Президент Украины Владимир Зеленский подписал Закон «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины относительно взимания налогов и сборов, других обязательных платежей, объектом налогообложения которыми являются транспортные средства» № 1402-IX, пишет сайт президента Украины.
Также глава государства подписал Закон Украины «О внесении изменений в Таможенный кодекс Украины относительно временного упрощения таможенного оформления транспортных средств, ввезенных на таможенную территорию Украины» № 1403-IX.
Эти законы, принятые Верховной Радой 15 апреля 2021 года, временно упрощают механизм растаможивания импортируемых из Европы автомобилей, а также способствуют защите окружающей среды от вредных выбросов.
Согласно документам, бывшие в употреблении автомобили с европейской регистрацией старше пяти лет, которые были ввезены на территорию Украины до конца 2020 года, облагаются налогом по льготной ставке налога на добавленную стоимость и акцизного налога.
Сумма акцизного налога будет зависеть от возраста автомобиля, объема и типа двигателя и не будет зависеть от его стоимости.
Базовая ставка будет колебаться от нуля до €150, и в большинстве случаев стоимость растаможивания не будет превышать €1 тыс.
Такие автомобили временно освобождаются от налогообложения ввозной пошлиной.
По льготному механизму может быть растаможен один автомобиль одной категории одного владельца.
На льготное таможенное оформление дается 180 дней с момента вступления в силу законов. Участники АТО/ООС смогут воспользоваться льготным растаможиванием в течение 270 дней.
Под действие этих законов не попадают транспортные средства, которые не соответствуют экологическим нормам «Евро-2» и выше, происходят из государства-оккупанта (государства-агрессора) или ввозятся с временно оккупированной территории Украины.
Законы вступают в силу со следующего дня после опубликования и вводятся в действие через один месяц со дня вступления в силу.
Далее
Об этом сообщает https://delo.ua.
Соглашение предусматривает особый рабочий график в случае дистанционной работы и обеспечение техникой при работе из дома
Удаленка в Украине постепенно входит в законодательное поле — на днях в Минэкономики утвердили приказ о типовых формах трудовых договоров о надомной и дистанционной работе.
Об этом сообщил замминистра экономики по вопросам цифрового развития Игорь Дядюра на своей странице в Facebook.
Утвержденные шаблоны помогут работодателям надлежащим способом оформлять трудовые отношения с сотрудниками, работающими удаленно. Отметим, что дистанционную работу «легализировали» относительно недавно — закон, добавляющий в КЗоТ соответствующие изменения, вступил в силу только в феврале этого года.
Помимо ввода понятий о дистанционной и надомной работе документ обязал Минэкономики разработать и утвердить соответствующие типовые формы трудовых договоров, ведь согласно закону договоренности об удаленке между компанией и работником должны быть оформлены исключительно в письменной форме.
На данный момент приказ о договорах должен пройти регистрацию в Минюсте, а в силу вступит после официальной публикации. Однако ранее документ с шаблонами публиковали на сайте ОПО объединений профсоюзов Украины. Во, что он предполагает.
Согласно акту типовая форма соглашения о дистанционной работе помимо стандартных данных о сторонах, их обязанностях и характеристиках работы включает пункт о том, что сотрудник может самостоятельно выбирать рабочее место вне офиса компании. Впрочем, в договоре прописывается возможность совмещения работы на территории работодателя и в любом другом месте.
В этом договоре также обозначено право сотрудника распределять рабочее время по собственному усмотрению без обязанности соблюдать стандартный график.
Но работодатель все же может прописать нормы регулирования рабочего времени. В документе указано, что работнику гарантирован «период отключения» — время, когда он может не отвечать на рабочие звонки и сообщения, и это не будет считаться нарушением трудовой дисциплины.
Типовая форма предусматривает обозначение того, какой техникой сотрудник будет пользоваться для работы — офисной или своей, и будет ли ему назначена компенсация за износ в последнем случае.
Кабмін прийняв постанову про створення Бюро економічної безпеки, яке буде займатись усіма злочинами у сфері економіки.
Про це на засіданні уряду заявив прем’єр Денис Шмигаль.
«Друге питання з фінансово-економічного блоку — не менш важливе, я б його назвав навіть свого роду історичним для історії сучасної України: сьогодні уряд прийме постанову, якою буде створено Бюро економічної безпеки.
Воно отримає статус центрального органу виконавчої влади, і буде займатись усіма злочинами у сфері економіки», — сказав Шмигаль, відкриваючи засідання.
За його словами, створення БЕБ — «нова сторінка у відносинах держави та бізнесу».
«Це один із фінальних кроків на шляху ліквідації податкової міліції. Це закінчення часів силового тиску на бізнес. Це остаточний кінець «маскам-шоу», це аналітичний підхід до розслідування фінансово-економічних злочинів», — додав він.
Пізніше Кабмін прийняв відповідну постанову з доопрацюванням протягом одного дня.
Нагадуємо:
Президент Володимир Зеленський підписав закон «Про Бюро економічної безпеки України» № 1150-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 28 січня 2021 року.
Бюро економічної безпеки — єдиний орган державної влади, відповідальний за боротьбу з економічними злочинами.
Він отримає відповідні повноваження Служби безпеки та Податкової міліції, які будуть переосмислені з тим, щоб це був не стільки силовий, скільки аналітичний орган.
Джерело: https://www.epravda.com.ua
Далее
Далее
Сам факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин, що державним виконавцем проводилась перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов’язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення.
На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 905/2488/15.
Обставини справи
З матеріалів справи відомо, що ПАТ «А» звернувся до Господарського суду Донецької області зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, в якій просив:
В обґрунтування скарги позивач зазначав, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, який є правонаступником Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, перебуває виконавче провадження про стягнення з відповідача коштів у загальній сумі 154 642,66 грн. У 2016-2017 роках державним виконавцем було вчинено низку виконавчих дій щодо виявлення майна боржника, однак протягом 2018-2020 років виконавцем не було вчинено жодних виконавчих дій для виявлення та розшуку майна відповідача, про що свідчить Інформація про виконавче провадження, дата отримання 27.01.2020.
Ухвалою господарського суду Донецької області скаргу ПАТ «А» задоволено частково. Апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Висновок Верховного Суду
ВС підкреслив, що частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.
Також ВС зазначив, що згідно з частиною 4 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.
При цьому ВС наголосив, що сам факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин, що державним виконавцем проводилась перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, встановленою частиною 8 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов’язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення.
Висновок щодо безрезультатності або неможливості розшуку боржника, майна боржника може бути обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату.
ВС зазначив, суд апеляційної інстанції встановив, що державний виконавець порушувала строки проведення перевірки майнового стану боржника, встановлені частиною 8 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», а також з 2018 по 2020 роки не було вчинено жодних активних та ефективних виконавчих дій, спрямованих на реальне виконання боржником рішення суду у цій справі, у зв’язку з чим суд першої інстанції на законних підставах задовольнив скаргу стягувача у згаданій частині.
Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залиши касаційну скаргу без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.02.2021 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.02.2020 без змін.
За матеріалами: https://borgexpert.com
Комитет Верховной рады по вопросам социальной политики и защиты прав ветеранов рекомендует ВР ограничить максимальный размер зарплаты государственных служащих во время действия чрезвычайной ситуации. Это предусмотрено законопроектом №3492.
Об этом сообщает информационное управление аппарата ВР.
Соответствующий законопроект рекомендуют принять за основу.
Документ вводит ограничение максимального размера месячной заработной платы руководителей и работников субъектов хозяйствования государственного сектора экономики, государственных служащих, должностных лиц и работников учреждений и организаций, которые финансируются или дотируются из бюджета.
В законе прописано, что размер зарплаты будет составлять не более двенадцати минимальных зарплат во время действия ЧС.
«По результатам рассмотрения комитет принял решение рекомендовать Верховной раде принять проект закона №3492 за основу», — указано в сообщении.
В Украине хотят ввести электронное уголовное производство. Генеральный прокурор Ирина Венедиктова рассказала, что речь идет об автоматизации и оптимизации досудебного расследования. Об этом сообщает пресс-служба Офиса генпрокурора
По ее словам, это позволит ускорить процесс прохождения процессуальных документов, передачи дел, данные будут доступны онлайн для следователей, дознавателей, прокуроров, следственных судей и суда. Кроме того, система упростит процедуру доступа к материалам стороне защиты.
Сейчас уже в первом чтении принят президентский законопроект о «суде в смартфоне», которым предлагается ввести электронный документооборот в уголовном процессе. А параллельно идет работа над масштабным проектом цифровой прокуратуры.
Единый реестр досудебных расследований (ЕРДР)
За все время существования ЕРДР зарегистрировано почти 9 млн уголовных правонарушений. Ежедневно в системе регистрируется более 3 тыс. преступлений и проступков, фиксируется информация о более чем 35 тыс. процессуальных действий и решений.
В ЕРДР был создан новый модуль – «Рабочий кабинет процессуального руководителя». Он помогает прокурору осуществлять контроль за соблюдением сроков расследования, а также за соблюдением законов при принятии решений о приостановлении, прекращении производства, изменение подследственности. Нагрузка на прокурора, например, в столичной прокуратуре, до 1000 уголовных производств. Этот инструмент позволяет держать ключевые процессы в них, как на ладони.
Сейчас планируется разработка единой в государстве отчетности о коррупции, связанной с легализацией имущества, полученного преступным путем.
Готовится к запуску интерактивная карта преступности в Украине, которая будет доступна для граждан.
Система электронного документооборота (СЭД)
В базе данных органов прокуратуры насчитывается около 7 млн документов. Недавно был введен функционал обмена электронными документами между прокуратурами с помощью СЭД.
Также прокуратура намерена отказаться от использования бумажных документов в рамках действующего законодательства.
Кибербезопасность
Для противодействия хакерским атакам прокуратура использует современное программное обеспечение в области информационной безопасности.
Также в органах прокуратуры Украины начат процесс создания единой системы выявления и противодействия сетевым атакам нового поколения. В течение 2021 элементами такой системы будут обеспечены все областные прокуратуры.
Источник: https://ukraine.segodnya.ua
Далее
Джерело: https://uteka.ua/
