Подробнее по ссылке: https://uteka.ua/
Набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 «Про затвердження Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб — підприємців, у тому числі платників єдиного податку» який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 листопада 2021 р. за № 1411/37033 (далі – Порядок № 496).
Наголошуємо, що Порядок № 496 не поширює свою дію на платників єдиного податку І групи.
Із загального числа платників єдиного додатку ІІ – ІV груп, Порядок № 496 поширює свою дію виключно на платників, визначених п.61 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України, які здійснюють:
реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення;
реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Разом з цим Порядок № 496 поширює свою дію на ФОП ІІІ групи єдиного податку, які зареєстровані платниками ПДВ.
У той же час Порядок № 496 встановлює обов’язок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації для ФОП, які використовують загальну систему оподаткування та здійснюють свою діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Вся актуальна інформація щодо діяльності ДПС – на порталі ДПС (tax.gov.ua) та на офіційних сторінках ДПС у соцмережах.
Роменський міськрайонний суд, що на Сумщині, скасував наказ про відсторонення від роботи нещепленої вчительки. Позивачка – працівниця школи № 2 у Ромнах. На оскарження рішення є 30 днів.
Суд проходив у спрощеному провадженні. Відповідачем у справі є директорка Роменської ЗОШ №2 Олена Юракова.
Вчителька англійської Ганна Поліщук вважає своє відсторонення від роботи порушенням права на працю. Посилається на ст. 46-ту Конституції України: «В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням їх строку дії цих обмежень. А на сьогоднішній день в Україні не введено воєнного чи надзвичайного стану. За таких обставин неприпустимим є обмеження на працю, отримання заробітної плати, а також права на захист від дискримінації за будь-якими ознаками».
Вона просила суд визнати незаконним і скасувати наказ про відсторонення, допустити до роботи та виплатити гроші за вимушений прогул. Директорка Олена Юракова розповіла, що не видавати наказ не могла, бо виконувала урядову постанову. Керувалась й іншим. «Як керівник школи, я повинна була ще і піклуватися про дітей. Тому що відсутність 100% вакцинації загрожувала дистанційному навчанню, а це, дійсно, відбивається на наших дітях», — сказала вона.
Водночас директорка зазначила, що є рішення комісії з ТЕБ та НС та стаття 117 Конституції, де вказано: «Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов’язковими до виконання». Також посилаються на наказ МОЗ 153 – перелік професій, які підлягають обов’язковій вакцинації.
Окрім того, як говорить вона, інформація про щеплення не належить до інформації про діагноз або стан здоров’я.
На питання судді, чому вчителька не продовжила викладати свій предмет дистанційно, якщо вважала наказ незаконним, Ганна Поліщук відповіла, що її групу передали іншому вчителю. Своєю чергою, на питання чому вирішили відстороняти від роботи, якщо навчання все одно дистанційне, директорка сказала, що у постанові Кабміну про форму навчання не йдеться. У разі невідсторонення невакцинованого працівника директору загрожував штраф до 170 тис. грн.
Після нарадчої кімнати, суд задовольнив позов частково: скасували наказ про відсторонення. Однак прохання про відшкодування грошей, які вчителька втратила за час, протягом якого не працювала – не задовольнили.
Повний текст сторони зможуть отримати у четвер – 9 грудня, термін його оскарження — 30 днів. Чи скористаються правом на апеляцію вони не знають. “Не знаю, не готова ще вам сказати. Тут все двояке, тому що нам вчителі потрібні, нам хочеться повернути їх до школи, до роботи, але чи відповідає це законодавство, як я буду чинити, я не знаю,”- сказала Олена Юракова.
«Поки що ми подумаємо іще. Тільки-тільки судове засідання закінчилося, чи далі подавати, чи ні в апеляційний суд. Так само як і частково мої позовні вимоги були ухвалені, так само частково я і задоволена», — сказала Ганна Поліщук.
Джерело: https://suspilne.media
Далее
В яких випадках можливо оскаржити стягнення виконавчого збору, проаназіуємо в даній статті.
Спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, є чинний Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII.
Відповідно до норм п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII, примусовому виконанню відповідно до цього Закону підлягають постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Виконавчий збір — це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника — фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника — юридичної особи. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). (ч. ч. 1-4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження»)
Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання на підставі виконавчого документа, з огляду на що, одночасно з відкриттям виконавчого провадження, державний виконавець повинен вирішити питання про його стягнення. При цьому, на момент відкриття виконавчого провадження виконавець не володіє будь-якою інформацією від боржника щодо виконання судового рішення, оскільки вчинення будь-яких дій до відкриття виконавчого провадження Законом № 1404-VІІІ не передбачено. Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження.
Нормами п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.
Згідно з ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Слід врахувати, що за змістом пункту 5 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII, постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є окремими виконавчими документами. Відтак, постанова про стягнення виконавчого збору є самостійним виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню, а постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору, має наслідком стягнення з боржника вже визначеної суми.
Далее
Народні депутати внесли до Верховної Ради проект постанови, яка встановлює в Україні нове свято – День українського борщу.
Як повідомляє сайт парламенту, наразі ініціативу розглядає комітет ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики.
У тексті проекту постанови наголошується, що відзначати День українського борщу планується щороку другої суботи вересня.
«Український борщ – традиційна перша страва українців, а також маркер національної ідентичності. (…) Ця страва виявляє свою стійкість вживання та тяглість історичну, географічну та навіть геополітичну. Неможливо уявити український дім без приготування борщу. Завдяки своєму глибокому впливу на суспільне життя України, український борщ відіграє важливу роль у культурі як прояв гостинності», — йдеться у пояснювальній записці до документа.
У ній уточнюється, що ініціатива встановлення Дня українського борщу, «коли українці готують, їдять, діляться рецептами борщу та таким чином обмінюються цінною культурологічною інформацією», покликана забезпечити збереження і вшанування традиційної української кухні та культури.
Джерело: https://ua.interfax.com.ua
Далее
Сайт ВРУ сповіщає про прийняття в другому читанні та в цілому Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (законопроект № 6000).
Законом установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня — 2393 гривні, з 1 липня — 2508 гривень, з 1 грудня — 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
дітей віком до 6 років: з 1 січня — 2100 гривень, з 1 липня — 2201 гривня, з 1 грудня — 2272 гривні;
дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня — 2618 гривень, з 1 липня — 2744 гривні, з 1 грудня — 2833 гривні;
працездатних осіб: з 1 січня — 2481 гривня, з 1 липня — 2600 гривень, з 1 грудня — 2684 гривні;
працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня — 2102 гривні;
працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів: з 1 січня — 2102 гривні;
працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня — 1600 гривень;
осіб, які втратили працездатність: з 1 січня — 1934 гривні, з 1 липня — 2027 гривень, з 1 грудня — 2093 гривні.
Вирішили установити у 2022 році мінімальну заробітну плату:
у місячному розмірі: з 1 січня — 6500 гривень, з 1 жовтня — 6700 гривень;
у погодинному розмірі: з 1 січня — 39,26 гривні, з 1 жовтня — 40,46 гривні.
Для вирішення питань, як соціального, так і економічного характеру, передбачено збільшення видатків державного бюджету, зокрема на:
здійснення заходів, направлених на соціальну підтримку у зв’язку із запровадженням на території окремих регіонів обмежувальних протиепідемічних заходів, що призвели до тимчасового зупинення діяльності суб’єктів господарювання – 3 000 млн грн;
фінансування Загальнодержавної цільової соціальної програми «Питна вода України» на 2022 – 2026 роки» – 1 000 млн гривень. Видатки будуть спрямовані на забезпечення населених пунктів якісним централізованим водопостачанням, а саме на будівництво водозабірних споруд, призначених для задоволення потреб споживачів у питній воді, із застосуванням новітніх технологій відповідно до встановленого режиму зон санітарної охорони, доведення якості питної води до встановлених нормативних вимог, будівництво та впровадження станцій (установок) доочищення питної води із застосуванням новітніх технологій, будівництво водопровідних та очисних споруд водовідведення із застосуванням новітніх технологій, будівництво водопровідних мереж та мереж водовідведення, створення лабораторій контролю якості питної води та лабораторій контролю стічних вод, оснащених сучасним контрольно-аналітичним обладнанням;
підвищення заробітної плати медичним працівникам державних закладів охорони здоров’я за бюджетними програмами відповідних головних розпорядників бюджетних коштів з метою забезпечення виконання Указу Президента України від 18 червня 2021 року № 261/2021 «Про заходи щодо підвищення конкурентоспроможності закладів охорони здоров’я та забезпечення додаткових гарантій для медичних працівників» – 2 052,6 млн грн;
цифровізацію (Національна програма інформатизації, електронне урядування) – 1 857,7 млн грн;
реалізацію проектів ремонтно-реставраційних та консерваційних робіт пам’яток культурної спадщини, що перебувають у комунальній власності– 1 701,9 млн грн;
розвиток закладів загальнодержавного значення, в тому числі Музею Майдану – 1 500 млн грн;
державну підтримку кінематографії – 1 000 млн грн;
розвиток туристичної інфраструктури національних природних парків та заповідників – 900 млн грн;
фінансове забезпечення заходів з розвитку аеропортної інфраструктури –3 400 млн грн;
поповнення статутного капіталу акціонерного товариства «Українські національні авіалінії» – 1 000 млн грн;
оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів та модернізація залізничної інфраструктури для розвитку пасажирських перевезень – 4 300 млн грн;
облаштування інфраструктури державного кордону, в тому числі будівництво та реконструкція пунктів пропуску – 900 млн грн;
компенсацію фінансових зобов’язань за кредитними та лізинговими договорами у галузі машинобудування – 1 000 млн грн (підтримка машинобудівної галузі через часткове відшкодування фінансових зобов’язань за кредитними та лізинговими договорами);
здійснення заходів з реконструкції, модернізації та відновлення меліоративних систем – 1 000 млн грн;
забезпечення підготовки інфраструктури до впровадження накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування – 50 млн грн;
централізовану закупівлю дороговартісних лікарських засобів та медичних виробів, зокрема лікарських засобів для лікування СМА – 300 млн грн;
централізовану закупівлю медичного обладнання – 243,6 млн грн;
виплати працівникам закладів охорони здоров’я у зв’язку з переїздом на нове місце роботи, перекваліфікацією під час формування спроможної мережі госпітальних округів – 100 млн грн;
видання, зберігання та доставку підручників і посібників для здобувачів повної загальної середньої освіти і педагогічних працівників – 517,1 млн грн;
реалізацію проекту «Президентський університет» – 400 млн грн;
підготовку кадрів у сфері статистики – 2,6 млн грн;
розвиток матеріально-технічної бази мистецьких закладів освіти – 144,8 млн грн;
оплату комунальних послуг та енергоносіїв, а також розвиток та зміцнення матеріально-технічної бази окремих науково-дослідних установ Національної академії медичних наук України для надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги населенню – 343,3 млн грн;
розвиток соціальних послуг з врахуванням їх адресності та потреб та впровадження стратегії безбар’єрності – 75 млн грн (Указ Президента України від 29.01.2021 року № 30/2021 «Про деякі заходи щодо забезпечення права громадян на якісні та безпечні соціальні послуги»);
охоплення реабілітаційними послугами більшої кількості дітей з інвалідністю – 25 млн грн;
реалізацію заходів, пов’язаних з підготовкою та проведенням в Україні у 2023 році чемпіонату світу з футболу серед учнів та Всесвітньої гімназіади із зимових видів спорту – 52,6 млн грн;
здійснення заходів державної політики з питань молоді та державна підтримка молодіжних та дитячих громадських організацій (впровадження положень Закону України «Про основні засади молодіжної політики») – 45 млн грн;
розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту (створення та розвиток баз олімпійської підготовки) – 751,8 млн грн, з яких за загальним фондом – 720 млн грн та за спеціальним фондом на – 31,8 млн грн;
розвиток спортивної інфраструктури, у тому числі реконструкцію, будівельно-ремонтні роботи об`єктів закладів фізичної культури і спорту, що забезпечують розвиток резервного спорту, льодових палаців/арен та стадіонів – 150 млн грн (створення спортивних комплексів для проведення в Україні Євробаскет-2025);
розвиток та зміцнення матеріально-технічної бази державної наукової установи «Центр інноваційних медичних технологій НАН України» – 41 млн грн;
збільшення кількісного складу суддів місцевих та апеляційних судів (Державна судова адміністрація України) – 500 млн грн;
створення належних умов у приміщеннях Верховного Суду по вул. Московській,8 – 72,9 млн грн;
здійснення правосуддя Вищим антикорупційним судом – 63,7 млн грн;
забезпечення функціонування закордонних дипломатичних установ (Міністерство закордонних справ України) – 353,6 млн грн;
забезпечення виконання рішень Європейського суду з прав людини (Міністерство юстиції України) – 100 млн грн;
реалізацію заходів щодо захисту і забезпечення прав та свобод осіб, що позбавлені особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною владою та/або органами влади Російської Федерації (Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України) – 18,5 млн грн;
реалізацію заходів із створення баз даних для документування фактів порушень прав осіб внаслідок агресії Російської Федерації – 46 млн грн;
забезпечення засад функціонування належної судової влади (Вища рада правосуддя) – 21,6 млн грн;
здійснення заходів з питань європейської інтеграції – 30 млн грн;
розширення мережі Укрінформ за кордоном, забезпечення діяльності центру протидії дезінформації – 100 млн грн;
фінансову підтримку газети «Урядовий кур’єр» – 50 млн грн;
заходів щодо головування України у Стратегії ЄС для Дунайського регіону – 5 млн грн (забезпечення підготовки та проведення на належному рівні заходів, пов’язаних з головуванням України у 2021 – 2022 роках у Стратегії ЄС для Дунайського регіону);
проведення наукових досліджень науковими установами Національної академії наук України – 197 млн грн;
розвиток наукової інфраструктури Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського – 190 млн грн;
науково-експертне забезпечення нормативно-правової діяльності органів державної влади Національною академією правових наук України – 5,7 млн грн;
здійснення наукових досліджень НДС «BELGICA», встановлення протипожежної сигналізації в УкрНЦЕМ – 34,6 млн грн;
створення Інституту раннього розвитку дитини та дошкільної освіти Національної академії педагогічних наук України – 11,4 млн грн;
загальнодержавні заходи у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин – 400 млн грн;
підтримку книговидавничої справи та популяризація української літератури у світі – 183 млн грн;
створення центрів культурних послуг (субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам) – 100 млн грн;
забезпечення діяльності Українського інституту (Міністерство закордонних справ України) – 20 млн грн;
проведення в місті Івано-Франківськ V Міжнародного фестивалю мистецтв «Карпатський простір» (Міністерство культури та інформаційної політики України) – 7 млн грн;
забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України — 149,2 млн грн;
забезпечення діяльності Офісу Генерального прокурора — 475,7 млн грн;
забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань — 112,3 млн грн;
забезпечення функціонування Державної кримінально-виконавчої служби України — 189,2 млн грн;
забезпечення проведення Міжнародних змагань фахівців з ІЕ технологій Хакатон НАТО (Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України) – 10 млн грн;
підготовки до проведення Всеукраїнського перепису населення (Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України)– 415,6 млн грн;
забезпечення діяльності Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим та Національної тристоронньої соціально-економічної ради (Державне управління справами)– 16 млн грн;
забезпечення діяльності Апарату Верховної Ради України – 83,9 млн грн;
керівництво та управління у сфері кінематографії (Державне агентство України з питань кіно) – 14,6 млн грн;
керівництво та управління у сфері енергетики (Міністерство енергетики України) — 4,2 млн грн;
керівництво та управління у сфері інфраструктури (апарат Міністерства інфраструктури України) – 66,8 млн грн;
керівництво та управління у сфері морського та річкового транспорту (Державна служба морського та річкового транспорту України) – 348,3 млн грн;
керівництво та управління у сфері розвитку туризму (Державне агентство розвитку туризму України) – 28,4 млн грн;
забезпечення діяльності Державного агентства інфраструктурних проектів України – 29,8 млн грн;
забезпечення діяльності Державної служби України з безпеки на транспорті – 130,8 млн грн;
керівництво та управління у сфері фінансового контролю (Державна аудиторська служба України) – 45,9 млн грн;
керівництво та управління у сфері фінансового моніторингу (Державна служба фінансового моніторингу України) – 19,6 млн грн;
керівництво та управління у сфері культури та інформаційної політики (реалізація проектів цифровізації та цифрової трансформації сфери культури та інформаційної політики) – 40 млн грн;
забезпечення діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини – 23,3 млн грн;
забезпечення діяльності Антимонопольного комітету України – 28,2 млн грн;
керівництво та управління у сфері фондового ринку (Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку) – 5,4 млн грн;
забезпечення діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції – 26,6 млн грн;
забезпечення діяльності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення – 73,1 млн грн;
забезпечення діяльності Рахункової палати – 19 млн грн;
забезпечення діяльності Державної регуляторної служби України –
7,9 млн грн;
керівництво та управління у сфері цифрової трансформації (Міністерство цифрової трансформації України) – 36 млн грн;
забезпечення діяльності Національної комісії з радіаційного захисту населення України – 0,85 млн грн;
забезпечення діяльності Міністерства фінансів України – 91,3 млн грн, у тому числі на придбання серверного та мережевого обладнання;
сплату внеску України – 69,8 млн грн відповідно до Угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку щодо участі України у Фонді Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля, ратифікованої Законом України від 21.10.2021 № 1829-ІХ;
забезпечення захисту від інфляційних процесів коштів фінансового резерву для зняття з експлуатації ядерних установок шляхом їх інвестування у облігації внутрішньої державної позики – 792,1 млн грн;
здійснення заходів з технічного переоснащення та модернізації державних вугледобувних підприємств – 400 млн грн;
формування статутного капіталу Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві – 200 млн грн, який виконуватиме функції із забезпечення підтримки суб’єктів мікропідприємництва, малого та середнього підприємництва, фізичних осіб — підприємців, що провадять діяльність у галузі сільського господарства, шляхом часткового гарантування виконання зобов’язань таких суб’єктів за кредитними договорами;
функціонування інституції з підтримки та просування експорту – 25 млн грн;
забезпечення функціонування офісу із залучення та підтримки інвестицій– 25 млн грн;
здійснення природоохоронних заходів – 100 млн грн;
забезпечення безпеки зберігання компоненту рідкого ракетного палива (гептилу), відновлення технологічного обладнання для утилізації компоненту рідкого ракетного палива (гептилу) – 100 млн грн;
будівництво залізично-автомобільного мостового переходу через річку Дніпро у місті Києві (з підходами) на залізничній ділянці Київ-Московський – Дарниця – 706 млн грн;
забезпечення належних умов в’їзду та виїзду осіб на тимчасово окуповані території України – 204 млн грн;
стимулювання розвитку індустріальних парків – 400 млн грн (виконання Закону України від 07.09.2021 року № 1710-IX «Про внесення змін до Закону України «Про індустріальні парки» та деяких інших законодавчих актів України щодо залучення інвестицій у промисловий сектор економіки шляхом стимулювання створення індустріальних парків»);
будівництво та реконструкція об’єктів соціально-культурної інфраструктури – 600 млн грн (будівництво та реконструкцію об’єктів соціально-культурної інфраструктури).
доходи місцевих бюджетів збільшено – 21 924,5 млн грн;
трансферти з державного бюджету місцевим бюджетам збільшено – 21 169,1 млн гривень.
Далее
Звернення до суду із позовною заявою, ініціюючи судовий розгляд спору, часто супроводжується забезпеченням позову. Розглянемо, коли таке забезпечення є необхідністю так його вжити.
Забезпечення позову — це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Забезпечення позову слід вживати, якщо Ви розумієте, що судовий розгляд справи триватиме певний час, а відповідач може вчинити дії, які унеможливлять виконання рішення в майбутньому.
Наприклад, примусове стягнення суми, зазначеної у виконавчому листі, відносно якого є спір, відбувається на даний момент, тож на розгляд справи бажано зупинити таке стягнення. Оскільки у разі задоволення позову, вам буде важко повернути назад стягнуті вже кошти. Також можливе, що виконання стягнення у повному обсязі призведе до неможливості подальшого виконання судового рішення по даній справі.
Або, предметом спору є нерухомість. Тож, варто на час розгляду справи заборонити її відчудження, оскільки, відповідач, може скористатись можливістю та не чекати рішення по даній справі та здійчнити продаж такої нерухомості.
Варто памятати, що подати заяву про забезпечення позову це не все. Таку заяву потрібно належним чином обгрунтувати, чому саме цей захід забезпечення позову потрібно вжити та навіщо.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви про забезпечення позову є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»№ 9 від 22 грудня 2006 року у п.4роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Відповідно до чч.1 та 2 ст.149 ЦПК суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову.
1. Позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;
1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;
2) забороною вчиняти певні дії;
3) встановленням обов’язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання;
5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;
6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
2. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
3. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
4. Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно або грошові кошти неплатоспроможного банку, а також на майно або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, заподіяних злочином.
5. Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються.
6. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов’язку вчиняти певні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку.
7. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов’язку вчиняти певні дії.
8. Не допускається забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії за позовами власників або кредиторів неплатоспроможного банку до такого банку або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
9. Майно або грошові суми клієнта неплатоспроможного банку, на які судом накладено арешт до дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних, можуть бути передані приймаючому або перехідному банку чи спеціалізованій установі, утвореній Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. При цьому передані майно або грошові суми залишаються обтяженими відповідно до ухвали суду про накладення арешту.
10. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Зазначене обмеження не поширюється на забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів керівника або роботодавця про застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, відмова в наданні відпустки, відсторонення від роботи чи посади, будь-яка інша форма дискримінації позивача тощо) у зв’язку з повідомленням ним або його близькими особами про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції».
11. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб’єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
Втім даний перелік не є вичерпним.
За загальним правилом інститут забезпечення позову покликаний забезпечити реальне виконання судового рішення у разі, якщо існує реальна та доведена загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
При цьому вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Варто знати, що відповідно ч.1.п.6 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Відповідно ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулась із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розмір збитків, яких може зазнати відповідач у зв’язку із забезпеченням позову.
Відповідно ч.4 п.2 ст. 154 ЦПК України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов’язаних із забезпеченням позову.
Відповідно до частини третьої статті 154 ЦПК України суд зобов’язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:
1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або
2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Касаційний цивільний суд ВС, зазначає, що реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за виключенням випадків, передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України (постанова від 30.05.2019 у справі № 456/2438/17).
З приводу застосування пункту 1 частини третьої статті 154 ЦПК України КЦС ВС звертав увагу на те, що суд зобов’язаний застосовувати зустрічне забезпечення за наявності одночасно таких підстав: 1) якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України; 2) якщо позивач не має майна, що знаходиться на території України (постанова від 24.04.2019 у справі № 369/13647/17).
Тож, якщо Вам потрібна допомога адвоката, звертайтесь до офісу компанії: м. Одеса, Адміральський проспект, 25, оф. 9 або за телефоном: 097-754-79-48 чи 063-95-69-854
З повагою, адвокат Л.Я. Єфімова!
