Уряд затвердив Національну стратегію доходів на 2024-2030 роки. Про це повідомила прес-служба Мінфіну.
Зазначається, що головна мета Стратегії охоплює важливі напрями, які включають посилення фіскальної спроможності України, адаптацію податкового та митного законодавства до стандартів ЄС, а також створення стимулів для післявоєнного відновлення та економічного зростання.
Стратегію розробило Міністерство фінансів спільно з іншими міністерствами та відомствами, за участю представників бізнесу, а також за результатами проведених консультацій із міжнародними партнерами з розвитку, зокрема МВФ, Світового банку, ОЕСР.
Детальніше про реформу спрощеної системи оподаткування в Нацстратегії доходів розповів нардеп Ярослав Железняк.
«Це довга переспектива, вона не почнеться прямо зараз. Сам документ передбачає поетапні зміни з 2025 по 2027 рік. І до того ще мають закінчити заплановані в стратегії зміни по адмініструванню», — зазначив він.
Основні зміни
Для юросіб 3 та 4 групи:
— 3 роки перехідний період, коли ставка буде поступово збільшуватися до звичайного податку на прибуток. По завершенню юрособи не зможуть перебувати на спрощеній системі.
Для ФОПів 2 та 3 групи:
— буде одна об’єднана група;
— ставки будуть різні в проміжку від 3% для торгівлі до 17% для деяких послуг. Підіймати будуть поступово.
— обов’язкове РРО (класичне чи програмне).
Для ФОПів 1 групи:
-скорочений перелік видів діяльності;
-податок з отриманого доходу, а не фіксований.
Для фермерів-фізосіб 4 групи:
-для фізосіб база оподаткування буде розширена зі стартом оподаткування на основі масової оцінки землі.
Реєстрація і закриття ФОПа буде автоматично з відкриттям/закриттям банківського рахунку. Без окремої процедури реєстрації.
Національне агентство з питань запобігання корупції затвердило новий Перелік посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків.
Відповідний наказ від 6 листопада 2023 року № 249/23 набрав чинності з дня офіційного опублікування (13 грудня 2023 року).
З дня набрання чинності наказом № 249/23 втратило чинність рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 17 червня 2016 року № 2 «Про затвердження Переліку посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків», зареєстроване в Міністерстві юстиції 19 липня 2016 року за № 987/29117.
Документом до посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків віднесено:
1. Посади керівників секретаріатів Верховної Ради та їх заступників, якщо такі посади належать до патронатної служби, за умови виконання ними організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій.
2. Посади працівників Офісу Президента, за винятком посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища.
3. Посади членів Рахункової палати, а також членів інших державних колегіальних органів, за винятком посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища.
4. Посади керівників і заступників керівників структурних підрозділів у складі самостійних структурних підрозділів центрального апарату Національного банку.
5. Посади керівників і заступників керівників державних підприємств, установ, організацій, інших суб’єктів господарювання, призначення яких (укладення контракту з якими) здійснюють державні органи.
6. Посади керівників підприємств, які здійснюють діяльність у галузі містобудування, житлово-комунального господарства; використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля; соціально-економічного розвитку; транспорту та дорожнього господарства; управління майном, торгівлі та розвитку підприємництва, призначення яких (укладення контракту з якими) здійснює міський голова міста Києва та Севастополя.
7. Посади державної служби категорії «В», визначені структурою державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, які не перебувають у складі самостійних структурних підрозділів, — є самостійними у своїй діяльності, підпорядковуються безпосередньо керівнику або заступнику керівника державного органу.
8. Посади членів наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) прямо чи опосередковано належить державі, державного або комунального господарського об’єднання, державної холдингової компанії.
9. Посади голів постійних комісій, утворених в обласних, районних, Київській та Севастопольській міських радах, до компетенції яких належить розгляд питань у сфері бюджету, будівництва, земельних відносин та комунальної власності.
10. Посади міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів.
11. Посади заступників голів місцевих державних адміністрацій, за винятком посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища.
12. Посади керівників, заступників керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя та керівників районних (об’єднаних районних) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
НАЗК пояснило, що змінилося для цієї категорії посадових осіб:
стосовно осіб, які претендують на зайняття зазначених посад, необхідно буде проводити спеціальну перевірку;
ці посадовці зобов’язані подавати до НАЗК повідомлення про суттєві зміни в майновому стані;
зазначені посадові особи при поданні декларацій повинні у першому розділі вказати, що вони займають посади з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків;
декларації, подані зазначеними посадовими особами, підлягають повній перевірці.
Нагадаємо, 29 жовтня набув чинності Закон № 3419-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» щодо політично значущих осіб». Норми прийнятого Закону, окрім скасування трирічного обмеження для статусу публічного діяча, передбачають застосування ризик-орієнтованого підходу під час визначення обсягу та тривалості заходів фінансового моніторингу, які необхідно вживати стосовно таких діячів.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Кабінет Міністрів ухвалив постанову, яка унормовує технічні вимоги до створення та перевірки вдосконалених електронних підписів чи печаток.
Це дасть змогу використовувати такі підписи для отримання електронних послуг на постійній основі. Використання кваліфікованого е-підпису більше не вимагатиметься, роз’яснили в Мінцифри.
У міністерстві нагадали, що раніше вдосконалені електронні підписи та печатки використовували тимчасово в межах експерименту на період воєнного стану.
Мінцифри зазначило, що постанова значно спростить отримання та використання вдосконалених електронних підписів. Замість КЕПу тепер можна буде використовувати УЕП, якщо законом не вимагається інше, роз’яснили в міністерстві.
Крім того, фізичні та юридичні особи зможуть використовувати електронний підпис, не зберігаючи його на захищеному носії. Це, зокрема, дасть змогу забезпечити безперебійне функціонування електронного документообігу та перевірки користувачів.
Постанова також допоможе гармонізувати українське законодавство у сфері електронних довірчих послуг з європейським.
За повідомленням Урядового порталу
Далее
Постановою Кабінету Міністрів від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» ще з 01.01.2023 року змінено вимоги до порядку здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів.
Про це нагадують фахівці Головного управління ДПС в Івано-Франківській області.
З 2023 року здійснення безготівкових розрахунків, тобто розрахунок банківською карткою, мають забезпечити торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тисяч осіб, а вже з січня 2024 року цей обов’язок стосуватиметься населених пунктів з чисельністю населення понад 5 тисяч осіб.
Така вимога не поширюється на:
— ФОП — платників єдиного податку першої групи;
— торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів;
— на виїзну (виносну) торгівлю;
— продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.
За порушення вищевказаних вимог законодавством передбачено адміністративну відповідальність згідно зі ст. 163-15 КУпАП. За недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів — штраф на ФОП, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот НМДГ (1700 — 3400 грн), а за повторне порушення — від п’ятисот до тисячі НМДГ (8500 — 17000 грн).
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Поняття в Податковому кодексі пропонують доповнити обставинами (фактами), які можуть свідчити про надання платником податків неправомірної вигоди службовій особі іноземної держави, та положенням, що при їх виявленні контролюючий орган керується відповідним переліком Національного антикорупційного бюро України, який оприлюднюється на його офіційному вебсайті.
Про це йдеться в законопроєкті № 10319, повідомив представник Уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.
Також законопроєктом пропонується врахувати Рекомендації Ради Організації економічного співробітництва та розвитку шляхом внесення змін до розділів І «Загальні положення», ІІ «Адміністрування податків, зборів, платежів», ІІІ «Податок на прибуток підприємств» та ІV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України, якими передбачено:
— надання контролюючими органами НАБУ повідомлення про виявлені під час перевірок платників податків обставини (факти), які можуть свідчити про надання неправомірної вигоди та інформування про це платника податків;
— збільшення строків зберігання документів платника податків у разі отримання ним інформації про обставини (факти), які можуть свідчити про надання ним неправомірної вигоди;
— сплату штрафу платником податку в разі зазначення ним у податковій декларації з податку на прибуток підприємств різниці, визначеної за результатами виявлених контролюючими органами під час перевірки обставини (факти), які можуть свідчити про неправомірної вигоди, у розмірі 7,5% від суми такої різниці;
— проведення документальної позапланової перевірки платника податків, щодо якого винесено вирок суду за пропозицію, обіцянку чи надання неправомірної вигоди і якщо такі діяння могли мати вплив на суму витрат, які були враховані при визначенні об’єкта оподаткування;
— нарахування грошового зобов’язання без дотримання строку давності, якщо щодо платника податків винесено вирок суду за пропозицію, обіцянку чи надання неправомірної вигоди, що могло мати вплив на суму витрат при визначенні об’єкта оподаткування;
— що повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення щодо пропозиції, обіцянки чи наданні неправомірної вигоди не може ґрунтуватися на зазначенні платником податку в податковій декларації з податку на прибуток різниці, визначеної за результатами його перевірки контролюючим органом;
— накладання штрафу на платника податку в розмірі 50% суми податкового зобов’язання у разі вчинення ним діянь, що зумовили визначення контролюючим органом такого зобов’язання на підставі вироку суду;
— збільшення фінансового результату на суму витрат, щодо яких у платника податків є підстави вважати, що наявні обставини (факти), які можуть свідчити про надання неправомірної вигоди;
— збільшення фінансового результату на суму витрат, щодо яких платник податків одержав інформацію від контролюючого органу про виявлені ним під час перевірки обставини (факти), які можуть свідчити про надання неправомірної вигоди;
— збільшення фінансового результату на суму витрат, щодо яких винесено обвинувальний вирок суду, що вони здійснювалися з метою надання платником податків неправомірної вигоди;
— невключення до складу витрат фізичної особи — підприємця та фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, витрат, щодо яких є підстави вважати, що наявні обставини (факти), які можуть свідчити про надання неправомірної вигоди.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/
Далее
Так, з 1 грудня розпочалось надання послуги соціального супроводу військовим та їхнім родинам на базі військових частин.
Соціальний супровід – це можливість отримати допомогу в цивільних питаннях для військового та його родини на початку служби, під час її проходження та на етапі демобілізації.
Про це повідомила пресслужба Мінсоцполітики.
«Ключова мета послуги – це надати психосоціальну підтримку військовому та родині у питаннях, що не стосуються напряму військової служби. Наприклад, проконсультувати щодо оформлення документів чи представництва в державних установах, проінформувати щодо виплат та пільг, забезпечити правничу допомогу, допомогу у профілактиці залежностей, організувати підтримку сім’ї разом із фахівцями соціальної роботи у громаді. Останні місяці Мінсоцполітики, спільно з Міноборони, проводили підготовку запуску цієї послуги у пілотному проєкті. Цей час команда активно працювала з військовими частинами, навчала потенційних надавачів послуг», – ідеться в повідомленні.
Наразі пілот стартує у чотирьох областях – Полтавська, Київська, Івано-Франківська та Волинська. Там відібрані військові частини, які перші долучаться до проєкту. Уже відомі надавачі послуг – ті організації, які й забезпечать цю підтримку.
У міністерстві зазначили, що залучення неурядових організацій до процесу надання послуг дозволить розширити ринок надавачів соціальних послуг, а головне – покращити ефективність надання таких послуг завдяки відповідній експертизі.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
