Опубликовано director 14 Сен 2020 в Новости | Нет комментариев
Міністерство юстиції України пояснило, як діяти, якщо у вас викрали, ви загубили чи пошкодили свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану.
Для того, аби його відновити, необхідно звернутися із відповідною заявою до будь-якого відділу ДРАЦС України. Якщо ж ви перебуваєте за кордоном — звертатися варто до дипломатичного представництва чи консульської установи України.
При зверненні необхідно пред’явити оригінал паспорта чи паспортного документа.
Якщо вам необхідно поновити свідоцтво про народження, то, окрім вас, за документом можуть звернутися ваші батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники, представник закладу охорони здоров’я, навчального або іншого дитячого закладу, органу опіки та піклування або представник за довіреністю. Свідоцтво про народження повторно видається батькам і усиновителям дитини незалежно від її віку.
Свідоцтво про смерть повторно видається другому з подружжя та близьким родичам померлого на підставі їхньої заяви та представникові органу опіки і піклування у разі виконання ним повноважень із опіки та піклування стосовно осіб, які мають право на отримання такого свідоцтва.
Повторне свідоцтво видається відділами реєстрації актів цивільного стану при особистому зверненні того самого дня за пред’явленням особою паспорта або паспортного документа, а на письмові запити громадян про видачу повторних свідоцтв відповідь надсилається протягом 15 днів.
Для повторного отримання свідоцтва необхідно сплатити державне мито у сумі 0,51 грн.
Далее
Опубликовано director 14 Сен 2020 в Новости | Нет комментариев
Сьогодні, 14 вересня, зранку Кабмін провів позачергове засідання, на якому схвалив проєкт закону «Про Державний бюджет України на 2021 рік». Про це повідомив представник Кабміну у Верховній раді Василь Мокан на своїй сторінці в Facebook.
«Ухвалення проєкту бюджету урядом відбулося згідно із графіком бюджетного процесу — до 15 вересня документ має бути переданий на розгляд Верховної Ради», — повідомив Мокан.
Також Кабмін ухвалив законопроекти «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» та «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» щодо врегулювання низки питань, пов’язаних із підготовкою проєкту закону про Державний бюджет України на 2021-й рік.
Ключовими пріоритетами проекту держбюджету на 2021 рік визначено наступні пункти:
- підвищена мінімальна заробітна плата;
- якісна освіта;
- доступна медицина;
- протидія пандемії та COVID-
вакцинація;
- турбота про старість (допомога пенсіонерам 75+);
- надійна оборона та безпека;
- велике будівництво (дороги);
- зручна транспортна інфраструктура
(нові пасажирські вагони);
- розвиток культури;
- підтримка спорту високих досягнень;
- масштабна цифровізація економіки;
- фінансово спроможні регіони.
Далее
Опубликовано director 14 Сен 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Постанова 01 вересня 2020 року справа № 352/2163/13-ц провадження №61-18256св19 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
http://reyestr.court.gov.ua/Review/91260508
У серпні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів за оплату житлово-комунальних послуг і послуг охорони.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням суду проведено реальний розподіл будинковолодіння, належного подружжю на праві спільної сумісної власності, та виділено у його власність та власність відповідача 54/100 та 46/100 частки домоволодіння відповідно. Протягом останніх років він повністю проводить оплату за користування комунальними послугами та послугами охорони, а відповідач, як співвласник будинковолодіння вказані послуги не оплачує.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь 31 123 грн, що становить половину сплачених ним коштів за період з січня 2011 року по липень 2013 року.
…
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 травня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти за житлово-комунальні та охоронні послуги по будинковолодінню АДРЕСА_1 , за період з січня 2011 року по липень 2013 року в сумі 31 123 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 5 900 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
…
Рішення суду мотивовано тим, що між сторонами не було укладено будь-яких договорів щодо утримання нерухомого майна, а тому сторони несуть спільний обов`язок його утримання відповідно до частки кожного з них у праві спільної сумісної власності.
ВС залишив рішення в силі, зазначивши, зокрема, — О.Б.
Згідно зі статтею 23 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі спільної власності кількох співвласників рішення щодо утримання на балансі та/або управління майном приймається відповідно до закону.
У період з січня 2011 року по липень 2013 року ОСОБА_1 сплачено комунальні послуги та послуги охорони щодо будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна сума сплачених коштів складає 62 246 грн, що підтверджується квитанціями (а.с. 4-19, т.1).
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню кошти за житлово-комунальні та охоронні послуги по будинковолодінню АДРЕСА_1 , за період з січня 2011 року по липень 2013 року в сумі 31 123 грн.
За період з 2011 року по 2013 рік ОСОБА_2 сплачувала комунальні послуги за квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Загальна сума сплачених коштів складає 31 416 грн 19 коп., що підтверджується відповідними квитанціями (а.с.60-90, т.1).
Вирішуючи справу, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 несуть спільний обов`язок щодо утримання нерухомого майна, що перебуває у них на праві спільної сумісної власності відповідно до частки кожного з них у праві спільної сумісної власності.
Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що ОСОБА_1 , як співвласник вказаного майна, повинен відшкодувати ОСОБА_2 50 % сплачених коштів з утримання квартири АДРЕСА_2 , що складає 15 708 грн 02 коп.
Далее
Опубликовано director 11 Сен 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні статті 8 Конвенції, а тому наступне виселення її з відповідного житла є невиправданим втручанням в приватну сферу особи, порушенням прав на повагу до житла.
Постанова 25 серпня 2020 року справа № 592/345/17 провадження № 61-1289св17 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що виселення ОСОБА_1 , з малолітніми дітьми з гуртожитку є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла і є недопустимою в даному випадку. Крім того, ОСОБА_1 був зроблений ремонт у кімнаті де вона проживає з дітьми, у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що вона має інше житло, а тому перешкода їй з дітьми в користуванні кімнатою та виселення з вказаного житла є грубим порушенням права на житло ОСОБА_1 , її неповнолітніх дітей, та є недопустимим.
З цим погодились суди апеляційної і касаційної інстанцій – О.Б.
Стаття 8 Конвенції про захист людини і основоположних свобод 1950 року (далі — Конвенція) закріплює право кожного на повагу до його приватного і сімейного життя, житла, і до таємниці кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права інакше, ніж згідно із законом і коли це необхідно в демократичному суспільстві в інтересах національної і громадської безпеки або економічного добробуту країни, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
У пункті 36 рішення від 18 листопада 2004 року у справі «Прокопович проти Росії» Європейський суд з прав людини визначив, що концепція «житла» за змістом статті 8 Конвенції не обмежена житлом, яке зайняте на законних підставах або встановленим у законному порядку. «Житло» — це автономна концепція, що не залежить від класифікації у національному праві. То чи є місце конкретного проживання «житлом», що спричинило захист на підставі пункту 1 статті 8 Конвенції, залежить від фактичних обставин справи, а саме — від наявності достатніх триваючих зв`язків з конкретним місцем проживання (рішення ЄСПЛ у справі «Баклі проти Сполученого Королівства» від 11 січня 1995 року, пункт 63).
Таким чином, тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні статті 8 Конвенції, а тому наступне виселення її з відповідного житла є невиправданим втручанням в приватну сферу особи, порушенням прав на повагу до житла.
Поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автоматичне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Право на інтерес теж по суті захищається статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.
Кожному гарантується недоторканість житла (стаття 30 Конституції України).
У частині четвертій статті 9 ЖК УРСР визначено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Відповідно до частини другої статті 128 ЖК України жила площа у гуртожитку надається одиноким громадянам і сім`ям, які мають право проживати у гуртожитках, за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації або органу місцевого самоврядування, у власності чи управлінні яких перебуває гуртожиток.
На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації, орган місцевого самоврядування видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу в гуртожитку (стаття 129 ЖК України).
Суди установили, що ОСОБА_1 з дітьми вселилася у спірне жиле приміщення на підставі спеціального ордеру, постійно проживає і зареєстрована там, не має іншого житла на момент подання позову про виселення, тому є підстави стверджувати, що вона має достатні та триваючі зв`язки з конкретним місцем проживання, а спірна квартира є їхнім «житлом» у розумінні статті 8 Конвенції.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої й апеляційної інстанцій.
Далее
Опубликовано director 11 Сен 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності. Про це інформує ДПС у Волинській області.
Податкові повідомлення-рішення про сплату суми податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Зауважимо, платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
— об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
— розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
— права на користування пільгою із сплати податку;
— розміру ставки податку;
— нарахованої суми податку.
Отже, для фізичної особи, яка отримала об’єкт житлової нерухомості у спадщину після смерті його власника, податок обчислюється контролюючим органом за місцем її податкової адреси (місцем реєстрації) починаючи з місяця, у якому така особа набула право власності.
Звертаємо увагу, що нотаріус за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса та/або в сільських населених пунктах – уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини щокварталу подають до контролюючого органу інформацію про видачу свідоцтва про право на спадщину в порядку, встановленому ПКУ для податкового розрахунку. У такому самому порядку нотаріуси подають інформацію про посвідчення договорів дарування. На підставі отриманої інформації органами державної податкової служби проводиться розрахунок розмірів податку на доходи фізичних осіб та військового збору, які має сплатити спадкоємець або обдаровуваний.
Далее
Опубликовано director 10 Сен 2020 в Новости | Нет комментариев
Посадова інструкція є одночасно інструментом дисциплінарного впливу на працівника та його захистом. Проте на багатьох підприємствах (особливо малих) посадові інструкції або відсутні, або якщо і є в наявності, то типові, суто формальні, пише Управління Держпраці у Кіровоградській області.
Законодавством не заборонено відступати від типових інструкцій і частково перерозподіляти обов’язки працівників між іншими особами. Кожний працівник має бути ознайомлений зі своїми трудовими обов’язками під підпис, і саме посадова інструкція дає змогу це зробити швидко й належним чином задокументувати («З посадовою інструкцією ознайомлений (дата, підпис)» — такий запис вносять до наказу про прийняття на роботу). Отже, якщо посадова інструкція відсутня, це означає, що працівника не ознайомлювали з посадовими обов’язками або ознайомлювали, але неповністю.
Відсутність посадової інструкції — це порушення трудового законодавства. За це передбачено накладення штрафу за ст. 265 КЗпП як за порушення інших вимог трудового законодавства в розмірі однієї мінімальної зарплати (з 01.09.2020 р. — 5000 грн). При цьому такий штраф можна накласти за кожну відсутню посадову інструкцію за посадами штатного розпису.
Посадові інструкції мають бути не лише на підприємствах, а й у фізосіб — підприємців, якщо вони мають найманих працівників та оформлюють трудові відносини. Незалежно від того, чи це підприємство, чи фізособа — підприємець, роботодавець має роз’яснити працівникові його права й обов’язки (частина перша ст. 29 КЗпП). Саме з цієї норми випливає обов’язковість наявності посадових інструкцій.
Далее
Опубликовано director 10 Сен 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 750/8819/19 , в якій досліджував питання виплати спадкоємцю нарахованої за життя спадкодавця пенсії.
Обставини справи
Особа звернулася до суду з позовом до головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (ГУ ПФУ в Чернігівській області) про стягнення грошових коштів, набутих у порядку спадкування за законом.
Позовна заява мотивована тим, що померла її тітка, яка з 2014 року отримувала пенсію у Срібнянському відділі Прилуцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України.
Зазначала, що вона отримала поштовий переказ від відповідача на недоотриману тіткою пенсію у розмірі 114 140,43 грн. На її звернення до ГУ ПФУ в Чернігівській області, останнє повідомило, що виплатило недоотриману пенсію померлої за період часу з 1 жовтня 2016 року до 30 вересня 2018 року відповідно до положень частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Позивач просила суд визнати за нею право власності на набуті в порядку спадкування за законом грошові кошти недоотриманої пенсії у зв’язку зі смертю її тітки за період часу з 1 серпня 2015 року до 1 червня 2016 року у розмірі 34 539,45 грн; стягнути з відповідача на свою користь набуті в порядку спадкування за законом грошові кошти недоотриманої пенсії у зв’язку зі смертю за період часу з 1 серпня 2015 року до 1 жовтня 2016 року у розмірі 38 427,15 грн та судовий збір.
Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова позов задоволено частково. Стягнуто з ГУ ПФУ в Чернігівській області на користь особи набуті в порядку спадкування за законом грошові кошти недоотриманої пенсії у розмірі 3 887,20 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог мотивовано тим, що відповідач незаконно перешкоджає позивачу у реалізації своїх прав як спадкоємця на отримання всього належного їй спадкового майна.
Визначаючи розмір грошових коштів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, суд першої інстанції виходив з різниці загального розміру належної позивачу суми недоотриманої пенсії померлої тітки відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом та фактично виплачених їй грошових коштів недоотриманої пенсії.
Постановою Чернігівського апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Висновок Верховного Суду
ВС підкреслив, що статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім’ї, а у разі їх відсутності — входять до складу спадщини.
Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час. Але не більше ніж за три роки до дня завершення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачуються одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Також ВС зауважив, що згідно із частинами першою та другою статті 52 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв’язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім’ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім’ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім’ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім’ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім’ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв’язку з його смертю, входить до складу спадщини.
ВС наголосив, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили із того, що положення частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
Також встановлено, що позивач успадкувала належні спадкоємцю суми пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України у тому розмірі, у якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті, за останні три роки. Дата звернення спадкоємця до органу Пенсійного фонду України з вимогою про виплату нарахованої за життя спадкодавця пенсії не впливає на розмір виплат та не надає органам Пенсійного фонду України права на обмеження цих виплат.
Колегія суддів погодилась з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позову в частині визнання за позивачем права власності на набуті в порядку спадкування за законом грошові кошти недоотриманої пенсії у зв’язку зі смертю особи_2 за період часу з 1 серпня 2015 року до 1 червня 2016 року у розмірі 34 539,45 грн, оскільки свідоцтво про право на спадщину за законом від 02 липня 2019 року, видане ОСОБА_1 не є предметом спору у даній справі. Свідоцтво про право на спадщину за законом від 02 липня 2019 року, видане ОСОБА_1 не оспорено та є чинним.
Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення а рішення суду першої та апеляційної інстанції – без змін.
Далее
Опубликовано director 10 Сен 2020 в Новости | Нет комментариев
Банку не разрешат закрыть счет по требованию клиента, если деньги заморожены в соответствии с требованием финмона.
В сентябре заработали новые правила обращения банков с клиентскими счетами. Они регулируют ряд вопросов, связанных с открытием, закрытием счетов и депозитов. Теперь клиент далеко не всегда сможет свободно обращаться со своими «кровными».
Хотя и для вкладчиков в новых правилах прописали ряд положительных моментов.
Соответствующее постановление НБУ, в основном, вводит правки к режиму счетов в рамках принятого нового закона о предотвращении и противодействии легализации (отмыванию) доходов, полученных преступным путем, финансированию терроризма и финансированию распространения оружия массового уничтожения.
Если рассматривать нормы постановления, то для рынка появилась возможность:
- удаленного установления деловых отношений между банком и клиентом. Эти нормы банки будут внедрять с соблюдением требований финмониторинга, а именно процессов идентификации и верификации данных о клиенте. Механизм удаленной идентификации позволяет человеку подтвердить свою личность без физического контакта с сотрудником банка;
- после прохождения идентификации можно будет открыть счет, получить виртуальную и заказать физическую банковскую карту, воспользоваться банковскими услугами онлайн, теми которые банки Украины уже могут предложить;
- для физлиц, осуществляющих независимую профессиональную деятельность, теперь не предусмотрено обязательное предоставление копий документов, подтверждающих взятие его на учет соответствующим контролирующим органом. Эту процедуру банк будет осуществлять самостоятельно. Клиентам не надо будет постоянно обновлять свои данные;
- новации разрешают физлицам заключать договора и подписывать их цифровой собственноручной подписью и т.д.
Все эти меры направлены на совершенствование предоставления услуг клиентам – открытие счетов, переводы, заключение сделок по выдаче кредитов и привлечение депозитов и т.п. О новых услугах в режиме онлайн можно будет узнать из рекламы на сайтах банков.
Проверят ли деньги более скрупулезно
Что касается проверки происхождения денег, то эта норма не новая, она была на контроле банков и прошлом законе о финансовом мониторинге.
Внесенные изменения по большей части являются техническими, направленными на приведение нормативно-правовых актов НБУ, регулирующих открытие, закрытие и использование счетов в соответствии с последними изменениями в законодательстве.
Поэтому банкиры не ожидают каких-либо серьезных новшеств в плане контроля за происхождением денег клиентов после принятия нового постановления.
«Вопрос выяснения происхождения средств клиента определен законодательством по вопросам финансового мониторинга, и банки давно это делают достаточно скрупулезно. Поэтому и тут вряд ли стоит ожидать каких-то изменений», – отметил в разговоре с UBR.ua начальник юридического управления Банка Кредит Днепр Александр Ярецкий.
В то же время банк вправе потребовать от клиента источник происхождения средств, если у финучреждения недостаточно информации о клиенте или его хозяйственной деятельности.
«Это составляющие целого ряда процедур, которые предусмотрены для выполнения основного задания финансового мониторинга – противодействию легализации (отмыванию) доходов, полученных преступным путем», – заметила в беседе с UBR.ua исполнительный директор Национальной ассоциации банков Украины (НАБУ) Елена Коробкова.
Можно ли дистанционно открыть/закрыть счет или депозит
В теории – это возможно, говорят банкиры. Последними изменениями в законодательстве, в том числе и нормативно-правовыми актами НБУ, предпринята попытка сделать доступной открытие счетов и депозитов дистанционно.
Но вряд ли стоит ожидать, что в ближайшее время такая услуга станет массовой, пока не будет наработана соответствующая правоприменительная практика, в том числе и судебная.
«Проблема может быть в том, что Верховный суд неоднократно принимал решения, смысл которых в том, что, чтобы перейти на электронную форму документов, стороны должны для этого сперва договориться в обычной «бумажной» форме», – заметил Александр Ярецкий.
Нормативные документы Нацбанка прописывают только правила для открытия счетов, при этом большое внимание регулятор уделяет именно условиям договора между клиентом и банком о форматах предоставления услуги (какой пакет услуг и как он будет работать).
«Это важно, поскольку и банк, и клиент должны обговорить приемлемые форматы обмена информацией. Вы же сами видите, как широко сейчас используются телефоны и другие устройства для расчетов в сети магазинов, транспорте, сфере услуг», – подметила нам Елена Коробкова.
Депозиты и кредиты – следующий большой шаг, и прежде всего это решение самого банка, как он сможет реализовать работу такого сервиса. Любые новации требуют вложений в разработку и поддержание в рабочем состоянии сервисов, насколько это будет внедрено во всех банках – время покажет.
Какие услуги уже можно получить на расстоянии
Банки Украины уже предоставляют услуги онлайн, и клиент сам может ознакомиться с их перечнем зайдя на сайты некоторых банков, например, «Ок, Альфа», «Приват 24 для бизнеса», ПУМБ, ТАС.
Сервисы банков позволяют удаленно управлять счетом, совершать бюджетные и другие платежи, получать необходимые для бизнеса справки.
В то же время дополнительные финансовые сервисы (возможность разместить депозит и взять кредит) понемногу, со временем, будут внедряться в работу банков.
«Банки уже предлагают предпринимателям оформить депозит и взять кредит, не посещая отделение (подобные предложения есть на сайте ТАСкомбанка, Приватбанка). К этаким банкам также присоединился и Ощадбанк, который реализовал новый сервис «Депозиты» в веб- и моб-банкинге «Ощад 24/7», – говорит Елена Коробкова.
Всю информацию по необходимым действиям для оформления онлайн-услуги можно получить на сайтах соответствующих банков.
Когда банк закроет клиенту счет без его ведома
Банк может принять решение о закрытии счета клиента на основании решения о прекращении деловых отношений с ним.
Такое решение банк может принять с использованием риск-ориентированного подхода, оценив риски обслуживания клиента с точки зрения финансового мониторинга – когда банк не может оценить происхождение средств клиента, убедиться в их законности происхождения и т.п.
Но нельзя говорить, что клиент об этом не узнает или лишится при этом своих средств, говорят банкиры.
«При прекращении деловых отношений и закрытии счета средства со счета могут быть выплачены клиенту через кассу банка или переведены на счет клиента, открытый в другом банке», – говорит Александр Ярецкий.
Помимо этого, НБУ запретил банкам закрывать текущие счета клиентов, если денежные средства, находящиеся на счету клиента, заморожены в соответствии с законодательством по вопросам финмониторинга.
«Это значит невозможность для клиента распоряжаться такими замороженными средствами до окончания процедуры их блокирования», – добавил Александр Ярецкий.
Когда в закрытии счета откажут
Банкам запретили принимать заявление клиента на закрытие счета, если счет находится в режиме «заморозки».
Счет не закроют, если у банка есть подозрение что клиент или его операция связаны с террористической деятельностью, или если клиент находится в санкционных списках.
Для таких случаев есть четкая система остановки операции, передачи информации о клиенте или операции в соответствующие регулятивные органы, которые осуществляют надзор за соблюдением Украиной норм и правил закона о предотвращении и противодействии отмыванию доходов.
«Мы должны помнить, что Украина входит в ассоциацию стран, которые присоединились к проведению совместных мер по предотвращению и противодействию легализации (отмыванию) доходов, полученных преступным путем. И меры, которые сейчас внедряет Украина, работают уже не один год во многих развитых странах. Главная задача – не остановка бизнеса, а выявление незаконных операций», – подытожила Елена Коробкова.
За материалами: Фактор
Далее
Опубликовано director 9 Сен 2020 в Новости | Нет комментариев
Перед тем, как идти голосовать на выборы, которые состоятся 25 октября, нужно проверить, есть ли ваши данные в реестре избирателей. Согласно новому Избирательному кодексу, избирательный адрес в этот раз изменить проще, но это нужно сделать до 10 сентября, сообщает «112.ua».
Если вы недавно меняли фамилию, имя или отчество, место жительства, достигли совершеннолетия и голосуете впервые обязательно нужно проверить себя в регистре.
Онлайн-запрос
Самый простой способ проверить – зайти на сайт Государственного реестра и зарегистрироваться в сервисе «Личный кабинет избирателя».
.JPG)
После регистрации можно сделать запрос в Государственный реестр избирателей и в течение суток вы получите данные относительно своего включения в реестр на свой электронный адрес. Помимо этого вам придет номер избирательного участка и его местонахождение.
За день можно сделать не более одного запроса.
После нахождение себя в списке проверте все контактные данные, если все верно, то приходите в день выборов на свой участок с паспортом с 8:00 до 20:00 и голосуете.
Офлайн-запрос
- Нужно лично обратиться в отделение ведения Государственного реестра избирателей по вашему зарегистрированному месту жительства.
- Именное приглашение,которое вы получаете перед голосованием должно быть доставлено вам участковой избирательной комиссией не позднее как за 10 дней до дня голосования (не позднее чем за 3 дня до даты повторного голосования).
- Список избирателей в помещении участковой избирательной комиссии, к которой вы относитесь по зарегистрированному месту жительства. Вы можете ознакомиться с предварительным списком избирателей на следующий день после дня его получения участковой избирательной комиссией. Такой список передается комиссии не позднее чем за 13 дней до дня голосования.
- Вы за границей и можете лично подать письменный запрос относительно содержания персональных данных в Реестре в зарубежном дипломатическом учреждении Украины по месту жительства или пребывания, предъявив при этом паспорт гражданина Украины для выезда за границу, дипломатический паспорт, служебный паспорт или временное удостоверение гражданина Украины (если лицо недавно приобрело гражданство Украины).
Что делать, если в фамилии ошибка?
Если вас не включили в список избирателей или данные указаны неверно, нужно не позднее как за 5 дней до дня голосования лично подать заявление с приложенными к нему документами (копиями документов), которые подтверждают указанные в нем сведения, в отделение ведения Государственного реестра избирателей, участковую избирательную комиссию.
Каждый избиратель имеет право обратиться в суд с административным иском об уточнении списка избирателей в установленном Кодексом порядке административного судопроизводства.
Если вас нет в реестре, заявление о включении в него можно подать онлайн. Однако для этого вам понадобится электронная подпись (ЭП) (ее могут сделать онлайн клиенты «ПриватБанка»).
Заявление должно содержать адрес электронной почты, на который будет отправлено сообщение о результатах рассмотрения. Избирательный адрес избирателя, который не имеет зарегистрированного места жительства, определяется по согласованию с центром учета, который в соответствии с законом ведет учет бездомных лиц, социальной службой, в составе которой создано структурное подразделение для ведения учета бездомных лиц или органом ведения Реестра по мотивированному обращению избирателя.
Если вы находитесь за границей и вас не включили в реестр или допустили ошибку, нужно лично обратиться в зарубежное дипломатическое учреждение Украины по месту жительства или пребывания с заявлением (форму заявления можно скачать здесь).
К такому заявлению прилагается копия документа, удостоверяющего личность и подтверждающего гражданство Украины, паспорта для выезда за границу, дипломатического паспорта, служебного паспорта или временного удостоверения гражданина Украины.
Далее
Опубликовано director 9 Сен 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Коли суд відмовить у стягненні заборгованості за житлово-комунальні послуги, розгляднемо актуальну судову практику.
1. Постанова КЦС ВС від 02.07.2020 у справі № 731/347/17.
За змістом пункту 10 (що відсилає до п. 15 Правил) Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, виконавець і споживач мають право відмовитися від врахування показань засобів обліку (за їх наявності) лише у разі їх несправності, що не підлягає усуненню. З моменту виявлення такої несправності плата за спожиті послуги вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання.
У даній справі, на думку КП, заборгованість виникла у зв`язку з тим, що споживач оплачував послуги з водопостачання та водовідведення за показниками неопломбованих лічильників, а не за нормативами (нормами) споживання.
За наданим КП «Господар» розрахунком сума заборгованості відповідача за спожиті послуги централізованого водопостачання та водовідведення за період з 20.07.2016 по 20.07.2017 становила 668,04 грн, на суму заборгованості нараховано 3% річних від простроченої суми та інфляційні втрати.
Але суд встановив, що у складеному 05.05.2016 представниками КП «Господар» акті не було зафіксовано у виявлених у квартирі засобів обліку несправностей, що не підлягають усуненню. Крім того, КП «Господар» не повідомляв про виявлення таких несправностей споживача. Оскільки КП «Господар» не довів наявності несправностей, що не підлягають усуненню в роботі лічильників, установлених у квартирі відповідача, то підстави для сплати відповідачем за надані послуги водопостачання та водовідведення згідно з нормативами (нормами) споживання відсутні.
2. Постанова КЦС ВС від 25.06.2020 у справі № 520/16591/16-ц .
Заборгованість за надані житлово-комунальні послуги підлягають стягненню у межах трирічного строку позовної давності.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Враховуючи наведене, обов`язок по укладанню договору про надання житлово-комунальних послуг покладено законодавцем як на споживача, так і на виконавця.
Правовідносини, які склалися між сторонами з надання житлово-комунальних послуг, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право кредитора вимагати сплату грошей за надані послуги (ч. 1 ст. 509 ЦК).
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 30.11.2017 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЖБК «Будівельник-4» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги за період з грудня 2013 р. по грудень 2015 р. — витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку та інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом, входять до складу витрат на управління багатоквартирним будинком та, за загальним правилом, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири (нежитлового приміщення) та спільного майна.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки із позовом до суду за захистом порушеного права позивач звернувся у грудні 2016 р. і просив стягнути заборгованість за період з січня 2013 р. по грудень 2015 р., але відповідач подала заяву про застосування строку позовної давності, то заборгованість за надані житлово-комунальні послуги підлягають стягненню у межах трирічного строку позовної давності, а саме: за період з грудня 2013 р. по грудень 2015 р.
Апеляційний суд обґрунтовано виходив із того, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, оскільки відповідачем, як власником квартири, не дотримано обов`язку з утримання належної їй квартири та оплати житлово-комунальних послуг, проте з урахуванням заяви про застосування строку позовної давності, поданої відповідачем, заборгованість за надані житлово-комунальні послуги підлягають стягненню у межах трирічного строку позовної давності.
Непроживання відповідача у квартирі, яка належить їй на праві власності, та факт відсутності її реєстрації у цій квартирі не звільняє власника квартири від обов`язку нести витрати по оплаті житлово-комунальних послуг, які були надані ЖБК.
3. Постанова КЦС ВС від 12.06.2020 у справі № 712/8733/17.
У разі, коли жиле приміщення належить особі на праві приватної власності, то суб`єктом правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг щодо такого приміщення є саме ця особа. Участь інших осіб, які проживають у жилому приміщенні, у таких випадках визначається його власником і обов`язки з оплати вказаних послуг виникають у них лише відповідно до ст. 156 ЖК УРСР.
Відповідно до ст.ст. 156, 162 ЖК УРСР саме власник зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Встановлено, що ОСОБА_1 (відповідач у даній справі) є споживачем комунальних послуг з теплопостачання, які надаються позивачем Комунальним підприємством теплових мереж, у розумінні положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Питання видачі судових наказів стосувалося особи ОСОБА_2, який не є боржником перед Комунальним підприємством теплових мереж, а тому апеляційний суд зробив правильний висновок про те, що переривання строку позовної давності у цій справі не було.
Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 13.09.2017 з ОСОБА_1 на користь Комунальним підприємством теплових мереж стягнено заборгованість за спожиту теплову енергію, інфляційні втрати, 3 % річних.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що оскільки з позовом у цій справі Комунальне підприємство теплових мереж звернулося до суду у липні 2017 року, строк позовної давності для позивача щодо частини позовних вимог, які можуть бути задоволені судом, розпочався у липні 2014 році.
Що стосується доводів Комунального підприємства теплових мереж про сплату ОСОБА_1 у липні 2011 року та у вересні 2012 року вартості житлово-комунальних послуг у рахунок погашення заборгованості як підстави для переривання строку позовної давності, то за положеннями ст. 264 ЦК перебіг позовної давності може перериватися лише в межах строку давності, а не після його спливу (див. постанову ВСУ від 05.07.2017 № 6-3030цс16).
4. Постанова ВС/ВП № 757/45133/15-ц від 08.05.2018
Нові власники нерухомості не зобов’язані сплачувати борги попередніх власників за комунальні послуги.
В обґрунтування своєї позиції ВП вказала, що відповідно до пункту 6.18 Правил користування електричною енергією у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов’язаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.
Постачальник електричної енергії зобов’язаний припинити постачання електричної енергії за договором, а електропередавальна організація (основний споживач) — передачу електричної енергії (спільне використання технологічних електричних мереж) з заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією. За умови одночасного розірвання договору про постачання електричної енергії з попереднім споживачем, виплати всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, та звернення нового споживача щодо укладення договору про постачання електричної енергії в межах одного розрахункового періоду припинення електропостачання об’єкта не здійснюється.
У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов’язаний здійснювати оплату спожитої на таких об’єктах електричної енергії та інших платежів виходячи з умов відповідних договорів.
З новим споживачем укладаються договори відповідно до вимог законодавства України, зокрема цих Правил та нормативно-технічних документів, після розірвання договорів зі споживачем, який звільняє приміщення.
Тобто зобов’язання з розірвання договору про постачання електричної енергії з попереднім споживачем покладені на сторони такого договору і новий власник, який виявив бажання стати споживачем електричної енергії, не наділений ні повноваженнями вчиняти дії, направлені на розірвання договору про постачання електричної енергії, стороною якого він не був, ні нести будь-яких обов’язків у правовідносинах, які виникли між іншими суб’єктами.
Далее
