Продаж алкоголю неповнолітнім особам, тобто особам до 18 років, суворо заборонено законодавством України. Однак, деякі суб’єкти господарювання все ж таки намагаються уникнути відповідальності будь-якими способами.
Як вбачається із матеріалів справи, національною поліцією було складено протокол відносно касира супермаркета, яка здійснила продаж особі, що не досягла 18 років, алкогольного напою без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, за ч.2 ст. 156 КУпАП. Однак, справа була закрита, через закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності.
На підставі даних матеріалів, ДФС було прийнято рішення про застосування до ФОП, що фактично здійснив незаконну реалізацію, фінансових санкцій у вигляді штрафу за продаж алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років і за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без ліцензії.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ФОП звернувся до суду із позовом до ДПС про визнання протиправним ППР. Зокрема, ФОП стверджував, що самостійно не здійснював продажу неповнолітній особі алкоголю (пива), а тому у нього не могло бути ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями. Також позивач наголошував про не перебування у трудових відносинах із продавцем, якою здійснено реалізацію алкогольних напоїв неповнолітній особі та відсутність відповідного чеку.
З урахуванням зазначеного, вважав, що контролюючий орган незаконно застосував фінансові санкції до нього, через відсутність самого адміністративного правопорушення.
Суд першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовив, натомість апеляційний суд дане рішення скасував, а вимоги задовольнив.
Розглянувши касаційну скаргу ДФС, ВС підтвердив порушення законодавства ФОП і залишив в силі рішення суду першої інстанції.
ВС зазначив, що Закон №481/95-ВР не пов’язує відповідальність суб’єкта господарювання з тим, хто саме здійснив правопорушення, зокрема продаж алкогольних напоїв неповнолітній особі (офіціант, бармен, продавець чи інший працівник господарської одиниці). Необхідною умовою для відповідальності суб’єктів господарювання, передбаченої ч. 2 ст. 17 цього Закону, є факт реалізації алкогольного напою особі, яка не досягла 18 років, без наявності відповідної ліцензії.
Факт неперебування в трудових відносинах із ФОП особи, яка здійснила реалізацію алкогольних напоїв неповнолітній особі без наявності відповідної ліцензії, не може бути підставою для звільнення позивача від відповідальності за вказані правопорушення та застосування штрафної санкції.
ВС також критично оцінив посилання позивача на недоведеність продажу алкогольних напоїв неповнолітньому у зв’язку з відсутністю розрахункового документа, що підтверджує реалізацію. Адже обов’язком продавця є видача споживачеві розрахункового документа встановленої форми, який засвідчує факт купівлі товару з відповідною позначкою про дату здійснення такої операції. Недотримання цієї вимоги та відсутність розрахункового документа не є однозначним підтвердженням непроведення відповідної касової операції з продажу товару, а може свідчити про інші обставини: недотримання суб’єктом господарювання положень ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», намір уникнути відповідальності за реалізацію алкогольних / слабоалкогольних напоїв тощо.
З огляду на зазначене, ВС підтвердив правомірність винесеного контролюючим органом рішення.
При створенні юридичної особи, необхідно аби її назва відповідала встановленим державою вимогам. Вони визначені в профільному законі «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
У Міністерстві юстиції пояснили, як правильно обрати найменування юридичної особи, передає «Закон і Бізнес».
Назва юридичної особи повинна містити інформацію про її організаційно-правову форму (крім державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади АРК, державних, комунальних організацій, закладів, установ) та назву. Найменування може складатися з власної назви юридичної особи, а також містити інформацію про мету діяльності, вид, спосіб утворення, залежність юридичної особи та інші відомості згідно з вимогами до найменування окремих організаційно-правових форм юросіб, установленими Цивільним та Господарським кодексами України та профільним законом. Найменування релігійної організації, в свою чергу, може містити інформацію про її організаційно-правову форму
виключно за бажанням такої юридичної особи. Найменування юридичної особи не може бути тотожним найменуванню іншої юридичної особи (крім органів місцевого самоврядування).
Крім того, Мін`юст нагадує, що у найменуванні юридичних осіб забороняється використовувати:
— повне чи скорочене найменування державних органів або органів місцевого самоврядування, або похідні від цих найменувань, або історичні державні найменування, перелік яких установлює Кабінет Міністрів України, — у найменуваннях юридичних осіб приватного права;
— символіку комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів. Заборона їх використання встановлена Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
— терміни, абревіатури, похідні терміни, заборона використання яких передбачена законом.
З вимогами до написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки можна ознайомитися за посиланням.
Украинцы смогут поменять прописку онлайн за 15 минут – через портал «Дія». Для этого не нужны будут дополнительно никакие справки. Соответствующую услугу презентовали недавно Минцифры и МВД.
К экспериментальному проекту уже присоединились Киев, Харьков, Винница, Луцк, Ровно, Кривой Рог и Мариуполь. В течение этого года услуга будет доступна по всей стране, заверяют чиновники.
Для экспериментального проекта потребуется только ID-карточка и «Дія». Недавно в парламенте зарегистрировали законопроект, который закрепит декларативную прописку. После принятия документа услуга будет доступна также и владельцам классических паспортов-книжечек.
Законопроектом отменят «штамп о прописке» и справку о месте проживания, которую с собой носят владельцы ID-карты. Кроме того, больше не надо будет ходить в военкомат или «цнап» с документами на жилье.
Оформлять пенсию, документы или получать медпомощь можно будет, не привязываясь к месту регистрации.
Как заметил нам управляющий адвокатским бюро «Александра Кудрявцева» Александр Кудрявцев, безусловный плюс, что прописка как рудимент советской эпохи наконец-то канет в лету. В результате граждане получат возможность полноценно реализовать свое конституционное право на свободу перемещения.
Однако до конца прочувствовать все плюсы такой инициативы можно будет только после того, говорит юрист, когда все законодательство будет приведено в соответствие с этими изменениями.
«Например, когда выплату пенсий перестанут привязывать к прописке. Или, скажем, от прописки не будет зависеть военный учет», – подмечает Кудрявцев.
Кроме этого, изменениями предполагается, что граждане будут вносить в «Дію» место своего фактического проживания. При этом, остается непонятным насколько обязательным является такое требование и что будет, если эти данные не внести, добавляет юрист.
Также остается не понятным, говорит он, как быть с подсудностью гражданских дел. По общему правилу гражданский иск подается в суд по месту регистрации (по прописке) ответчика.
Помимо этого, в уголовных делах прописка также играет немаловажную роль.
«К примеру, у человека прописанного больше шансов не попасть под стражу, чем у не прописанного. И как бы глупо это не выглядело, но пока с этим приходится считаться. Поэтому, по моему мнению, вносить подобные изменения нужно вместе с комплексным изменением законодательства», – отмечает управляющий адвокатским бюро «Александра Кудрявцева».
Источник: юридический ресурс Протокол
Далее
Закон України № 1423-IX щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин, який вже назвали законом про земельну децентралізацію, опубліковано у газеті Верховної Ради «Голос України» від 26 травня, передає УНН.
Деталі
Закон спрямований на зміну землеустрою. Згідно з документом, землі державної власності за межами населених пунктів (крім земель, які потрібні державі для виконання її функцій) передаються в комунальну власність сільських, селищних, міських рад. Встановлено чіткий механізм фіксування у Державному земельному кадастрі меж громад, зокрема об’єднаних. Органи місцевого самоврядування отримують повноваження щодо зміни цільового призначення земельних ділянок приватної власності та затвердження детальних планів території за межами населених пунктів.
Окрім того, повноваження зі здійснення державного контролю за використанням та охороною земель надано обласним державним адміністраціям та виконавчим органам сільських, селищних, міських рад.
Цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім низки пунктів.
Доповнення
Закон є одним з необхідних для завершення земельної реформи перед запуском ринку землі у липні цього року. Його ухвалювали понад місяць через велику кількість — понад 3 тисячі — поправок, поданих до другого читання законопроекту.
Так, ще є ухвалений ВР законопроект № 2195, який запроваджує електронні аукціони з купівлі-продажу землі. Однак наразі він не підписаний.
Запуск ринку землі заплановано в Україні вже влітку цього року. Думки політиків і суспільства щодо цього різняться.
Уряд запроваджує експериментальний проект щодо отримання держреєстратором відомостей про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, що перебувають у розпорядженні БТІ на паперових носіях. Відповідний Порядок отримання інформації затверджено постановою Кабінету Міністрів від 28 квітня 2021 р. № 509, яка набула чинності 25 травня.
Порядок визначає механізм отримання державним реєстратором в електронній формі від БТІ відомостей про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно на паперових носіях до 1 січня 2013 р.
Держреєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за допомогою Державного реєстру прав формує запит в електронній формі з накладенням КЕП та обов’язковим відображенням ідентифікатора нерухомого майна, який складається з назви адміністративно-територіальної одиниці (Автономна Республіка Крим, область, мм. Київ та Севастополь), району, населеного пункту або селищної чи сільської ради, іменованого об’єкта (у разі наявності), назви вулиці (проспекту, бульвару, площі, провулку тощо), номера об’єкта нерухомого майна (будинку, будівлі, споруди тощо), номера корпусу та/або номера окремої частини об’єкта нерухомого майна (квартири, приміщення тощо) та обирає адресата — підприємство бюро технічної інвентаризації, що відповідно до відомостей, відображених у реєстраційному написі або реєстраційному посвідченні, здійснювало державну реєстрацію права власності на таке нерухоме майно.
У запиті також зазначається номер реєстрової книги та реєстровий номер, якщо наявні відомості, що дають можливість їх чітко ідентифікувати.
За допомогою Державного реєстру прав уповноважена особа підприємства БТІ отримує повідомлення про надходження запиту від державного реєстратора та формує в електронній формі:
1) форму відомостей про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно (далі — форма про власність);
2) форму про відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Форма про власність формується виключно на підставі відомостей реєстрових книг та інвентаризаційної справи і обов’язково повинна містити відомості про:
реєстровий номер та дату реєстрації;
відомості щодо власника, у тому числі відомості про частку, що належить кожному співвласнику;
відомості щодо правовстановлювального документа.
У разі відсутності у відомостях реєстрових книг відомостей про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно уповноважена особа підприємства бюро технічної інвентаризації формує форму про відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Форми, визначені цим пунктом, із накладенням КЕП уповноваженої особи підприємства бюро технічної інвентаризації передаються за допомогою Державного реєстру прав державному реєстратору, що сформував запит.
Державним реєстром прав забезпечується збереження та відтворення запитів державних реєстраторів, форм про власність, форм про відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно, сформованих відповідно до цього Порядку, а також здійснюється інформування державних реєстраторів, уповноважених осіб підприємств бюро технічної інвентаризації про надходження відповідних документів в електронній формі та контроль за строками опрацювання запитів державних реєстраторів.
Уповноважені особи підприємств БТІ отримають безоплатний доступ до Державного реєстру прав тільки для цілей, визначених цим Порядком та без можливості проведення реєстраційних дій.
Крім того, постановою запроваджується інформаційна взаємодія з Порталом Дія під час надання адміністративних послуг, а саме формування платіжного документа для сплати адміністративного збору та повідомлення власника нерухомого майна, користувача чи обтяжувана про проведені реєстраційні дії.
Порядок надання сервісних послуг, умови та розмір плати за надання сервісних послуг визначаються у договорах, укладених з технічним адміністратором Державного реєстру прав.
Джерело: https://biz.ligazakon.net/
Далее
26 травня Кабмін планує розглянути проект закону про збільшення розміру державної допомоги при народженні (усиновленні) дитини з нинішніх 41,28 тис грн до 50 тис грн (з 01.01.2022).
В уряді зауважують, що розмір цієї держдопомоги не переглядався з 01.07.2014, і тому через інфляцію він потребує перегляду.
Згідно з законопроектом, виплата допомоги буде проводитися одноразово в розмірі 25% від загального розміру допомоги, а решта суми буде виплачуватися протягом наступних 36 місяців рівними частинами (тобто як це передбачено і зараз).
Із 01.01.2023 і в подальшому щороку з 1 січня передбачається збільшення розміру допомоги при народженні дитини на прогнозний показник зростання індексу споживчих цін (грудень до грудня попереднього року), який затверджує Кабмін.
Джерело: http://finbalance.com.ua
Далее
