Договір купівлі-продажу, укладений представником на підставі довіреності, яка була скасована довірителем, не може бути визнаний недійсним, якщо факт повідомлення представника про припинення дії відповідної довіреності є недоведеним.
Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 3 червня 2020 року у справі № 552/856/18 .
Обставини справи
Позивач звернувася до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним.
Суди встановили, що в березні 2015 року позивач видала довіреність на ім’я особам, відповідно до якої останні наділялися правом керувати, зняти з обліку, продати, обміняти автомобіль. Довіреність посвідчена приватним нотаріусом.
У вересні 2015 року на підставі заяви позивача до Єдиного реєстру довіреностей внесено запис про припинення дії довіреності, що була видана в березні 2015 року.
В січні 2016 року було укладено договір купівлі-продажу автомобіля, продавцем у якому була позивачка в особі свого представника відповідача, який діяв на підставі довіреності.
Рішенням районного суду у задоволенні позову відмовлено. Постановою апеляційного суду рішення районного суду скасовано. Визнано недійсним договір купівлі-продажу автомобіля. Суд апеляційної інстанції мотивував своє судове рішення тим, що відповідачі у справі мали реальну можливість на час вчинення спірного правочину довідатися про скасування дії доручення, оскільки діяв Єдиний реєстр довіреностей та з моменту реєстрації скасування дії доручення до вчинення спірного правочину пройшов значний час, більше трьох місяців. При цьому суд зазначав, що позивач після скасування довіреності повідомляла про зазначене в телефонному режимі відповідачу, тому він мав реальну можливість на час вчинення спірного правочину перевірити дію доручення. Крім того, апеляційний суд зазначив, що внесення до Єдиного державного реєстру довіреностей офіційних записів про припинення дії доручення необхідно розцінювати як офіційне повідомлення усіх громадян та державних органів про припинення дії доручення.
Позиція Верховного Суду
Касаційний цивільний суд погодився з рішенням місцевого суду, скасувавши рішення апеляційного суду.
Правочин є недійсним у разі недотримання умов його чинності, передбачених статтею 203 ЦК, а саме: відсутність у сторін (сторони) необхідного обсягу цивільної дієздатності, відсутність волевиявлення учасника правочину та його невідповідність внутрішній волі учасника правочину, невідповідність форми вчиненого правочину вимогам закону, відсутність спрямованості волі учасників правочину на реальне досягнення обумовленого ним юридичного результату.
Згідно з частиною першою статті 249 ЦК особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення.
При цьому, особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність (частина друга статті 249 ЦК).
Частиною третьою статті 249 ЦК передбачено, що права та обов’язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася.
Суд першої інстанції правильно виходив із того, що позивач, припинивши дію довіреності, не діяла у спосіб, передбачений частиною другою статті 249 ЦК, не повідомляла відповідача та третю особу про припинення дії довіреності. При цьому, суд першої інстанції правильно зазначив, що повідомлення відповідача телефоном про припинення довіреності є недоведеним, офіційно регіональний сервісний центр МВС України в Полтавській області позивачка також не повідомила. При цьому відповідач не визнав факт його повідомлення про припинення дії довіреності телефоном, а інших доказів такого повідомлення позивачка не надала.
З огляду судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27 липня 2020 року.
Далее
Постанова КЦС ВС від 25.08.2020 № 478/690/18 (61-18333св19):
Суддя-доповідач: Усик Г. І.
Нез`явлення відповідача разом із дитиною до експертної установи для відібрання біологічних матеріалів для проведення судово-генетичної експертизи свідчить про її небажання отримати точні висновки щодо походження дитини на спростування доводів позивача про його батьківство щодо дитини
Ключові тези:
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Казанківської районної державної адміністрації (далі — Служба у справах дітей Казанківської РДА), Казанківський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі — Казанківський РВ ДРАЦС ГТУЮ у Миколаївській області), про визнання батьківства.Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.Судами встановлено, що відповідач, яка була достовірно обізнана про дату, час та місце розгляду справи судом першої інстанції, належним чином повідомлена експертною установою про дату, час та місце проведення судово медичної молекулярно-генетичної експертизи (експертизи ДНК), не з`явилася для забору біологічних зразків разом із дитиною, що свідчить про її ухилення від проведення зазначеної експертизи з метою встановлення істини у справі.Нез`явлення відповідача разом із дитиною до експертної установи для відібрання біологічних матеріалів для проведення судово-генетичної експертизи свідчить про її небажання отримати точні висновки щодо походження дитини на спростування доводів позивача про його батьківство щодо дитини. Судом першої інстанції вжито належних процесуальних заходів з метою проведення судово медичної молекулярно-генетичної експертизи (експертизи ДНК) та забезпечення участі відповідача разом із дитиною у її проведенні.Далее
У документі зазначено, що Верховний Суд звернувся до КС з проханням перевірити на відповідність Конституції низку положень постанови Кабінету Міністрів України „Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів“ від 20 травня 2020 року № 392. Йшлося, зокрема, про обмеження при проведенні проведення масових заходів; заборону роботи закладів громадського харчування, ТРЦ, готелів, фітнес-центрів, закладів культури тощо; припинення регулярних та нерегулярних пасажирських перевезень; відміну планових заходів з госпіталізації, а також про обов’язкову самоізоляцію осіб старших 60-річного віку.
Конституційний Суд України зазначив, що подібні обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина не можуть бути встановлені підзаконними актами, як от постанова Кабміну.
Неконституційними Суд також визнав зміни до Закону України „Про Державний бюджет України на 2020 рік“ щодо установлення граничного розміру заробітної плати, грошового забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) без визначення чітких часових строків та в жорсткій відповідності до Конституції та законів України.
Щодо частини розглянутих положень КС постановив закрити конституційне провадження через втрату ними чинності.
Як зазначається, рішення КСУ є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
Рішення підписала Велика палата Конституційного Суду України у складі 15 суддів.
Як повідомлялося, пленум Верховного Суду 29 травня звернувся до КС з поданням, у якому оскаржив окремі положення постанови уряду №392 від 20 травня «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» і положення частин першої, третьої статті 29 закону «Про Державний бюджет України на 2020 рік», абзацу дев’ятого пункту 2 розділу 11 «Прикінцеві положення» закону «Про внесення змін до закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».
ВС просив перевірити, чи не були порушені: право на свободу пересування, право залишати територію України, право на мирні зібрання, право на підприємницьку діяльність і право на доступ до медичної допомоги.
У ВС вважають, що введене в законі про держбюджет тимчасове обмеження на безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів за рішенням суду веде до невиконання судових рішень, що суперечить Конституції.
Автомобилисты Украины подхватили новый тренд — на свои автомобили они массово устанавливают «3D номерные знаки», на которых буквы и цифры выпуклые, вырезаны из пластика. Спрос на такие номера с каждым днем становится все выше.
Между тем украинских водителей предупредили, что их будут штрафовать, если они установят ЗD номерные знаки. Такие номера не соответствуют установленным требованиям ДСТУ. Об этом написал первый заместитель начальника Департамента патрульной полиции Алексей Билошицкий на своей странице в Facebook.
Билошицкий отметил, что в пункте 4.3 ДСТУ 3650: 2019 «Дорожный транспорт. Знаки номерные транспортных средств. Общие технические условия» четко прописано, что 3D номерные знаки не соответствуют установленным требованиям.
По его словам, водителям грозит штраф в размере 170 гривен за управление транспортным средством с номерным знаком, который не отвечает требованиям.
При повторном правонарушении в течение года штраф увеличится до 255 гривен или же водителя отправят на общественные работы на срок от 30 до 40 часов.
Если коронавирус подтвердится хотя бы у одного школьника, то на обязательную 14-дневную самоизоляцию должны пойти все ученики класса.
Об этом в эфире одного из телеканалов рассказал главный санитарный врач Украины Виктор Ляшко.
«Четкая рекомендация: если хотя бы один ученик в классе будет инфицирован и будет установлен диагноз коронавирусная болезнь, то весь класс будет считаться как близкие контакты, и все дети из этого класса пойдут на самоизоляцию на 14 дней», – сказал Ляшко.
Учебный процесс будет продолжен, однако уже дистанционно.
Согласно рекомендациям МОЗ 1 сентября дети пойдут в школу в населенных пунктах зеленой, желтой и оранжевой зон.
Обязательное дистанционное обучение, предусмотренное в Минобразования, будет действовать только в красной зоне карантина.
Учитывая нестабильную эпидемиологическую ситуацию в Украине, карта карантинного зонирования будет меняться.
Перед началом учебного года все украинские школы пройдут проверку на соблюдение противоэпидемических рекомендациям Минздрава.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про лікарські засоби» (далі – Закон) на території України можуть реалізовуватись лише зареєстровані лікарські засоби, крім випадків, передбачених Законом. Реалізація лікарських засобів здійснюється лише за наявності сертифіката якості, що видається виробником (для імпортованих лікарських засобів – імпортером, виробником або особою, що представляє виробника лікарських засобів на території України), передає офіційний сайт Мін’юсту.
Забороняється реалізація (відпуск) громадянам неякісних лікарських засобів або таких, термін придатності яких минув або на які відсутній сертифікат якості, що видається виробником.
За договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов’язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов’язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов’язується прийняти товар і оплатити його (стаття 698 Цивільного кодексу України).
Під час придбання будь-яких лікарських препаратів в аптеці покупець фактично укладає договір роздрібної купівлі-продажу, а отже у даному випадку виникають права та обов’язки, що передбачені нормами цивільного законодавства України.
Належна якість товару, роботи або послуги – властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах і нормативних документах, та умовам договору зі споживачем (пункт 13 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 172 «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів» затверджено перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню), в якому в тому числі зазначено лікарські препарати та засоби, предмети сангігієни.
Крім того, 28 грудня 2018 року Міністерством охорони здоров’я України роз’яснено, що повернути можна лише лікарські засоби та медичні вироби неналежної якості, надавши розрахунковий документ на їхнє придбання, передбачений Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». У такому випадку споживач має право просити повернути сплачені за ліки гроші або замінити препарат на аналогічний.
Факт неналежної якості підтверджується документами:
1) висновком щодо якості лікарських засобів, виданим підпорядкованою лабораторією територіального органу Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (далі – Держлікслужби) та/або уповноваженою лабораторією;
2) розпорядженням Держлікслужби щодо заборони обігу лікарського засобу.
У разі виникнення сумніву щодо якості лікарських засобів покупець має можливість звернутись до Департаменту контролю якості лікарських засобів Держлікслужби (контакти розміщені на офіційному сайті).
Неякісні лікарські засоби, включаючи ті, термін придатності яких закінчився, підлягають утилізації та знищенню відповідно до Правил утилізації та знищення лікарських засобів, затверджених Міністерством охорони здоров’я України від 24 квітня 2015 року № 242.
У разі виявлення протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов’язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором:
1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення;
2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні;
3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни;
4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.
Крім того, частиною п’ятою статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець або виробник зобов’язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.
З метою перевірки якості лікарських засобів або у випадку підозри щодо їх фальсифікації, а також щодо інших питань, пов’язаних з контролем якості та безпеки лікарських засобів, у тому числі медичних імунобіологічних препаратів, медичної техніки і виробів медичного призначення, та обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу, покупець має право звернутися до Держлікслужби або її територіальних органів (з контактами можна ознайомитися за посиланням).
Далее
Министерство развития общин и территорий запустило в обсуждение проект Порядка присвоения адресов объектам недвижимого имущества.
Как отмечается, ч. 2 статьи 263 Закона Украины «О регулировании градостроительной деятельности» установлено, что порядок присвоения адресов объектов недвижимого имущества утверждается Кабинетом Министров Украины.
Ниже публикуем полный текст проекта.
ПОРЯДОК
присвоєння адрес об’єктів нерухомого майна
Загальні положення
Органи, що уповноважені на присвоєння, зміну, коригування, анулювання адрес об’єктів будівництва, об’єктів нерухомого майна, визначаються відповідно до частини п’ятої статті 263 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Перелік об’єктів, яким не присвоюється адреса об’єктів будівництва, об’єктів нерухомого майна, наведений у додатку до Порядку.
адреса – адреса об’єктів будівництва, об’єктів нерухомого майна, що визначена частиною першою статті 263 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;
об’єкти будівництва, об’єкти нерухомого майна – об’єкти будівництва, будинки, будівлі, споруди, квартири, гаражні бокси, машиномісця, інші житлові та нежитлові приміщення, які є самостійними об’єктами нерухомого майна;
вбудовані приміщення – приміщення, що є частиною внутрішнього об’єму будівлі;
вбудовано-прибудовані приміщення – приміщення, частина внутрішнього об’єму яких є частиною внутрішнього об’єму основної будівлі, а інша частина – прибудованою;
прибудовані приміщення – приміщення, що прибудовані до основної будівлі та мають з нею хоча б одну спільну стіну;
об’єкт – об’єкт будівництва, об’єкт нерухомого майна;
назва іменованого об’єкта – гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об’єкта;
реквізити адреси – складові адреси, що у своїй сукупності складають унікальний ідентифікатор об’єкта будівництва, об’єкта нерухомого майна та визначають місце його розташування на місцевості.
Терміни «адреса об’єкта будівництва», «адреса об’єкта нерухомого майна» вживаються у значеннях, наведених у частинах першій, третій статті 263 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Термін «інформаційні ресурси системи містобудівного кадастру» вживається у значенні, наведеному в Положенні про містобудівний кадастр, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 559.
Термін «блоковані будинки» вживається у значенні, наведеному в Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затвердженій наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127, зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за № 582/5773 (у редакції наказу Мінрегіону від 26 липня 2018 року № 186, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2018 року за № 1442/32894).
Порядок подання документів для присвоєння, зміни, корегування, анулювання адреси та строки їх розгляду
Перелік документів, що подаються для присвоєння, зміни, корегування, анулювання адреси, строки їх розгляду, підстави відмови у присвоєнні адреси визначаються відповідно до положень статей 263, 264, 265 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Визначення реквізитів «назва держави», «назва адміністративно-територіальної одиниці», «назва району», «назва населеного пункту», «назва селищної та сільської ради»
Визначення реквізиту адреси «назва поіменованого об’єкта»
Визначення реквізиту адреси «назва вулиці»
У випадку розташування об’єкта за межами населеного пункту назва вулиці може бути відсутня.
Назви вулиць, які складаються з імені та прізвища, зазначаються в адресі таким чином: спочатку – ім’я, а потім – прізвище.
Назви вулиць, які походять від псевдонімів, зазначаються в звичайному порядку.
Назви вулиць, які складаються із звання та прізвища, зазначаються в адресі таким чином: спочатку – звання, а потім – прізвище.
Визначення реквізитів адреси «номер об’єкта (групи будівель та споруд підприємства (як єдиного майнового комплексу), будівлі, споруди)», «номер корпусу об’єкта»
Для вказівки літер використовуються великі літери українського алфавіту в такій послідовності: «А», «Б», «В», «Г», «Д», «Е», «Є», «Ж», «З», «И», «I», «К», «Л», «М», «Н», «О», «П», «Р», «С», «Т», «У», «Ф», «Х», «Ц», «Ч», «Ш», «Ю», «Я».
Літера вказується після номера через дефіс.
у придорожній смузі автомобільної дороги – за зростанням кілометражу дороги в межах кожного кілометра;
у смузі відведення залізниці – за зростанням кілометражу дороги в межах відстані між двома роздільними пунктами.
17. Об’єкти, розташовані у межах об’єднаної територіальної громади за межами населеного пункту та/або придорожніх смуг автомобільних доріг і смуг відведення залізниць, нумеруються за порядком, починаючи з 1 у межах об’єднаної територіальної громади.
18. Об’єкти, розташовані за межами об’єднаної територіальної громади, населеного пункту та придорожніх смуг автомобільних доріг і смуг відведення залізниць, нумеруються за порядком, починаючи з 1 у межах району.
19. У разі якщо нумерація об’єктів до набрання чинності цим Порядком здійснювалась в інший спосіб, ніж передбачено цим Порядком, подальшу нумерацію нових об’єктів допускається продовжувати з використанням раніше застосованого способу нумерації.
20. У випадку присвоєння адреси у разі поділу, виділення частки з одноквартирного будинку (індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку) застосовується реквізит «Номер об’єкта».
Визначення реквізиту адреси «номер окремої частини об’єкта»
Номери окремим частинам об’єкта (квартири, приміщення тощо) не зазначаються:
Не допускається повторення номерів квартир, приміщень тощо.
У разі якщо проводиться поділ раніше об’єднаних квартир або приміщень у порядку, передбаченому пунктом 6 розділу VІ цього Порядку, використовуються номери поєднаних квартир або приміщень. За необхідності використовується додавання номерів у порядку, передбаченому абзацом першим цього пункту (наприклад, квартира 16/17/20/21 поділена на дві двоповерхові квартири 16/20 та 17/21, приміщення 3/4/5/6 поділено на приміщення 3, 4, 5-1, 5-2, 6-1, 6-2).
У четвер, 27 серпня, Кабінет Міністрів України на позачерговому засіданн вніс зміни до постанови від 22 липня № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Про це повідомляє офіційний сайт Уряду.
Також було ухвалено рішення скасувати як нереалізовану постанову про внесення змін до постанови №641, прийняту 26 серпня.
З метою запобігання поширенню на території України другої хвилі гострої респіраторної хвороби СОVID-19 запроваджуються тимчасові обмеження на в’їзд в Україну іноземцям.
Водночас право в’їзду на територію України у період дії тимчасових обмежень матимуть окремі категорії іноземних громадян. Також відповідно до українського законодавства, Голова Державної прикордонної служби може ухвалювати додаткові рішення про контрольований пропуск іноземців через державний кордон.
Відповідно до урядового рішення в’їзд в Україну дозволяється іноземцям, які:
— є родичами першої лінії громадян України;
— мають офіційний діючий дозвіл на роботу в Україні;
— є технічними спеціалістами, які прибувають в Україну на запрошення представників українських підприємств;
— прямують територією України транзитом та мають документи, що підтверджують виїзд за кордон протягом двох діб;
— прибувають в країну з метою навчання;
— проходять військову службу в Збройних Силах;
— постійно або тимчасово проживають в Україні, мають посвідку на постійне або тимчасове проживання в Україні;
— є главами та членами офіційних делегацій іноземних держав, співробітниками міжнародних організацій, а також особами, які їх супроводжують, та в’їжджають в Україну на запрошення Президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Офісу Президента, Міністерства закордонних справ.
— є водіями та/або членами екіпажу вантажних транспортних засобів, автобусів, що здійснюють регулярні перевезення, членами екіпажів повітряних, морських і річкових суден, членами поїзних і локомотивних бригад;
— є діячами культури, які прибувають на запрошення закладу культури разом з однією особою, що супроводжує кожного з них;
— прибувають для участі в офіційних спортивних змаганнях, що проходять на території України, та супроводжуючих осіб;
— є особами, які здійснюють перевезення гемопоетичних стовбурових клітин для трансплантації;
— прибувають на лікування до закладів охорони здоров’я України.
Зазначені категорії іноземних громадян повинні мати страховий поліс для покриття можливих витрат, пов’язаних з лікуванням СОVID-19 та обсервацією (виданий страховою компанією, яка має представництво в Україні).
Також зможуть в’їхати на територію України іноземці, які:
— визнані біженцями або особами, які потребують додаткового захисту;
— є дипломатами, працівниками консульських установ, представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні, та члени їх сімей або є особами, які прибувають на запрошення Міністерства закордонних справ України;
— є інструкторами Збройних Сил держав-членів НАТО та держав-учасниць програми НАТО «Партнерство заради миру», які беруть участь у заходах з підготовки підрозділів Збройних Сил України або прибувають на запрошення Міністерства оборони.
Далее
Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що з 23 травня 2020 року набрав чинності Закон №466, яким, зокрема, внесено зміни до порядку реєстрації, перереєстрації та анулювання реєстрації платників ПДВ:
— новостворені суб’єкти господарювання зможуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися як платник ПДВ без подання реєстраційної заяви під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи-підприємця;
— єдиним способом подачі реєстраційної заяви платника ПДВ до контролюючого органу (для обов’язкової, добровільної реєстрації та перереєстрації) є спосіб подання заяви засобами електронного зв’язку в електронній формі. Способу подання реєстраційної заяви платника ПДВ особисто до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи не передбачено;
— збільшено час для подання суб’єктами господарювання реєстраційних заяв для добровільної реєстрації платниками ПДВ та при обранні або переходу на спрощену систему оподаткування, зміни ставки єдиного податку — не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ (замість 20 календарних днів);
— спрощено процедури перереєстрації платників ПДВ. Зокрема, перереєстрація не передбачається у випадках зміни суб’єктом господарювання місцезнаходження (місця проживання), перереєстрація у зв’язку зі зміною найменування (крім перетворення) (прізвища, імені та по батькові) платника ПДВ, який включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, здійснюється контролюючим органом без подання заяви платником ПДВ;
— анулювання реєстрації проводитиметься контролюючим органом автоматично на підставі відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи (крім перетворення) або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, отриманих згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», або за даними реєстру платників єдиного податку про застосування суб’єктом господарювання спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку на додану вартість;
— у разі перетворення юридичної особи-платника податку проводиться перереєстрація платника ПДВ. Якщо особа, утворена шляхом перетворення, не подала у встановлений строк заяви для перереєстрації, її реєстрація платником податку анулюється відповідно до статті 184 ПКУ.
Перехід до нових правил реєстрації, анулювання реєстрації платників ПДВ здійснюється з урахуванням такого:
— щодо осіб, які під час державної реєстрації заявили про своє бажання добровільно зареєструватися платником ПДВ без подання реєстраційної заяви, до запровадження обміну документами (відомостями) за новою формою між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами ДПС процедура розгляду отриманих документів не змінюється;
— щодо осіб, стосовно яких отримано відомості з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи (крім перетворення) чи підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця або стосовно яких внесено запис до реєстру платників єдиного податку про застосування спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку на додану вартість, анулювання реєстрації здійснюється без затвердження рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.
Далее
В ГУ ДПС у м. Києві нагадали, що із 08.08.2020 р. діє частина норм Закону України від 14.07.2020 р. № 786-IX, якими знятий мораторій на документальні позапланові перевірки. Йдеться про дві підстави:
— розпочата процедура реорганізації юрособи (крім перетворення), припинення юрособи або підприємницької діяльності ФОП, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юрособи, в т. ч. іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків, подана заява про зняття з обліку платника податків (пп. 78.1.7 ПКУ);
— надійшло звернення платника податків (п. 78.2 ПКУ).
Податківці відмічають, що чинними нормативними актами не встановлено обов’язку стосовно завчасного повідомлення платника податків про проведення документальної позапланової перевірки на підставі пп. 78.1.7 ПКУ.
Проблемним залишається питанням невстановлення платників податків та їх посадових осіб за податковою адресою, у зв’язку з припиненням своєї діяльності, що в свою чергу призводить до неможливості здійснення необхідних заходів щодо зняття з обліку таких платників податків.
ГУ ДПС у м. Києві закликає платників зазначати актуальні відомості щодо контактних даних і щодо доцільності проведення документальних позапланових невиїзних перевірок у приміщенні ГУ ДПС у м. Києві, з урахуванням особливостей, визначених ст. 79 ПКУ.
Далее
