28 липня, Президент України Володимир Зеленський підписав указ № 295/2020 «Про тимчасове запровадження безвізового режиму для громадян Китайської Народної Республіки, які в’їжджають в Україну з туристичною метою». Про це повідомляє офіційний сайт Глави держави.
Указ підписано з метою розвитку дружніх відносин між Україною та КНР, а також активізації двосторонньої співпраці у сфері туризму.
Відповідно до документа, на період з 1 серпня 2020 року до 31 січня 2021 року запроваджується безвізовий режим в’їзду в Україну та транзитного проїзду через територію України для громадян Китайської Народної Республіки, які в’їжджають з туристичною метою, якщо термін їхнього перебування в Україні не перевищує 30 днів протягом 180 днів.
Кабінет Міністрів має вжити заходів, що випливають із цього указу.
Указ набирає чинності з дня його опублікування.
Далее
Державне підприємство «Національні інформаційні системи» затвердило новий зразок спеціального бланку нотаріальних документів та з вівторка, 28 липня 2020 року, розпочинає прийом заявок на їх постачання. Відвантаження розпочнуться не пізніше 4 серпня 2020 року, з моменту отримання перших примірників від постачальника, передає офіційний сайт «НАІС».
Ціна на нові бланки відтепер становить 15,96 гривень з урахуванням ПДВ, що майже на 2 гривні нижче за ціну попереднього бланка.
«Для забезпечення стабільної роботи нотаріусів України, ДП «НАІС» на сьогодні продовжує задовольняти заявки нотаріусів, у яких залишилася мінімальна кількість бланків.
Нагадаємо, що сплачені раніше грошові кошти за неотримані спеціальні бланки нотаріальних документів старого зразка автоматично будуть зараховані як кошти за бланки нового зразка за новою ціною або повернуті платнику за його заявою. В той же час бланки старого зразка будуть діяти до повного їх використання.
Одночасно повідомляємо про внесення змін до договорів постачання в частині нової ціни спеціального бланка нотаріальних документів. З текстами договорів постачання у новій редакції можна ознайомитись в розділах «Форми договорів» та «Спеціальні бланки». Процедура приєднання до умов вказаних договорів не змінюється», — йдеться у повідомленні.
Головний сервісний центр МВС нагадує водіям про обов’язковий онлайн-обмін посвідчення водія, видане на 2 роки. Про це повідомляє прес-служба відомства на своїй сторінці в Facebook.
Слід відсканувати і завантажити:
«І для успішного завершення справи занотуй, документ видається під ОСОБИСТИЙ підпис та виключно після закінчення терміну його дії», — нагадали у сервісному центрі.
Обмін посвідчення можна зробити онлайн за посиланням, або ж особисто у одному із сервісних центрів.
Юридична компанія-Лєгал багато років займається юридичною допомогою в оформленні ліцензії на провадження діяльності у сфері дошкільної освіти. З приводу відкриття дитячого садочка та отримання відповідної ліцензії ми публікували багато статей.
Але, враховуючи попит, на послугу отримання ліцензії для роботи дошкільного навчального закладу – дитячого садочку, центру розвитку, тощо, — сьогодні ми підготували для Вас інформативну статтю щодо приміщення для дитячого садка.
Адже, саме з вибору приміщення, бажаючий здійснювати діяльність у сфері дошкільної навчальної освіти, розпочинає свій шлях до отримання ліцензії.
З 01 жовтня 2018 року, діє новий ДБН В.2.2-4:2018 Заклади дошкільної освіти, яким встановлено, що заклади дошкільної освіти рекомендується розміщувати в окремо розташованих будівлях; проте, норми вказаного ДБН дозволяють також розміщення:
вбудованих приміщень для груп короткочасного (до 4-х годин) перебування дітей дошкільного віку в 1-2 поверхи житлових будинків;
вбудованих дошкільних навчальних закладів загального розвитку (ясел, ясел-садків, дитячих садків) місткістю до 80 місць (2-4 групи) в 1-2 поверхи житлових будинків;
вбудовано-прибудованих дошкільних навчальних закладів загального розвитку місткістю до 120 місць (до 6 груп) в 1-2 поверхи житлових будинків;
прибудованих дошкільних навчальних закладів загального розвитку місткістю до 160 місць (до 8 груп) до глухих торців житлових будинків.
Також, 01.10.2019 року набрав чинності ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», відповідно до пункту 6.1.5 якого допускається розміщення закладів дошкільної освіти в житлових будинках.
Згідно нових державних будівельних норм, заклади дошкільної освіти, надалі, рекомендують розміщати в окремо розташованих будівлях, втім, відтепер розміщення невеликих дошкільних закладів можливе у житлових та громадських будинках.
Такі зміни прийнято з метою забезпечення зручності для мешканців, зменшить відстань від помешкання до дитячого садочку, а також з метою вирішення проблеми з хронічним браком земельних ділянок в межах щільної забудови великих міст.
Розміщення вбудованих садочків дозволяється на перших та других поверхах будинку, якщо перебування дітей дошкільного віку не перевищує 4 години на день. Також, відповідно нормам садочки у житлових будівлях повинні бути відокремлені від житлової частини будівлі, тобто квартир, технічним поверхом з протипожежними перекриттями, а також мати окремий вхід.
Розміщення вбудованого садочку також вимагає облаштування звукоізоляції, за допомогою звукоізоляційної підвісної стелі. Також оновлені ДБН дозволяють використовувати ігрові майданчики житлових будинків, а не будувати окремі ігрові майданчики для дитячого садочку.
Документом визначено мінімальні вимоги до облаштування приміщень для груп короткотривалого перебування дітей. Зокрема вбудований дошкільний навчальний заклад повинен мати облаштовану роздягальню, ігрову кімнату, туалетну, гардеробну з туалетом для персоналу, підсобне приміщення.
Садочки у житлових та громадських будівлях можуть мати до 80 місць по 2-4 групи, а вбудовано-прибудовані садки з місткістю до 120 місць – 6 груп. Кількість груп має визначатися за завданням на проектування згідно з місцевими умовами.
Крім того нагадуємо, що із 04.05.2020 вступили в законну силу нові зміни до Ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності, у тому числі і в сфері дошкільної освіти, про які ми детально вже писали http://www.uk-legal.od.ua/yaki-zmini-chekayut-bazhayuchikh-otrimati-l/.
Якщо Вам потрібна консультація чи допомога в отриманні ліцензії на здійснення дошкільної освіти, звертайтесь в офіс компанії: Адміральський проспект, 25, оф. 9 або за телефонами: 048-701-88-71; 097-754-79-48; 068-124-25-85
Далее
Учасник ТОВ звернувся до господарського суду з позовом, зокрема, про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ про його виключення зі складу учасників товариства як такого, який не вніс (не повністю вніс) свій вклад.
Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, позов задоволено.
КГС ВС постановою у справі № 911/1089/19 рішення судів попередніх інстанцій змінив шляхом викладення їх мотивувальних частин у редакції цієї постанови.
Колегія суддів КГС ВС наголосила на тому, що закон розрізняє поняття «внесення вкладу до статутного капіталу товариства під час його створення» та «додаткові вклади», тобто такі, що здійснюються при збільшенні вже складеного статутного капіталу.
З огляду на положення статуту ТОВ та приписи ч. 2 ст. 16 Закону України «Про господарські товариства» (у редакції станом на 20 квітня 2011 року), ч. 6 ст. 144 ЦК України (у редакції станом на 20 квітня 2011 року) загальні збори учасників товариства фактично збільшили вже складений статутний капітал, оскільки збільшення статутного капіталу може бути здійснено лише після внесення повністю всіма учасниками своїх вкладів. Тобто у статуті загальні збори учасників товариства фактично визначили додаткові вклади.
Строк, протягом якого учасники товариства зобов’язані оплатити свій додатковий вклад, визначається не ч. 3 ст. 144 ЦК України, а встановлюється за погодженням учасників товариства та закріплюється в статуті товариства або окремих рішеннях загальних зборів учасників.
Статут ТОВ не містить положення щодо форми, порядку та строків внесення учасниками товариства додаткових внесків у зв’язку зі збільшенням розміру статутного капіталу, оскільки лише декларує обов’язок учасника вносити вклади у розмірі, порядку та засобами, передбаченими цим статутом, визначає строк сплати вкладів учасниками протягом першого року діяльності. Тобто статут не регулює питання щодо форми, порядку та строків внесення учасниками товариства додаткових внесків, а стосується лише питання щодо внесення вкладу до статутного капіталу товариства під час його створення.
Із повним текстом постанови КГС ВС від 16 червня 2020 року у справі № 911/1089/19 можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/89910801.
Велика Палата Верховного Суду розглянула апеляційну скаргу Пенсійного фонду і залишила в силі рішення Касаційного адміністративного суду у складі ВС. Цим рішенням розпорядження Пенсійного фонду про припинення виплати позивачу пенсії до з’ясування визнано протиправним та скасовано. Також відповідно до рішення суду відповідач зобов’язаний відновити виплату позивачу призначеної за віком пенсії з дати припинення виплати.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позовні вимоги про визнання неправомірними дій Пенсійного фонду щодо припинення виплати призначеної пенсії за віком та зобов’язання відповідача відновити виплату призначеної пенсії є обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.
Позовна вимога про визнання неправомірними дій Пенсійного фонду щодо припинення з 1 квітня 2017 року виплати призначеної за віком пенсії внутрішньо переміщеній особі охоплюється визнанням протиправним і скасуванням розпорядження Пенсійного фонду про припинення позивачу виплати пенсії до з’ясування.
Із повним текстом постанови від 4 вересня 2018 року у справі № 805/402/18.
Далее
Обновлен Порядок предоставления информации Государственной налоговой службой Украины на запросы органов государственной исполнительной службы и частных исполнителей.
Новый порядок утвержден совместным приказом Минюста и Минфина от 2 июля № 2483/5/436.
Во время исполнения решений исполнитель имеет право на непосредственный доступ к информации о должниках, их имуществе, доходах и средствах, в том числе конфиденциальной, которая содержится в государственных базах данных и реестрах, в частности электронных.
Узнать об имуществе должников государственный и частный исполнители могут, направив запрос в ГНС.
Администраторами обмена информацией, обеспечивающими и осуществляющими техническое сопровождение процедуры подачи запросов и получения ответов, определены ГП «Национальные информационные системы» и ГНС.
Порядок 2016 года признан утратившим силу.
Далее
??Постанова ВП ВС від 23.06.2020 № 645/1979/15-ц (14-706цс19):
?⚖️Суддя-доповідач: Ткачук О.С.
http://reyestr.court.gov.ua/Review/90458929
⚡Ключові тези:
✔1. У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі — ТОВ «Кредитні ініціативи»), посилаючись на те, що 10 серпня 2011 року між ним та Публічним акціонерним товариством «Банк Кіпру» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Неос Банк») (далі — ПАТ «Банк Кіпру» та ПАТ «Неос Банк» відповідно) було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого йому надано кредит у розмірі 1 328 000 грн на строк до 09 серпня 2021 року. На забезпечення виконання умов зазначеного кредитного договору між ними було укладено договір іпотеки, предметом якого є комплекс нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 .
1.1. 21 липня 2014 року між ПАТ «Неос Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір факторингу, відповідно до умов якого банк відчужив право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, укладеними із ОСОБА_1
1.2. 19 жовтня 2014 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А. (далі — нотаріус) вчинив виконавчий напис, відповідно до якого звернув стягнення на нерухоме майно за іпотечним договором від 10 серпня 2011 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Кіпру».
1.3. Посилаючись на те, що заборгованість за кредитним договором не була безспірною, оскільки на момент вчинення виконавчого напису нотаріуса існував спір у суді, позивач просив визнати зазначений вище напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
2. У березні 2015 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулось до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , посилаючись на те, що у результаті неналежного виконання умов кредитного договору за останнім утворилася заборгованість, тому просило звернути стягнення на предмет іпотеки.
3. Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28 грудня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ТОВ «Кредитні ініціативи» відмовлено.
4. Судове рішення мотивовано тим, що ОСОБА_1 допустив заборгованість за кредитом, що є підставою для вчинення нотаріусом виконавчого напису. При цьому для встановлення безспірності заборгованості, нотаріус має лише перевірити наявність у кредитора документів, визначених у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі — Порядок), а не встановлювати права та обов`язки учасників правовідносин, зокрема наявності спору про заборгованість у суді.
5. Вирішуючи зустрічний позов, суд першої інстанції виходив із того, що ТОВ «Кредитні ініціативи» реалізувало своє право як кредитора на задоволення своїх вимог за договором іпотеки, зокрема позасудовий, що полягає у вчиненні виконавчого напису нотаріуса.
6. Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 23 серпня 2017 року рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення, яким визнано виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. про звернення стягнення на предмет іпотеки таким, що не підлягає виконанню. В іншій частині рішення районного суду залишено без змін.
7. Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що на час вчинення нотаріусом виконавчого напису, у суді існував спір про розмір заборгованості, що спростовує висновок суду першої інстанції про безспірність заборгованості боржника, у результаті чого зазначена заборгованість стягнута із ОСОБА_1 двічі; ТОВ «Кредитні ініціативи» не надано доказу отримання ОСОБА_1 досудової вимоги про усунення порушення, а отже, відповідачем не доведено отримання ним права розпочати звернення стягнення не предмет іпотеки. В частині вирішення зустрічного позову апеляційний суд погодився із доводами суду першої інстанції.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
24. Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
26. За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
27. Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
28. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі — Порядок вчинення нотаріальних дій).
29. Вчинення нотаріусом виконавчого напису — це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
30. Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
31. Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями — не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
32. Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
33. Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника — фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
34. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень — письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
35. Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі — Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
36. Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).
37. За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.
✔38. Вчинення нотаріусом виконавчого напису — це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису — надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
✔39. Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
✔40. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника — це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками — наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
41. Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, — шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень — письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
✔42. Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
✔43. З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
44. Можливість звернення стягнення на предмет іпотеки передбачена як загальним Законом України «Про нотаріат», так і спеціальним Законом України «Про іпотеку».
45. При цьому стаття 33 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачала, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
46. Частинами першою, другою статті 35 цього Закону визначено, що у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
✔47. Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Водночас порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
48. Відповідно до підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень — письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржник, якщо він є відмінний від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо він є відмінним, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.
✔49. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що наведена норма спрямована на фактичне повідомлення іпотекодавця, аби надати йому можливість усунути порушення, і цим запобігти зверненню стягнення на його майно. Тому повідомлення іпотекодавця слід вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення.
50. Водночас судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «Кредитні ініціативи» не довело належними та допустимими доказами направлення ОСОБА_1 та отримання ним вимоги про усунення порушень договору, а відтак, і виконання вимог підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій та пункту 4.1.1 договору іпотеки. Зазначене свідчить про порушення законодавчої вимоги щодо належного повідомлення іпотекодавця.
51. Враховуючи викладене, апеляційний суд обґрунтовано задовольнив позов ОСОБА_1 та визнав виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А про звернення стягнення на предмет іпотеки таким, що не підлягає виконанню. Тому рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_1 підлягає залишенню без змін.
✔52. Як порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису, так і порушень порядку повідомлення іпотекодавця про вимогу про усунення порушення є самостійними і достатніми підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Тому Велика Палата Верховного Суду не вбачає необхідності вдаватись до вирішення питання про безспірність вимог ТОВ «Кредитні ініціативи». З огляду на зазначене відсутні підстави для розгляду питання про відступлення від висновків щодо застосування норм права, сформульованих у постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду України у подібних правовідносинах.
53. Щодо зустрічного позову ТОВ «Кредитні ініціативи» Велика Палата Верховного Суду зазначає наступне.
54. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ТОВ «Кредитні ініціативи», послався на те, що останнє реалізувало своє право щодо звернення стягнення на предмет іпотеки позасудовим способом захисту, зокрема шляхом отримання виконавчого напису нотаріуса. При цьому суд виходив із правомірності зазначеного виконавчого напису та відсутності підстав для повторного звернення стягнення на предмет іпотеки.
55. Апеляційний суд у порушення статей 212-214, 303, 316 ЦПК України (у редакції, чинній на час ухвалення рішення) взагалі не навів мотивів залишення без змін рішення суду першої інстанції в частині зустрічного позову, хоча спростував наявність підстав, з яких районний суд виходив відмовляючи у зверненні стягнення на предмет іпотеки. Відтак, рішення суду апеляційної інстанції в цій частині є необґрунтованим та таким, що прийнято з порушенням норм процесуального права.
56. За правилами ч. 4 ст. 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
57. Враховуючи викладене та відповідно до ч. 4 ст. 411 ЦПК України касаційну скаргу слід задовольнити частково, рішення Апеляційного суду Харківської області від 23 серпня 2017 року скасувати в частині зустрічного позову ТОВ «Кредитні ініціативи» та передати справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Народними депутатами від партії «Слуга Народу» розроблено проект Закону № 3861 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо присвоєння та використання офіційної електронної адреси».
Запропоновані проектом Закону зміни до ряду законодавчих актів України вносяться з метою запровадження офіційної електронної адреси для юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, арбітражних керуючих та інших осіб, а також фізичних осіб, яка буде використовуватись для офіційного листування.
З цією метою запропоновано зміни до Цивільного кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», відповідно до яких:
надається визначення терміну «офіційна електронна адреса» — це адреса електронної пошти, що використовується для офіційного листування в електронному вигляді, та є незмінною;
офіційна електронна адреса повинна складатись з ідентифікатора, позначки «@» та доменного імені. Ідентифікатором для юридичних осіб пропонується визначити код згідно з ЄДР, для фізичних осіб-підприємців – реєстраційний номер облікової картки платників податків. Офіційні електронні адреси, зареєстровані на території України, не можуть бути зареєстровані на доменних іменах «ru»;
офіційні електронні адреси реєструються в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та в Єдиному державному демографічному реєстрі. Інші інформаційні системи, публічні електронні реєстри отримують інформацію про офіційні електронні адреси у порядку інформаційної взаємодії з цими ресурсами;
юридичним особам (у тому числі державним органам, органам місцевого самоврядування) та фізичним особам-підприємцям під час здійснення державної реєстрації автоматично в ЄДР присвоюватимуться офіційні електронні адреси, а також, під час державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, фізичну особу-підприємця що містяться в ЄДР або за умови подання юридичною особою, фізичною особою-підприємцем повідомлення про присвоєння офіційної електронної адреси, з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг;
під час оформлення паспорта громадянина України вперше особі автоматично присвоюється офіційна електронна адреса та забезпечується доступ до такої адреси, а також, під час оформлення обміну паспорта громадянина України або за умови подання фізичною особою повідомлення про присвоєння офіційної електронної адреси, з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг;
листи та/або повідомлення, надіслані на офіційну електронну адресу, вважатимуться такими, що надіслані та офіційно вручені та не потребуватимуть додаткового документального підтвердження їх направлення, тощо.
Метою законопроекту є удосконалення процесу державної реєстрації суб’єктів господарювання та створення сприятливих умов для ведення бізнесу в Україні шляхом введення обов’язкової офіційної електронної адреси для кожного із суб’єктів господарювання для взаємодії з суб’єктами владних повноважень, іншими державними органами, судами тощо.
Запропоновані зміни до законодавчих актів також мають за мету спрощення ділового спілкування між фізичними особами та суб’єктами владних повноважень, іншими державними органами, судами тощо.
Далее
Обновлено программное обеспечение Государственного реестра прав на недвижимое имущество в части требований нотариального удостоверения договора. Соответствующее письмо с разъяснениями обнародовала Нотариальная палата Украины.
В частности, убрано обязательность указания доли при регистрации права собственности с видом совместной собственности «общая совместная».
В связи с запуском первой очереди Единой государственной электронной системы в сфере строительства обновлено вид документа, который на запрос государственного регистратора прав на недвижимое имущество поступает в Государственный реестр прав с Единой государственной электронной системы в сфере строительства.
Реализована возможность регистрации обременения прав на недвижимое имущество, объект незавершенного строительства вида «требование нотариального удостоверения договора, предметом которого является недвижимое имущество, установленное собственником такого имущества».
Требование нотариального удостоверения сделки может быть установлено:
1. Владельцем земельного участка относительно нотариального удостоверения договора:
— об установлении земельного сервитута (статья 100 Земельного кодекса Украины);
— аренды земли (статья 14 Закона Украины «Об аренде земли»);
— о предоставлении права пользования земельным участком для сельскохозяйственных нужд (эмфитевзис) (статья 102-1 Земельного кодекса Украины);
— о предоставлении права пользования земельным участком для застройки (суперфиций) (статья 102-1 Земельного кодекса Украины).
2. Владельцем объекта недвижимого имущества (в том числе земельного участка) относительно нотариального удостоверения договора (внесение изменений в договор), предметом которого является недвижимое имущество или его часть, кроме случаев, если в соответствии с законом такой договор подлежит нотариальному удостоверению (статья 209 Гражданского кодекса Украины).
3. Участником частного предприятия относительно нотариального удостоверения сделки, предметом которой является доля такого участника в уставном капитале соответствующего предприятия (статья 113 Хозяйственного кодекса Украины).
4. Участником общества с ограниченной или дополнительной ответственностью:
— относительно нотариального заверения подлинности собственной подписи при принятии решений по вопросам деятельности соответствующего общества статья 5 Закона Украины «Об обществах с ограниченной и дополнительной ответственностью» и / или
— относительно нотариального удостоверения сделки, предметом которого является доля такого участника в уставном (складочном) капитале соответствующего общества, в том числе по отчуждению, залогу (статьи 5, 21 Закона Украины «Об обществах с ограниченной и дополнительной ответственностью»).
Требование, установленное относительно объекта недвижимого имущества, земельного участка является отягощением прав и подлежит государственной регистрации в порядке, определенном законом.
Часть четвертая статьи 24 Закона дополнена новым пунктом, согласно которому отказ в государственной регистрации прав с основания наличия обременений на недвижимое имущество не применяется в случае государственной регистрации прав на недвижимое имущество на основании нотариально удостоверенного договора (если отягощением является требование нотариального удостоверения договора, установленное собственником имущества).
Установка (отмена) требования является односторонней сделкой, подлежащей нотариальному удостоверению.
Далее
