Юридична компанія-Лєгал багато років займається наданням правової допомоги щодо здійснення ліцензування закладів дошкільної освіти, а також фізичним особам-підприємцям, які надають послуги у сфері дошкільної освіти.
З нашою допомогою відчинили свої двері для дошкільнят велика кількість дитячих садочків.
Але при такій великій кількості конкуренції, деякі засносники дитячого закладу, задаються питанням про ексклюзивність послуги, саме тому виникло питання у наших клієнтів щодо можливості організації цілодобової роботи дитячого садочку.
Враховуючи інтерес до такої теми, сьогодні ми підготували відповіді на ті питання, які можуть виникнути у бажаючих створити заклад дошкільної освіти із цілодобовим перебуванням дітей.
Відразу зазначимо, що підготовці даної статті проаналізовано велику кількість нормативних документів, які регулюють діяльність дитячих закладів, посилання на основні із них містяться по тексту.
Тож, читаємо далі.
Режим роботи закладу дошкільної освіти, а також тривалість перебування в ньому дітей встановлюється його засновником (засновниками), відповідно до законодавства (п.18 Положення про заклад дошкільної освіти, затвердженого Постановою № 305 Кабінету Міністрів України від 12 березня 2003 р., в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2021 р. № 86).
Відповідно п. 19 Положення, за бажанням одного з батьків або іншого законного представника дитини у закладі дошкільної освіти дитина може перебувати цілодобово, протягом дня або короткотривало (неповний день).
Певно, що таке бажання повинно бути виражено документально.
У закладі дошкільної освіти можуть функціонувати чергові групи в ранкові та вечірні години, а також у вихідні та святкові дні.
Група з цілодобовим перебуванням забезпечує (з понеділка до п’ятниці) цілодобове перебування в ній дітей одного віку або з різницею у віці.
До груп з цілодобовим перебуванням зараховуються діти віком від трьох років, до груп з короткотривалим перебуванням — діти віком від одного року.
Як організувати харчування?
Заклад дошкільної освіти забезпечує збалансоване харчування дітей, необхідне для їх належного розвитку, з урахуванням особливих дієтичних потреб дітей, а також дотриманням принципів здорового харчування та натурального набору продуктів. Організація харчування дітей у закладі дошкільної освіти залежить від режиму роботи закладу та тривалості перебування в ньому дітей. В цілому керівник закладу затверджує та погоджує із медичним працівником закладу двотижневе меню на основі норм харчування, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 1591 від 22 листопада 2004 р. «Про затвердження норм харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку».
У березні цього року Верховна Рада України прийняла Закон № 1320-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання надмірному тиску на суб’єктів господарювання», який набрав чинності 27.04.2021 року.
Згідно з цим документом були внесені зміни, зокрема, до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі — Закон № 877) та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі — Закон).
Відтепер підпунктом 5 пункту «а» частини першої статті 34 Закону визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема звернення до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, чи його територіального органу про порушення суб’єктом господарювання законодавства про працю та зайнятість населення.
Водночас, відповідно до абзацу 10 частини 1 статті 6 Закону № 877 підставою для здійснення позапланових заходів слугуватиме звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачене законом.
Значення термінів «посадова особа місцевого самоврядування» та «виконавчий орган ради» визначені Законом, зокрема абзацами 11, 13 статті 1 частиною першою, третьою статті 12 та частиною першою статті 51 Закону.
Згідно з абзацом 12 частини першої статті 6 Закону № 877 фізичні особи та посадові органів місцевого самоврядування, які подали безпідставне звернення про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.
Джерело: http://uz.dsp.gov.ua
Далее
Президент Украины Владимир Зеленский подписал Закон «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины относительно взимания налогов и сборов, других обязательных платежей, объектом налогообложения которыми являются транспортные средства» № 1402-IX, пишет сайт президента Украины.
Также глава государства подписал Закон Украины «О внесении изменений в Таможенный кодекс Украины относительно временного упрощения таможенного оформления транспортных средств, ввезенных на таможенную территорию Украины» № 1403-IX.
Эти законы, принятые Верховной Радой 15 апреля 2021 года, временно упрощают механизм растаможивания импортируемых из Европы автомобилей, а также способствуют защите окружающей среды от вредных выбросов.
Согласно документам, бывшие в употреблении автомобили с европейской регистрацией старше пяти лет, которые были ввезены на территорию Украины до конца 2020 года, облагаются налогом по льготной ставке налога на добавленную стоимость и акцизного налога.
Сумма акцизного налога будет зависеть от возраста автомобиля, объема и типа двигателя и не будет зависеть от его стоимости.
Базовая ставка будет колебаться от нуля до €150, и в большинстве случаев стоимость растаможивания не будет превышать €1 тыс.
Такие автомобили временно освобождаются от налогообложения ввозной пошлиной.
По льготному механизму может быть растаможен один автомобиль одной категории одного владельца.
На льготное таможенное оформление дается 180 дней с момента вступления в силу законов. Участники АТО/ООС смогут воспользоваться льготным растаможиванием в течение 270 дней.
Под действие этих законов не попадают транспортные средства, которые не соответствуют экологическим нормам «Евро-2» и выше, происходят из государства-оккупанта (государства-агрессора) или ввозятся с временно оккупированной территории Украины.
Законы вступают в силу со следующего дня после опубликования и вводятся в действие через один месяц со дня вступления в силу.
Далее
Об этом сообщает https://delo.ua.
Соглашение предусматривает особый рабочий график в случае дистанционной работы и обеспечение техникой при работе из дома
Удаленка в Украине постепенно входит в законодательное поле — на днях в Минэкономики утвердили приказ о типовых формах трудовых договоров о надомной и дистанционной работе.
Об этом сообщил замминистра экономики по вопросам цифрового развития Игорь Дядюра на своей странице в Facebook.
Утвержденные шаблоны помогут работодателям надлежащим способом оформлять трудовые отношения с сотрудниками, работающими удаленно. Отметим, что дистанционную работу «легализировали» относительно недавно — закон, добавляющий в КЗоТ соответствующие изменения, вступил в силу только в феврале этого года.
Помимо ввода понятий о дистанционной и надомной работе документ обязал Минэкономики разработать и утвердить соответствующие типовые формы трудовых договоров, ведь согласно закону договоренности об удаленке между компанией и работником должны быть оформлены исключительно в письменной форме.
На данный момент приказ о договорах должен пройти регистрацию в Минюсте, а в силу вступит после официальной публикации. Однако ранее документ с шаблонами публиковали на сайте ОПО объединений профсоюзов Украины. Во, что он предполагает.
Согласно акту типовая форма соглашения о дистанционной работе помимо стандартных данных о сторонах, их обязанностях и характеристиках работы включает пункт о том, что сотрудник может самостоятельно выбирать рабочее место вне офиса компании. Впрочем, в договоре прописывается возможность совмещения работы на территории работодателя и в любом другом месте.
В этом договоре также обозначено право сотрудника распределять рабочее время по собственному усмотрению без обязанности соблюдать стандартный график.
Но работодатель все же может прописать нормы регулирования рабочего времени. В документе указано, что работнику гарантирован «период отключения» — время, когда он может не отвечать на рабочие звонки и сообщения, и это не будет считаться нарушением трудовой дисциплины.
Типовая форма предусматривает обозначение того, какой техникой сотрудник будет пользоваться для работы — офисной или своей, и будет ли ему назначена компенсация за износ в последнем случае.
Кабмін прийняв постанову про створення Бюро економічної безпеки, яке буде займатись усіма злочинами у сфері економіки.
Про це на засіданні уряду заявив прем’єр Денис Шмигаль.
«Друге питання з фінансово-економічного блоку — не менш важливе, я б його назвав навіть свого роду історичним для історії сучасної України: сьогодні уряд прийме постанову, якою буде створено Бюро економічної безпеки.
Воно отримає статус центрального органу виконавчої влади, і буде займатись усіма злочинами у сфері економіки», — сказав Шмигаль, відкриваючи засідання.
За його словами, створення БЕБ — «нова сторінка у відносинах держави та бізнесу».
«Це один із фінальних кроків на шляху ліквідації податкової міліції. Це закінчення часів силового тиску на бізнес. Це остаточний кінець «маскам-шоу», це аналітичний підхід до розслідування фінансово-економічних злочинів», — додав він.
Пізніше Кабмін прийняв відповідну постанову з доопрацюванням протягом одного дня.
Нагадуємо:
Президент Володимир Зеленський підписав закон «Про Бюро економічної безпеки України» № 1150-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 28 січня 2021 року.
Бюро економічної безпеки — єдиний орган державної влади, відповідальний за боротьбу з економічними злочинами.
Він отримає відповідні повноваження Служби безпеки та Податкової міліції, які будуть переосмислені з тим, щоб це був не стільки силовий, скільки аналітичний орган.
Джерело: https://www.epravda.com.ua
Далее
Далее
Сам факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин, що державним виконавцем проводилась перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов’язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення.
На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 905/2488/15.
Обставини справи
З матеріалів справи відомо, що ПАТ «А» звернувся до Господарського суду Донецької області зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, в якій просив:
В обґрунтування скарги позивач зазначав, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, який є правонаступником Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, перебуває виконавче провадження про стягнення з відповідача коштів у загальній сумі 154 642,66 грн. У 2016-2017 роках державним виконавцем було вчинено низку виконавчих дій щодо виявлення майна боржника, однак протягом 2018-2020 років виконавцем не було вчинено жодних виконавчих дій для виявлення та розшуку майна відповідача, про що свідчить Інформація про виконавче провадження, дата отримання 27.01.2020.
Ухвалою господарського суду Донецької області скаргу ПАТ «А» задоволено частково. Апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Висновок Верховного Суду
ВС підкреслив, що частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.
Також ВС зазначив, що згідно з частиною 4 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.
При цьому ВС наголосив, що сам факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин, що державним виконавцем проводилась перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, встановленою частиною 8 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов’язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення.
Висновок щодо безрезультатності або неможливості розшуку боржника, майна боржника може бути обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату.
ВС зазначив, суд апеляційної інстанції встановив, що державний виконавець порушувала строки проведення перевірки майнового стану боржника, встановлені частиною 8 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», а також з 2018 по 2020 роки не було вчинено жодних активних та ефективних виконавчих дій, спрямованих на реальне виконання боржником рішення суду у цій справі, у зв’язку з чим суд першої інстанції на законних підставах задовольнив скаргу стягувача у згаданій частині.
Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залиши касаційну скаргу без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.02.2021 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.02.2020 без змін.
За матеріалами: https://borgexpert.com
Комитет Верховной рады по вопросам социальной политики и защиты прав ветеранов рекомендует ВР ограничить максимальный размер зарплаты государственных служащих во время действия чрезвычайной ситуации. Это предусмотрено законопроектом №3492.
Об этом сообщает информационное управление аппарата ВР.
Соответствующий законопроект рекомендуют принять за основу.
Документ вводит ограничение максимального размера месячной заработной платы руководителей и работников субъектов хозяйствования государственного сектора экономики, государственных служащих, должностных лиц и работников учреждений и организаций, которые финансируются или дотируются из бюджета.
В законе прописано, что размер зарплаты будет составлять не более двенадцати минимальных зарплат во время действия ЧС.
«По результатам рассмотрения комитет принял решение рекомендовать Верховной раде принять проект закона №3492 за основу», — указано в сообщении.
