенсия — с 17120 грн до 17690 грн (на 570 грн).
Кроме того, с 1 декабря увеличится и надбавка пенсионерам за стаж — для тех, у кого стаж более 35 лет (мужчины) и 30 лет (женщины). Она составит 1% минимальной пенсии за каждый дополнительный год и увеличится с 17,12 грн до 17,69 грн.
Кроме того, прожиточный минимум с 1 декабря увеличится для различных социальных и демографических групп населения: для детей до 6 лет: с 1859 грн до 1921 грн. для детей от 6 до 18 лет: с 2318 грн до 2395 грн. для трудоспособных лиц: с 2197 грн до 2270 грн. для лиц, утративших трудоспособность: с 1712 грн до 1769 грн.
Президент Владимир Зеленский подписал указ об отмене в Вооруженных силах Украины дисциплинарных батальонов.
Об этом сообщает «Я и Закон» со ссылкой на указ президента.
Согласно документу, глава государства отменил указ, изданный первым президентом Украины Леонидом Кравчуком в 1994 году, который утверждал положение о дисциплинарных батальонах.
Отмененный указ определял порядок и условия отбывания наказания военнослужащими срочной службы, которые были осуждены и направлены в дисциплинарный батальон.
Напомним, что дисциплинарный батальон — специальное формирование в вооружённых силах, в котором отбывали наказание осуждённые за уголовные правонарушения военнослужащие срочной службы.
С 1 ноября, меняется процедура выдачи электронных виз. Соответствующую инициативу Министерства иностранных дел (МИД) правительство приняло еще 19 августа, передает пресс-служба внешнеполитического ведомства.
Среди основных нововведений в ведомстве назвали следующее:
— заявитель сможет выбрать желаемую процедуру оформления е-визы: обычный или срочный порядок (с удвоением тарифной ставки в случае срочной процедуры);
— е-визы будут выдаваться значительно быстрее: срочное оформление будет занимать только 1 рабочий день, а обычная процедура рассмотрения составит 3 рабочих дня (до сих пор срок рассмотрения визовых ходатайств достигал 9 дней);
— в дополнение к существующей разовой е-визе появится новый тип виз: е-виза для двукратного въезда;
— дифференцированные тарифные ставки консульского сбора существенно снижаются: вместо 85 долл. за оформление разовой е-визы теперь консульский сбор за разовую е-визу составит 20 долл., за двукратную – 30 долл.
Суть справи: позивач звернувся до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
Позивач вказав, що у нього в іншому шлюбі народилася дитина та змінився матеріальний стан, що є підставою для зменшення розміру аліментів відповідно до положень статті 192 СК України. Крім того, на підставі договору дарування він подарував відповідачці 1/2 частку квартири.
З урахуванням викладеного позивач просив суд змінити розмір аліментів, що стягуються з нього відповідачці на утримання дитини — з 1/4 частки його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до 1/8 частки заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Місцевий суд позов задовольнив частково: змінив розмір аліментів з 1/4 до 1/6 частки заробітку (доходу) позивача щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття. Суд зазначив, що майновий стан позивача дозволяє йому сплачувати аліменти у більшому розмірі ніж 1/8 частка від його заробітку (доходу) щомісячно і це не призведе до значного погіршення майнового стану новоствореної сім’ї. Апеляційний суд із таким висновком погодився.
Однак колегія суддів Цивільного суду ВС скасувала рішення судів попередніх інстанцій, відмовивши у задоволенні позову.
Верховний Суд скасував судові рішення міського та апеляційного судів і призначив новий розгляд у суді першої інстанції. Відповідну постанову у справі № 565/2071/19 ВС прийняв 16.09.2020.
Верховний Суд вказав, що звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього змінився сімейний і матеріальний стан, оскільки народилася дочка від іншого шлюбу.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежної від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Також ВС зазначив, що суди не звернули уваги на те, що зміна сімейного стану позивача, а саме народження дитини, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.
Колегія суддів вирішила, що суди не врахували те, що позивач належними та допустимими доказами не підтвердив погіршення його майнового стану, у тому числі, у зв’язку з народженням дитини від іншого шлюбу, а навпаки судами було встановлено збільшення доходів останнього.
Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.
У битві за дитину батьки іноді забувають про саму дитину, завдаючи їй своєю опікою більше шкоди, аніж користі. Якщо, вирішуючи подібні спори, держава, також забуває про інтереси неповнолітнього, це є порушенням конвенційних гарантій.
Хто і як має забезпечувати «найкращі інтереси» дитини Європейський суд з прав людини досліджував у справі «С. проти Хорватії» (№ 80117/17). Після розлучення у 2010 році рішенням суду С. залишили з матір’ю, а батько міг регулярно зустрічатися з дитиною.
Але мати звинуватила колишнього чоловіка у сексуальному насильстві над дитиною та подала заяву про зупинення контактів. Втім, оскільки ця інформація не знайшла свого підтвердження, заява була відхилена. Разом із тим, в процесі розгляду цієї заяви експертним дослідженням встановили, що жінка емоційно ображала дитину.
Використавши цей висновок в іншому судовому провадженні, у 2015 році батько отримав опіку над С. і це рішення, яке підтвердив суд апеляційної інстанції, було виконане.
Але в 2016 році, коли дитина втекла від батька і повернулася до матері, остання ініціювала третє провадження про повернення опіки.
Тоді вже соціальний центр втрутився у ситуацію та звернувся до суду з клопотанням про тимчасове розміщення дитини поза сім’єю. Але суди відхилили цей запит.
С. звернувся до ЄСПЛ. Скарги стосувалися того, що під час другого провадження про опіку та подальшого виконання рішення не був призначений спеціальний опікун ad litem для представництва та захисту інтересів дитині, що С. не мав можливості бути заслуханим в цьому провадженні, а також те, що рішення про надання батькові опіки без будь-якої підготовки чи періоду адаптації не було в найкращих інтересах дитини, як це передбачено в статті 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд у Страсбурзі констатував порушення Конвенції та присудив 7,5 тис. євро компенсації моральної шкоди.
Повышение квалификации госслужащих на дистанционных занятиях возможно в асинхронном режиме с применением электронной почты, социальных сетей, блогов, чатов интернет-форумов.
Так, приказом Нацагентства по вопросам госслужбы от 15.09.2020№ 171-20 предусмотрено следующее:
во время дистанционных занятий взаимодействие между участниками профессионального обучения и преподавателем может осуществляться в асинхронном режиме (режиме отложенного времени) с применением электронной почты, социальных сетей, блогов, чатов интернет-форумов и т.д. и/или в синхронном режиме (режиме реального времени), в течение которого участники профессионального обучения находятся в вебсреде дистанционного обучения.
Кроме того, обновлены Нормы времени для планирования и учета учебной работы преподавателей, обеспечивающих обучение по программам повышения квалификации.
Об этом свидетельствуют данные на сайте парламента.
Документ определяет правила проведения субъектами властных полномочий публичных консультаций по вопросам формирования и реализации государственной, региональной политики, решения вопросов местного значения, подготовки проектов стратегических и программных документов (концепций, стратегий, программ, планов мероприятий и т.п.), нормативно-правовых актов для согласования публичных и частных интересов.
Однако такие консультации не предусмотрены при подготовке проектов актов в части положений, содержащих информацию с ограниченным доступом. Также они не распространяются на правоотношения, связанные с проведением всеукраинского и местных референдумов, внесением местной инициативы, проведением общественных слушаний, общих собраний граждан.
Этот закон не будет действовать и по вопросам общей или частичной мобилизации, введения в Украине или в отдельных ее местностях военного положения, применения Вооруженных сил Украины, проведения операций Объединенных сил, антитеррористических операций и тому подобное.
Документ предусматривает, что электронные консультации являются обязательной формой проведения публичных консультаций. До создания технических возможностей для их проведения на онлайн-платформе для взаимодействия с гражданами и институтами гражданского общества электронные консультации органы власти будут проводить на своих сайтах.
В законе определено, что субъект властных полномочий в срочном порядке без проведения публичных консультаций разрабатывает проекты актов по вопросам предотвращения возникновения чрезвычайных ситуаций, ликвидации их последствий, по другим вопросам, связанных с возникновением угрозы жизни, здоровью, свободе, безопасности человека и тому подобное.
Порядок проведения публичных консультаций
Субъект властных полномочий проводит публичные консультации в таком порядке. Сначала составляет план проведения публичных консультаций, затем составляет консультационный документ, после чего обнародует его на онлайн-платформе для взаимодействия с гражданами и институтами гражданского общества и на собственном официальном сайте.
После этого субъект властных полномочий:
информирует заинтересованные стороны о проведении публичных консультаций;
проводит мероприятия в рамках публичных консультаций;
обнародует предложения, полученные в ходе публичных консультаций, на онлайн-платформе для взаимодействия с гражданами и институтами гражданского общества и на собственном официальном сайте;
изучает и анализирует предложения;
обнародует отчет о результатах проведения публичных консультаций, доработанный проект акта на онлайн-платформе для взаимодействия с гражданами и институтами гражданского общества и на собственном официальном сайте.
Які зміни щодо сортування відходів передбачив уряд
Сміттєсортувальні лінії працюють у 28 населених пунктах, однак їх послуги не враховуються у тарифах. Про це йдеться у пояснювальній записці до проєкту постанови, повідомляє 24 канал.
У переліку операцій поводження з побутовим відходами не було операції сортування. Тепер список доповнили операціями сортування та видалення. Таке рішення прийняли на засіданні уряду 28 жовтня.
При встановленні тарифів враховуватимуть обсяги відходів
Крім того, наразі тарифи на послуги з поводження з побутовими відходами є сумою тарифів на послуги з вивезення, перероблення та захоронення побутових відходів.
Ця норма призводить до того, що при встановленні тарифів на послугу з поводження з побутовими відходами споживачі сплачують за захоронення побутових відходів без виключення обсягів перероблених побутових відходів, – йдеться в документі.
Проєктом передбачає, що при встановленні тарифу враховуватимуть також обсяги вивезення, перероблення та захоронення побутових відходів.
