Опубликовано director 21 Янв 2021 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Справа № 691/262/15-ц від 18.11.2020
Так, частиною першою статті 64 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають право на укладення між собою усіх договорів, які не заборонені законом, як щодо майна, що є їхньою особистою приватною власністю, так і щодо майна, яке є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно зі статтею 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою. Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.
Отже, доводи про те, що сторони дійшли згоди стосовно поділу майна, що підтверджується складеними розписками про відсутність претензій щодо майна, не можуть бути підставою для встановлення факта поділу майна за взамною згодою.
Далее
Опубликовано director 21 Янв 2021 в Новости | Нет комментариев
Группа депутатов внесла на рассмотрение Верховной Рады законопроект, предусматривающий изменения в процедуре наказания за парковку на местах для инвалидов.
Информация появилась на портале ВРУ. Для того, чтобы не отвлекать полицию, для решения данной проблемы предлагается задействовать инспекторов по парковке. Группа народных депутатов зарегистрировала проект №4594 «Про внесение изменений в статью 219 Кодекса Украины про административные правонарушения».
В соответствии с документом предлагается расширить полномочия инспекторов по парковке. В настоящее время в списке их полномочий – рассмотрение дел о нарушении ПДД, в соответствии с которыми предусмотрена ответственность в частях 1, 3 и 6 ст.122 КУпАП – за нарушение правил остановки и стоянки, а также частей 1, 2 и 8 ст.152-1 КУпАП – за нарушение порядка и правил платной парковки.
Народные избранники предлагают расширить список полномочий инспекторов по парковке частью 5 ст.122 КУпАП – остановка или стоянка на местах, предназначенных для автомобилей, которым управляю люди с инвалидностью или в которых таких людей перевозят, которая пока относится к компетенции полиции.
В таком случае, по мнению инициаторов законопроекта, инспекторы по парковке смогут более оперативно реагировать на данный вид правонарушений, а полиции даст возможность заниматься выполнением более серьезных задач.
Источник: Курс Украины
Далее
Опубликовано director 20 Янв 2021 в Новости | Нет комментариев
Група нардепів вирішила привчити співгромадян до ґендерної рівності. А яке виховання без різок?! Тому вони зареєстрували проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони проявів сексизму в суспільстві» (№4598).
Проект зводиться до визначення, що ж таке сексизм. До дискримінації за ознакою статі пропонується віднести «будь-які дії, жести, візуальні прояви, вимовлені або написані слова, практику або поведінку, в основі яких лежить ідея про те, що людина
або група людей гірші через свою стать». І не важливо, де будуть вчинені такі дії: публічно чи в колі друзів, у мережі Інтернет чи поза нею.
У разі ухвалення закону вираз «жіноча логіка» чи жарт про блондинок за визначенням стануть правопорушенням. Особливо непереливки буде творцям реклами, які задля привернення уваги інколи балансують на межі пристойності. Свіжий приклад: кліп, де дівчина їсть еклер із рук мачо, опустившись перед ним на коліна.
Аби новий закон виконувався, поліцейським дозволять складати протоколи про прояв сексизму як за домашнє насильство (проект №4599). А це згідно із санкціями ст.173-2 Кодексу про адміністративні правопорушення можуть бути громадські роботи на строк від 30 до 40 год. або адміністративний арешт до 7 діб. А за рецидив — ще більше.
Джерело: ЗіБ
Далее
Опубликовано director 20 Янв 2021 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Формальные нарушения требований при получении гражданства страны не могут быть основанием для лишения лица юридического общения с государством. Власти должны учитывать все факторы, в частности, поведение человека после получения гражданства.
Европейский суд по правам человека вынес решение по делу ′′ Усманов против России ′′ (заявление No 43936/18), сообщает информационный ресурс ′′ ЕСПЧ. Украинский аспект «.
Гражданин Таджикистана Бахтияр Усманов переехал в Россию в 2007 году вместе с супругой и двумя детьми. Позже у них родилось еще двое детей.
В 2008 году получил российское гражданство. Десять лет спустя он был лишен гражданства на том основании, что в своем первичном заявлении он не представил какой-то информации (имена братьев и сестер).
ФСБ запретила ему въезд в Россию на 35 лет, поскольку он представлял угрозу национальной безопасности. Мужчине дали время покинуть территорию страны, а так как он этого не сделал, его посадили в СИЗО иностранцев. И суд вынес решение по принудительному висилку Усманова из России.
Попытки обжаловать эти решения оказались неудачными.
Высылка из страны произошла не только потому, что Усманов обратился к ЕСПЛ, применявшему временные меры в соответствии с правилом 39 Положения суда.
Заявитель сослался на статью 8 (право уважать частную и семейную жизнь) Конвенции о защите прав человека и основных свобод и заявил, что во время решения лишить его гражданства и высылки властей не было правильно учтите его семейную ситуацию и не объяснили, почему он угрожает национальной безопасности.
Страсбургский суд установил, что лишение гражданства заявителя нарушает его права согласно статье 8 Конвенции. Был лишен статуса правого в России и остался без документов, удостоверяющих личность.
Считалось, что в России люди должны были удостоверять личность необычно часто в повседневной жизни, начиная с покупки билета на поезд и заканчивая такими важными потребностями, как занятость или получение медицинской помощи.
Представитель правительства утверждал, что, установив факт неполной подачи информации в заявлении, у властей не осталось выбора, кроме как отменить решение о предоставлении ему гражданства независимо от времени, прочности его связей с Россией, его семьей ситуации или другие важные факторы.
Но ЕСПЛ оценил такой подход, как чрезмерный формализм. Этому в то время способствовала правовая база и привело к неспособности заявителя обеспечить адекватную защиту от свободного вмешательства. И лишение заявителя гражданства за такую ошибку без установления баланса было крайне несоразмерным. Поэтому Суд пришел к выводу, что место нарушения статьи 8 Конвенции мало.
Также не соблюдался соответствующий баланс между различными интересами в производстве по поводу запрета на въезд в Россию и административной высылки. Два производства не убедительно установили, что угроза якобы со стороны заявителя национальной безопасности перевешивает тот факт, что он долго прожил в России с гражданином России, с которым имел четверо детей, двое из которых родились в России. Особенно уместно было с учетом того, что во время пребывания в России заявитель не совершал никаких правонарушений. Соответственно мало места очередному нарушению статьи 8 Конвенции.
В связи с вышеупомянутыми выводами ЕСПЛ решил, что Россия должна выплатить Усманову 10 тыс. евро возмещение морального вреда.
Далее
Опубликовано director 19 Янв 2021 в Новости | Нет комментариев
У Верховній Раді пропонується заборонити перенесення вихідних та робочих днів через свята. Відповідний законопроєкт зареєстровано за № 4597.
Відповідно до Закону України “Про внесення змін до статті 67 Кодексу законів про працю України” № 2914-VI від 11.01.2011 року, Кабінет Міністрів України може рекомендувати керівникам підприємств, установ та організацій переносити вихідні та робочі дні для працівників, яким встановлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.
Щороку Уряд видає відповідні розпорядження про перенесення тих чи інших робочих днів, що є наступними після святкових або неробочих днів, визначених ст. 73 Кодексу законів про працю України, мотивуючи своє рішення створенням сприятливих умов для використання святкових та неробочих днів, а також раціональним використанням робочого часу.
Нагадаємо, що Кодексом законів про працю України в нашій державі визначено 11 святкових та неробочих днів. У випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.
На думку народних обранців, надмірна кількість перенесень робочих днів негативно впливає на продуктивність праці, мінімізує можливості роботи з інвесторами та донорами і назагал формує негативну репутацію бізнеспотенціалу України у світі.
Аналіз досвіду країн світу у питанні перенесення робочих днів доводить, що в Білорусі, Польщі, Словаччині, Чехії, Литві, Франції, Німеччині, Данії, Нідерландах, США та інших країнах такої практики немає.
Автори законопроєкту вважають, що перенесення робочих днів є типовою радянською традицією, яка до сьогодні зберігається в деяких пострадянських країнах, зокрема, в Росії.
Крім того, перенесення робочих днів призводить до 6-денного робочого тижня, подекуди — двічі на місяць, що є порушенням законодавчих вимог до мінімального часу відпочинку працівника, який не може бути зменшеним.
Водночас, перенесення робочих днів подекуди призводить до 4 неробочих днів поспіль, що знижує трудову мотивацію, а також негативно впливає на можливість людини адаптуватися до робочого дня, що є наступним за довгими вихідними. Це підтверджується академічними напрацюваннями у сфері психології праці, відповідно до яких порушення ритму праці та відпочинку істотно впливає на працездатність робітника.
Як зазначається у пояснювальній записці, метою законопроєкту № 4597 є узгодження законодавства України із законодавством країн членів Європейського Союзу у питанні перенесення робочих днів з метою більш ефективної співпраці між країнами та збільшення економічного потенціалу України.
Проєкт Закону направлено на розгляд Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, Голова якого, Галина Третьякова, серед авторів цього документу.
Далее
Опубликовано director 19 Янв 2021 в Новости | Нет комментариев
Кабинет Министров не планирует продлевать так называемый карантин зимних каникул после 24 января. Об этом заявил премьер-министр Денис Шмыгаль в интервью агентству Интерфакс-Украина.
«Текущий карантин введен до конца февраля. Скорее всего, мы продолжим его до 31 марта тем же постановлением. Пока нет оснований отменять адаптивный карантин. Болезнь не исчезла», — сообщил Денис Шмыгаль.
После усиленного карантина снова начнет действовать адаптивный карантин с ограничениями «оранжевого» уровня, что предусмотрено постановлением от 9 декабря 2020 года № 1236.
Напомним, какие основные ограничения предусмотрены на период действия адаптивного карантина. Для «оранжевой» зоны запрещено:
- нахождение в общественных зданиях и сооружениях, общественном транспорте без надетых средств индивидуальной защиты, в том числе респираторов или защитных масок, закрывающих нос и рот, в том числе изготовленных самостоятельно;
- пребывание на улицах без документов, удостоверяющих личность, подтверждающих гражданство или специальный статус, без удостоверения о взятии на учет бездомного лица, справки об обращении за защитой в Украине;
- самовольно покидать места самоизоляции, обсервации;
- пересечение государственной границы, контрольных пунктов въезда на временно оккупированных территориях в Донецкой и Луганской областях, Автономной Республики Крым и г. Севастополя и выезда из них иностранцами и лицами без гражданства без наличия полиса, покрывающего расходы, связанные с лечением COVID-19 и обсервацией;
- проведение массовых мероприятий с участием более 20 человек;
- деятельность культовых сооружений и помещений, оборудованных для молитвенных нужд, которые не обеспечивают возможность ограничить количество посетителей из расчета один человек на 5 кв. метров сооружения или помещения;
- прием посетителей в кинотеатрах, других учреждениях культуры и прием посетителей другими субъектами деятельности в сфере культуры с наполненностью кинозалов или залов более 50 мест;
- осуществление регулярных и нерегулярных перевозок пассажиров автомобильным транспортом в количестве большем, чем количество мест для сидения;
- проведение дискотек, работа развлекательных заведений (ночных клубов), деятельность заведений общественного питания (ресторанов, кафе, баров, закусочных, столовых, кафетериев, буфетов и т.д.) с организацией досуга, в том числе проведение праздничных мероприятий, банкетов, мастер-классов, публичных событий;
- работа после 23 и до 7 часов с запретом проведения расчетных операций после 22 часов субъектов хозяйствования по предоставлению услуг общественного питания;
- деятельность учреждений, предоставляющих услуги по размещению (кроме гостиниц, санаторно-курортных учреждений, учреждений и организаций, которые предоставляют социальные услуги, реабилитационных учреждений для лиц с инвалидностью и детей с инвалидностью, а также стационарных отделений первичного и сложного протезирования протезно-ортопедических предприятий, относящихся к сфере управления Министерства социальной политики);
- посещение учебных заведений соискателями образования группами более 20 человек, кроме учреждений дошкольного, общего среднего, внешкольного и специализированного художественного образования.
Постановлением общенациональный карантин с ограничениями «оранжевой» зоны и режим чрезвычайной ситуации продлены до 28 февраля 2021 года.
Источник: Право
Далее
Опубликовано director 19 Янв 2021 в Новости | Нет комментариев
Внесены изменения относительно сроков, в которые работодатели сообщают центрам занятости о запланированном массовом увольнении работников.
Теперь работодатели должны подавать в государственную службу занятости информацию о запланированном массовом увольнении государственных служащих не позднее чем за 30 календарных дней до увольнения в случае увольнения государственных служащих в соответствии с пунктами 1 и 1-1 части 1 статьи 87 Закона Украины «О государственной службе». Об этом сообщает Государственная служба занятости.
Соответствующие изменения внесены Законом Украины № 1030 и вступили в силу 20 декабря 2020 года.
При этом уведомление об увольнении других категорий работников в связи с изменениями в организации производства и труда, в том числе ликвидацией, реорганизацией или перепрофилированием предприятий, учреждений, организаций, сокращением численности или штата работников предприятия, учреждения, организации и в дальнейшем будет происходить не позднее чем за два месяца до увольнения.
Принятие Закона № 1030 направлено на согласование норм законодательства. С 2 февраля 2020 года вступили в силу изменения к трудовому законодательству относительно обязанностей руководителя государственной службы при увольнении государственных служащих и особенностей такой процедуры, которая отличается от увольнения наемных работников.
Увольнение работников, имеющих статус государственных служащих в соответствии с Законом Украины «О государственной службе», осуществляется с учетом следующих особенностей:
- о предстоящем увольнении работники персонально предупреждаются не позднее чем за 30 календарных дней;
- в случае увольнения работников на основании пункта 1 части 1 статьи 40 настоящего Кодекса (изменения в организации производства и труда, в том числе ликвидация, реорганизация, банкротство или перепрофилирование предприятия, учреждения, организации, сокращение численности или штата работников) не применяются положения части 2 статьи 40 КЗоТ (обязанность работодателя предложить другую работу при увольнении) и положения части 2 статьи 49-2 КЗоТ (преимущественное право на оставление на работе);
- не позднее чем за 30 календарных дней до запланированных увольнений первичным профсоюзным организациям предоставляется информация по этим мероприятиям, включая информацию о причинах увольнений, количестве и категориях работников, которых это может касаться, о сроках проведения увольнений, а также проводятся консультации с профсоюзами о мерах по предотвращению увольнений, или сведению их количества к минимуму, или смягчению неблагоприятных последствий любых увольнений.
- Источник: Право
Далее
Опубликовано director 18 Янв 2021 в Новости | Нет комментариев
В Мін’юсті нагадали правила виїзду неповнолітніх за межі України.
Відповідно до ч. 3 ст. 313 ЦК, фізична особа, яка досягла 16 років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України.
Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, здійснюється за згодою обох батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку, у тому числі в супроводі членів екіпажу повітряного судна, на якому вони прямують.
Які потрібні документи?
Документи, що дають право на виїзд з України особі, яка не досягла 16-річного віку:
— паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
— чинний паспорт громадянина України для виїзду за кордон одного з батьків, в який записано дитину, яка прямує у його супроводі через державний кордон (до закінчення строку його дії).
Згода батьків на виїзд громадянина України, який не досяг 16-річного віку, за кордон оформляється у вигляді заяви, на якій справжність їхніх підписів засвідчується нотаріально.
Якщо дитина до 16 років виїздить з України в супроводі одного з батьків
У випадку, якщо громадянин, який не досяг 16-річного віку, виїздить з України в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків, необхідна нотаріально посвідчена згода другого з батьків (якщо він відсутній у пункті пропуску) із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі.
Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов’язки, не має заборгованості зі сплати аліментів, звертається рекомендованим листом із повідомленням про вручення до того з батьків, з яким проживає дитина, за наданням згоди на виїзд дитини за межі України з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі в складі організованої групи дітей.
У разі ненадання тим із батьків, з яким проживає дитина, нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за кордон із зазначеною метою, у десятиденний строк з моменту повідомлення про вручення рекомендованого листа, той із батьків, хто проживає окремо від дитини та у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів, має право звернутися до суду із заявою про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.
Разом із тим, Правилами перетинання державного кордону громадянами України передбачені випадки, коли виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, може здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків. Наприклад, якщо другий з батьків є іноземцем або особою без громадянства, що підтверджується записом про батька у свідоцтві про народження дитини, та який (яка) відсутній у пункті пропуску, або у разі пред’явлення документів або їх нотаріально засвідчених копій: свідоцтва про смерть другого з батьків, рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків, визнання його безвісно відсутнім чи недієздатним тощо.
Далее
Опубликовано director 18 Янв 2021 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
З огляду на положення ч. 1 ст. 61 Конституції України, ч. 1 ст. 2, частин 1, 3 ст. 3 КК України саме собою встановлення в Законі України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» механізму повернення органу соціального захисту надміру виплачених коштів не виключає притягнення особи до кримінальної відповідальності за шахрайство (ст. 190 КК України) за умов, якщо в діянні особи є всі елементи складу вказаного кримінального правопорушення і під час звернення за державною соціальною допомогою не було жодних правових підстав для її призначення цій особі.
Такий висновок зробила об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, розглянувши касаційну скаргу засудженої за заволодіння чужим майном шляхом обману, підроблення документів та використання їх, а також вчинення таких діянь повторно (ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України).
Як установив місцевий суд, під час оформлення державної допомоги малозабезпеченим сім’ям у заяві про призначення всіх видів соціальної допомоги, компенсацій, субсидій та пільг і в декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням допомоги, жінка умисно не вказала відомостей про наявність у неї другої квартири. А потім на підставі цих документів певний час незаконно отримувала державну соціальну допомогу.
Апеляційний суд, який скасував вирок місцевого суду у частині заходу примусу, за сукупністю злочинів визначив особі остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» її було звільнено від відбування призначеного покарання.
У касаційній скарзі засуджена просила скасувати вирок апеляційного суду і закрити кримінальне провадження, зазначивши, що її було необґрунтовано піддано кримінальному переслідуванню. Як наголосила засуджена, Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» (у редакції від 1 січня 2014 року) передбачено припинення надання допомоги та повернення надміру нарахованих коштів, що тягне цивільно-правову відповідальність.
ОП ККС ВС скасувала судові рішення щодо особи і закрила кримінальне провадження у зв’язку з відсутністю в її діяннях складу злочинів.
Як зазначено в постанові ОП ККС ВС, одночасне притягнення однієї особи до цивільної та кримінальної відповідальності не суперечить передбаченому у ч. 1 ст. 61 Конституції України принципу, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Наведене конституційне положення не виключає можливості настання двох видів юридичної відповідальності, якщо одним діянням особа вчиняє два різні правопорушення, тобто склади яких містять різні елементи та базуються на різних фактах. У таких випадках має місце ідеальна сукупність правопорушень двох видів (наприклад, злочину та цивільно-правового делікту).
Тож відмінності у складі правопорушення слугують підставою для притягнення особи до різних видів юридичної відповідальності.
За нормативним визначенням шахрайства, якщо особа, звертаючись до органу соціального захисту з метою одержання державної соціальної допомоги, умисно приховала факти, які спричинили наслідки правового характеру й завдали потерпілій стороні матеріальної шкоди, то такі дії є підставою для виникнення як цивільно-правових, так і кримінально-правових відносин. А отже, є підстави для притягнення зазначеної особи до цивільної та кримінальної відповідальності.
Правильність правової оцінки поведінки особи, котра отримує матеріальну допомогу, не маючи за законом на це права, безпосередньо залежить від належного з’ясування наявності елементів складу злочину шахрайства. Відсутність хоча б одного зі складових елементів шахрайства, у тому числі об’єктивної чи суб’єктивної сторони, означає, що дії особи, поведінка якої оцінюється, можуть перебувати в іншій, ніж кримінальна, юридичній площині і свідчити про наявність цивільного спору.
Неповідомлення (незазначення) відомостей про наявність нерухомого майна як спосіб отримання соціальних виплат (допомоги) є одним із різновидів обману, що характеризується документальною (письмовою) формою та проявляється через пасивну поведінку особи, котра не повідомляє обов’язкової за законом інформації.
Водночас у цьому провадженні не враховано особливостей Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» і всупереч пунктам 1, 2 ст. 7 КПК України не з’ясовано, чи мала особа право на соціальну допомогу на іншій, ніж зазначена в її заяві, підставі, хоча від цього з огляду на існуючий компенсаційний механізм залежить правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Однак, як видно з отриманих на стадії касаційного провадження документів, доводи в касаційній скарзі про наявність в особи під час звернення до органів соціального захисту права на призначення державної допомоги на іншій підставі, передбаченій ч. 2 ст. 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», є слушними. Тому, зважаючи на факт наявності в особи підстави для призначення соціальної допомоги, який не спростовано стороною обвинувачення, убачається, що під час звернення до органу соціального захисту населення засуджена не додержала лише порядку оформлення документів (елемент складу цивільно-правого делікту). Проте саме собою наведене порушення не може розцінюватися як шахрайство.
Далее
Опубликовано director 18 Янв 2021 в Новости | Нет комментариев
В Министерстве образования и науки сообщают, что высшие учебные заведения смогут выдавать дипломы со сведениями об отличных учебных достижениях выпускников.
Об этом сообщает «Я и Закон» со ссылкой на пресс-службу МОН.
«Высшие учебные заведения имеют широкую академическую автономию и по решению ученых советов могут вносить в приложения диплому европейского образца сведения об отличительных учебные достижения випускника», — говорится в сообщении.
По информации ведомства, высшие учебные заведения могут самостоятельно определять требования к присуждению награды выпускникам.
Также в МОН сообщили, что Министерство юстиции в настоящее время проводит правовую экспертизу приказа, которым утверждены новые формы документов о высшем образовании и научных степенях.
Напомним, что Министерством образования и науки Украины разработаны новые формы документов о высшем образовании и научных степенях.
Согласно документу, теперь при окончании вуза выпускникам будут выдаваться дипломы без возможности получить награду.
Таким образом, предыдущий приказ МОН Украины, который устанавливал формы документов о высшем образовании и научных степенях, уже потерял свою силу.
Кроме того в дипломах младшего бакалавра, бакалавра или магистра, выдаваемый выпускникам без гражданства, будет дополнительно указываться год поступления и полное наименование учебного заведения, к которому лицо вступило в начале обучения в Украине.
Далее
