Опубликовано director 30 Авг 2022 в Новости | Нет комментариев
Законом України від 18 липня 2022 року №2421-ІХ, який набув чинності 10 серпня, Кодекс законів про працю України доповнено статтею 21-1 «Трудовий договір з нефіксованим робочим часом».
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом — це особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи, обов’язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці, передбачених цією статтею.
Роботодавець самостійно визначає необхідність та час залучення працівника до роботи, обсяг роботи та в передбачений трудовим договором строк погоджує з працівником режим роботи та тривалість робочого часу, необхідного для виконання відповідної роботи.
При цьому повинні дотримуватися вимоги законодавства щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку.
Кількість трудових договорів з нефіксованим робочим часом у одного роботодавця не може перевищувати 10 відсотків загальної кількості трудових договорів, стороною яких є цей роботодавець.
Роботодавець (роботодавець — фізична особа), який використовує працю менше ніж 10 працівників, може укладати не більше одного трудового договору з нефіксованим робочим часом.
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом повинен містити, зокрема, інформацію про:
спосіб та мінімальний строк повідомлення працівника про початок виконання роботи, який повинен бути достатнім для своєчасного початку виконання працівником своїх обов’язків;
спосіб та максимальний строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи або про відмову від її виконання у випадках, передбачених частиною восьмою цієї статті;
інтервали, під час яких від працівника можуть вимагати працювати (базові години та дні).
Примірна форма трудового договору з нефіксованим робочим часом затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин. Кількість базових годин, під час яких від працівника можуть вимагати працювати, не може перевищувати 40 годин на тиждень, а кількість базових днів не може перевищувати 6 днів на тиждень.
Працівник має право відмовитися від виконання роботи, якщо роботодавець вимагає виконання роботи поза межами базових днів та годин або якщо йому було повідомлено про наявність роботи із порушенням мінімальних строків, визначених трудовим договором з нефіксованим робочим часом.
Відмова працівника від виконання роботи у базові дні та години є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, крім випадків відмови у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю чи виконанням державних або громадських обов’язків, а також повідомленням роботодавцем працівнику про наявність роботи із порушенням мінімальних строків, визначених трудовим договором з нефіксованим робочим часом.
Заробітна плата виплачується працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, за фактично відпрацьований час.
За відрядної системи оплати праці заробітна плата виплачується працівникові за фактично виконану роботу за встановленими у трудовому договорі з нефіксованим робочим часом відрядними розцінками. Мінімальна тривалість робочого часу працівника, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, протягом календарного місяця становить 32 години.
Якщо працівник протягом календарного місяця виконував роботу менше 32 годин, йому повинна бути виплачена заробітна плата не менше ніж за 32 години робочого часу відповідно до умов оплати праці, визначених трудовим договором.
У разі ненадання роботодавцем роботи працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, заробітна плата за відрядної системи оплати праці протягом календарного місяця повинна бути виплачена працівникові у розмірі, не меншому за розмір заробітної плати працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, — за 32 години робочого часу.
У разі згоди працівника на залучення до роботи поза межами базових днів або годин його робота оплачується у розмірі, не меншому ніж передбачено умовами трудового договору, а у разі перевищення нормальної тривалості робочого часу — в порядку, передбаченому статтею 106 цього Кодексу.
Роботодавець не може забороняти або перешкоджати працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, виконувати роботу за трудовими договорами з іншими роботодавцями.
Виконання роботи на умовах нефіксованого робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. У трудовому договорі з нефіксованим робочим часом можуть встановлюватися додаткові підстави для його припинення, які повинні бути пов’язані із здібностями чи поведінкою працівника або іншими причинами економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру.
Працівник, який відпрацював на умовах трудового договору з нефіксованим робочим часом понад 12 місяців, має право звертатися до роботодавця з вимогою укладення строкового або безстрокового трудового договору на умовах загальновстановленого у роботодавця графіка роботи з відповідною оплатою праці.
За результатами розгляду зазначеної вимоги роботодавець зобов’язаний протягом 15 календарних днів з дня звернення працівника укласти з ним такий строковий або безстроковий трудовий договір або надати йому в письмовій формі обґрунтовану відповідь про відмову укласти такий трудовий договір.
У разі відмови роботодавця укласти такий строковий або безстроковий трудовий договір працівник має право повторно звертатися з відповідною вимогою протягом усього строку дії трудового договору з нефіксованим робочим часом, але не раніше ніж через 90 днів з дня отримання відповіді роботодавця на попередню його вимогу».
При укладенні трудового договору з нефіксованим робочим часом додержання письмової форми є обов’язковим (пункт 6-2 частини 1 статті 24 КЗпП).
Відповідно і звільняти працівників, з якими укладено трудовий договір з нефіксованим робочим часом, можна з підстав, передбачених таким договором (пункт 8 частини 1 статті 36 КЗпП), а також із загальних підстав.
Розширено і відповідальність роботодавця за порушення, які стосуються укладення трудового договору з нефіксованим робочим днем. Тепер стаття 265 КЗпП передбачає застосування штрафу у разі оформлення працівника за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої — третьої груп, застосовується попередження.
За перевищення встановленої статтею 21-1 цього Кодексу допустимої кількості трудових договорів з нефіксованим робочим часом або ведення недостовірного обліку робочого часу працівника, який працює за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, стосовно фактично виконуваної ним роботи, на роботодавця накладається штраф у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.
Джерело: https://kr.dsp.gov.ua
Далее
Опубликовано director 29 Авг 2022 в Новости | Нет комментариев
Міністерство інфраструктури та Міністерство цифрової трансформації презентували Реєстр пошкодженого та знищеного майна. У ньому буде зберігатись інформація про житлові будівлі та інші споруди, що були зруйновані під час російського вторгнення. Ці дані необхідні для того, щоб сформувати політику компенсації збитків та відбудови після перемоги України.
«Відбудова України — складний процес, який займе багато часу та ресурсів. Тому було важливо розпочати підготовку до відновлення якомога раніше. Ми зробили це навесні. Саме тоді ми запустили прийом заявок про пошкоджене майно у Дії. А сьогодні презентуємо реєстр, який буде зберігати цю інформацію. Вона допоможе створити ефективний план відновлення та компенсувати збитки українцям», — зазначив Віцепрем’єр-міністр — Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.
Наразі українці подали понад 256 тисяч повідомлень про пошкоджене майно через застосунок і портал Дія. Реєстр буде наповнюватись даними за результатами обстежень будівель спеціальними комісіями, які створювали органи місцевого самоврядування або військово-цивільні адміністрації.
Реєстр допоможе:
- отримати відшкодування в разі порушення майнових прав громадян України;
- підвищити ефективність управлінських рішень стосовно планування відновлення територій.
Що робити фізичним особам у зв’язку з запуском реєстру?
- Подати повідомлення про пошкоджене чи зруйноване майно на порталі або в застосунку «Дія»;
- Отримати повідомлення про те, що акт обстеження майна складено комісією, створеною органом самоврядування чи ВЦА;
- Очікувати внесення інформації про обстеження в Реєстр пошкодженого та зруйнованого майна ОМС або ВЦА;
- Очікувати компенсації.
Розроблення та впровадження Реєстру пошкодженого та знищеного майна здійснюється Міністерством інфраструктури у співпраці з Міністерством цифрової трансформації та Міністерством розвитку громад та територій. Проєкт реалізується за підтримки USAID / UK aid проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS».
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
Опубликовано director 29 Авг 2022 в Новости | Нет комментариев
Пенсійний фонд України відповідає на поширене запитання: чи зараховується період навчання до страхового стажу? Страховий стаж – це період, протягом якого людина підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню і за який щомісяця сплачено страхові внески.
Поняття “страховий стаж” запроваджено Законом України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, який набув чинності з 01.01.2004.
Періоди трудової діяльності зараховуються до страхового стажу при обчисленні пенсії за періоди до 01.01.2004 згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення”, а після 01.01.2004 – Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Водночас до страхового стажу прирівнюється весь трудовий стаж, набутий до 01.01.2004. Зокрема, й періоди навчання за денною (очною) формою у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Після 01.01.2004 до страхового стажу зараховується час навчання лише за умови добровільної сплати єдиного соціального внеску.
Час навчання підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Джерело:https://yur-gazeta.com
Далее
Опубликовано director 24 Авг 2022 в Новости | Нет комментариев
Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій».
Про це розповів Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов, повідомляє пресслужба Мінрегіону.
«Сьогодні Україна як ніколи потребує розбудови мережі надійних укриттів та сховищ, які забезпечать захист людей від ризиків, пов’язаних з бойовими діями. Розбудова такої мережі має стати обов’язковою та повсюдною, що дозволить зробити наші громади більш безпечними та захищеними», — наголосив Олексій Чернишов.
Закон передбачає зміну підходів до формування системи споруд цивільного захисту під час планування та забудови територій на рівні містобудівної документації на регіональному та місцевому рівнях. Зокрема, документація має обов’язково містити розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту, який визначає план розвитку захисних споруд та забезпечення безперешкодного доступу до укриттів.
Документ містить такі ініціативи:
- врахування заходів цивільного захисту ще на стадії розроблення містобудівної документації;
- обов’язковості залучення представників Державної служби з надзвичайних ситуацій до розгляду містобудівної документації на засіданнях архітектурно-містобудівних рад;
- спрощення процедури передачі земельних ділянок для розміщення захисних споруд цивільного захисту;
- наявність в містобудівних умовах та обмеженнях вимог про необхідність передбачення у складі проектної документації інженерно-технічних заходів цивільного захисту;
- обов’язковості розміщення споруд цивільного захисту (укриттів, сховищ, бомбосховищ) під час будівництва об’єктів, на яких постійно перебуватимуть понад 50 осіб або періодично перебуватимуть понад 100 осіб;
- забезпечення утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
Опубликовано director 23 Авг 2022 в Новости | Нет комментариев
19 серпня 2022 року набрали чинності окремі положення Закону № 2468-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави» (далі — Закон № 2468-IX), якими, серед іншого, внесено зміни і до Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі — Закон).
Огляд відповідних змін підготували фахівці Офісу протидії рейдерству.
1. Змінено назву та зміст окремих положень статті 20 Закону.
Так, передбачено, що заява на проведення реєстраційних дій подається заявником у паперовій формі, а у випадках, передбачених законодавством, — в електронній формі разом з оригіналами документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, чи їх копіями, засвідченими державними органами, органами місцевого самоврядування (якщо оригінали таких документів відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування).
Реєстраційні дії за заявою, у якій зазначено відомості про документи, необхідні для проведення таких дій, або за заявою, до якої додано копії відповідних документів, засвідчені підписом заявника, проводяться з урахуванням особливостей, передбачених Законом «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг».
З документів, поданих заявником для проведення реєстраційних дій у паперовій формі, виготовляються електронні копії шляхом сканування, які долучаються до заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, та до реєстраційної справи в електронній формі.
Якщо у заяві відповідно до Закону «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг» зазначено відомості про документи, необхідні для проведення реєстраційних дій, або до заяви додано копії відповідних документів, засвідчені підписом заявника, державний реєстратор вчиняє дії, передбачені зазначеним Законом, з долученням електронних копій відповідних документів до заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, та до реєстраційної справи в електронній формі.
2. Розширено перелік випадків, коли не застосовуватимуться підстави для відмови у державній реєстрації:
— передбачені у частині першій статті 24 Закону: у разі звернення заявника із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, яке було придбане у процесі приватизації у складі єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, яке на момент проведення такої реєстрації внесено до Єдиного реєстру боржників;
— передбачені у пункті 6 частині першій статті 24 Закону, у разі:
-
державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, яке було придбане у складі єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства на підставі договору купівлі-продажу, укладеного у процесі приватизації;
Крім того, тимчасово, на період приватизації об’єктів спиртової та лікеро-горілчаної галузі відповідно до Програми реформування та розвитку спиртової галузі, наявність зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно ДП «Укрспирт», крім арешту, накладеного у кримінальному провадженні, внесення ДП «Укрспирт» до Єдиного реєстру боржників не вважатиметься підставою для відмови в державній реєстрації прав на таке майно, якщо воно було придбане на підставі договору купівлі-продажу, укладеного у процесі приватизації.
3. Визначено у статті 31-8 Закону особливості державної реєстрації права власності на новостворені об’єкти нерухомого майна, розміщені на території територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), на підставі копій документів, необхідних для такої реєстрації.
Так, державна реєстрація права власності на новостворені об’єкти нерухомого майна, розміщені на території територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої російською федерацією території України, а також прилеглих до неї територій, що проводиться з урахуванням вимог Закону «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг» на підставі копій документів, необхідних для такої реєстрації, засвідчених підписом заявника — особи, що здійснювала будівництво такого об’єкта, здійснюється без виконання вимоги абзацу другого частини другої статті 5 Закону «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг».
При цьому державна реєстрація права власності на новостворені об’єкти нерухомого майна у порядку, передбаченому статтею 31-8 Закону, може бути проведена виключно за наявності у відповідного заявника речового права на земельну ділянку під таким об’єктом.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/
Далее
Опубликовано director 23 Авг 2022 в Новости | Нет комментариев
Уряд доповнив новими адміністративними послугами соціального характеру перелік адміністративних послуг органів виконавчої влади та адміністративних послуг, що надаються органами місцевого самоврядування, через ЦНАПи.
Про це повідомляє пресслужба Мінсоцполітики.
Зокрема, до Переліку внесено такі послуги:
- надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам;
- надання одноразової компенсації особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів;
- надання щорічної допомоги на оздоровлення особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів.
Далее
Опубликовано director 20 Авг 2022 в Новости | Нет комментариев
З 1 вересня 2022 року компанії, що мають право укладати договори міжнародного страхування «Зелена картка», матимуть можливість укладання з автовласниками таких договорів в електронному вигляді.
Про це повідомляють в Моторному (транспортному) страховому бюро України (МТСБУ).
Отже, за вибором страхувальника договір міжнародного страхування «Зелена картка» можна буде укласти або в паперовій, або в електронній формі.
«Процедура оформлення електронної «зеленої картки» буде аналогічна до укладання внутрішнього електронного договору ОСЦПВ», — пояснили в МТСБУ.
Алгоритм оформлення:
- Власник транспортного засобу вносить відомості, необхідні для укладання договору, до електронної форми на сайті страховика.
- Страховик на підставі отриманої інформації формує пропозицію укласти електронний договір міжнародного страхування і надсилає її автовласнику через електронні канали комунікації (наприклад, електронну пошту, вказану при реєстрації).
- Власник транспортного засобу підписує електронний договір страхування через інформаційну систему страховика відповідно до законодавства, що регулює організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції, та сплачує страхову премію страховикові.
- Електронний поліс оформлюється майже миттєво: в автоматичному режимі страхувальник через електронні канали комунікації отримує pdf-файл із згенерованим чорно-білим страховим сертифікатом «Зелена картка», а також візуальну форму страхового полісу та інформаційний лист щодо необхідності роздрукувати отриманий страховий сертифікат.
«Страхувальник повинен роздрукувати pdf-файл візуальної форми страхового сертифіката, оскільки чинні норми міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка» вимагають від автовласника надання саме паперової (біло-зеленої чи чорно-білої) версії міжнародного страхового сертифіката», — наголосили в Бюро.
Джерело: https://pravo.ua
Далее
Опубликовано director 19 Авг 2022 в Новости | Нет комментариев
Законодавство не визначає переліку робіт, що можуть виконуватися дистанційно.
Роботодавець самостійно вирішує, чи може робота виконуватися поза межами підприємства.
Наприклад, якщо це продаж товарів у магазині або виробництво на заводі, працівники можуть працювати виключно на території підприємства.
Однак, якщо це адміністративна робота, яку цілком можливо виконувати поза приміщеннями роботодавця, можна перевести працівника на дистанційну роботу.
Окрім цього, за можливості й наявності ресурсів закон дозволяє переводити на дистанційну роботу:
вагітних жінок;
працівників, котрі мають дитину віком до трьох років або доглядають за дитиною до шести років (за медичними показаннями);
працівників, котрі мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;
батьків чи опікунів дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;
працівників, щодо яких на робочому місці були вчинені дії з ознаками дискримінації – тимчасово на два місяці.
Джерело: http://zp.dsp.gov.ua
Далее
Опубликовано director 18 Авг 2022 в Новости | Нет комментариев
Верховна Рада України прийняла у першому читанні за основу проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо розширення переліку осіб, які не підлягають призову під час мобілізації (реєстр. №7481).
Проект Закону розроблено з метою забезпечення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації осіб, чиї близькі родичі загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Близькими родичами при цьому вважаються чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра. У зв’язку з цим пропонується внести відповідні зміни до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
16 серпня 2022 року Президент України підписав Закон від 29.07.2022 № 2491-IX «Про внесення змін до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо розширення переліку осіб, які не підлягають призову під час мобілізації» (законопроєкт №7481), яким пропонується розширити перелік осіб, які не підлягають призову під час мобілізації. Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Його опубліковано в «Голосі України» 18 серпня. Тому норми закону починають діяти з 19 серпня 2022 року.
Джерело:https://uteka.u
Далее
Опубликовано director 17 Авг 2022 в Новости | Нет комментариев
Кабінет Міністрів України під час чергового засідання Уряду своєю постановою вніс зміни до Порядку державної реєстрації заповітів та спадкових договорів у Спадковому реєстрі.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства юстиції.
Постановою передбачається, що в умовах воєнного стану посвідчувати заповіти військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, а також працівників правоохоронних (спеціальних) органів, органів цивільного захисту, які залучаються до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки i оборони, відсічі і стримування збройної агресії іноземної держави, зможуть не тільки нотаріуси. Таке право отримали також командири (начальники) цих формувань (органів) та інші уповноважені таким командиром (начальником) особи.
Після посвідчення відповідні уповноважені особи мають надіслати заповіт через Генеральний штаб Збройних Сил України, Міністерство оборони, відповідний правоохоронний (спеціальний) або інший орган до Міністерства юстиції чи його територіального органу для забезпечення його реєстрації нотаріусами у Спадковому реєстрі.
Водночас, зазначеною постановою Кабміну встановлено строк у 2 робочі дні після отримання територіальним органом Мін’юсту заповіту, протягом яких забезпечується передача заяви про реєстрацію такого документа, посвідченого особою, яка в умовах воєнного стану відповідно до законодавства має право його посвідчувати, до Реєстратора. Останній же протягом 3 робочих днів після отримання на зберігання такого заповіту здійснює його державну реєстрацію у Спадковому реєстрі.
Джерело:https://yur-gazeta.com
Далее
