Опубликовано director 5 Янв 2022 в Новости | Нет комментариев
Президент України Володимир Зеленський підписав закон №1967-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України, що регулюють питання трансплантації анатомічних матеріалів людині».
«Документ покликаний розв’язати питання оплати трансплантацій. Зокрема, законом встановлюється, що держава оплачує всі трансплантації, і для пацієнта вони безкоштовні. Також зазначається, що тарифи повністю покривають витрати лікарень на проведення таких операцій», — повідомляє прес-служба глави держави.
Крім того, документ передбачає, що підбір пари донор-реципієнт здійснюватиме Єдина державна система трансплантації, яка є повністю незалежною від людського впливу і самостійно здійснює такий підбір за певними критеріями.
Водночас вирішують питання щодо можливості надання прижиттєвої згоди чи незгоди на донорство через електронні ресурси.
Закон набуває чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім абзаців 11 та 12 підпункту 7 пункту 4 розділу I, що набувають чинності з 1 грудня 2022 року.
Як повідомлялося, законопроект №5831 Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому 16 грудня. Його підтримали 305 народних депутатів.
У результаті ухвалення законопроекту, відомості про потенційних донорів гемопоетичних стовбурових клітин вноситимуть до Державної інформаційної системи трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин. Також письмова відмова від раніше узгодженої трансплантації не потребує нотаріального засвідчення або підтвердження нотаріусом справжності підпису.
Очікується, що даний закон врегулює окремі складові трансплантації, що у свою чергу сприятиме підвищенню ефективності та кількості таких операцій в Україні.
Окремо звернемо увагу на наступні положення:
Повнолітня дієздатна фізична особа має право розпорядитися щодо передачі після смерті її тіла чи анатомічних матеріалів науковим або навчальним закладам, закладам охорони здоров’я. Рішення щодо передачі тіла чи анатомічних матеріалів померлого може бути прийнято другим з подружжя або одним з близьких родичів, якщо це не суперечить волевиявленню померлого.
Укладання або пропонування укладення договорів, що передбачають купівлю-продаж анатомічних матеріалів людини, забороняється.
Реклама анатомічних матеріалів людини забороняється, крім соціальної реклами з метою популяризації трансплантації анатомічних матеріалів людини
Далее
Опубликовано director 5 Янв 2022 в Новости | Нет комментариев
Міністерство освіти і науки пропонує для громадського обговорення проєкт Порядку проведення інституційного аудиту закладів дошкільної освіти (далі – Порядок).
Передбачається врегулювати механізм проведення позапланового інституційного аудиту закладів дошкільної освіти і структурних підрозділів закладів загальної середньої освіти, які забезпечують здобуття дошкільної освіти (незалежно від їх типу, підпорядкування та форми власності), а також фізичних осіб-підприємців і структурних підрозділів юридичних осіб приватного чи публічного права, основним видом діяльності яких є освітня діяльність у сфері дошкільної освіти і які мають передбачені Законами України «Про освіту», «Про дошкільну освіту» та іншими законами права та обов’язки закладу дошкільної освіти.
Інституційний аудит проводитиметься з метою оцінювання якості освітньої діяльності закладу освіти і вироблення рекомендацій для закладу освіти та його засновника щодо підвищення якості освітньої діяльності та вдосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти, а також приведення освітнього та управлінського процесу у відповідність до вимог законодавства у сфері дошкільної освіти.
До відому: Інституційний аудит – це зовнішнє оцінювання роботи закладу, під час якого незалежні експерти оцінюють освітні і управлінські процеси та дотримання закладом освіти вимог законодавства.
Аудит є новою для України процедурою вивчення освітньої діяльності, яка прийшла на зміну державній атестації.
Інституційний аудит проводитиме Державна служба якості освіти України, її територіальні органи.
Проєктом акта враховані особливості інституційного аудиту під час карантину та інших надзвичайних обставин, які унеможливлюють відвідування закладів освіти.
Дія Порядку поширюватиметься на заклади освіти, які забезпечують здобуття дошкільної освіти, та їх засновників. Оцінюватиметься управлінська та педагогічна діяльність, яку здійснюють відповідно керівники таких закладів освіти та педагогічні працівники.
Очікується вплив від реалізації Порядку на:
учасників освітнього процесу, які зацікавлені в отриманні якісних освітніх послуг;
керівників і засновників закладів освіти, для яких заздалегідь буде відома процедура проведення інституційного аудиту у сфері дошкільної освіти та які матимуть можливість удосконалювати діяльність закладів освіти для підвищення якості освіти та освітньої діяльності.
Пропозиції та зауваження до проєкту просимо надсилати до 24 січня 2022 року на е-пошту [email protected] (Самолюк Олена Сергіївна, заступник начальника управління — начальник відділу дошкільної освіти управління роботи із закладами загальної середньої та дошкільної освіти департаменту інституційного аудиту) з темою повідомлення «Інституційний аудит. Громадське обговорення».
Як відбувається аудит?
Інституційний аудит починається з підготовчої роботи
Вивчення матеріалів
За 10 днів до його проведення експерти вивчають ті матеріали, які відповідно до статті 30 Закону «Про освіту» мають бути розміщені на сайті закладу.
Підготовка до аудиту
Потім готується проєкт наказу і керівникові закладу надсилається письмове повідомлення про те, що в конкретний термін відбудеться інституційний аудит.
Разом із повідомленням надсилається опитувальний аркуш, в якому є питання, на які треба відповісти ще до початку роботи експертної групи. Зокрема, щодо проведення самооцінювання – керівник повинен зазначити, на якому рівні, на його думку і на думку його колективу, перебуває заклад.
Робота експертної групи
Склад експертної групи залежить від кількості працівників у конкретному закладі освіти. Від кількості працівників закладу залежить і термін перебування експертної групи в закладі.
Результати аудиту
За результатами аудиту кожний заклад отримає висновки і рекомендації. В останній день перебування експертної групи у закладі освіти складається акт, який підписує керівник. У разі виявлення порушень вимого законодавства буде видано розпорядження щодо їх усунення.
Джерело:
https://mon.gov.ua
https://sqe.gov.ua
Далее
Опубликовано director 4 Янв 2022 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
«При прийманні оплати за товар через мережу інтернет за допомогою систем LiqPay та WayForPay, чи зобов`язаний підприємець (продавець) використовувати реєстратор розрахункових операцій?»
Відповідь на актуальне питання сьогодення міститься у Постанові ВС у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 квітня 2021 року, справа №520/7835/19, адміністративне провадження №К/9901/4294/20
Еквайринг — послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі; платіжна картка — електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Системи LiqPay і WayForPay є платіжними сервісами ПриватБанка і ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» відповідно, призначені для спрощення проведення розрахунків між фізичними особами, юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями в мережі Інтернет за допомогою персональних комп`ютерів та/або інших мобільних пристроїв та з використанням банківських платіжних карток. За своїм змістом вони є системами для надання послуг з еквайрингу у дистанційному режимі.
Продаж товарів на умовах повної передоплати із застосуванням платіжних сервісів LiqPay і WayForPay відбувається у три етапи: 1) операція з приймання платіжним сервісом коштів від покупця, про що формується відповідне електронне повідомлення про приймання коштів; 2) операція безготівкового переказу платіжним сервісом коштів, прийнятих від покупця, на банківський рахунок продавця; 3) передача товару покупцю.
З технічної точки зору між фізичною особою-підприємцем і фінансовою установою, якій належить платіжний сервіс, відбувається операція з безготівкового переказу коштів, для проведення якої застосування РРО не є обов`язковим, разом з тим, суб`єктами (учасниками) безпосередньо операції купівлі-продажу товару є фізична особа-підприємець, яка здійснює продаж товарів, і отримувач такого товару (покупець), який здійснює грошовий розрахунок за цей товар у дистанційному режимі за допомогою платіжного сервісу.
При цьому, факт виконання договору купівлі-продажу товару обумовлений саме отриманням товару покупцем, а тому, продавець зобов`язаний забезпечити отримання покупцем розрахункового документа, який підтверджує факт оплати покупцем товару. Відповідно, така операція має ознаки розрахункової в розумінні Закону № 265/95-ВР, а застосування РРО при її проведенні є обов`язковим.
На правильність цього висновку вказує і юридична модель здійснення платежу за електронним договором з оплатою через використання електронних платіжних сервісів LiqPay і WayForPay, яка передбачає використання для розрахунку саме банківської платіжної картки в дистанційному режимі. Положення Закону № 265/95-ВР прямо визначають необхідність оформлення відповідного розрахункового документа у разі застосування банківської платіжної картки при здійсненні такої розрахункової операції, хоча її характер і є безготівковим.
Оскільки в розумінні Закону № 675 та статті 664 ЦК України момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар у разі укладання електронного договору із умовами доставки товару покупцеві через перевізника або організацію зв`язку співпадає з моментом здачі товару такому перевізникові чи організації зв`язку, а визначення місця проведення розрахунків в розумінні Закону № 265/95-ВР визначається і як місце, де безпосередньо здійснюється розрахунок, так і як місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів із застосуванням платіжних карток, то у такому випадку місцем проведення розрахунків виступає або місце отримання продавцем коштів за товар, або місце передачі продавцем товару перевізникові чи організації зв`язку.
Тобто у разі доставки поштою або кур`єрською службою товару, придбаного на умовах передоплати із застосуванням платіжних сервісів LiqPay і WayForPay суб`єкт господарювання повинен вкласти у поштове відправлення раніше роздрукований з використанням РРО розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту на повну суму проведеної операції, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів. Також, у передбачених законодавством випадках, продавець зобов`язаний вкласти у поштове відправлення гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який має містити обов`язкові реквізити.
Далее
Опубликовано director 4 Янв 2022 в Главная | Нет комментариев
1. Закон «Про державний бюджет на 2022 рік», який Верховна Рада ухвалила 2 грудня 2021 р., передбачає підвищення соціальних стандартів.
Мінімальна заробітна плата становить 6 500 грн на місяць, розпочинаючи із грудня 2021 року. Нове її підвищення заплановане на жовтень 2022 року – на 200 грн або 3% до 6 700 грн.Наступного разу «мінімалка» збільшиться 1 січня 2023 року – до 7 176 грн.
2. Прожитковий мінімум
Прожитковий мінімум для працездатних осіб зріс 1 грудня 2021 року – до 2 481 грн. Таким же він буде і з січня 2022 року.
З 1 грудня загальний прожитковий мінімум підвищився до 2 393 грн, для дітей віком до шести років – до 2 100 грн, від 6 до 18 років – до 2 618 грн, а для осіб, які втратили працездатність, – до 1 934 грн. У 2022 році заплановані два підвищення прожиткового мінімуму: у липні та грудні. Загальний показник 1 липня зросте до 2 508 грн, а 1 грудня – до 2 589 грн. Для працездатних осіб – до 2 600 грн та 2 684 грн відповідно.
Для дітей віком до шести років розмір прожиткового мінімуму з липня становитиме 2 201 грн, з грудня – 2 272 грн. Для дітей віком 6-18 років сума зросте до 2 744 грн та 2 833 грн відповідно.
Для осіб, що втратили працездатність, з 1 липня сума зросте до 2 027 грн, з 1 грудня – до 2 093 грн.
3. Податки
Зростання мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму впливає на ставки податків для фізичних осіб-підприємців.
Єдиний соціальний внесок. Збільшення мінімальної зарплати з 1 грудня 2021 року до 6 500 грн позначається на розмірі ЄСВ, адже ставка його нарахування залишається незмінною – 22%. Таким чином, з 1 січня 2022 року, як і з грудня 2021 року, мінімальний розмір ЄСВ на місяць становитиме 1 430 грн, а з 1 жовтня він зросте до 1 474 грн.
З грудня 2021 року ФОП сплачують ЄСВ за себе за четвертий квартал 2021 року до 19 січня 2022 року.
Квартальна сума становитиме 4 070 грн. У податковій декларації за 2021 рік потрібно вказати зміну розміру ЄСВ: із січня до листопада – 1 320 грн, а в грудні – 1 430 грн.
При цьому ФОП подаватиме одну декларацію (про єдиний податок та ЄСВ), а не дві. У її складі буде звіт щодо ЄСВ.
Єдиний податок. Для ФОП першої групи розмір єдиного податку на місяць у 2022 році становитиме 248,1 грн (не більше 10% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня).
Для ФОП другої групи – 1 300 грн (20% від «мінімалки»), для третьої групи – 5% доходу або 3% доходу та ПДВ.
Доходи ФОП, що працюють за загальною системою оподаткування, отримані протягом календарного року від господарської діяльності, оподатковуються за ставкою 18% ПДФО та 1,5% військового збору від чистого доходу.
4. Закон на Google
Відомий в народі Закон на Google (Закон України від 03.06.2021 №1525-IX) починає діяти з 2022 року. Закон передбачає реєстрацію нерезидента платником ПДВ в Україні, якщо він надає електронні послуги на території України на користь фізичних осіб/фізичних осіб-підприємців, які не є платниками ПДВ, і якщо сума таких операцій перевищує 1 млн грн на рік.
5. З 1 січня 2022 року набуває чинності закон, відповідно до якого використання касових апаратів стало обов’язковим для ФОП, які проводять розрахункові операції. Ця норма не стосуватиметься підприємців, які не проводять такі операції.
Бізнес, який отримує гроші від кінцевих покупців у формі готівки, жетонів, талонів або розрахунків з використанням банківських карток та інших платіжних систем, здійснює розрахункові операції.
6. Пенсії
1 січня 2022 року набуває чинності закон «Про статус та соціальний захист українців, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи».
З 1 січня мінімальні пенсійні виплати для осіб, які отримали інвалідність внаслідок участі в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, залежатимуть від групи інвалідності.Для першої групи інвалідності вони становитимуть 14,6 тис грн, для другої – 9,5 тис грн, для третьої – 7 тис грн.
З початку 2022 року підвищення на 9% від розміру пенсії передбачене для жінок віком понад 60 років.У жовтні уряд встановив, що із січня мінімальна пенсійна виплата кожному з непрацездатних батьків, дружині (чоловіку) захисників (захисниць), що загинули в зоні проведення АТО/ООС, становитиме не менше 7 800 грн.
7. Податок з продажу нерухомості.
Дохід від продажу третього та наступних об’єктів нерухомості, проданих фізичною особою за рік, має оподатковуватися за стандартною ставкою – 18%.До другого читання проєкту цю норму пом’якшили. Тепер сплачувати 18% податку доведеться не з усієї суми, отриманої від продажу нерухомості, а лише з різниці між сумою продажу та ціною, за яку нерухомість перейшла до продавця.
8. З 1 січня впроваджується нова система оподаткування сільгоспвиробників.
Вводиться поняття «мінімальне податкове зобов’язання» (МПЗ). Це сума податків, яку кожен власник сільгоспземлі має сплачувати до бюджету. Ця сума становитиме близько 5% від вартості землі на рік.
Тобто якщо сума всіх податків (податку на землю, податку на прибуток, єдиного податку), які сплачує сільгоспвиробник, буде меншою за МПЗ, то йому доведеться доплатити різницю.
МПЗ не визначається для городів, земельних ділянок дачно-будівельних та садівничих (городницьких) кооперативів, а також для сільгоспземель, що перебувають у межах населених пунктів.
Не менш важлива норма стосується податку на продаж городини.
Депутати зобов’язали сплачувати податок на доходи фізосіб (18%), якщо отриманий від продажу продуктів дохід перевищить 12 мінімальних зарплат. У 2021 році це 72 тис грн, у 2022 році – 78 тис грн.
9. З 1 січня 2022 року змінюються граничні обсяги доходів, що дають право перебувати на єдиному податку І — ІІІ груп, які визначатимуться зважаючи на встановлений законом на 1 січня податкового (звітного) року розмір мінімальної заробітної плати.
З 1 січня 2022 року обсяг доходу СГ — платників єдиного податку протягом календарного року не повинен перевищувати:
І група — 167 розмірів МЗП, — у 2022 році це 1085500 грн. (6500,0 х 167)
ІІ група — 834 розміри МЗП, — у 2022 році це 5421000 грн. (6500,0 х 834)
ІІІ група — 1167 розмірів МЗП, — у 2022 році 7585500 грн. (6500,0 х 1167).
10.Закон № 1702-IX «Про основи національного спротиву» набрав чинності 1 серпня 2021 року та вводиться в дію з 1 січня 2022 року. Документ було офіційно опубліковано в газеті «Голос України» 31 липня.
Установлено, що національний спротив — комплекс заходів, які організовуються та здійснюються з метою сприяння обороні України шляхом максимально широкого залучення громадян України до дій, спрямованих на забезпечення воєнної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності держави, стримування і відсіч агресії та завдання противнику неприйнятних втрат, з огляду на які він буде змушений припинити збройну агресію проти України. «Національний спротив» – це залучення всього населення до протидії агресору, а також підготовка до такої протидії. «
Далее
Опубликовано director 30 Дек 2021 в Главная | Нет комментариев
Спливають останні дні 2021 року. Хтось намагається встигнути закінчити старі справи, хтось готується до зустрічі нового року, хтось вибирає подарунки близьким та рідним.
Хочеться на цій хвилі новорічної метушні, привітати Вас із наступаючим Новим Роком та Різдвом Христовим!
Хай в Ваших домівках завжди буде затишно та тепло, хай стіл буде наповнений смаколиками цілий рік!
Бажаємо Вам міцного здоровя, вірних друзів та партнерів! Хай біди обходять Вас стороною, а розпочаті справи завершуються тільки перемогою!
Ми дякуємо всім тим, хто був з нами на протязі року! Цінуємо кожного із Вас та будемо раді вітати Вас у новому 2022 році!
Веселих свят! З наступаючим Новим Роком та Різдвом Христовим!
З повагою, колектив Юридичної компанії — Лєгал!
Далее
Опубликовано director 29 Дек 2021 в Новости | Нет комментариев
Кабінет міністрів збільшив розмір штрафів за заподіяну шкоду природно-заповідному фонду.
Урядовці переглянули суми, що діяли до цього від 2013 року. Відтепер розмір шкоди збільшується у 10 разів та щорічно буде індексуватися.
Про це інформує Урядовий портал.
«За цей час індекс інфляції зріс на понад 300%. Тож логічно, що такси потрібно було переглядати», — зазначають у Кабміні.
За словами урядовців, браконьєри, сплативши мізерний штраф, отримували значно більший прибуток від незаконно виловленої риби чи, наприклад, від зрубленої деревини.
Тепер порушники природоохоронного законодавства на заповідних територіях будуть сплачувати більші штрафи за:
- рубки, пошкодження дерев та рослин;
- зниження чи пошкодження лісових культур, природного підросту та самосіву, сіянців і саджанців;
- зниження чи пошкодження газонів та квітників;
- самовільну заготівлю сіна або випасання худоби;
- полювання;
- збирання або знищення дикорослих трав’янистих рослин, лісової підстилки, лікарських рослин, дикорослих плодів горіхів, грибів, ягід;
- проїзд транспорту, прольоту та посадки літальних апаратів;
- зайняття земельних ділянок, забруднення територій тощо.
Перелік місць, де діятиме заборона
У Міндовкілля наголосили, що документ не встановлюється жодних нових обмежень або заборон щодо використання природних ресурсів. Постанова стосується виключно територій та об’єктів природно-заповідного фонду:
- національних природних парків;
- природних заповідників;
- ботанічних садів;
- дендрологічних парків.
«У межах національних природних парків та біосферних заповідників і надалі можна збирати гриби та ягоди. Якщо звичайно, ви робите це для власних потреб, а не займаєтеся промислом (у такому випадку законодавством передбачено отримання відповідного дозволу, що також не є нововведенням). Виняток, як і раніше, де забороняється збирати гриби, зривати рослини чи проводити будь-які інші дії, становлять території суворого заповідання», — зазначили у міністерстві.
Штрафи
За один зрізаний без ліцензії гриб у природно-заповідному фонді встановлено штраф у 75 гривень. Штраф за полювання, наприклад, на оленя чи кабана, становитиме 30,3 тис. гривень.
За збирання (заготівлю) дикорослих квітів доведеться заплатити 30 гривень (за одну квітку), ягід – 378 гривень (за 1 кілограм).
За незаконне рубання або пошкодження дерев штраф становить від 257 гривень до 18,3 тис. гривень у степовій зоні. В інших зонах — від 227 гривень до 16,8 тис. гривень).
За матеріалами: https://tsn.ua
Далее
Опубликовано director 28 Дек 2021 в Новости | Нет комментариев
У січні 2022 року набирає чинності закон, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України.
Які нововведення в адміністративному судочинстві запрацюють вже з січня 2022 року (з набуття чинності Закону України від 30.11.2021 №1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень») роз’яснили в П’ятому апеляційному адміністративному суді.
Цей закон, зокрема, доповнює Кодекс адміністративного судочинства статтею 289-2 та вносить зміни до статей 283 і 77.
Згідно з цими нововведеннями, вже з 1 січня 2022 року:
— адміністративна справа з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України розглядається судом протягом 48 годин з дня подання відповідної позовної заяви;
— апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, визначені статтею 289-2 КАС України, можуть бути подані у 10-денний строк із дня їх проголошення;
— суд апеляційної інстанції розглядає справу у 10-денний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження з повідомленням учасників справи;
— рішення суду у справах, визначених пунктами 1-4, 7 частини першої статті 283 КАС України, підлягає негайному виконанню;
— суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Далее
Опубликовано director 24 Дек 2021 в Новости | Нет комментариев
23 грудня, Командування Сухопутних військ провело брифінг з приводу наказу Міноборони від 11.10.2021 № 313 щодо Переліку спеціальностей та професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних.
Встановлено наступне: алгоритм постановки на облік жінок нічим не відрізняється від діючого алгоритму постановки на військовий облік чоловіків; на військовий облік жінок прийматимуть у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП, колишні військкомати) за місцем реєстрації місця проживання (адреси, контакти тут https://www.mil.gov.ua);
протягом 2022 року жінки віком до 60 років, що мають професії визначені переліком, мають подати документи до ТЦК та СП (копії паспорту, ідентифікаційного номера, документів про освіту, сімейний стан, довідку з роботи, свідоцтво про народження дітей тощо), а також пройти військово-лікарську комісію.
За результатом розгляду документів та визначеного стану здоров’я там прийматимуть рішення про прийняття на військовий облік та видачу військового квитка;
онлайн постановка на військовий облік поки що не передбачена (зокрема через необхідність проходження медичного огляду) штрафів протягом 2022 року не буде ні для жінок, ні для керівників підприємств,
За усіма питаннями з приводу військового обліку жінок можна звертатись за телефонами гарячої лінії Командування Сухопутних військ Збройних сил України: 093-823-07-20; 066-823-07-70; 068-823-07-70 (WhatsApp, Telegram, Viber).
Далее
Опубликовано director 24 Дек 2021 в Новости | Нет комментариев
Уряд звільнив підприємців, що здійснюють роздрібну торгівлю в сільській місцевості, від обов’язкового застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Відповідне рішення було ухвалене, 23 грудня, на засіданні Кабінету Міністрів.
«Рівень доходів підприємців в селах значно менший, ніж в містах, а в умовах карантинних обмежень він ще більше знизився.
Витрати на придбання РРО стануть для них додатковим фінансовим навантаженням, що матиме негативні наслідки для бізнесу. В той же час, використовувати програмні РРО, як альтернативу, не всі з них можуть через нерівномірне покриття швидкісним Інтернетом або його відсутність в селах.
Тож Уряд вирішив підтримати таких підприємців, щоб вони не закривали бізнес і не звільняли своїх працівників, та надати їм можливість не застосовувати у своїй діяльності РРО», — прокоментувала Перша віце-прем’єр-міністр України — міністр економіки Юлія Свириденко.
Так, згідно з рішенням Уряду від обов’язкового застосування РРО звільняються суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю на території села товарами (крім підакцизних товарів), при умові не перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій (167 розмірів мінімальної заробітної плати).
Нагадаємо, відповідно до Податкового кодексу України з 1 січня 2022 року платники єдиного податку другої-четвертої груп, які проводять готівкові розрахунки, повинні застосовувати у своїй діяльності реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій.
Джерело: https://www.kmu.gov.ua
Далее
Опубликовано director 23 Дек 2021 в Новости | Нет комментариев
Згідно зі ст. 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 1105, страховий стаж — період (строк), за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Зокрема, як зазначено у ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058, до страхового стажу зараховується: час перебування на обліку в центрі зайнятості в періоди, коли особа підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття та отримувала допомогу з безробіття (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності);
отримання допомоги з часткового безробіття; отримання допомоги з часткового безробіття на період карантину зв’язку з пандемією коронавірусу;
а також отримання матеріальної допомоги під час професійної підготовки, перепідготовки чи підвищення кваліфікації.
Джерело: www.dcz.gov.ua
Далее
