Фабула судового акту: Глава 19 Цивільного кодексу України присвячена поняттю позовної давності.
Так, за положеннями ст. 256 ЦК України позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
При цьому за загальним правило, визначеним ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Однак, існують окремі правовідносини до яких поняття позовної давності розповсюджується досить специфічно.
Один із таких випадків, висвітлений у судовому рішенні, що пропонується до уваги.
У даній справі військовий квартирно-експлуатаційний відділ звернувся до суду із позовом про усунення перешкод у користування власністю, шляхом виселення відповідача та її малолітньої дитини з житлового приміщення, яке належить на праві власності державі в особі Міністерства оборони України, з тих підстав, що остання не є військовослужбовцем та проживає у вказаному приміщенні без ордеру.
Судом першої інстанції з яким погодився і апеляційний суд у задоволенні позову відмовив пославшись на те, що відповідач з дітьми вселилася у спірне житло в той час, коли воно мало статус готелю — гуртожитку для робітників та службовців без ордера і відношення до Міністерства оборони України не мала та договір найму житлового приміщення від 10 листопада 2009 року, терміном дії до 10 листопада 2010 року, а тому права позивача порушено, а позов є обґрунтованим. Проте позивачем пропущено строк позовної давності, а тому судами відмовлено у задоволенні позовних вимог з цих підстав.
На такі рішення КЕВ було подано касаційну скаргу з якою Касаційний цивільний суд погодився та у своїй постанові зазначив, що згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння, визначене ст. 387 ЦК України й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном, визначене ст. 391 ЦК України, тобто віндікаційний та негаторний позови.
При цьому до позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред`явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення.
Таким чином поки особа є власником нерухомого майна, вона не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном, зокрема і шляхом виселення. А тому негаторний позов може бути пред`явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення.
Далее
Очільник Верховної Ради Дмитро Разумков підписав закон про посилення відповідальності за незаконне заволодіння авто.
Так, у графі «Дати і стан проходження» вказано, що 8 вересня закон повернуто з підписом Голови ВР і передано на підпис Президенту.
Документ передбачає внесення змін до статей 289 (Незаконне заволодіння транспортним засобом), 290 (Знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу) ККУ та 250 (Проведення негласної слідчої (розшукової) дії до постановлення ухвали слідчого судді) Кримінального процесуального кодексу.
Зокрема, незаконне заволодіння транспортним засобом каратиметься обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Таким чином, зі статті 289 ККУ виключено положення, що передбачає за такі дії накладення штрафу у розмірі від однієї тисячі до однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 тис. грн до 20 тис. 400 грн).
Далее
Министерство иностранных дел Украины работает с Верховной Радой над тем, чтобы принять законопроект о двойном гражданстве.
“Я сторонник двойного гражданства, за исключением гражданства с государством-агрессором. Мы работаем с парламентом для того, чтобы этот закон был принят. Я считаю, что это соответствует интересам Украины, и эта норма давно назрела”, – сказал Дмитрий Кулеба.
Так же Дмитрий Кулеба уточнил, что в случае принятия закона двойное гражданство запрещено будет получать госслужащим.
Украина не допускает двойного гражданства, а лишь лояльно относится к наличию у гражданина Украины гражданства другого или других государств, что исключает возможность украинского бипатризма.
При этом на сегодняшний день, как показали многочисленные опросы, большинство украинцев считали, что двойное гражданство в Украине запрещено Конституцией. В связи с этим стоит вспомнить 4-ю статью Конституции Украины, в которой указано, что на территории украинского государства принято единое гражданство, а закон определяет, кто и как может получить его или выйти из него.
То есть Конституция закрепляет доктрину о едином гражданстве, как основной принцип, но говорит, что все основные моменты в отношении этого вопроса регулируются соответствующим Законом о гражданстве. Важно понимать, что Конституция не предназначена для детализации отдельных принципов, а лишь отображает их общее направление использования.
Если же обратиться к Закону о гражданстве, то тут можно узнать следующее.
1. Закрепленный принцип о едином гражданстве, о котором говорит Конституция, не позволяет возникнуть возможности существования второго гражданства. При этом отмечается, что единое – это украинское, а то второе подданство, которое исключено, это гражданство одного из административно-территориальных округов. Получается, что у украинца не может быть двойного гражданства в Украине, где первое – единое, а второе – например, Одесское или Киевское.
2. Но дальше указывается, что украинцы, которые получили гражданство другого государства, в глазах закона все равно остаются гражданами Украины и для них сохраняются все стандартные правовые отношения. В то же время, если иностранец получил подданство Украины, то он расценивается, как полноправный член украинского общества, а ликвидировал ли он ранее у него существовавшее гражданство, оказывается, неважно.
То есть на практике выходит, что действующее законодательство не только не исключает, но фактически предусматривает факт двойного гражданства в Украине! Стоит в связи с этим вспомнить, что уголовной ответственности за получение паспорта другого государства не предусмотрено. После этого остается лишь сделать вывод: что не запрещено законом, то разрешено.
Далее
4 вересня 2020 року у Верховній Раді зареєстровано проєкт Закону № 4051 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання дистанційної роботи».
У пояснювальній записці зазначено, що актуальні соціологічні дослідження свідчать, що під час пандемії COVID-19 понад 35% працівників перейшли на роботу з дому. Крім того, все більше провідних компаній світу, серед яких такі технологічні гіганти як Google, Microsoft, Apple, Samsung та інші, розглядають дистанційну роботу як найбільш перспективний варіант розвитку трудових відносин в умовах пандемії та інших можливих загроз для життя та здоров’я своїх працівників.
Законопроєкт пропонує запровадження двох самостійних видів (форм) роботи – дистанційної та надомної.
Передбачає право роботодавця при укладенні трудового договору про дистанційну або надомну роботу отримувати відомості про місце проживання або інше місце за її вибором, де буде виконуватись трудова функція (з метою належного оформлення працівника на дистанційну роботу).
Працівник повинен мати можливість ознайомитися з правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором і локальними нормативними актами роботодавця онлайн.
З вимогами щодо охорони праці працівник має ознайомитися через відеозв’язок.
Законопроєкт вносить зміни до Кодексу законів про працю України, Закону України «Про охорону праці».
Далее
На сьогодні класифікатор професій залишається ще у радянських часах. В ньому відсутні сучасні професії.
Проте останні десятиліття технології швидко розвиваються і люди здобувають сучасні спеціальності.
Тож роботодавці при офіційному оформленні співробітників вимушені підбирати під айтишників чи фахівців з діджитал-маркетингу якісь застарілі назви посад.
Тепер же процес зрушився і за ініціативи Мінекономрозвитку розпочалось реформування класифікатору професій.
Вже підготовлено перелік професій в ІТ та діджитал-маркетингу, який відповідає вимогам європейського класифікатору ESCO, але з урахуванням української специфіки. До переліку включено 76 професій. Але він ще доопрацьовується.
ІТ-фахівців, кадровиків чи власників бізнесу запрошують надавати пропозиції до переліку ІТ-спеціальностей. Знайти його можна за посиланням.
Джерело: сторінка Мінцифри у мережі Facebook.
Далее
Міністерство інфраструктури України готує своєрідну переатестацію водіїв. У її рамках українцям доведеться повторно складати іспити з водіння. Проект відповідної постанови вже підготовлений. Слід зазначити, що іспити на права будуть здавати не всі водії, а лише ті, хто надає послуги з перевезення вантажів і пасажирів. Причому, раз на 5 років.
Обумовлено це тим, що 85% ДТП за участю перевізників відбуваються саме через помилки водіїв або порушення ними Правил дорожнього руху. Тому їм пропонують підтвердити свою кваліфікацію, отримавши спеціальну карту.
Постанова стосується водіїв категорій С, СЕ, С1, С1Е, D, DE, D1 і D1E. Кожні 5 років вони будуть проходити курси тривалістю від 35 до 280 годин і по їх закінченню — здавати іспити. У тестах буде 60 питань.
