Юридическая Компания

Опубликованоdirector

Президент анонсував «Суд в смартфоні»

Опубликовано 1 Мар 2021 в Новости | Нет комментариев

Президент анонсував «Суд в смартфоні»

За аналогією з державними послугами у смартфоні ми прагнемо – і обов’язково зробимо – «суд у смартфоні».

Більшість бюрократичних процедур перейдуть в онлайн, що прискорить судовий процес, мінімізує корупцію та можливості для зловживань.

Про необхідність запровадження ІТ-рішень для вирішення існуючих проблем судової системи заявив Президент Володимир Зеленський під час Всеукраїнського форуму «Україна 30. Розвиток правосуддя», передає «Закон і Бізнес».

У ході своєї доповіді він виокоремив дві основні проблеми: нестача суддів та брак доброчесних суддів.

Так, нестача нових суддів призводить до надмірного навантаження на систему та проблем з доступом до правосуддя. «Через відсутність майже третини суддів громадяни змушені місяцями, а інколи й роками очікувати на розгляд своєї справи», – зазначив він.

У цьому контексті Глава держави наголосив на важливості відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів і вдосконаленні процедури добору кандидатів до Вищої ради правосуддя.

«Це – глобальні, можна сказати, хронічні недуги, що існують роками та потребують структурних, глибоких змін. Зокрема – змін законодавчих», – наголосив Глава держави.

Далее

Признание доверенностей и завещаний недействительными

Опубликовано 1 Мар 2021 в Новости | Нет комментариев

Признание доверенностей и завещаний недействительными

Нотариальная палата для использования в работе нотариусов привела основные правовые выводы Большой Палаты ВС, которые применены в практике Кассационного гражданского суда в составе Верховного Суда в спорах относительно признания односторонних сделок недействительными.

Признание доверенностей недействительными

Включенное в доверенность ничтожное условие о ее безотзывности не является основанием для признания недействительной доверенности в целом.

Доверенность, выданная на осуществление от имени собственника правомочности по передаче права владения и пользования недвижимым имуществом, в частности права заключения договоров аренды, не является доверенностью на право распоряжения недвижимым имуществом, а потому может быть удостоверена уполномоченным на это должностным лицом органа местного самоуправления и не подлежит обязательной регистрации в Едином реестре доверенностей.

Описки при указании даты удостоверения доверенности при условии соблюдения требований, установленных частями первой — третьей, пятой и шестой статьи 203 ГК, не могут быть основанием для признания спорной доверенности недействительной.

Основанием для признания доверенности недействительной на основании статьи 225 ГК может быть только абсолютная неспособность лица в момент совершения сделки понимать значение своих действий и (или) руководить ими.

Признание недействительными односторонних сделок о наследовании

Ошибка в результате собственной халатности, незнания закона или неправильного его толкования не является основанием для признания отказа от принятия наследства недействительным на основании статьи 229 ГК.

Изменение мнения относительно отказа от наследства в связи с неисполнением определенных договоренностей в дальнейшем лицом, в пользу которого осуществлен такой отказ, не может быть достаточным и обоснованным основанием для признания заявления об отказе от наследства недействительным на основании статьи 229 ГК.

Отказ от принятия наследства может быть признан судом недействительным на основании статьи 233 ГК, если он совершен лицом при наличии одновременно двух условий: 1) под воздействием тяжкого для него обстоятельства; 2) на крайне невыгодных условиях, чем вторая сторона сделки воспользовалась. Кроме того, должна быть причинно-следственная связь между тяжкими обстоятельствами и отказом от принятия наследства. Изменение мнения относительно отказа от наследства в связи со смертью в дальнейшем лица, в пользу которого осуществлен такой отказ, не может быть достаточным и обоснованным основанием для признания такого отказа недействительным.

Отсутствие у завещателя паспорта гражданина Украины не может быть основанием для признания завещания недействительным в связи с тем, что в данном случае определяющим для нотариуса было именно установление личности, обратившейся за совершением нотариального действия.

Отсутствие в завещании определенных реквизитов, не лишающее возможности установить личность наследодателя, свободу его волеизъявления, время, место совершения завещания, лицо, которое его нотариально удостоверило, и т. п., не может расцениваться как нарушение формы завещания.

Если лицо не совершило действий по принятию наследства (в установленные законом сроки не заявило о своих наследственных правах), то у него отсутствует юридическая заинтересованность в установлении завещания, составленного наследодателем в пользу другого лица, недействительным, — поскольку право на наследование ему не принадлежит в результате истечения срока на его реализацию.

Действие завещания относительно состава наследства устанавливается на момент открытия наследства. Завещание об имуществе, указанном в наследственном договоре, составленное и удостоверенное во время действия наследственного договора, который в дальнейшем был расторгнут в судебном порядке, не может быть признано недействительным на основании части второй статьи 1307 ГК.

Завещание, удостоверенное (выданное) служебным лицом (нотариусом) на временно оккупированной территории, на которой органы государственной власти, должностные и служебные лица Украины не осуществляют свои полномочия, является ничтожным.

Источник: Лигазакон

 

Далее

Коли подавати декларації платникам єдиного податку другої групи

Опубликовано 1 Мар 2021 в Новости | Нет комментариев

Коли подавати декларації платникам єдиного податку другої групи

Платники єдиного податку ІІ групи ФОП за результатами календарного року мають подати податкові декларації до 02 березня 2021 року.

Головне  управління ДПС у м. Києві повідомляє, що платники єдиного податку ІІ групи фізичні особи – підприємці за результатами календарного року подають податкові декларації протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року, тобто до 02 березня 2021 року.

Відповідно до п. 296.2 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку другої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій, зокрема, відображаються обсяг отриманого доходу та щомісячні авансові внески.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої групи сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року (п. 295.1 ст. 295 ПКУ).

Сплата єдиного податку платниками другої групи здійснюється за місцем податкової адреси.

Далее

Визначено органи ліцензування з оптової торгівлі підакцизними товарами

Опубликовано 1 Мар 2021 в Новости | Нет комментариев

Визначено органи ліцензування з оптової торгівлі підакцизними товарами

У зв’язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 № 1308, територіальні органи ДПС з 01 січня 2021 року визначено органами ліцензування з оптової торгівлі підакцизними товарами.

Про це повідомляє прес-служба Головного управління ДПС у м. Києві.

Тому суб’єкти господарювання, які мають намір отримати, переоформити, внести черговий платіж за ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах та пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним мають звертатися до головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за місцезнаходженням суб’єкта господарювання (основне місце обліку).

Джерело: yur-gazeta.com

Далее

Стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати

Опубликовано 26 Фев 2021 в Главная | Нет комментариев

Стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати

В житті виникають ситуації, коли при звільненні працівника, роботодавець не виплачує грошові кошти, що підлягають виплаті у день звільнення. Як відстояти свої права та отримати кошти, що належать працівнику, а також як отримати компенсацію за недобросовісність роботодавця, далі.

Що передбачено законодавством.

Відповідно до статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу.

За приписами статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Частиною першою статті 117 КЗпП України визначено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно з частиною другою статті 117 КЗпП України при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Цими нормами на підприємство, установу, організацію покладено обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

Так, якщо між роботодавцем та колишнім працівником виник спір про розміри належних звільненому працівникові сум, то в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника, власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування (тобто зазначене в частині першій статті 117 КЗпП України). Відтак, у цьому випадку законодавець не вважає факт вирішення спору фактом виконання роботодавцем обов`язку провести повний розрахунок із колишнім працівником, що зумовлює можливість відповідальності роботодавця протягом усього періоду прострочення.

Натомість, якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. Таке правове регулювання є способом досягти баланс між захистом прав працівника та додержанням принципів справедливості і співмірності у трудових відносинах, враховуючи фактичні обставини, за яких стався несвоєчасний розрахунок, та міру добросовісної поведінки роботодавця.

Розрахунок розміру суми відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, має розраховуватись відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Далее

Який період індивідуальної податкової консультації?

Опубликовано 26 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев

Який період індивідуальної податкової консультації?

Відповідно до п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Зокрема, за вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній, у паперовій або електронній формі (п. 52.3 ст. 52 ПКУ).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 ПКУ).

Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, підлягає реєстрації в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ та його податкової адреси.

Пунктом 53.1 ст. 53 ПКУ визначено, що у разі коли положення індивідуальної податкової консультації суперечать положенням узагальнюючої податкової консультації, застосовуються положення узагальнюючої податкової консультації.

Платник податків або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов’язку сплати податкового зобов’язання, визначеного ПКУ.

Згідно з п. 53.2 ст. 53 ПКУ платник податків може оскаржити до суду, зокрема, надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом, зокрема, індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Отже, індивідуальна податкова консультація, надана платнику податків у паперовій або електронній формі, має індивідуальний характер і може застосовуватись виключно таким платником податків з дня її надання до моменту її зміни або скасування.

Далее

Внесено зміни щодо умов перебування на спрощеній системі оподаткування

Опубликовано 26 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев

Внесено зміни щодо умов перебування на спрощеній системі оподаткування

Головне управління ДПС у м. Києві повідомляє, що з 01 січня 2021 року платниками єдиного податку IІ-ІІІ груп можуть бути фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які надають в оренду:

  • земельні ділянки, загальна площа яких не перевищує 0,2 гектара;
  • житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких не перевищує 400 квадратних метрів (до 01 січня 2021 року було 100 квадратних метрів);
  • нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких не перевищує 900 квадратних метрів (до 01 січня 2021 року було 300 квадратних метрів).

Водночас застосовувати спрощену систему оподаткування можуть особи,  у яких граничний обсяг доходу на 2021 рік не перевищує:

  • для ФОП ІІ групи – 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня податкового року, а саме – 5004000,00 грн (абз.2 п.291.4 ст.291 ПКУ);
  • для ФОП ІІІ групи – 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня податкового року, а саме – 7002000,00  грн (абз.3 п.291.4 ст.291 ПКУ).

Зазначені зміни внесено до пп. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України Законом України від 17 грудня 2020 року №1117-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування», який набрав чинності з 01 січня 2021 року.

Джерело:https://yur-gazeta.com

Далее

Украинцы получат доступ к данным в земельной сфере: представлен портал

Опубликовано 25 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев

Украинцы получат доступ к данным в земельной сфере: представлен портал

Представлен портал Национальной инфраструктуры геопространственных данных (НИГД). Об этом сообщила пресс-служба Минцифры.

Отмечается, что платформу запускают в рамках земельной реформы.

«НИГД — это система, которая объединяет на картографической основе данные разного типа: о земле, воде, лесах, природных ресурсах, инфраструктуре, коммуникациях. Украинцы получат доступ к данным на национальном, региональном и местном уровнях», — говорится в сообщении.

В министерстве рассказали, что на портале размещается более 500 наборов данных различного типа, а машиночитаемые наборы данных будут автоматически выгружаться на Единый государственный вебпортал открытых данных.

«Все данные в системе интегрируются в режиме онлайн. Например, если где-то вносятся изменения в градостроительную документацию или обновляются местные ортофотопланы — это мгновенно будет в доступе на национальном геопортале НИГД», — добавляют в Минцифре.

К пилотному проекту присоединились шесть городов Украины: Белая Церковь, Житомир, Львов, Мариуполь, Николаев и Полтава. А также Харьковская и Львовская области, 75 объединенных территориальных общин из разных регионов Украины. В дальнейшем предполагается участие всех городов и общин страны. Ожидается принятие необходимых нормативно-правовых документов для полноценного запуска платформы на национальном уровне.

По материалам: Лигазакон

Далее

Зареєстровано законопроєкт, пов’язаний з ратифікацією Конвенції про угоди про вибір суду

Опубликовано 25 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев

Зареєстровано законопроєкт, пов’язаний з ратифікацією Конвенції про угоди про вибір суду

19 лютого 2021 року у Верховній Раді було зареєстровано проєкт Закону № 5120 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з ратифікацією Конвенції про угоди про вибір суду».

Метою проєкту є внесення змін до законодавства для виконання в Україні Конвенції про угоди про вибір суду.

Проєкт Закону складається з назви та постановляючої частини, яка у свою чергу містить два розділи.

Розділ І складається з трьох пунктів, якими вносяться зміни до Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про міжнародне приватне право».

Змінами до Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України пропонується доповнити статтю 497 ЦПК та статтю 366 ГПК положеннями щодо можливості визначення підсудності справи з іноземним елементом угодою сторін.

Змінами до Закону України «Про міжнародне приватне право» пропонується передбачити порядок реалізації права учасників правовідносин з іноземним елементом щодо укладення угод про вибір суду.

«Так, учасники приватноправових відносин з іноземним елементом можуть укласти угоду про вибір суду, якою визначити підсудність судам певної держави або одному чи декільком конкретним судам певної держави справ у спорах, що виникли або можуть виникнути між ними у зв’язку з такими правовими відносинами.

Угода про вибір суду укладається у письмовій формі незалежно від місця її укладення. Угода про вибір суду, якою обрано суд України, укладається у письмовій формі відповідно до закону України.

Угода про вибір суду не може передбачати зміну виключної підсудності справи з іноземним елементом судам України.

Недійсність правочину, складовою частиною якого є угода про вибір суду, не тягне за собою недійсності угоди про вибір суду», – йдеться у тексті законопроєкту.

Джерело: ukrainepravo.com

Далее

У «червоній» зоні не буде працювати громадський транспорт: прийнято постанову

Опубликовано 25 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев

У «червоній» зоні не буде працювати громадський транспорт: прийнято постанову

Уряд схвалив постанову № 1236», якою забороняється висадка та посадка пасажирів автомобільним, залізничним транспортом, міським електротранспортом та метрополітеном на території регіонів, де встановлений «червоний» рівень епідемічної небезпеки COVID-19. 

Про це повідомляє прес-служба Мінінфраструктури.

«Всім нам відомо про ситуацію, яка відбувається на Франківщині і розгортається по окремим регіонам і територіям України. У зв’язку з цим ми пропонуємо запровадити обмежувальні заходи щодо перевезення пасажирів пасажирським транспортом та внести зміни до постанови №1236, відповідно до яких на території регіонів, де встановлений «червоний» рівень епідемічної небезпеки, додатково до обмежувальних протиепідемічних заходів забороняються регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним, залізничним транспортом, міським електротранспортом та метрополітеном. Також забороняються перевезення легковими автомобілями, де кількість пасажирів, включаючи водія, більше 5 осіб без урахування дітей віком до 14 років», — зазначив Міністр інфраструктури Владислав Криклій.

Разом з тим, перевезення службовими та орендованими авто підприємств, закладів та установ дозволяються у межах кількості місць для сидіння із обов’язковим використанням засобів індивідуального захисту і виключно за маршрутами руху, про які поінформовано не менше ніж за 2 дні органи Національної поліції. Також дозволяються перевезення спеціальними залізничними рейсами у внутрішньому сполученні, рішення щодо яких приймається в кожному окремому випадку відповідно до заявки обласних державних адміністрацій за погодженням з Мінінфраструктури та МОЗ, а також у приміському сполученні, рішення щодо яких приймається облдержадміністраціями.

Далее