Юридическая Компания

Опубликованоdirector

У ДФС нагадали, як оподатковується спадщина від родичів

Опубликовано 15 Фев 2019 в Новости | Нет комментариев

У ДФС нагадали, як оподатковується спадщина від родичів

Якщо у 2018 році фізична особа отримала у спадщину від батька чи від бабусі нерухоме майно, то дохід у вигляді вартості цього майна не оподатковується. Про це нагадує Державна фіскальна служба України.

Тобто об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб. При цьому членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. А членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері  і з боку батька, онуки.

Аналогічний порядок оподаткування при отриманні майна у дарунок від членів сім’ї дарувальника першого та другого ступенів споріднення. Разом з тим, слід зазначити, що для застосування зазначеного порядку оподаткування між обдарованим та дарувальником повинен бути укладений договір відповідно до норм Цивільного кодексу України.

У такому випадку подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – річна податкова декларація)  не потрібно, але за відсутності інших підстав, коли подання декларації є обов’язковим. Наприклад, платник податку отримав  доходи від продажу корпоративних прав підприємства та отримав у спадщину нерухоме майно, то в такому випадку річну податкову декларацію необхідно подати.

Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті  прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав здійснюється у порядку, встановленому ст. 174 р. IV Податкового кодексу України.

Далее

ДИРЕКТОР-ЗАСНОВНИК НЕ ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ УКЛАДАТИ ТРУДОВИЙ ДОГОВІР (Суд у справі № 820/3159/18 від 07 червня 2018 р.)

Опубликовано 15 Фев 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

ДИРЕКТОР-ЗАСНОВНИК НЕ ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ УКЛАДАТИ ТРУДОВИЙ ДОГОВІР (Суд у справі № 820/3159/18 від 07 червня 2018 р.)

Фабула судового акту: 07.06.2018 року  Харківський окружний адміністративний суд у справі № 820/3159/18 прийняв рішення за позовом  юридичної особи до Головного управління Держпраці у Харківській області, яким визнав протиправною та скасував постанову про накладення штрафу у розмірі 37 230,00 грн

Так, постановою Головного управління Держпраці у Харківській області від 04.04.2018 року №1  накладений штраф  з посиланнями на ст. ст. 94, абз. 4 ч.2 ст. 265 КЗпП України та на акт документальної виїзної перевірки ДФС у Харківській області.

Постанова вмотивована тим, що директор-засновник (власник) підприємства з 2007 року поклав на себе виконував функцію директора без укладання трудового договору та не виплачував собі заробітну плату.

Юрособа звернулась с позовом до суду про скасування постанови Держпраці, посилаючись, що що відносини, які виникають при виконанні засновником функцій директора є цивільно — правовими та не потребують оформлення шляхом укладання трудового договору.

Суд встановив, що відносини, які виникають при виконанні засновником функцій директора підприємства без укладання трудового договору є корпоративними, а отже відсутній обов’язок укладати трудовий договір, нараховувати та сплачувати заробітну плату.

Відповідно до ч.1-3 ст. 65 Господарського кодексу України, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.

Згідно ч.1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ст. 94 КЗпП України, заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.

У пункті 2 рішення Конституційного суду України від 15.10.2013 року № 8-рп/2013 (справа № 1-13/2013) зазначено, що згідно зі статтею 1 Конвенції Міжнародної організації праці «Про захист заробітної плати» №95 ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано. Цьому визначенню відповідає поняття заробітної плати, передбачене у частині першій статті 94 Кодексу і частині першій статті 1 Закону, як винагороди, обчисленої, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган (роботодавець) виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Таким чином, під заробітною платою, що належить працівникові необхідно розуміти усі виплати на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем.

У рішенні Конституційного суду України від 12.01.2010 року № 1-рп/2010 (справа № 1-2/2010) зазначено, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об’єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Таким чином, відносини, які виникають при виконанні засновником функцій директора-засновника підприємства без укладання трудового договору є корпоративними, а отже відсутній обов’язок укладати трудовий договір, нараховувати та сплачувати заробітну плату.

Далее

ВС ВП: Ордер, виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката (Велика Палата ВС від 05 грудня 2018 р у справі № П/9901/736/18)

Опубликовано 15 Фев 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

ВС ВП: Ордер, виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката (Велика Палата ВС від 05 грудня 2018 р у справі № П/9901/736/18)

Фабула судового акту: Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

За приписами ст. 26 Закону України № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Отже, ордер, виданий відповідно до Закону № 5076-VI, є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правову допомогу, його копії або витягу разом із ордером згідно з чинною редакцією КАС України не вимагається.

Заступник керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області через свого представника – адвоката звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення КДКП в частині накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з органів прокуратури.

КАС ВС повернув скаржнику позовну заяву, оскільки позов підписаний особою, яка не має права її підписувати.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява скаржника підписана його представником – адвокатом, що підтверджується доданим до матеріалів справи ордером на надання правової допомоги, виданим на підставі договору про надання правової допомоги.

Велика Палата ВС звертає увагу, що з огляду на зміст частин 1, 3 ст. 26 Закону № 5076-VI, ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням) лише на підставі вже укладеного договору.

Практика Європейського суду з прав людини говорить про те, що необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Велика Палата ВС вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви у зв’язку з тим, що до позову не додано документів, які б підтверджували волевиявлення позивача на надання повноважень адвокату, тобто завіреної копії або витягу із договору про надання правової допомоги.

Далее

ВС:щодо недопущення обмеження конституційного права на достатній життєвий рівень громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави.

Опубликовано 14 Фев 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

ВС:щодо недопущення обмеження конституційного права на достатній життєвий рівень громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави.

Велика Палата ВС стала на захист конституційних прав громадян під час вирішення зразкової справи щодо соціального захисту, реалізовуючи положення ст. 46 Конституції України щодо недопущення обмеження конституційного права на достатній життєвий рівень громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави.

13 лютого 2019 року Велика Палата ВС розглянула матеріали апеляційної скарги на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 4 квітня 2018 року у зразковій справі № 822/524/18 (Пз/9901/23/18) за позовом особи до Кам’янець-Подільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

Позивачка вважала незаконною відмову їй у переведенні з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на пенсію державного службовця відповідно до вимог Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» у зв’язку з тим, що вона не досягла пенсійного віку, визначеного Законом № 1058-IV. Адже станом на 1 травня 2016 року її стаж державного службовця становив понад двадцять років, що відповідає умовам збереження права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ та передбаченим пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу».

Касаційний адміністративний суд у складі ВС, розглянувши справу за цим позовом, як зразкову, відмовив у задоволенні позову, вказавши, що призначити та здійснити перерахування виплати позивачці пенсії державного службовця за пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII є можливим лише у разі наявності сукупності всіх вимог, що визначені ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, а саме щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби.

Велика Палата ВС задовольнила апеляційну скаргу у цій справі, рішення Касаційного адміністративного суду у складі ВС скасувала та постановила нове, яким позов задовольнила, погодившись, що позивачка зберегла право на її пенсійне забезпечення за умови наявності у неї відповідного стажу державної служби.

Таким чином, Велика Палата ВС визнала протиправною відмову Кам’янець-Подільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області здійснити переведення позивачки з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця та зобов’язала Головне управління Пенсійного фонду України Хмельницької області призначити та здійснити нарахування виплати позивачці пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ у розмірі 60% від її заробітку.

З повним текстом постанови Великої Палати Верховного Суду можна буде ознайомитися в ЄДРСР за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Далее

За некачественную подготовку и предоставление экспертных отчетов экспертные организации могут быть лишены своего статуса.

Опубликовано 14 Фев 2019 в Новости | Нет комментариев

За некачественную подготовку и предоставление экспертных отчетов экспертные организации могут быть лишены своего статуса.

Минрегион усилил ответственность экспертных организаций. Отныне за некачественную подготовку и предоставление экспертных отчетов они могут быть лишены своего статуса.

Соответствующие изменения утверждены приказом Минрегиона от 31 октября 2018 года № 288 «О внесении изменений в приказ Министерства регионального развития, строительства и жилищно-коммунального хозяйства Украины от 15 августа 2017 года № 204».

От качества экспертизы на стадии проектирования и строительства объектов зависит безопасность будущих зданий. Для повышения качества разработки проектной документации необходимо повышать профессионализм экспертов и их ответственность в предоставлении экспертных отчетов. Для этого Минрегион усовершенствовал критерии, которым должны отвечать экспертные организации.

Приказом установлено, что одним из главных критериев, которым должны отвечать экспертные организации, является соблюдение законодательства в сфере градостроительной деятельности, ДБН, стандартов и других нормативных актов при подготовке и предоставлении экспертных отчетов. В соответствии с этим критерием Госархстройнспекция будет осуществлять проверки экспертных организаций относительно соблюдения данных требований в предоставленных ими отчетах.

Приказ вступил в силу 21 декабря 2018 года.

Далее

Кабмин определил, кому предоставлять согласие на посмертное донорство

Опубликовано 14 Фев 2019 в Новости | Нет комментариев

Кабмин определил, кому предоставлять согласие на посмертное донорство

Вступило в силу постановление Кабмина от 27 декабря 2018 года № 1211 по вопросам реализации Закона «О применении трансплантации анатомических материалов человеку».

Постановлением утвержден порядок предоставления письменного согласия живого донора на исключение у него анатомических материалов и отзыв согласия на посмертное изъятие органов для трансплантации или изготовления биоимплантатов.

Таким образом, урегулировано:

— получение согласия живого донора на изъятие у него анатомических материалов,

— предоставление письменного отказа от ранее предоставленного такого согласия,

— предоставление письменного согласия или несогласия или отзыв предоставленного ранее согласия на изъятие анатомических материалов из тела для трансплантации или изготовления биоимплантатов после констатации смерти,

— представление письменного заявления о назначении, изменении или отзыве полномочного представителя;

— получение письменног согласия на изъятие у трупа анатомических материалов для трансплантации или изготовления биоимплантатов.

Далее

Херсонський кавун отримає патент

Опубликовано 14 Фев 2019 в Новости | Нет комментариев

Херсонський кавун отримає патент

Ягода, яку вирощують у Херсонській області, отримає патент. Про це повідомили в ефірі «ТСН.Ранок».

Таким чином херсонський кавун матиме захищену географічну назву. У такий спосіб українські виробники планують виділити вітчизняний товар.

«Власна назва вже закріплена шампанським, коньяком, сиром рокфор та пармезаном. Те саме планують зробити з херсонськими кавунами», — уточнили у студії.

Далее

Принято решение уменьшить квоту для постоянного проживания на территории Украины на 2019 год

Опубликовано 13 Фев 2019 в Новости | Нет комментариев

Принято решение уменьшить  квоту для постоянного проживания на территории Украины на 2019 год

Кабинет Министров разрешил въехать в Украину или остаться для постоянного проживания 3 768 иностранцам и лицам без гражданства, уменьшив такую квоту на 2019 год на 620 иностранцев по сравнению с установленной на 2018 год.

Соответствующее решение правительство приняло на заседании в среду, передают Українські Новини.

Согласно документу, квота иммиграции для деятелей науки и культуры составляет 280 человек.

Квота на высококвалифицированных специалистов, в которых остро нуждается экономика Украины, составляет 4 человека.

Квота для иммигрантов — родственников граждан Украины составляет 2 945 лиц.

Для лиц, отслуживших в Вооруженных сила Украины 3 и более лет, квота составляет 41 человека.

Квота иммиграции для лиц, осуществивших инвестиции в экономику на сумму не менее 100 тыс. долларов, правительством не была ограничена.

По регионам наибольшая квота иммиграции в Харьковской области — 610, Киеве — 470, и Одесской области — 391 человек.

При этом в ходе обсуждения проекта решения возникло замечание по поводу небольшого количества мест, предусмотренных для высококвалифицированных сотрудников — иммигрантов.

Представитель Федерации профсоюзов попросил вместо предусмотренных 4 мест на всю страну установить квоту по 10 иммигрантов на область.

Премьер-министр Владимир Гройсман согласился с предложением и поручил доработать документ.

В итоге проект постановления принят правительством и отправлен на доработку.

Напомним, в 2018 году Кабинет Министров разрешил въехать в Украину или остаться для постоянного проживания 4 388 иностранцам и лицам без гражданства, увеличив такую квоту на 2018 год на 425 иностранцев по сравнению с установленной на 2017 год.

Далее

Все, что нужно знать о разделе имущества супругов, исходя из судебной практики, которая сложилась на 2019 год

Опубликовано 13 Фев 2019 в Главная | Нет комментариев

Все, что нужно знать о разделе имущества супругов, исходя из судебной практики, которая сложилась на 2019 год

Вступая в брачные отношения, будь то официально зарегистрированный брак или фактические брачные отношения, супруги ведут совместное хозяйство, приобретая в том числе в собственность движимое, недвижимое имущество, накапливают денежные активы, и многое другое для обеспечения своего и будущего детей.

Неприятно осознавать, но количество разводов (расторжение браков) достаточно высоко, и практически каждый из них сопровождается разделом имущества.

О разделе имущества супругов написано уже очень много статей, но актуальность этой темы по прежнему остается достаточно высокой, а в связи с последней судебной практикой, хочется еще раз, так сказать подытожить главное.

Итак, в соответствии со статьей 61 СК Украины, совместной собственностью супругов могут быть любые вещи, за исключением тех, которые исключены из гражданского оборота: заработная плата, пенсия, стипендия, другие доходы, полученные одним из супругов.

Хотя, в законодательстве не содержится конкретного списка всех объектов, которые могут принадлежать супругам на праве общей совместной собственности, п. 23 постановления Верховного Суда Украины № 11 от 21 декабря 2007 года «О практике применения судами законодательства при рассмотрении дел о праве на брак, расторжение брака, признание его недействительным и разделе общего имущества супругов» дан примерный перечень такого имущества:

    квартира, жилые и садовые дома;

    земельные участки и насаждения на них;

   продуктивный и рабочий скот, средства производства, транспортные средства;

  денежные средства, акции и другие ценные бумаги, вклады в кредитные учреждения;

    страховая сумма, страховое возмещение, уплаченные за счет общих средств супругов;

   паенакопления в жилищно-строительном, дачно-строительном, гаражном кооперативе;

  денежные суммы и имущество, принадлежащие по обязательственным правоотношениям;

    страховые платежи, которые были возвращены при досрочном расторжении договора страхования или которые мог бы получить один из супругов в случае досрочного расторжения такого договора на время фактического прекращения брака.

Кроме того, в совместной собственности супругов находятся вещи для профессиональных занятий (музыкальные инструменты, оргтехника, врачебное оборудование и т.п.), приобретенные за время брака для одного из них; вещи бытового назначения (холодильник, стиральная и посудомоечная машина, пылесос, СВЧ и т.п.); предметы духовного развития (книги, картины, телевизор, видеотехника и т.д.); ценные вещи (золото, ювелирные изделия, драгоценные камни, бриллианты).

Далее

Адвокат может самостоятельно заверять копию доверенности

Опубликовано 13 Фев 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Адвокат может самостоятельно заверять копию доверенности

Верховный Суд в составе коллегии судей Кассационного административного суда Кравчука, Анцуповой, Стародуба, пересмотрев отказ в принятии жалобы из-за неподтверждения полномочий адвоката на представительство, пришел к вводу, что адвокат имеет право самостоятельно удостоверять копии доверенности.

Отмечается, что соответствие копии письменного доказательства оригиналу удостоверяется подписью участника дела (с указанием даты такого засвидетельствования).

«Суд апелляционной инстанции в обжалованных определениях необоснованно не учел, что ст. 296 «Форма и содержание апелляционной жалобы» КАС Украины не предусмотрена подача оригиналов документов в подтверждение полномочий у лица, подписавшего апелляционную жалобу, и отдельных специальных требований для засвидетельствования копий не установлено«: указано в постановлении от 17 января по делу № 809/1092/18 .

Вместе с тем, противоположное мнение год назад высказал судья-докладчик Кассационного административного суда Данилевич, который считает, что светокопия доверенности, удостоверенная личной подписью адвоката, не является надлежащим доказательством полномочий, поскольку не заверена нотариусом.

Определением от 5 января 2018 года по делу № 826/7941/17 жалоба была возвращена, поскольку «светокопия доверенности в понимании статей 55, 59 КАС не является документом, подтверждающим полномочия адвоката».

 

Далее