Наразі ділимось з Вами приємною новиною, — справа, якою ми займались із 2015 року, сьогодні отримала рішення, якого ми так чекали!
Справа № 520/15772/15-ц про стягнення кредитної заборгованості.
Рух справи:
У листопаді 2015 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі — ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та з урахуванням уточнених позовних вимог просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 139 209, 35 доларів США, що за курсом НБУ складає 2 944 277, 75 грн; та стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 72 655, 16 доларів США, що за курсом НБУ складає 1 536 656, 63 грн.
Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 24 січня 2017 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , поручителя за договором поруки № 0029/P2 від 02 листопада 2006 року, а також з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , поручителя за договором поруки № 0029/P2 від 31 жовтня 2006 року, на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором за № OD33AE00000029 від 31 жовтня 2006 року станом на 02 жовтня 2016 року в загальній сумі заборгованості за кредитом 18 202, 01 долари США, та пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором у розмірі 1 151 684, 12 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення місцевого суду мотивовано тим, що банк виконав свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів позичальнику, однак ОСОБА_1 свої зобов`язання з повернення кредитних коштів не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом у розмірі 18 202, 01 долари США та пеня у сумі 1 151 684, 12 грн, які підлягають стягненню з відповідачів солідарно.
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 08 листопада 2017 року рішення Київського районного суду міста Одеси від 24 січня 2017 року скасовано і ухвалено нове рішення.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , поручителя за договором поруки № 0029/Р від 31 жовтня 2006 року, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , поручителя за договором поруки № 0029/Р2 від 02 листопада 2006 року, на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № OD33АЕ00000029 від 31 жовтня 2006 року станом на 02 жовтня 2015 року в сумі 18 202,01 доларів США, що за курсом НБУ станом на 02 жовтня 2015 року складає 384 972, 51 грн, та пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором у сумі 384 972, 51 грн.
У задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином, а тому невиконання зобов`язань за кредитним договором дає підстави для стягнення з відповідачів боргу в розмірі 18 202, 01 долари США. Водночас, зважаючи на те, що розмір нарахованої банком пені значно перевищує розмір збитків, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність зменшення розміру пені до 384 972, 51 грн, що відповідає сумі основного боргу.
У липні 2018 року Адвокат в інтересах клієнта звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Київського районного суду міста Одеси від 24 січня 2017 року, рішення Апеляційного суду Одеської області від 15 травня 2018 року та додаткову постанову Апеляційного суду Одеської області від 15 травня 2018 року і ухвалити нове рішення.
Фактичні обставини справи:
Суди встановили, що 31 жовтня 2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № OD33АЕ00000029, відповідно до умов якого банк надав позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти в сумі 26 850, 00 доларів США, а ОСОБА_1 отримала та зобов`язалася їх повернути в строк до 27 жовтня 2011 року та сплатити відсотки за користування кредитом.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за цим кредитним договором, між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 31 жовтня 2006 року укладено договір поруки № 0029/Р, згідно умов якого ОСОБА_2 на добровільних засадах взяв на себе зобов`язання відповідати як солідарний боржник по зобов`язанням ОСОБА_1 , що виникають з умов кредитного договору № 455-013/ФКВІП-08 від 31 жовтня 2006 року.
Також у забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № OD33АЕ00000029, між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 02 листопада 2006 року було укладено договір поруки № 0029/Р2, відповідно до умов якого ОСОБА_3 на добровільних засадах взяв на себе зобов`язання відповідати як солідарний боржник по зобов`язанням ОСОБА_1 , що виникають з умов цього кредитного договору.
Відповідно до пункту 2 договорів поруки поручитель відповідає перед банком за невиконання зобов`язань за кредитним договором у тому ж розмірі, що і позичальник.
Кабінет Міністрів схвалив зміни до законодавства України щодо заходів, спрямованих на поновлення прав засуджених осіб та осіб, взятих під варту, у зв’язку з неналежними умовами тримання. Крім того, ці зміни впроваджують у національне законодавство ефективні превентивні та компенсаційні засоби юридичного захисту у випадку неналежних умов тримання під вартою.
Про це повідомляє «Я і Закон» з посиланням на пресслужбу Кабміну.
Заступник Міністра юстиції Олена Висоцька зазначила, що схвалені зміни забезпечать відповідність законодавства України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що вимагає Європейський суд з прав людини.
Зокрема, 30 січня 2020 року ЄСПЛ ухвалив вже друге «пілотне» рішення у справах проти України та вказав на нагальність якнайшвидшого вжиття комплексних заходів як для покращення матеріально-побутових умов тримання під вартою, так і впровадження ефективних превентивних та компенсаційних засобів юридичного захисту у випадку неналежних умов тримання під вартою.
Станом на сьогодні на контролі Комітету міністрів Ради Європи в рамках групи справ, яка стосується проблеми неналежних умов тримання під вартою, знаходиться 81 рішення ЄСПЛ, а це близько 1/7 від загальної кількості усіх справ на контролі КМ РЄ щодо України. Також ще близько 120 заяв такої ж категорії наразі очікують розгляду в Європейському суді.
«Такий показник свідчить про те, що проблема неналежного тримання осіб в пенітенціарних установах є надзвичайно актуальною та вимагає прийняття нагальних та комплексних заходів для її вирішення. Схвалення та подальше прийняття запропонованих законопроектів – це важливий крок до покращення умов тримання під вартою», — наголосила Олена Висоцька.
Підтримані Урядом ініціативи вносять зміни до Кримінального, Кримінального процесуального кодексу, Кримінально-виконавчого кодексу та низки інших законодавчих актів України.
Відповідно до прийнятих змін, встановлюються наступні компенсаційні та превентивні заходи у випадку неналежних умов тримання під вартою:
Факт та/або строк тримання особи у неналежних умовах встановлюватиметься рішенням комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах попереднього ув’язнення та виконання покарань.
Водночас встановлюється можливість вирішення місцевим судом, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, питання про оскарження рішення відповідної комісії.
«Змінами закріплюється право особи протягом шести місяців з дня відбуття покарання у виді арешту або позбавлення волі звернутися з клопотанням до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого проживає, про встановлення факту та строку тримання особи у неналежних умовах в установах попереднього ув’язнення або виконання покарання», — додала заступник Міністра.
Крім того, вказані зміни закріплять правові підстави для утворення місцевими органами виконавчої влади комісій з розгляду скарг. Доцільність утворення комісій з розгляду скарг на місцевому рівні обумовлена територіальним розташуванням установ виконання покарань та попереднього ув’язнення, а також рекомендаціями Європейського суду, зокрема щодо незалежності органу з розгляду скарг від пенітенціарних органів, ефективної участі ув’язненого у розгляді його скарги та забезпечення оперативного та ретельного розгляду скарги.
«Враховуючи наведене, утворення комісій з розгляду скарг місцевими державними адміністраціями забезпечить оперативність розгляду скарг, безпосереднє дослідження умов тримання осіб в установах попереднього ув’язнення та виконання покарань, об’єктивність та обґрунтованість прийнятих рішень», — пояснила Олена Висоцька.
Схваленим пакетом законопроектів визначено механізм звернення до комісій. Він передбачає такі етапи:
1) особа, взята під варту, засуджений, член сім’ї або близький родич, захисник мають право звернутися із заявою про встановлення факту та/або строку тримання у неналежними умовах до адміністрації місця попереднього ув’язнення, установи виконання покарань, яка невідкладно надсилає цю заяву до комісії з розгляду скарг або безпосередньо до комісії з розгляду скарг на відповідній території, в межах якої відбуває покарання;
2) Комісія з розгляду скарг розглядає заяву про встановлення факту тримання у неналежних умовах протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання заяви та надсилає рішення засудженому.
3) У десятиденний строк після отримання відповідної заяви особи, взятої під варту, засудженого члени комісії з розгляду скарг уповноважені відвідати установу попереднього ув’язнення чи виконання покарань та вивчити стан дотримання адміністрацією установи умов тримання.
4) Копія рішення комісії з розгляду скарг, яким встановлено факт та/або строк тримання особи, взятої під варту, засудженого у неналежних умовах надсилається до територіального органу управління та окружної прокуратури, в межах територіальної юрисдикції якої засуджений відбуває покарання, для вжиття заходів попередження порушень і відшкодування за неналежні умови тримання.
Джерело: https://yaizakon.com.ua
Далее
З 10 червня 2021 року закінчуються обмеження, пов’язані з нерестовим періодом, тож на водоймах розпочинається рибальський сезон.
У цей період на водоймах загального користування дозволяється вилов риби з берега та човна вудками усіх видів, із загальною кількістю гачків не більше п’яти на рибалку та спінінгом з блешнею. Про це повідомляє пресслужба Київський Рибоохоронний Патруль.
Добова норма вилову становить 3 кг (або трофей). Крім того, існують мінімально допустимі розміри риби, при яких її можна брати в улов: сом – 70 см, судак – 42 см, щука – 35 см, лящ – 32 см, короп – 25 см, лин – 20 см та інші.
За недотримання правил рибальства порушникам доведеться заплатити штраф, а також компенсувати збитки, завданні рибному господарству, за кожний незаконно виловлений хвіст. За судака — 510 грн, сома — 425 грн, щуку — 340 грн, сазана — 306 грн, білого амура або товстолоба — 255 грн, ляща — 170 грн, плітку — 85 грн, краснопірку — 68 грн, густеру — 34 грн, карася — 17 грн, рака — 25,5 грн.
Джерело: https://sud.ua
Далее
В Украине могут упростить изъятие нелегального контента на сайтах в интернете. Кабинет министров одобрил соответствующий проект закона во время своего заседания.
Документ направлен на адаптацию законодательства Украины в сфере авторского права и смежных прав к стандартам Европейского союза.
Закон упрощает для правообладателей изъятие нелегального контента на веб-сайтах в интернете и распространяет эту процедуры на все объекты авторского права и смежных прав.
Предусмотрено автоматическое приобретение работодателями и заказчиками прав на компьютерные программы и базы данных, созданные как служебные произведения или в рамках выполнения договоров заказа.
Расширяются случаи свободного использования объектов авторского права и смежных прав в интересах общества.
В законе прописано и получение права на порядок заключения лицензионных договоров на основе публичного предложения.
Также усиливается защита неоригинальных баз данных, объектов, созданных с помощью искусственного интеллекта, традиционных выражений культуры.
Ранее в Министерстве внутренних дел просили Верховную раду усилить уголовную ответственность за преступления в сфере интеллектуальной собственности.
Кроме того, в Украине появится единый орган интеллектуальной собственности. Рада в прошлом году приняла во втором чтении законопроект №2255.
Источник: https://www.rbc.ua
Починаючи з 10 червня, в Україні набрав чинності закон, яким запроваджується облік трудової діяльності в електронній формі
Як передає RegioNews, про це повідомив Пенсійний фонд України.
Мова йде про Закон України від 5 лютого 2021 року № 1217-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі».
Законом запроваджується облік трудової діяльності в електронній формі, що дозволяє не оформляти/не вести паперові трудові книжки», — йдеться в повідомленні.
Так, згідно з законом, ПФУ протягом п’яти років має включити до Державного реєстру відомості з паперових трудових книжок. Впродовж цього часу застосовуватиметься як паперова трудова книжка, так і електронна форма вже наявних або внесених відомостей із вказаного реєстру.
Окрім того, за наявності повної інформації в реєстрі застрахованих осіб запроваджується можливість автоматичного призначення пенсії без особистого звернення особи зі збереженням права відстрочення виходу на пенсію.
Водночас повідомляється, що за бажанням особа може одержувати пенсію з більш пізнього віку.
Джерело: https://regionews.ua
Наразі виявлено низку неузгодженостей в частині видачі, продовження дії та скасування дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні, а також проблема із їх офіційним працевлаштуванням.
Тому Мінекономіки напрацювало проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні».
Даний документ пропонує:
— удосконалити підстави видачі або продовження дії дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства;
— уточнити перелік документів, які необхідно подати для отримання дозволу, відмови у видачі або продовженні дії таких дозволів;
— встановити рівні умови оплати праці як для громадян України, так і для іноземців та осіб без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах;
— створити правове підґрунтя для застосування праці іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні для навчання у навчальних закладах України;
— удосконалити норми щодо переліку документів, які подають роботодавці для отримання або продовження дії дозволів на застосування праці окремих категорій іноземних працівників та розміру плати за продовження таких дозволів;
— спростити доступ до зазначеної адміністративної послуги та передбачити можливість її отримання будь-яким зручним для роботодавця способом, у тому числі через центри надання адміністративних послуг;
— врегулювати питання щодо безкоштовної видачі дублікату дозволу у випадках втрати чи пошкодження раніше виданого дозволу, термін дії якого не закінчився.
— посилити контроль за додержанням законодавства у цій сфері.
Джерело: https://buh.ligazakon.net
Далее
Украинцам упростили процедуру оформления аренды земли в комплексе с расположенным на ней водным объектом — прудом, озером или водохранилищем. Теперь граждане могут одновременно оформить аренду водоема и земельного участка под водоемом или под прибрежной защитной полосой. Новые правила начали действовать с 8 июня.
В Министерстве охраны окружающей среды и природных ресурсов предложили новый образец договора оформления водных объектов.
Теперь арендаторы будут заключать один договор вместо двух — на искусственный водоем, земельный участок под водоемом и под прибрежной защитной полосой или гидротехническим сооружением.
Типовой договор учитывает интересы других водопользователей, осуществляющих спецводопользование, и запрещает арендаторам препятствовать их деятельности.
Арендатор в свою очередь должен осуществлять мероприятия по охране и улучшению экологического состояния водного объекта и придерживаться установленных режимов работы. Также арендаторы обязаны предоставлять другим водопользователям осуществлять специальное водопользование на своей территории.
Далее
Упродовж кількох днів українцям не видаватимуть водійські посвідчення, а також документи про реєстрацію транспортних засобів.
Про це повідомив офіційний сайт Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ.
Як повідомили у відомстві, така ситуація склалася через перебої у постачанні бланкової продукції. У зв’язку з цим можливе тимчасове припинення надання адміністративних послуг із реєстрації/перереєстрації транспортних засобів та видачі посвідчення водія.
Відомо, що підприємство «Поліграфічний комбінат «Україна», яке займається виготовленням бланків свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів та нових бланків водійських посвідчень, відновить виробництво вищезгаданих документів найближчими днями.
У сервісних центрах обіцяють повідомити про надходження бланків.
Нагадаємо, в Україні замовити водійське посвідчення можна за допомогою додатку «Дія». Після цього отримати замовлений документ можна буде без черги в сервісному центрі.
Джерело: https://ampercar.com
Далее
Далее
