Юридическая Компания

Опубликованоdirector

Украина закрыла въезд для мужчин из России в возрасте 16-60 лет

Опубликовано 30 Ноя 2018 в Новости | Нет комментариев

Украина закрыла въезд для мужчин из России в возрасте 16-60 лет

В связи с военным положением Украина закрыла въезд для мужчин с гражданством Российской Федерации в возрасте от 16 до 60 лет. Об этом на совещании у президента заявил глава Государственной пограничной службы Петр Цигикал, передает корреспондент РБК-Украина.

По его словам, усиленные меры контроля осуществляется, прежде всего, в отношении российских граждан.

«В пунктах пропуска осуществляется усиленные меры контроля. Прежде всего, в отношении граждан Российской Федерации. Не пропускаются граждане РФ в возрасте от 16 до 60 лет мужского пола», — заявил Цигикал.

В свою очередь президент Петр Порошенко отметил, что эти меры должны помешать России формировать отряды частных армий на украинской территории.

«Еще раз: мужской пол с 16 до 60 лет,  применяются ограничения, кроме гуманитарных случаев, будут четко выписаны в инструкции», — подчеркнул он.  

Далее

БП ВС пересмотрела правовую позицию в вопросе юрисдикции споров о двойной регистрации прав на недвижимость

Опубликовано 22 Ноя 2018 в Новости | Нет комментариев

БП ВС пересмотрела правовую позицию в вопросе юрисдикции споров о двойной регистрации прав на недвижимость

Большая Палата Верховного Суда сделала важный шаг по формированию единства практики. Опубликовано постановление Большой Палаты ВС по делу №823/2042/16 от 4 сентября 2018 года относительно юрисдикции споров о так называемой двойной регистрации прав на недвижимое имущество и их обременений, сообщает на своей странице в Facebook судья ВС Елена Кибенко.

Документ доступен по ссылке.

«Постановление важно не только с точки зрения согласования правовых позиций БП по спорам о государственной регистрации, но и заложения новых подходов к overruling, то есть к отступлению Верховным Судом от собственной правовой позиции», — заявил она.

Как отмечается, Большая Палата Верховного Суда:

1) пришла к выводу, что отмена государственной регистрации права, принадлежащего одному лицу, по заявлению другого лица по правилам административного судопроизводства не позволяет окончательно решить спор между этими лицами;

2) согласовала собственную практику, отступив от своих предыдущих позиций относительно отнесения к делам административной юрисдикции дел «о двойной регистрации», а также дел по государственной регистрации прав на недвижимое имущество в ситуации, когда между субъектами прав на это имущество существует нерешенный спор;

3) применила для отступления от собственных правовых позиций критерии, сформулированные ранее в отдельных мнениях судей (по ссылкам здесь и здесь);

4) констатировала, что спор между лицами, одно из которых требует отменить государственную регистрацию права, а за вторым зарегистрировано аналогичное право на тот же объект, должен рассматриваться как спор, связанный с нарушением этого права первого лица вторым;

5) признала, что надлежащим ответчиком по таким делам является лицо, право на имущество которого оспаривается и в отношении которого осуществлена аналогичная запись в государственном реестре прав на недвижимое имущество. Участие государственного регистратора в качестве соответчика в таком споре, если истец считает его виновным в нарушении права, возможно.

Далее

Принят во втором чтении Закон об уголовных проступках

Опубликовано 22 Ноя 2018 в Новости | Нет комментариев

Принят во втором чтении Закон об уголовных проступках

Верховная Рада Украины во втором чтении одобрила законопроект №7279-д «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины об упрощении досудебного расследования отдельных категорий уголовных правонарушений», передает корреспондент «РБК-Украина». Проект закона поддержали 239 нардепов.

Согласно пояснительной записке, задачей акта является определение на законодательном уровне понятия уголовного проступка, его составляющих, а также связанных с его осуществлением уголовно-правовых последствий. Вместе с тем проектом предлагается усиление ответственности за управление транспортными средствами в состоянии алкогольного опьянения.

Предусмотрено закрепленное в статье 11 Уголовного кодекса определение преступления трансформировать в определение «уголовного правонарушение» единого как для преступлений, так и проступков – «общественно опасное виновное деяние (действие или бездействие), совершенное субъектом уголовного правонарушения». При этом планируется в статье 12 УК установить виды уголовных правонарушений (разделение на уголовные проступки и преступления) и дать им определение.

При этом составы уголовных проступков предложено образовать за счет преступлений небольшой тяжести. С этой целью в градации преступлений будет изъято понятие преступление небольшой тяжести. Авторы документа заявляют, что такой подход видится вполне логичным, учитывая существующую значительно меньшую степень общественной опасности преступлений небольшой тяжести по сравнению с преступлениями средней тяжести, тяжкими и особо тяжкими.

Кроме того, предполагается определить, что подготовка к уголовному проступку не влечет за собой уголовной ответственности; лица, осужденные за совершение уголовного проступка, после отбытия наказания признаются не имеющими судимости.

Переходными положениями проекта устанавливается:

— отсрочка вступления в силу закона для решения процедурных вопросов с целью основания института дознания;

— необходимый алгоритм действий для следователя, прокурора и суда в связи с введением института уголовных проступков (процедуру передачи уголовных производств от следователей дознавателям, действия прокурора и суда при подготовке, получении, принятии к производству обвинительных актов и т. п.).

Напомним, что раннее об отдельных новациях проекта рассказали в Министерстве внутренних дел Украины.

Как известно, принятие соответствующего законодательного акта было предусмотрено Уголовным процессуальным кодексом Украины, вступившим в силу 19 ноября 2012 года.

Далее

Верховная Рада ввела уголовную ответственность в виде штрафа до 51 тыс. гривен за управление транспортным средством в состоянии алкогольного опьянения.

Опубликовано 22 Ноя 2018 в Новости | Нет комментариев

Верховная Рада ввела уголовную ответственность в виде штрафа до 51 тыс. гривен за управление транспортным средством в состоянии алкогольного опьянения.

Об этом говорится в принятом парламентом законопроекте №7279-д, передают Українськi Новини.

Данным документом вводится институт уголовных проступков в Украине, а, кроме того, устанавливается уголовная ответственность за управление транспортом (в том числе и водным) в состоянии алкогольного опьянения.

Так, в Уголовный кодекс включена ст. 286-1, согласно которой управление транспортными средствами в состоянии алкогольного, наркотического или другого опьянения или под воздействием лекарственных препаратов, снижающих внимание и скорость реакции, наказывается штрафом от 1 000 до 2 000 необлагаемых минимумов доходов граждан (17 000 — 34 000 гривен) с лишением права управлять транспортными средствами на срок до 3 лет.

За те же действия, совершенные повторно, предусмотрен штраф в размере до 3 000 необлагаемых минимумов доходов граждан (51 000 гривен) с лишением права управления транспортными средствами на срок от 2 до 3 лет.

Ранее Верховная Рада ввела институт уголовных проступков.

За принятие законопроекта №7279-д в целом проголосовали 239 депутатов из минимально необходимых 226.

Уголовным проступком является деяние (действие или бездействие), за совершение которого предусмотрено основное наказание в виде штрафа в размере не более 3 тыс. необлагаемых минимумов доходов граждан (51 000 гривен) или другое наказание, не связанное с лишением свободы.

По мнению авторов законопроекта, введение института уголовных проступков существенно упростит работу органов расследования и упростит рассмотрение в суде незначительных уголовных правонарушений.

Закон вступит в силу через 3 месяца со дня его опубликования.

Далее

Размер минимальной пенсии в Украине с 1 декабря 2018 вырастет до 1497 гривен.

Опубликовано 22 Ноя 2018 в Новости | Нет комментариев

Размер минимальной пенсии в Украине с 1 декабря 2018 вырастет до 1497 гривен.

Размер минимальной пенсии в Украине с 1 декабря 2018 вырастет до 1497 гривен.

Об этом сообщил вице–премьер-министр Украины Павел Розенко.

Нынешняя минимальная пенсия составляет 1435 гривен, то есть выплаты вырастут на 62 гривны.

«Перерасчет будет осуществлён всем пенсионерам, чей размер пенсий зависит от прожиточного минимума для нетрудоспособных лиц», — отметил он.

По словам Розенко, очередное повышение пенсий также должно состояться с 1 января. Повышение должно коснуться полмиллиона пенсионеров и военных пенсионеров. Следующее повышение запланировано на март 2019 года, когда, по словам Розенко, пенсии должны вырасти на 12-17%.

«Для более 10 миллионов граждан с 1 марта 2019 года состоится осовременивание пенсий… И это будет происходить уже ежегодно», — подчеркнул он.

Далее

Обобщение судебной практики о выдворении иностранцев с учетом практики Европейского суда по правам человека.

Опубликовано 20 Ноя 2018 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Обобщение судебной практики о выдворении иностранцев с учетом практики Европейского суда по правам человека.

Решение о выдворении лица из страны должно выноситься с учетом практики Европейского суда по правам человека. В обобщении судебной практики по выдворению из Украины иностранцев и лиц без гражданства проанализировано, на какие именно обстоятельства следует обращать внимание.

Про неможливість виконання

Дослідження зроблено в Зарічному районному суді м.Суми щодо справ цієї категорії, які слухались у 2017 р. та з 1.01.2018 до 31.08.2018.

В одній з них ідеться про таке. У вересні 2017 р. управління Державної міграційної служби в Сумській області звернулося з позовом про видворення за межі території України громадянина Республіки Азербайджан у зв’язку з тим, що 27.08.2017 він прибув до нашої країни після видворення з неї 11.08.2017. Документи, які посвідчували б законність його перебування на території держави, відсутні.

Позов ДМС задоволено. Не погоджуючись із рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вердикт через його невідповідності нормам матеріального та процесуального законодавства України й міжнародно-правовим актам та винести нову постанову, якою в задоволенні позовних

вимог відмовити.

Харківський апеляційний адміністративний суд постанову райсуду скасував та прийняв нову. У задоволенні вимог УДМС відмовлено.

При цьому апеляційна інстанція виходила з того, що рішення про примусове повернення особи до країни походження, яким його зобов’язано залишити територію України до 6.09.2017, винесено в другій половині дня 5.09.2017. Отже, строк для цього не є достатнім для самостійного виконання рішення.

З огляду на стислий строк, установлений для виконання постанови, позивач фактично позбавив відповідача можливості оскаржити її в судовому порядку, а також рішення, що передувало її ухваленню. Колегія суддів наголосила, що позивач, прийнявши рішення про примусове повернення громадянина Азербайджану до країни походження, не надав відповідачеві строку та можливості

добровільно залишити територію України, а тому твердження позивача про ухилення громадянина Азербайджану від виїзду після ухвалення рішення про повернення до країни походження від 5.09.2017, на час звернення до суду із цим позовом є передчасними.

Про пропущений строк

У березні 2018 р. обласне УДМС звернулося з позовом про видворення за межі території України громадянки Російської Федерації у зв’язку з тим, що в неї відсутні документи, які б посвідчували законність її перебування на території держави.

Позов задоволено. Не погоджуючись із вердиктом, відповідачка подала апеляційну скаргу, в якій послалася на пропуск позивачем строку звернення до суду, просила скасувати рішення та залишити позов без розгляду.

Апеляційна інстанція рішення райсуду

скасувала та залишила позов без розгляду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий суд виходив з порушення відповідачкою законодавства України, яке визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства. Громадянка РФ не зверталася з клопотанням про подовження строку перебування, не виконала в добровільному порядку рішення уповноваженого органу про залишення території України в установлений термін.

На противагу цьому апеляційний суд зауважив, що чинне законодавство обмежує звернення до суду по захист прав, свобод та інтересів. Це насамперед зумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства. Такі строки мають сприяти досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах. Ці строки

обмежують час, протягом якого правовідносини можуть уважатися спірними.

Практика ЄСПЛ також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі й установленням строків на звернення до суду по захист порушених прав (рішення у справах «Стаббігс на інші проти Великої Британії», «Девеер проти Бельгії»).

Як свідчать матеріали справи, підставою для звернення УДСМ з позовом було невиконання відповідачкою в добровільному порядку рішення про залишення території України. Тримісячний строк для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень обчислюється з дня виникнення підстав, що дають такому суб’єкту право на пред’явлення передбачених законом вимог.

Перебіг тримісячного строку для

звернення до суду розпочався 21.11.2017, після закінчення строку для виконання рішення УДМС про залишення території України. З адмінпозовом управління звернулося 14.03.2018, тобто з порушенням строку, установленого в ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства.

Матеріали справи свідчать, що із заявою про поновлення пропущеного строку на звернення до суду позивач не звертався. Указане питання перша інстанція на стадії відкриття провадження та в подальшому не вирішувала.

Про проживання без документів

В іншій справі, рішення в якій оскаржувалося в апеляційному порядку, УДМС звернулося до райсуду з позовом, в якому просило видворити за межі України громадянина РФ, попередньо затримавши його. У задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із вердиктом, УДМС подало апеляційну скаргу, в якій просило

скасувати постанову та задовольнити позовні вимоги.

Установлено, що відповідач із 10.02.97 проживає на території України без документів, які давали б на це право. Має паспорт громадянина СРСР, в якому зазначено, що він є українцем. Зареєстрований на території Сумської області. Для оформлення документів на право проживання в Україні не звертався, у паспортних документах відсутні відомості про перетин державного кордону.

19.01.2018 відповідач у Генеральному консульстві РФ у Харкові отримав паспорт громадянина РФ терміном дії до 19.01.2023.

Відмовляючи в задоволенні позову, перша інстанція виходила з недоведеності позивачем факту допущення відповідачем порушення законодавства про правовий статус іноземців або того, що його дії суперечать інтересам забезпечення

національної безпеки України чи охорони Громадського порядку.

Колегія суддів уважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо наявності у відповідача документів, що підтверджують право проживання в України. Відмітки в паспорті СРСР 1974 р. про шлюб від 17.05.96 та реєстрацію місця проживання від 10.02.97, проставлені виконавчим комітетом Юнаківської сільської ради; наявність посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (3-ї категорії) та посвідки органу соціального захисту населення про призначення пенсії по інвалідності III групи, виданої 11.11.2000, не є документами, що підтверджують законність перебування відповідача на території України.

Згідно з пп.1 п.4 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого

постановою Кабінету Міністрів від 28.03.2012 №251, для оформлення особам, зазначеним в абзацах 2, 3 та 5 п.4 «Прикінцевих положень» закону «Про імміграцію», посвідки на постійне проживання особи, які прибули в Україну на постійне проживання до набрання чинності цим законом та мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 р. відмітку про прописку або отримали посвідку на постійне проживання, подають оригінал і копію паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 р. з відміткою про прописку або посвідку на постійне проживання. Така посвідка видається за їхніми заявами або заявами їхніх законних представників без оформлення дозволу на імміграцію.

Отриманий 19.01.2018 паспорт громадянина РФ для виїзду за кордон, який суд не взяв до уваги при винесенні рішення, додатково підтверджує належність відповідача до громадянства РФ, а відсутність штампів в’їзду/виїзду

лише підтверджує факт порушення міграційного законодавства.

Суд також не врахував, що під час перебування на території України до підрозділів ДМС у Сумській області з метою отриманням посвідки на постійне проживання або дозволу на імміграцію, продовження термінів чи з інших питань перебування на території України відповідач не звертався. Тому колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню в частині відмови в задоволенні позову щодо видворення за межі України громадянина РФ. Ухвалено постанови про задоволення позову.

Про родинні зв’язки

УДМС у Сумській області звернулося до суду з позовом, в якому просило видворити за межі території України особу без громадянства — резидента Латвійської Республіки. Також у позові йшлося про затримання цієї особи на 6

місяців з метою ідентифікації та видворення з поміщенням до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Дослідивши наявне в матеріалах рішення УДМС про видворення з України резидента Латвійської Республіки, колегія суддів дійшла висновку, що воно не містить посилань на порядок та строки оскарження.

Відповідно до п.113 рішення ЄСПЛ у справі «Чахал проти Великої Британії», будь-яке позбавлення волі відповідно до §1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод виправдане, тільки поки розглядається питання про висилання. Якщо ця процедура не здійснюється з належною ретельністю, затримання перестає бути допустимим.

Також, як установлено, відповідачка зареєстрована в Україні — у с.Люджа

Тростянецького району — з 14.09.94. За цей період у неї склалися сталі відносини з мешканцями вказаного населеного пункту, а зв’язок із країною її резидентства втрачений. Від органів, які реалізують державну політику у сфері міграції, відповідачка не переховувалася.

У конвенції передбачено, що кожен має право на повагу до свого приватного й сімейного життя. Згідно з §2 її ст.8 органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

У контексті практики трасбурзького суду, за ст.8 конвенції, видворення особи з країни, де проживають її близькі родичі, становить порушення права на повагу до

сімейного життя, яке гарантується положеннями зазначеної вище статті конвенції. У кожному такому випадку питання повинне розглядатися пропорційно меті, яка ставиться, відповідно до вимог конвенції. Право на сім’ю потребує гарантій від усіх випадків утручання, незалежно від того, ким воно ініційоване — органами державної влади, фізичними чи юридичними особами.

При розв’язанні спірних правовідносин ураховано правову позицію Суду, викладену в рішенні від 18.12.91 у справі «Moustaquim v Belgium». ЄСПЛ підкреслив, що у випадках, коли відповідні рішення (про депортацію) являли собою втручання в права, захищені ст.8 конвенції, слід обґрунтувати суттєву суспільну необхідність. Крім того, рішення повинні бути співмірні  цілям, яких прагнуть досягти за допомогою закону.

Аналогічну позицію викладено в рішенні

від 21.07.98 у справі «Беррехаб проти Нідерландів». Страсбурзький суд, виходячи з конкретних обставин, уважав, що не було дотримано належного балансу між інтересами сторін, із цієї причини була відсутня пропорційність між заходами, вжитими владою, та цілями, яких прагнули досягти.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Про забезпечення перекладача

В іншій адмінсправі встановлено, що у вересні 2017 р. заявник звернувся з позовом до начальника УДМС про скасування постанови у справі про адмінправопорушення у зв’язку з тим, що 27.08.2017 він прибув до України після видворення з неї 11.08.2017. 5.09.2017 стосовно нього винесено постанову про вчинення адмінправопорушення, відповідальність за яке передбачено в ч.1

ст.203 КпАП. Під час розгляду справи не були в повній мірі дотримані вимоги ст.268 цього кодексу та порушені законні права, оскільки він не володіє українською мовою, а йому не було забезпечено перекладача.

Постановою районного суду в задоволенні позову відмовлено, оскільки наведені доводи спростовані відповідачем. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції з мотивів неврахування фактичних обставин справи.

Апеляційний суд постанову райсуду скасував і прийняв нову, якою позовні вимоги задоволено частково. При цьому друга судова ланка виходила з того, що матеріали справи свідчать про те, що в протоколі про адмінправопорушення, складеному в присутності позивача, зазначені його письмові пояснення, а також те, що він свою вину визнає та

перекладача не потребує.

Позивач є громадянином Азербайджану, рідною мовою визначає азербайджанську. Мова розгляду справи про адмінправопорушення — українська.

Колегія суддів вказала на те, що позивач був позбавлений можливості давати пояснення рідною мовою, оскільки не розумів мови розгляду справи про адмінправопорушення. Дані ним пояснення написані мовою, яка не є його рідною та не є мовою розгляду справи про адмінправопорушення.

Про європейську практику

ЄСПЛ наголошує, що відповідальність держави настає в разі, коли продемонстровані серйозні доводи на користь того, що та чи інша особа в разі депортації стикнеться з реальною загрозою зазнати нелюдського поводження всупереч ст.3 конвенції. У цій статті міститься вимога не здійснювати

депортації такої особи до відповідної країни (див. рішення у справах «T. and others v. Finland», «N. v. UK»)

У багатьох державах — учасницях конвенції законодавство дозволяє висилати іноземців, які скоїли злочини. Якщо екстрадиція може призвести до наслідків у країні, яка вимагає екстрадиції, які несумісні з гарантіями, закріпленими в ст.3 конвенції, то договірна сторона повинна утриматися (див. рішення у справах «Othman (Abu Qatada) v. the UK», «Trabelsi v. Belgium»).

Депортація особи до країни, де до неї може бути застосовано катування, де її чекає нелюдське поводження або покарання, є порушенням ст.3 конвенції (див. рішення у справах «Маматкулов і Абдурасулович проти Туреччини», «Шамаєв і 12 інших проти Грузії та Росії»).

Побоювання заявників щодо можливого поганого поводження в Казахстані

обґрунтовані, а видання їх цій країні становило порушення ст.3 конвенції (рішення у справі «Байсаков проти України»).

Страждання внаслідок захворювань природного походження, фізичних або психічних, можуть охоплюватися положеннями ст.3 конвенції у випадках, якщо такі недуги загострюються або існує ризик їх загострення внаслідок поводження, пов’язаного з умовами тримання під вартою, з видворенням або іншими заходами, за які органи влади можуть нести відповідальність (див. рішення у справах «N. v. UK», «Keenan v. UK», «Pretty v. UK», «Price v. UK», «Kudla v. Poland»).

Найбільш проблемним є доведення, що депортація «необхідна в демократичному суспільстві».

По материалам «ЗиБ»

Далее

В Украине началась активная подготовка ко введению в действие закона «О валюте и валютных операциях»

Опубликовано 20 Ноя 2018 в Новости | Нет комментариев

В Украине началась активная подготовка ко введению в действие закона «О валюте и валютных операциях»

Закон был принят еще в июне этого года, но его вступление в силу отложили до 7 февраля 2019 года, поскольку он требовал подготовки большого количества подзаконных актов Кабмином и Национальным банком Украины.

В частности, Нацбанку поручено разработать новую эффективную систему валютного регулирования. Сегодня эта сфера регулируется 56 нормативно-правовыми актами. Как сообщают в НБУ, новая регуляторная база будет состоять всего из 7 подзаконных документов. Проекты первых трех из них уже опубликованы для ознакомления.

Доллары будут выдавать в банковских кассах

Первый из обнародованных документов – проект «Положения о структуре валютного рынка Украины, условиях и порядке торговли иностранной валютой и банковскими металлами на валютном рынке Украины».

Он предусматривает, что лицензии на торговлю валютой будут выдаваться как банкам, так и небанковским финансовым учреждениям (к ним относятся кредитные союзы, ломбарды, негосударственные пенсионные фонды и др.), а также операторам почтовых услуг.

Правила обмена валют остаются прежними. А обновленные правила торговли большей частью касаются банков (условий получения, хранения, отчетности и т.д.). Они должны привести свои дела в соответствие с новыми правилами уже к 1 декабря нынешнего года.

Для клиентов банков – физлиц может быть интересно, например, то, что получить иностранную валюту можно будет и в операционной кассе банка. В частности, физлица могут получить валюту, если будут снимать ее со своих валютных счетов (текущих и депозитных) или если получат валютный перевод. Также банки должны выдавать физлицам валюту вместо сданной на инкассо (взамен поврежденной, возможно, с комиссией) и по операциям экскроу (со счетов временного хранения, которые были узаконены в Украине только в минувшем году).

Кстати, что касается национальной валюты, правилами установлено, что любой банк обязан без ограничений и бесплатно, по первому требованию, обменивать клиенту испорченные украинские купюры и монеты на пригодные, обменивать банкноты на монеты и наоборот, одни номиналы на другие (разменивать, укрупнять). Отказ является нарушением.

Застраховать жизнь в валюте – надежнее?

Второй проект постановления – «Положении об осуществлении операций с валютными ценностями» – регулирует порядок расчетов, операций по покупке и переводам наличной иностранной валюты по территории Украины и за ее пределы.  

Несмотря на многочисленные заявления о том, что закон о валюте снимает многие ограничения в хождении валюты, и в самом законе, и в этом «Положении…» Нацбанка записано, что большинство операций на территории Украины и впредь будут проводиться исключительно в гривне. В валюте можно будет рассчитываться в следующих случаях:

  • — расчеты с иностранными инвесторами и поставщиками (в соответствии с требованиями Таможенного кодекса)
  • — валютные переводы
  • — расчеты по договору страхования жизни
  • — операции по расчету за облигации и казначейские обязательства Украины, номинированные в иностранной валюте (если это предусмотрено условиями их размещения)
  • — банковские операции по покупке-продаже государственных ценных бумаг, номинированных в иностранной валюте.

При этом банкам запрещается делать валютные переводы внутри Украины для выплаты наличными. Валюта обязательно должна быть зачислена на чей-то банковский счет, а оттуда ее уже можно будет снять.

Переводить валюту за границу станет легче

Новые правила расширяют перечень оснований для расчетов с иностранными лицами и организациями в валюте, без необходимости открывать специальные валютные счета и конвертировать гривню в иностранную валюту.

В частности, физическим лицам разрешается отправлять за границу и получать валюту при совершении текущих неторговых операций. К таким операциям относятся:

  • — переводы зарплат, стипендий, пенсий, алиментов, социальной помощи, премий и других социальных выплат
  • — выплаты по судебным документам
  • — расходы, связанные со смертью и погребением
  • — оплата лечения в зарубежных медучреждениях и транспортировки больного
  • — обучение и стажировка, участие в выставках, научных мероприятиях и т.д.
  • — покупка за рубежом книг и периодических изданий
  • — расходы, связанные со вступлением в наследство, выездом за рубеж на постоянное место жительства.

К слову, в Украине продолжает действовать запрет на прием и выдачу банкнот и монет Центробанка РФ, где изображены карты, здания, памятники, пейзажи и прочие объекты, расположенные на оккупированных украинских территориях.

Далее

В Украине предлагают увеличить ставки акцизного сбора на табачные изделия на 9% с 1 июля 2019 года

Опубликовано 8 Ноя 2018 в Новости | Нет комментариев

В Украине предлагают увеличить ставки акцизного сбора на табачные изделия на 9% с 1 июля 2019 года

В Україні пропонують збільшити з 1 липня 2019 року ставки акцизного податку на тютюнові вироби на 9 відсотків.

Про це ідеться у проекті закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів № 9260.

Законопроект за основу сьогодні під час пленарного засідання ВРУ, яке транслює телеканал ZIK, після кількох невдалих спроб підтримали 233 обранці.

Депутати розглянули документ за скороченою процедурою.

Виконувач обов’язків міністра фінансів України Оксана Маркарова зазначила, що розроблений урядом законопроект спрямований на забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2019 році та виконання зобов’язань України у рамках виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

«Ми пропонуємо збільшити низку акцизних ставок на тютюнові вироби на 9%, підвищити екологічний податок, але у розтермінований спосіб на 5 років», – зазначила Оксана Маркарова.

Голова Комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна поінформувала, що законопроект сьогодні розглянули на засіданні Комітету, який рекомендував прийняти його за основу. З її слів, проект закону спрямований на покращення адміністрування в окремих галузях, що дасть значні надходження у бюджет.

Далее

Вопрос подсудности дел о принудительном проникновении во владения должника, — ВСУ

Опубликовано 8 Ноя 2018 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Вопрос подсудности дел о принудительном проникновении во владения должника, — ВСУ

Вопрос подсудности дел о принудительном проникновении во владения должника разъяснила Большая Палата Верховного Суда, передает портал судебной власти.

По правилам ГПК Украины рассмотрение процессуальных вопросов, связанных с исполнением решений других органов или судов других юрисдикций, если специальным законом не урегулирован определенной процедуры осуществления отдельных исполнительных действий, в частности предоставлении разрешения на принудительное проникновение в помещение, подлежит рассмотрению в порядке гражданского судопроизводства. Такая логика законодателя связана с тем, что указанные исполнительные действия выходят за пределы публично-правовых правоотношений или хозяйственных правоотношений и касаются исключительно гражданских прав физических или юридических лиц.

Большая Палата Верховного Суда рассмотрела дело по представлению государственного исполнителя в Полтавской области о предоставлении разрешения на принудительное проникновение в нежилое помещение -–кафе, владельцем которого является физическое лицо.

Особенность этого дела заключается в том, что государственный исполнитель обратился с представлением в местный суд в порядке гражданского судопроизводства для получения разрешения на совершение действий во исполнение решения, принятого в порядке хозяйственного судопроизводства.

Согласно статье 18 Закона Украины от 2 июня 2016 № 1404-VIII «Об исполнительном производстве» исполнитель при осуществлении исполнительного производства вправе обращаться в суд с представлением о принудительном проникновении в жилье или другое владение должника – физического или другого лица, у которого находится имущество должника или имущество и средства, принадлежащие должнику от других лиц. Исключительно на основании решения суда о принудительном проникновении в жилье или другое владение физического лица исполнитель вправе беспрепятственно входить и осуществлять исполнительные действия (статья 18 указанного Закона).

Согласно статье 376 ГПК Украины (в редакции на момент обращения в суд с представлением) вопрос о принудительном проникновении в жилье или другое владение должника решался судом по местонахождению жилья или иного владения лица или судом, который вынес решение по представлению государственного исполнителя, частного исполнителя. Аналогичные положения закреплены в статье 439 ГПК Украины в редакции от 3 октября 2017 года.

Большая Палата ВС отметила, что статья 376 ГПК Украины размещена в разделе VII «Процессуальные вопросы, связанные с исполнением судебных решений по гражданским делам и решений других органов (должностных лиц)». То есть по правилам ГПК Украины рассмотрение процессуальных вопросов, связанных с выполнением решений других органов или судов других юрисдикций, если специальным законом не урегулировано процедуру осуществления отдельных исполнительных действий, в частности о предоставлении разрешения на принудительное проникновение в помещение, подлежит рассмотрению в порядке гражданского судопроизводства.

Указанные нормы устанавливают особые правила подсудности, а именно, что представление о принудительном проникновении в жилье или другое владение должника рассматривается не судом, выдавшим исполнительный документ, а судом по месту нахождения жилища или иного владения лица.

С полным текстом постановления можно ознакомиться по ссылке.

Далее

У владельцев «евроблях» будет 90 дней на растаможку с 50% скидкой, — Южанина

Опубликовано 8 Ноя 2018 в Новости | Нет комментариев

У владельцев «евроблях» будет 90 дней на растаможку с 50% скидкой, — Южанина

В законе о растаможке ввезенных в Украину автомобилей с иностранной регистрацией («евроблях») срок растаможки со скидкой в 50% увеличено с 60 до 90 календарных дней. Соответствующую правку с голоса озвучила председатель комитета по вопросам налоговой и таможенной политики Нина Южанина с трибуны ВР, передает корреспондент РБК-Украина.

По ее словам, соответствующее изменение внесено перед голосованием за закон по инициативе коалиции фракций парламента.

«Я прошу в поправке 60-1 учесть в пункте 20 проекта закона, где предлагали применения понижающего коэффициента на 60 календарных дней сделать понижающий коэффициент на 90 календарных дней. Прошу поручить комитету и главному юридическому управлению аппарата ВР проработать закон с указанным только что единственным изменением», — заявила Южанина.

Парламентарий отметила, что в формировании ставки акцизного налога были учтены требования активистов под Верховной радой.

«Относительно стоимостного коэффициента — он присутствует всегда, потому что 30% — это пошлина и НДС, которая платится от стоимости автомобилей. Стоимость новых автомобилей не занижается — она идет от заводов -производителей. То есть, 30% от стоимости, которая дополнительно оплачивается. Во-вторых, нам активисты говорили, что они соглашаются на ставку акцизного налога в размере до 400 евро. Мы как раз такую ставку и сделали. 400 евро и будет акциз, который они должны уплатить. Снижение ставки вдвое будет действовать 90 дней со дня начала действия закона», — пояснила Южанина.

Напомним, Верховная рада одобрила новую модель налогообложения ранее ввезенных авто с иностранной регистрацией («евроблях»).

Так, ставка налога для соответствующего транспортного средства определяется по формуле: Ставка = базовая Ставка х К двигатель х К возраст.

Южанина также заявляла, что средства за растаможивание автомобилей, ввезенных в Украину с 1 января 2015 года, предлагается направить в Пенсионный фонд. 

Далее