Рівненський апеляційний суд скасував рішення суду попередньої інстанції, яким задоволено позов про демонтаж відеокамер зовнішньої системи відеонагляду у багатоквартирному будинку. Про це повідомила прес-служба суду.
Апеляційний суд зазначив, що позивачка не навела норму закону, яка забороняє відповідачці встановлювати відеокамери, ліхтар чи зобов’язує її отримувати від позивачки чи інших мешканців будинку дозвіл на їх установлення.
Також не надала суду позивачка належних доказів того, що камера, яка розташована в під’їзді будинку, здійснювала відеофіксацію її особистого життя, як про це зазначалося в апеляційній скарзі.
Колегія суддів вважає, що фізичне розташування приватного майна позивачки виключає саму можливість фіксувати встановленими камерами інформацію про особисте та сімейне життя особи в розумінні тлумачення, наданого Конституційним Судом України. Зокрема, мова йде про національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, матеріальний стан, адресу, дату і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з іншими особами, зокрема членами сім`ї, а також відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються у побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи, за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка займає посаду, пов`язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування.
«Зважаючи на те, що між сторонами існує тривалий конфлікт — встановлення відеокамер сприяє стримуванню неправомірних дій. А відеофіксація адміністративного правопорушення позивачкою лише підтверджує виправданість встановлення камер і є виключним випадком, коли допускається не лише фіксація, а й розголошення відомостей про скоєне правопорушення. Крім того, камери, які фіксують місця загального користування, не можуть вказувати на персоналізацію відеоспостереження лише щодо певної особи», — йдеться в повідомленні суду.
Колегія суддів погодилась з тим, що встановлення відеоспостереження в багатоквартирному будинку може передбачати узгодження між співвласниками, проте законодавство не забороняє захищати свою власність та забезпечувати особисту безпеку за допомогою власних технічних засобів.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
7 серпня, в гезеті «Голос України» опубліковано Закон № 3265-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення захисту права власності та інших речових прав на нерухоме майно, що належать дітям та підопічним особам». Закон набирає чинності через два місяці з дня його опублікування.
Зміни вносяться до Цивільного кодексу України, Сімейного кодексу України та інших нормативно-правових актів в частині створення передумов для захисту прав та інтересів дітей та підопічних.
Основні положення проекту Закону:
1) норми ч.1 ст.71 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.177 Сімейного кодексу України та ч.3 ст.17 Закону України «Про охорону дитинства» викладаються у новій редакції, де фіксується розширений перелік правочинів ті інших дій щодо належного дитині чи підопічному майнового права чи нерухомого майна, згода на відчуження чи на вчинення інших юридично значимих дій щодо яких має бути обов’язково отримана батьками (усиновлювачами) або опікунами у органу опіки та піклування;
2) стаття 17 Закону України «Про охорону дитинства» доповнюється положенням, згідно якого згода на вчинення неповнолітньою особою правочинів, які мають важливе значення, має бути одержана від батьків або осіб, які їх замінюють та органу опіки та піклування відповідно до закону;
3) у Закон України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» вносяться зміни, якими посилюється захист бездомних осіб і безпритульних дітей шляхом передбачення не тільки захисту під час вчинення правочинів щодо житлових приміщень, а й іншого нерухомого майна, а також об’єкта незавершеного будівництва;
4) у Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вносяться доповнення, якими закріплюється обов’язок державного реєстратора перевіряти наявність згоди органів опіки та піклування на вчинення правочину щодо об’єкту нерухомого майна для цілей проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у результаті якої відбувається набуття, зміна, припинення речових прав на об’єкт нерухомого майна, об’єкт незавершеного будівництва, що належить малолітній чи неповнолітній особі або особі, яка визнана судом недієздатною чи дієздатність якої обмежена.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, постанови центральної ВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку, постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.
Про те, як відбувається процедура оскарження рішення ВЛК, розповіла заступник директора Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Ольга Яковлєва.
Досудовий порядок
Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку. Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Законодавством передбачений порядок оскарження рішень ВЛК і здійснюється він таким чином:
Також в заяві необхідно вказати причини ініціювання перегляду.
За результатами розгляду заяви ВЛК вищого рівня може призначити:
Судовий порядок
Оскарження рішення ВЛК в суді здійснюється в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
На оскарження висновку ВЛК у судовому порядку надається строк:
У позовній заяві зазначаються:
До позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
За подання адміністративного позову потрібно сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 1 січня 2023 року – 1073,60 грн) крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
Вінницький апеляційний суд не задовольнив апеляційну скаргу відповідача, а рішення Немирівського районного суду Вінницької області, яким громадянина Ж. як спадкоємця першої черги за законом усунуто від права на спадщину, залишив без змін.
Суд установив: відповідач не доглядав хвору матір, яка мала інвалідність 1 групи та перебувала у безпорадному стані. Натомість про неї упродовж восьми років піклувався його рідний брат. За словами адвоката відповідача, доказів, що відповідач ухилявся від надання допомоги матері, немає. Тому вважає: позбавити його права на спадкування не можна.
«Однак, відповідно до частини 5 статті 1224 Цивільного кодексу, за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані», — йдеться у постанові Вінницького апеляційного суду.
Тож в апеляційній інстанції підтримали висновок Немирівського районного суду Вінницької області, що існують обґрунтовані підстави для застосування такого крайнього заходу, як усунення відповідача від права на спадкування за законом після смерті його матері.
За повідомленням порталу «Судова влада України»
Далее
Кожна особа, персональні дані якої внесені до Єдиного державного демографічного реєстру (ЄДДР), має право на безоплатне отримання довідки про внесення інформації до Реєстру.
Про те, як отримати довідку, розповіли у МВС.
Довідка видається за заявою особи протягом трьох робочих днів з дня подання заяви.
Форма довідки затверджена постановою Кабміну України від 18.10.2017 року №784 та видається особі за її заявою, в якій зазначається ПІБ, унікальний номер запису в Реєстрі, реквізити документа.
Видача довідки здійснюється в паперовій формі (формат А4) без використання спеціальних бланків.
Для отримання довідки громадянин може звернутись заявою незалежно від реєстрації місця проживання до територіальних підрозділів ДМС України.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану» (законопроєкт № 7442).
Ініціатори проєкту вказують, що він вирішує питання спрощення доступності і підвищення ефективності застосування судових процедур банкрутства.
Відповідно до тексту законопроєкту, підписаного Головою ВРУ, передбачено, зокрема:
Встановити форму, порядок направлення і порядок надання відповіді/інформації на запит арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією майна), який здійснює повноваження у справі.
Забезпечення отримання від розпорядника майна та ліквідатора за результатами проведення аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника висновку і визначення чи є ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, чи ні.
Надання розпоряднику майна, з метою забезпечення задоволення вимог кредиторів, дієвих повноважень при виконанні повноважень у справі і забезпечення фактичного здійснення контролю за господарською діяльністю боржника шляхом доступу розпорядника майна до інформації що зберігається у базах даних (в тому числі електронних), які використовуються посадовими особами боржника для ведення бухгалтерського, податкового та управлінського обліку, а також для формування бухгалтерської, статистичної та податкової звітності.
Доповнення переліку боргів, які не підлягають реструктуризації та/або прощенню в процедурах банкрутства, завданих кримінальним правопорушенням.
З остаточним текстом Закону можна буде ознайомитись після його офіційного опублікування.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
14 липня 2023 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні за основу два законопроєкти щодо вдосконалення порядку прийняття спадщини.
Проєкт № 9288 розроблений з метою забезпечення захисту майнових та особистих немайнових прав спадкоємців та врегулювання особливостей спадкування у зв’язку з військовою агресією російської федерації.
Документ передбачає внесення змін до Цивільного кодексу, а саме:
повернути положення статті 1221 Цивільного кодексу до попередньої редакції шляхом закріплення чіткого загального правила про місце відкриття спадщини за останнім місцем проживання спадкодавця або місцезнаходженням його майна;
викласти пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень у новій редакції, якою передбачити у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану зупинення строків позовної давності, встановлених ЦК України;
доповнити Прикінцеві та перехідні положення новими пунктами 20, 21, якими передбачити зупинення строків позовної давності під час дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та встановлення спеціальних строків та порядку регулювання спадкових правовідносин на час дії в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану, зокрема на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Проєкт № 9287 розроблено з метою вдосконалення правового регулювання в частині забезпечення захисту майнових та особистих немайнових прав спадкоємців в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Проєктом Закону запропоновано внести зміни до законів «Про нотаріат» та «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якими передбачити таке:
внести зміни до статті 13-1 Закону «Про нотаріат», у якій врегулювати питання здійснення нотаріальної діяльності в межах нотаріальних округів. Враховуючи те, що законодавством в особливих випадках (тимчасово окуповані території чи бойові дії) передбачена можливість відкриття спадщини не за місцем відкриття спадщини, запропоновано узгодити відповідні положення з нормами Закону «Про нотаріат» (статті 66, 67, 71), врегулювавши особливості видачі свідоцтва про право на спадщину та вчинення інших нотаріальних дій щодо спадкового майна з урахуванням зазначених особливостей;
внести зміни до статті 3 Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» шляхом вдосконалення порядку визначення статусу окремих територій України тимчасово окупованими;
особливості спадкування на тимчасово окупованих територіях та територіях, на який ведуться бойові дії, запропоновано врегулювати не в ст. 11-1 Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», а Цивільному кодексі, як основному акті цивільного законодавства.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
У Державній міграційній службі України запроваджено адміністративну послугу з проставлення апостиля на офіційних документах.
Зокрема, ви можете проставити апостиль на документі, що був виданий ДМС, її терорганами та терпідрозділами.
Для отримання нової послуги необхідно надати такі документи:
заяву від особи, яка подає документи;
оригінал документа, на якому проставляється апостиль;
документ про оплату послуги з проставлення апостиля.
Зверніть увагу: апостиль не проставляється на оригіналах:
документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України;
документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус;
інших посвідченнях, що оформлюються відповідно до законодавства України.
Апостиль проставляється лише на копіях/фотокопіях таких документів.
Апостиль також не проставляється на нормативно-правових актах, роз’ясненнях і правових висновках щодо їх застосування, документах, що мають характер листування.
Заява та документи для апостилювання слід надсилати поштою за адресою: вул. Володимирська, 9, м. Київ, 01001.
У разі подання документів представником фізособи потрібно надати документи, що підтверджують його повноваження.
Державна міграційна служба зазначає, що послуга платна і становить три неоподатковуваних мінімуми доходів громадян (станом на 10.07.2023 р. це становить 51 грн). А термін розгляду документів становить до 10 робочих днів з дня отримання ДМС заяви та документів, необхідних для проставлення апостиля.
За повідомленням Державної міграційної служби
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
7 липня офіційно опубліковано наказ Міністерства юстиції від 14 червня 2023 року № 2211/5, яким затверджено Порядок надання юридичною особою пояснень та/або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності юридичної особи, а також порядок їх розгляду.
Документ ухвалено для виконання положень статті 5-1 Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», інформує Нотаріальна палата України.
Порядок визначає процедуру надання юридичною особою державному реєстратору юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань пояснень та/або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (далі — КБВ) та/або структуру власності юридичної особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, у випадку виявлення можливої недостовірності інформації про КБВ та/або структуру власності юридичної особи, а також порядок їх розгляду державним реєстратором, а саме:
— державний реєстратор протягом 3 робочих днів з дати внесення до Єдиного державного реєстру відмітки про можливу недостовірність інформації про КБВ та/або структуру власності юридичної особи направляє юридичній особі вимогу;
— вимога підписується державним реєстратором та направляється за місцезнаходженням юридичної особи, вказаним у Єдиному державному реєстрі, рекомендованим поштовим відправленням або поштовим відправленням з оголошеною цінністю з повідомленням про вручення;
— юридична особа протягом 10 робочих днів з дня отримання вимоги повинна надати державному реєстратору пояснення та документи для підтвердження відомостей про КБВ та/або структуру власності юридичної особи;
— пояснення разом з підтвердними документами надаються або надсилаються (рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення) юридичною особою державному реєстратору в паперовій формі;
— державний реєстратор протягом 2 робочих днів після отримання від юридичної особи пояснень та підтвердних документів розглядає їх.
Наказ набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування, тобто 17 липня 2023 року.
За матеріалами Нотаріальної палати України
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
6 липня набули чинності зміни до постанови КМУ від 11 травня 2011 року № 491 «Про затвердження Порядку державної реєстрації заповітів і спадкових договорів у Спадковому реєстрі», внесені постановою КМУ від 04 липня 2023 року № 680. Про це повідомили в НПУ.
Так, змінено назву Порядку на «Порядок державної реєстрації заповітів, спадкових договорів і заведених спадкових справ у Спадковому реєстрі». Крім цього, встановлено, що Порядок визначає процедуру державної реєстрації, в тому числі заведених спадкових справ.
Постанову № 491 доповнено пунктом 6-1, яким визначено перелік відомостей, що підлягають внесенню при реєстрації спадкових справ, а також змін до них:
Водночас підставою внесення до Спадкового реєстру відомостей щодо заведених спадкових справ, а також змін до них, є:
Пункт 14 Постанови № 491 доповнено положенням, що реєстратор здійснює державну реєстрацію заведених спадкових справ, а також змін до них:
Крім цього, визнано такою, що втратила чинність, постанову КМУ від 15 квітня 2015 року № 210 «Про затвердження Порядку реєстрації деяких спадкових справ у Спадковому реєстрі».
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
