Рішенням Кабінету Міністрів затверджено постанову, якою скорочено строки дії обмежень у частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок. Безпосередньо надається дозвіл на проведення перевірок, зокрема:
тимчасово зупинених та незавершених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті на дату запровадження мораторію;
документальних перевірок суб’єктів господарювання реального сектору економіки, які за даними аналітичної системи проводять ризикові операції та опрацьовуються у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади;
документальних перевірок щодо дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
позапланових документальних перевірок, необхідність для проведення яких виникла за результатами розгляду скарг на дії чи бездіяльність контролюючих органів щодо неправомірного нарахування грошових зобов’язань платників податків.
Своєю чергою, заборона на проведення документальних перевірок фізичних осіб підприємців залишається незмінною.
Далее
Верховна Рада посилила відповідальність за порушення законодавства у сфері захисту природних екосистем від пожеж.
За відповідний законопроєкт в другому читанні проголосували 315 народних депутатів.
Проти виступили чотири народних депутати від «Опозиційної платформи – За життя», 38 не голосували. В грудні минулого року парламент підтримав цей законопроєкт у першому читанні 324 голосами.
Зміни до закону передбачають підвищення, наприклад, за порушення правил експлуатації електричних станцій і мереж – до 100-200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, 200-300 мінімумів для посадовців (зараз вона становить від одного до п’яти мінімумів для громадян, до 10 – для посадовців).
Порушення встановлених законом правил пожежної безпеки, яке зараз карається від 0,5 до семи мінімумів для громадян та від двох до 10 для посадовців, після набуття законом чинності коштуватиме 100-200 і 200-300 мінімумів відповідно.
Крім того, документ дозволяє посадовцям «органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про пожежну і техногенну безпеку» – тобто Державної служби з надзвичайних ситуацій – складати протоколи про адміністративні правопорушення.
Джерело: radiosvoboda.org
В Украине изменили требования к содержанию уставов обществ с ограниченной и дополнительной ответственностью. Верховная рада приняла во втором чтении соответствующий законопроект №3497.
Об этом сообщает РБК-Украина со ссылкой на трансляцию заседания ВР.
«За» проголосовали 318 народных депутатов.
Этот закон устраняет существующую коллизии между ЗУ «Об обществах с ограниченной и дополнительной ответственностью» и Хозяйственным кодексом. В кодексе содержится требование об указании в учредительных документах ООО доли участников обществ в его уставном капитале, а в законе такой нормы нет.
Законопроект №3497 исключает из Хозяйственного кодекса положения об определении в учредительных документах ООО размера долей участников в уставных капиталах.
Таким образом, перечень сведений, которые должны содержаться в уставе общества с ограниченной ответственностью и общества с дополнительной ответственностью, определяет исключительно ЗУ «Об обществах с ограниченной и дополнительной ответственностью».
Далее
Верховна Рада 3 лютого ухвалила за основу проект Закону «Про внесення змін до адміністративного та кримінального законодавства щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України» №3959-1 від 25.08.2020, поданий народними депутатами України С. Іонушасом, В. Неклюдовим В. Медяником, Г. Михайлюк.
Зокрема, до ч. 9 статті 170 КПК вносяться зміни, які передбачають, що у невідкладних випадках і виключно з метою збереження речових доказів або забезпечення можливої конфіскації чи спеціальної конфіскації майна у кримінальному провадженні щодо тяжкого чи особливо тяжкого злочину за рішенням Директора Національного антикорупційного бюро України (або його заступника), Директора Бюро економічної безпеки України (або його заступника), погодженим прокурором, може бути накладено попередній арешт на майно або кошти на рахунках фізичних або юридичних осіб у фінансових установах.
Такі заходи застосовуються строком до 48 годин.
Невідкладно після прийняття такого рішення, але не пізніше ніж протягом 24 годин, прокурор звертається до слідчого судді із клопотанням про арешт майна.
Вищезазначений законопроект доповнює ухвалений нещодавно у другому читанні законопроект № 3087-д «Про Бюро економічної безпеки України».
Ухвалений закон остаточно ліквідовує податкову міліцію та позбавляє СБУ функцій у сфері економіки. Ним створюється Бюро економічної безпеки, яке буде боротися зі злочинами у сфері економіки, у тому числі проводити оперативну роботу, яку раніше проводила СБУ.
Проте, законопроектом № 3087-д не визначаються процесуальні норми, на підставі яких Бюро повинно працювати.
«Без цього закону Бюро економічної безпеки не запрацює взагалі. Тобто, ті ініціативи, які ми ухвалили, мають бути доведені до кінця цим законом. Нагадаю, що у нас є 6 місяців для створення БЕП. Якщо ми цього не зробимо і будемо розділятися на альтернативні законопроекти, це буде колапс з розслідуванням економічних злочинів. Тому пропозиція – давайте об’єднаємося навколо будь-якого з цих законопроектів», — пояснив необхідність якнайшвидшого прийняття голова Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський.
Джерело: https://sud.ua
Далее
2 лютого 2021 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до статті 18-7 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо підвищення розмірів допомоги для дітей із тяжкими хворобами»» (проєкт № 2024).
Законом підвищено допомогу на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання і дитячий церебральний параліч.
А також: тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня.
Окрім того, допомога на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органу, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, зросте з одного прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, до двох прожиткових мінімумів встановлених для дітей відповідного віку.
Далее
В Украине хотят усовершенствовать создание и деятельность третейских судов. Верховная рада одобрила за основу законопроект №3411.
Проект №3411 «О внесении изменений в некоторые законы Украины о совершенствовании порядка образования и деятельности третейских судов с целью восстановления доверия к третейскому разбирательству» был зарегистрирован 29 апреля 2020 г.
Документ предлагает ужесточить требования к организациям, при которых могут функционировать постоянно действующие третейские суды, и расширить полномочия органов третейского самоуправления с целью эффективного осуществления третейского разбирательства в соответствии с лучшими европейскими практиками.
«За» документ проголосовали 227 нардепов.
Источник:rbc.ua
Далее
Україна розпочала переговори з місією Міжнародного валютного фонду щодо можливості створення спеціалізованого фінансового суду, який мав би на меті розглядати суперечки про банківські позики, щоб впоратися зі зростанням числа несплачених кредитів.
Голова Національного банку України Кирило Шевченко в інтерв’ю агентству Reuters зазначив, що цей орган мав би захищати позикодавців, які на практиці не мають іншої можливості повернути свої кошти через нинішню юридичну систему, уражену корупцією, і скоротити відсоток несплачених кредитів до 24 до 2023 року з нинішніх 42. А це, в свою чергу, мало б привабити в Україну іноземних приватних інвесторів, вважає голова НБУ.
«Обсяг кредитів у банківській системі становить понад 1 трильйон гривень, або близько 40 мільярдів доларів. Це велика сума, яку варто захищати», – сказав Шевченко.
За його словами, тому нині й дискутується можливість створити в Україні або окремий спеціалізований суд, або спеціалізовану палату вже наявного суду.
Джерело: ua.news
Далее
У 2021 році податок на нерухоме майно нараховується фізичним особам — власникам об’єктів нерухомості (будинків, квартир тощо) за 2020 рік, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року — 4 723,00 гривень.
Сплачують податок власники житлової та/або нежитлової нерухомості. За неповнолітніх дітей — власників нерухомості податок сплачують батьки/опікуни.
Якщо нерухомість перебуває у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб, визначення платників податків відбувається наступним чином:
якщо об’єкт житлової та/або не житлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
якщо об’єкт житлової та/або не житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
якщо об’єкт житлової та/або не житлової нерухомості у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі,платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку .
Співвласники житлової нерухомості, які перебувають у їх спільній сумісній власності але не поділені в натурі, повідомляють контролюючий орган про визначеного за їх згодою платника податку на нерухомість за майно, звернувшись з письмовою заявою за місцем податкової адреси ( місцем реєстрації) власника житлової нерухомості.
База оподаткування об’єкта житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичнї особи — платника податку, зменшується:
Для квартири/квартир незалежно від їх кількості на 60 кв. метрів;
Для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості — на 120 кв. метрів;
Для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток ( у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/ квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), -180 кв. метрів.
Сплачувати податок доведеться за кожен квадратний метр понад цю норму.
Пільги з податку для фізичних осіб не застосовуються до:
Об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподаткованої площі: квартира перевищує 300 кв. метрів; житловий будинок перевищує 600 кв. метрів; площа різних типів об’єктів житлової нерухомості перевищує 900 кв. метрів;
Об’єкт оподаткування використовується з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
Отже, фізичні особи — підприємці, які зазначили своє житло як податкову адресу та фактично здійснюють діяльність у власній квартирі/будинку, не мають право на пільги з податку на нерухомість. Аналогічно сплачувати податок починаючи з першого квадратного метра повинні і особи, які здають житлову нерухомість в оренду (лізинг).
Обчислення суми податку здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нерухомості та відповідної ставки податку.
Податкове/податкові повідомлення-рішення (ППР) про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцем знаходження кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси ( місця реєстрації) до 1 липня 2021 року .
Якщо Ви не отримали повідомлення-рішення через невідповідність податкової адреси із фактичним місцем проживання, слід негайно звернутися до податкового органу за місцем реєстрації для сплати належної суми податку.
Джерело: ДПС у Львівській області
Нагадаємо, ставки податку встановлюються за рішенням місцевих рад, але їх граничний розмір не може перевищувати 1,5% розміру мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня звітного року. Інформацію про затверджені ставки місцевих податків по регіонах можна дізнатися на сайті ДПС.
Далее
Офіційне міжнародне визначення особи без громадянства: «особа, яка не вважається громадянином жодної держави в рамках її законодавства».
У 2013 році Україна приєдналася до Конвенції ООН 1954 року про статус осіб без громадянства і до Конвенції ООН 1961 року про скорочення безгромадянства. 16 червня 2020 року Парламент України прийняв Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання особою без громадянства».
Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Як визнати особу без громадянства.
Особа, яка не може отримати паспортний документ у зв’язку з тим, що вона не розглядається як громадянин будь-якою державою в силу дії її закону, має право звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), із заявою про визнання особою без громадянства, незважаючи на законність чи незаконність її перебування на території України.
Заява про визнання особою без громадянства подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, повнолітньою дієздатною особою.
Разом із заявою подається документ, що посвідчує особу, або документ, що надає право на в’їзд або виїзд з держави, виданий іноземною державою (за наявності), документ, що засвідчує факт неперебування у громадянстві іншої держави (за наявності), або інший документ, що підтверджує інформацію, викладену в заяві. Також обов’язком такої особи є подання доказів для визнання її особою без громадянства.
У разі відсутності в особи, яка подає заяву про визнання особою без громадянства, вищезазначених документів за її письмовою згодою проводиться опитування родичів, сусідів або інших осіб (не менше трьох), які можуть підтвердити факти, викладені в заяві.
Особі, яка подає заяву про визнання особою без громадянства та не володіє українською мовою, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), безоплатно забезпечує перекладача з мови, якою володіє така особа, а також письмовий переклад її документів.
Особа під час подання заяви про визнання особою без громадянства надає свої біометричні дані для їх фіксації.
протягом шести місяців з дня подання заяви про визнання особою без громадянства на підставі всієї наявної інформації і документів приймає рішення про визнання особою без громадянства або про відмову у визнанні особою без громадянства. Строк розгляду такої заяви може бути подовжений уповноваженою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, до 12 місяців.
Під час розгляду заяви про визнання особою без громадянства центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), вживає необхідних заходів для збору інформації з місця народження такої особи, країн або місць її попереднього постійного та довгострокового проживання, а також з країни, громадянство якої мають члени її сім’ї.
Протягом строку розгляду заяви про визнання особою без громадянства особа вважається такою, яка тимчасово перебуває на території України на законних підставах. Для підтвердження цього особі видається довідка встановленого зразка про звернення за визнанням особою без громадянства.
Якщо під час процедури визнання особою без громадянства з’ясуються обставини, що можуть свідчити про наявність умов для визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», розгляд заяви про визнання особою без громадянства зупиняється до завершення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Залежно від результатів розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, розгляд заяви про визнання особою без громадянства поновлюється або припиняється.
Якщо під час процедури визнання особою без громадянства з’ясуються обставини, що можуть свідчити про належність особи до громадянства України відповідно до Закону України «Про громадянство України», розгляд заяви про визнання особою без громадянства зупиняється до завершення перевірки належності до громадянства України. Залежно від результатів такої перевірки розгляд заяви про визнання особою без громадянства поновлюється або припиняється.
Підстави для відмови:
