Опубликовано director 2 Ноя 2026 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
14 жовтня 2026 року у справі № 462/10284/23 Верховний Суд сформував висновок: Неможливість отримання нотаріусом від держави-агресора відомостей, необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину, внаслідок збройної агресії та припинення дії міжнародних договорів про правову допомогу не може породжувати правову невизначеність щодо спадкового майна та перешкоджати реалізації прав спадкоємця за заповітом, який своєчасно прийняв спадщину й має оригінали заповіту та правовстановлюючих документів, якщо заповіт є правомірним, а інші особи не заявили прав на це майно
Суть спору:
Відповідно до договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом, ОСОБА_2 за життя набула право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1. Право власності ОСОБА_2 на квартиру зареєстровано ОКП ЛОР «БТІ та ЕО».
Позивач ОСОБА_1 є громадянином російської федерації, перебуває на території України на законних підставах, що підтверджується посвідкою на постійне проживання є сином ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії. Довідкою про реєстрацію місця проживання особи підтверджено, що ОСОБА_1 з 05 січня 2019 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
16 жовтня 2020 року ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений ОСОБА_3 , відповідно до якого ОСОБА_2 заповіла належну їй на праві власності квартиру у АДРЕСА_1 , своєму сину ОСОБА_1.
Згідно із свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у рф, м. Москва.
09 серпня 2022 року ОСОБА_1 з метою оформлення своїх спадкових прав звернувся із заявою про прийняття спадщини до Другої Львівської державної нотаріальної контори, де була зареєстрована спадкова справа.
Постановою державного нотаріуса відмовлено у вчиненні нотаріальної дії — видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру у зв`язку із збройною агресією росії проти України та прийняттям Закону України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 993 року», який набрав чинності 23 грудня 2022 року. У постанові також вказано, що з урахуванням того, що відповідно до зазначеного Закону Україна зупинила відносини з рф та республікою білорусь та вийшла із Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року та Протоколу до Конвенції від 28 березня 1997 року, нотаріус не має можливості отримати необхідні для видачі свідоцтва про право на спадщину відомості. Крім того, у спадковій справі відсутні оригінали документів про право власності на спадкове майно, а документи, видані у рф не містять апостилю компетентного органу держави, в якій документ був складений.
Висновки Верховного Суду:
За положеннями статті 71 Закону України «Про міжнародне приватне право» спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, — правом України.
Згідно з частиною першою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до частини першої статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. У частині першій статті 1218 ЦК України зазначено, що до складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За частиною першою статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (частина друга статті 1223 ЦК України).
Частиною третьою статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах — уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, встановленому цивільним законодавством.
Вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають тільки у тому випадку, якщо наявні умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, а при відмові нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Якщо спадкоємець не має можливості оформити спадщину відповідно до вимог законодавства у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, питання визначення належності цього майна має вирішуватись у судовому порядку.
У цій справі позивач ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом, який подав до нотаріуса у встановлені строки заяву про прийняття спадщини, прийняв спадщину.
Право на спадкове майно позивач не може оформити в нотаріальному порядку у зв`язку з тим, що нотаріусом йому відмовлено у вчиненні нотаріальної дії — видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно (квартиру) у зв`язку із збройною агресією росії проти України та прийняттям Закону України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року», який набрав чинності 23 грудня 2022 року.
Нотаріусом також вказано, що відповідно до зазначеного Закону Україна зупинила відносини з рф та республікою білорусь та вийшла із Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року та Протоколу до Конвенції від 28 березня 1997 року, а тому відсутня можливість отримати необхідні для видачі свідоцтва про право на спадщину відомості. Крім того, у спадковій справі відсутні оригінали документів про право власності на спадкове майно, а документи, які видані у рф, не містять апостилю компетентного органу держави, в якій документ був складений (а. с. 23-25).
Отже, відповідне право позивача на спадкове майно може бути захищене у судовому порядку.
Підпунктом 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 березня 2022 року № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією російської федерації» установлено до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, права участі в юридичній особі, прав вимоги до боржника у справах про банкрутство (неплатоспроможність), транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання на користь осіб, пов`язаних з державою-агресором, або російської федерації, крім набуття ними права власності на такі об`єкти на підставі рішення суду або свідоцтва про право на спадщину.
Отже, дія вказаного нормативно-правового акта Уряду України не поширюється на спірні спадкові правовідносини, оскільки мораторій (заборона) на відчуження нерухомого майна, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2022 року № 187, не застосовується до громадян російської федерації, які набувають право власності на такі об`єкти, зокрема на підставі свідоцтва про право на спадщину, тобто в порядку спадкування (постанова Верховного Суду від 10 жовтня 2024 року у справі № 733/728/22, провадження № 61-16676св23).
Таким чином, Уряд України запровадив мораторій (заборону) громадянам російської федерації відчужувати майно, набуте ними у власність на підставі рішення суду або свідоцтва про право на спадщину, але допустив можливість набуття такого майна.
За матеріалами Верховного Суду
