Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про пом’якшення карантинних обмежень, запроваджених у зв’язку з поширенням коронавірусу.
Про це йдеться в урядовій постанові №583.
Документ, серед іншого, дозволяє проведення масових заходів, якщо у приміщенні перебуває не більше 1 людини на 4 кв. метри площі будівлі, території або наповненістю залів понад дві третини місць (при заповненні двох рядів відвідувачами і одним пустим рядом).
Обмеження не застосовують, якщо у всіх його учасників і організаторів заходу є негативний результат тесту на ковід методом ПЛР або експрес-тесту на визначення антигену, проведеного не більше ніж за 72 години до проведення заходу, або документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації.
Дозволяється також прийом відвідувачів в кінотеатрах, інших установах культури з наповненістю залів не більше двох третин місць.
Крім того, «зелений» рівень епідеміологічної небезпеки буде встановлюватися, якщо кількість виявлених нових випадків інфікування COVID-19 на 100 тис. населення за останні 14 днів – менше 75, коєфіцієнт виявлення випадків інфікування COVID-19 методом ПЛР або експрес-тестування на антиген менш 4%, кількість тестувань методом ПЛР або експрес-тестування протягом останніх семи днів на 100 тис. населення – понад 300 і на всій території України немає регіонів з встановленим «червоного» рівня епідемічної небезпеки.
Далее
Повний перехід усіх медичних закладів країни на формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність відбудеться з 1 вересня 2021 року, а до 31 серпня працюватиме перехідна модель впровадження е-лікарняних.
Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, передає УНН.
“Це означає, що з червня по серпень медичні заклади будуть формувати, як медичні висновки про тимчасову непрацездатність, так і видавати паперові листки непрацездатності. Рішення про вид документу, який видається пацієнту для підтвердження його факту тимчасової непрацездатності прийматиме лікар, відповідно до вимог МОЗ. Відповідний наказ про „Деякі питання формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність та проведення їхньої перевірки“ вже підписаний та пройшов експертизу Мін’юсту”, — повідомив Ляшко.
Очільник МОЗ додав, що запроваджені зміни не можуть запрацювати відразу.
“Для цього потрібен час, навчання та роз’яснення для медичних працівників та усіх, хто дотичний до цього процесу”, — сказав він.
Як повідомляло РАІ, Верховна Рада України на пленарному засіданні у середу, 2 червня, ухвалила за основу проект закону № 5122 щодо заборони продажу лікарських засобів дітям.
Далее
Народные депутаты согласились с идеей отменить перенос рабочих дней в Украине, мотивируя это тем, что такая практика является пережитком советских времен. В четверг, 3 июня, в Верховную Раду внесен проект постановления о принятии за основу законопроекта № 4597, сообщает Обозреватель.
Указанным документом предлагаются изменения в статью 67 Кодекса законов о труде в части согласования отечественного законодательства с законодательством стран-членов Европейского Союза в вопросе переноса рабочих дней. Авторами законопроекта выступила группа депутатов от партии «Слуга народа», в числе которых — глава парламентского комитета по вопросам социальной политики и защиты прав ветеранов Галина Третьякова.
В частности, проектом № 4597 предлагается запретить в Украине перенос выходных и рабочих дней на предприятии, в учреждении или организации, кроме случаев, установленных Кодексом. Авторы документа отмечают, что перенос выходных – это советская традиция, и в таких странах, как Беларусь, Польша, Словакия, Чехия, Литва, Франция, Германия, Дания, Нидерланды, США и других странах такой практики нет.
В пояснительной записке к документу говорится, что избыточное количество переносов рабочих дней негативно влияет на производительность труда, минимизирует возможности работы с инвесторами и в целом формирует негативную репутацию бизнеспотенциала Украины в мире. Еще одним аргументом авторы приводят бюрократию, связанную с приказами, которые необходимо готовить каждый раз, когда праздничный день приходится на выходной.
«Кроме того, перенос рабочих дней приводит к 6-дневной рабочей неделе, иногда – два раза в месяц, что является нарушением законодательных требований к минимальному времени отдыха работника. В то же время, перенос рабочих дней иногда приводит к четырем нерабочим дням подряд, что снижает трудовую мотивацию, а также негативно влияет на возможность человека адаптироваться к рабочему дню», – говорится в записке.
Как известно, на сегодня в Украине действует норма о переносе рабочих дней. Так, если праздничный день приходится на выходной, он автоматически переносится на следующий рабочий, который становится выходным. Таким образом, у граждан есть возможность дольше провести время с родными и близкими.
Источник: https://kurs.com.ua
Далее
20 червня 2021 року набирають чинності ЛІЦЕНЗІЙНІ УМОВИ провадження освітньої діяльності.
Давайте знайомитись із основними змінами, які стосуються дошкільної та позашкільної освіти:
Ліцензуванню підлягає освітня діяльність на рівні дошкільної освіти — за рівнем дошкільної освіти; та у сфері позашкільної освіти.
Ліцензування провадження освітньої діяльності у сфері позашкільної освіти може здійснюватися за рішенням засновника (засновників) закладу позашкільної освіти, засновника (засновників) іншої юридичної особи, що забезпечує (забезпечуватиме) здобуття позашкільної освіти, фізичної особи — підприємця, яка забезпечує (забезпечуватиме) здобуття позашкільної освіти.
Під час ліцензування встановлюється спроможність здобувача ліцензії (ліцензіата) провадити освітню діяльність відповідно до встановлених цими Ліцензійними умовами вимог.
Хто може отримати ліцензію.
До здобувачів ліцензій (ліцензіатів) на провадження освітньої діяльності належать:
на рівні дошкільної освіти:
— юридичні особи публічного чи приватного права, основним видом діяльності яких статутом визначена освітня діяльність на рівні дошкільної освіти (після отримання ліцензії набувають статусу закладу дошкільної освіти);
— заклади дошкільної освіти (у тому числі в складі об’єднання з іншими закладами освіти);
— інші юридичні особи публічного чи приватного права (для структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є освітня діяльність на рівні дошкільної освіти) (далі — дошкільні підрозділи);
— заклади дошкільної освіти (для відокремлених структурних підрозділів закладу дошкільної освіти);
— фізичні особи — підприємці;
— заклади дошкільної освіти іноземних держав (для структурних підрозділів (філій), що утворюються і функціонують на території України);
у сфері позашкільної освіти:
— заклади позашкільної освіти (у тому числі в складі об’єднання з іншими закладами освіти);
— заклади позашкільної освіти для філій (відокремлених структурних підрозділів) закладу позашкільної освіти;
— інші юридичні особи публічного чи приватного права (для структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є освітня діяльність у сфері позашкільної освіти);
— фізичні особи — підприємці.
За результатами фінансово-господарської діяльності закладу освіти основним видом економічної діяльності повинна бути освітня діяльність.
Вимоги Ліцензійних умов стосуються кожного місця провадження освітньої діяльності, у тому числі місць провадження освітньої діяльності філій, структурних підрозділів та територіально відокремлених структурних підрозділів закладів освіти.
У разі запровадження дистанційної форми навчання ліцензіат повинен додатково дотримуватися вимог до кадрового і навчально-методичного забезпечення дистанційної форми навчання, а також забезпечити створення і функціонування системи управління дистанційною формою навчання та веб-ресурсами освітніх компонентів (навчальних дисциплін (освітніх програм).
У разі розширення провадження освітньої діяльності на дошкільної освіти та у сферах позашкільної освіти ліцензіат подає відповідну заяву разом з документами та відомостями, які підтверджують дотримання ліцензіатом цих Ліцензійних умов під час провадження ним освітньої діяльності на відповідному рівні або у сфері освіти.
Ліцензіат забезпечує провадження освітньої діяльності виключно в місцях її провадження, зазначених у документах, поданих органу ліцензування, крім провадження освітньої діяльності за місцем проживання дитини на рівні дошкільної освіти та у сфері позашкільної освіти, провадження освітньої діяльності за місцем, наданим замовником для отримання короткострокових освітніх послуг у сфері позашкільної освіти (семінару, лекції, тренінгу, вебінару тощо).
Ліцензіат забезпечує повідомлення органу ліцензування про зміну даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви, протягом тридцяти календарних днів з дня настання таких змін.
Якщо зміна даних стосується зміни (нового) місця провадження освітньої діяльності, ліцензіат протягом семи робочих днів від дня настання таких змін подає органу ліцензування заяву про внесення змін до ліцензії на провадження освітньої діяльності у зв’язку із зміною місця провадження згідно з додатком 13 та копії документів, оформлених відповідно до вимог законодавства, що підтверджують право власності чи користування майном для провадження освітньої діяльності, та забезпечення безперешкодного доступу до будівель, приміщень закладу освіти осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
Ліцензіат розробляє та протягом місяця з моменту початку провадження освітньої діяльності подає органу ліцензування порядок дій у разі позапланового припинення провадження ним освітньої діяльності загалом, за певним рівнем освіти або у певній сфері освіти, або за певними місцями її провадження (у зв’язку з неможливістю використання матеріально-технічної бази, виникненням форс-мажорних обставин тощо) та порядок відновлення провадження такої діяльності.
Всі особи, залучені здобувачем ліцензії (ліцензіатом) до провадження освітньої діяльності, діють за відповідними трудовими договорами (угодами).
Здобувач ліцензії (ліцензіат) забезпечує наявність трудових договорів (контрактів) у письмовій формі з усіма керівниками, педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками. Здобувач ліцензії забезпечує наявність трудового договору (контракту) з керівником закладу освіти або з особою, що виконує обов’язки керівника закладу освіти (керівником або з особою, що виконує обов’язки керівника відокремленого структурного підрозділу, що провадить освітню діяльність, іншої юридичної особи; особою, найнятою (за потреби) фізичною особою — підприємцем для виконання обов’язків керівника) (крім професійного (професійно-технічного) навчання на виробництві).
Національна асоціація адвокатів України в цілому схвалює законопроект № 4612 «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо гарантій адвокатської діяльності» та підтримує його прийняття за основу в першому читанні.
Про це розповів Секретар РАУ Ігор Колесников на засіданні Комітету Верховної Ради з питань правової політики, йдеться в повідомленні прес-служби НААУ.
Законопроект передбачає надання права адвокатам на придбання, зберігання, носіння та застосування засобів активної оборони вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, тобто травматичної зброї.
Документ вже отримав позитивний висновок бюджетного Комітету ВР, Мінфіну, Мін’юсту, Інституту законодавства Верховної Ради та НААУ.
Профільний комітет ВР рекомендує прийняти законопроект у першому читанні за основу.
«НААУ підтримує законопроект № 4612, але просить надати можливість спільно попрацювати саме з питання доопрацювання положень цього законопроекту, щоб ми отримали дійсно гарний продукт — не тільки право, а робочу норму, яка призведе не до того, щоб адвокати використовували травматичну зброю, а щоб в суспільстві була культура поводження зі зброєю і неможливість ототожнення адвокатів з їхніми клієнтами», — підкреслив Ігор Колесников.
Під час доопрацювання, за словами пана Колесникова, у документі необхідно уточнити порядок припинення права на носіння травматичної зброї для адвокатів, які притягнуті до дисциплінарної відповідальності, а також передбачити можливість поширити таке право і на травматичну зброю іноземного виробництва.
Саме ототожнення адвокатів з клієнтами НААУ вважає головною причиною скоєння проти адвокатів незаконних дій і пропонує встановити відповідальність за це на законодавчому рівні.
НААУ вважає, що 85 % фактів порушень професійних прав і гарантій адвокатської діяльності сталися через здійснення адвокатами професійних обов’язків.
Джерело:https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Кабмин зарегистрировал в Раде законопроект №5600, которым предусматривается введение НДС на продажу жилья в новостройках. Причем записано, что автором этого законопроекта считается сам премьер-министр Денис Шмыгаль.
Согласно этому законопроекту, хотят обложить налогом на добавленную стоимость весь первичный рынок жилья – за исключением тех квадратных метров, которые строилось на деньги из бюджета. То есть, все сделки по первой продаже новых домов или квартир будут облагаться НДС.
Кроме этого, законопроект предусматривает также введение налога на доходы физлиц в случае третьей или более сделки по продаже недвижимости в течение одного налогового года. Этот НДФЛ предлагают установить на уровне 18%.
Далее
Парламентом прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю» (законопроект № 3742). Законом встановлено адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото і кінозйомки, відеозапису в тому числі зафіксовані в автоматичному режимі.
Так, виконання міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів передбачає штраф у розмірі 34 тисячі грн.
За перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм на 5-10% при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу — штраф у розмірі 8500 грн, за перевищення на 10-20% — у розмірі 17 тис. грн, на 20-30% — у розмірі 34 тис. грн, за перевищення більш ніж на 30% — у розмірі 51 тис. грн.
Законом також:
— закріплено можливість фіксації порушень, пов’язаних з відсутністю документів (дозволів) щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документу про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, в автоматичному режимі;
— окреслено повноваження Укртрансбезпеки щодо стягнення у судовому порядку плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Також Укртрансбезпека зможе отримувати інформацію з державних електронних інформаційних ресурсів, у тому числі з реєстру товарно-транспортних накладних.
Законом встановлено, що автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб’єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.
Джерело: https://buh.ligazakon.net/
Далее
Верховна Рада України підтримала в другому читанні та в цілому документ, який ще називають законом про «податок на Google».
Про це повідомляє кореспондент #Букв.
За проєкт закону № 4184 проголосували 283 нардепи.
Згідно із пояснювальною запискою, метою законопроєкту “є збільшення доходів державного бюджету від ПДВ за рахунок залучення до оподаткування податком на додану вартість нерезидентів, що надають фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких розташоване на митній території України”.
Законопроєкт передбачає, що міжнародні компанії (на кшталт Facebook чи Google) сплачуватимуть ПДВ за надання платних електронних послуг в Україні.
Йдеться про сплату транснаціональними корпораціями ПДВ в розмірі 20%.
ПДВ повинні будуть сплачувати такі міжнародні компанії, як: Facebook, Netflix, Tik Tok, Instagram, YouТube, Viber та інші.
Що зміниться для закордонних корпорації, які надають електронні послуги:
• Вони реєструватимуться як платники ПДВ дистанційно;
• Запроваджуються критерії визначення місця постачання електронних послуг.
• Сплата податку – у євро чи доларах.
• Не реєструватимуть податкові накладні.
Які електронні послуги оподатковуватимуться:
• постачання зображень або текстів;
• постачання аудіовізуальних творів, відео на замовлення, ігор;
• надання у користування “хмар” для розміщення даних;
• постачання софту та оновлень до нього, а також його дистанційне обслуговування;
• реклама в інтернеті, мобільних застосунках та в інших електронних ресурсах.
Як зазначили в пресслужбі політсили “Слуга народу”, нардепи від якої ініціювали цей документ, “остаточний варіант законопроєкту передбачає, що корпорації не сплачуватимуть 20% ПДВ за надання електронних освітніх послуг”.
Зареєструватися платники ПДВ з інших країн зможуть в електронній формі на спеціальному вебпорталі. Податкові накладні можна буде не реєструвати і платити в іноземній валюті.
Реєструватися для сплати ПДВ в Україні повинні будуть лише ті компанії, у яких за попередній рік загальна сума від продажу українцям електронних послуг перевищує еквівалент 1 млн грн за офіційним курсом НБУ на 31 грудня того року.
Фото: t.me/otkachenkokyiv
Законопроєкт виключає норму, згідно з якою резиденти при виплаті нерезидентам доходу за виробництво та/або розповсюдження реклами повинні сплачувати податок за ставкою 20% суми таких виплат за власний рахунок.
Очільник фінансового комітету Ради Данило Гетманцев запевнив, що цей законопроєкт не вплине на звичайних користувачів (такі послуги, як пошук у Google чи користування соцмережами, залишаться безкоштовними).
“Так званий податок на Google запроваджує простий механізм сплати ПДВ для транснаціональних корпорацій, що надають послуги в сфері електронної комерції. Це і Facebook, і Netflix, і Viber. Вони повинні сплачувати податок в Україні, як і у понад 80 юрисдикціях по всьому світові”, – зазначив Гетманцев.
Раніше він заявляв, що український бюджет недоотримує “щонайменше 3 млрд грн через несплату ПДВ з електронних сервісів”.
Джерело: https://bykvu.com
Далее
На батьків, які не сплачують вчасно аліменти на дитину, чекає цивільна, адміністративна та кримінальна відповідальність. Також одним із дієвих засобів впливу на боржників є загроза накладення фінансових санкцій у вигляді штрафів. Про це нагадують фахівці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Зокрема, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 1 рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 % суми заборгованості.
Якщо ж заборгованість становить 2 роки – накладається штраф у розмірі 30 % від такої суми.
А для заборгованостей в 3 роки та більше застосовується штраф у розмірі 50 % від суми несплачених платежів. Усі ці кошти перераховуються на користь дитини.
У разі прострочення сплати аліментів стягувач також має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 % заборгованості.
При цьому повинні бути в наявності дві складові для застосування вказаної відповідальності:
Якщо заборгованість виникла з незалежних від боржника обставин (хвороба, помилка бухгалтера, фактична неможливість здійснювати виплати з інших поважних причин), пеню на неї нараховувати не можна.
Якщо ж вина платника наявна, можна сміливо робити розрахунок неустойки за аліментами і подавати позов про її стягнення.
При цьому для суду не має значення форма вини платника (умисел чи необережність). Також у випадку коли утримання надається на підставі договору про сплату аліментів і в ньому прямо не передбачена відповідальність за несвоєчасне виконання покладених на сторони зобов’язань, тобто надання утримання, неустойка не може бути стягнута. У всіх інших випадках стягувач має право звернутись з позовною заявою до суду про стягнення неустойки за несплату (пені) аліментів. На підставі даних про обчислення виконавцем розміру аліментної заборгованості стягувач повинен самостійно розрахувати розмір неустойки.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 3 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов’язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток.
Формула розрахунку пені: заборгованість за місяць Х кількість днів заборгованості Х 1 %.
Куди подавати позов?
Позови до боржника пред’являються в суд за місцем його проживання або перебування. Також можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Скільки коштує позов?
Позивачі у справах про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
За матеріалами: Міністерство Юстиції України
