Опубликовано director 18 Фев 2022 в Новости | Нет комментариев
Верховна Рада підтримала зміни Президента України до Закону «Про віртуальні активи».
За них проголосувало 272 депутати.
Закон запустить легальний ринок віртуальних активів в Україні. З
гідно зі змінами регулювати ринок віртуальних активів буде Національна комісія з цінних паперів.
«Новий закон — це додаткові можливості для розвитку бізнесу в нашій країні. Іноземні та українські криптокомпанії зможуть працювати легально, а українці отримають зручний і захищений доступ до світового ринку віртуальних активів.
Учасники ринку отримають правовий захист та можливість ухвалювати рішення на основі відкритих консультацій із державними органами. З’явиться прозорий механізм інвестування в новий клас активів», — зазначив Віце-прем’єр-міністр — Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Нацкомісія з цінних паперів буде: · формувати та реалізовувати політику у сфері віртуальних активів; · визначатиме порядок обороту віртуальних активів; · видавати дозволи постачальникам послуг віртуальних активів; · здійснювати нагляд та фінансовий моніторинг у цій сфері.
Команда Мінцифри займалася розробкою правового поля в цій галузі. Разом із представниками індустрії працювали над розробкою Закону «Про віртуальні активи».
Зараз Мінцифри також працює над відповідними змінами до Податкового та Цивільного кодексів України для повноцінного запуску ринку віртуальних активів.
Україна входить до ТОП-5 країн світу за кількістю користувачів криптоактивів.
Маємо розвинуте товариство блокчейн-розробників. Зростає кількість українських криптостартапів.
«Сьогодні потенціал світової криптоіндустрії визначається мільярдами інвестицій.
Темпи її зростання випереджають традиційні галузі економіки.
В Україні ринок віртуальних активів може стати потужним сектором цифрової економіки.
Завдяки ухваленому Закону ми маємо всі шанси бути передовою країною для розвитку бізнесу в цій інноваційній сфері», — сказав заступник Міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT Олександр Борняков.
Джерело: https://www.kmu.gov.ua
Далее
Опубликовано director 18 Фев 2022 в Главная | Нет комментариев
Наша клієнтка написала чудовий відзив безпосередньо про роботу адвоката Єфімову Л.Я. та в цілому Юридичної компанії-Лєгал.
Ми щиро вдячні за відзив та рекомендації!
Та у звязку із цим, хочемо розкрити деталі справи, можливо, комусь вона стане в пригоді.
Так, Адвокат Єфімова Лариса Яківна, представляла інтереси позивача та звернулася до Подільського районного суду м.Києва з позовом до ТОВ «ФК «Женева», про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Справа № 758/11087/20.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.05.2020 року Приватним нотаріусом БРНО КО Колейчиком В.В. було необґрунтовано вчинений виконавчий напис, за реєстровим № 12665.
Виконавчим написом стягнуто з ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 66417,15 грн, які є боргом за кредитним договором від 20 лютого 2014 року № 12186/0015XSGF, укладеним між ПАТ «Платинум Банк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Женева» та ОСОБА_1 .
Сторона позивача стверджувала, що не визнає такий розмір заборгованості, заперечували проти її безспірності. Також звернули увагу суду, на те, що виконавчий напис вчинений з порушенням процедури.
Враховуючи наведене, адвокат в інтересах позивача, просила суд визнати виконавчий напис ПН БРНО КО Колейчика В.В. від 15.05.2020 року зареєстрований в реєстрі за № 12665 таким, що не підлягає виконанню, судові витрати у розмірі 13261,20 грн., включаючи витрати на правову допомогу, стягнути із відповідача.
08 червня 2021 року суд ухвалив рішення, яким позовні вимоги задоволені у повному обсязі.
А вже станом на сьогодні, із фінансової компанії стягнуто на користь позивачки всі понесені витрати!
Тож, якщо Вам потрібна допомога, негайте час, звертайтесь до адвоката!
Наші телефони: 0977547948; 0639569854
Далее
Опубликовано director 17 Фев 2022 в Новости | Нет комментариев
15.02.2022 р. під номером 7055 зареєстровано Проєкт Закону
«Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони виїзду за кордон деяким категоріям осіб на період воєнного стану»
В проєкті пропонується у період воєнного стану заборонити виїзд з України:
1) членів Кабінету Міністрів України, перших заступників та заступників міністрів;
2) народних депутатів України;
3) голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників;
4) державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А»;
5) керівників центральних органів виконавчої влади, в тому числі центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом та інших центральних органів виконавчої влади;
6) військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до закону;
7) осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів України;
8) керівників підприємств, установ та організацій, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;
9) керівників підприємств, установ та організацій, які провадять діяльність, пов’язану із забезпеченням безпеки та стійкості критичної інфраструктури.
Визначені особи можуть виїжджати з України для здійснення власних повноважень на підставі розпорядження Президента України.
Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Джерело: ВР
Далее
Опубликовано director 16 Фев 2022 в Новости | Нет комментариев
Усі заклади охорони здоров’я незалежно від форми власності, які провадять медичну практику, невдовзі будуть працювати в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ). Кабінет Міністрів України ухвалив відповідну постанову щодо питань провадження господарської діяльності з медичної практики.
Цим документом внесено зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, зокрема додана обов’язкова вимога щодо реєстрації закладів у центральній базі даних ЕСОЗ та ведення електронних медичних записів усіма надавачами медичних послуг. Відповідна норма буде поширюватися як на комунальні заклади охорони здоров’я, так і на приватні. Незалежно від того, чи заклад уже займається зазначеним видом господарської діяльності, чи отримує ліцензію вперше.
Інакше кажучи, усі заклади охорони здоров’я в Україні (ліцензіати) зобов’язані будуть вести медичну документацію в електронній базі даних та реєстрах.
«Це рішення є логічним продовженням тих позитивних змін, які почалися в охороні здоров’я у 2017 році, коли запускалась електронна система охорони здоров’я. Воно важливе в першу чергу для пацієнтів, аби усі медичні дані зберігались в одному місці та були доступними в майбутньому пацієнту та медичним працівникам, які надають йому медичну допомогу», – прокоментувала зміни заступниця міністра з питань цифрового розвитку Марія Карчевич.
Як медичному закладу підключитися до ЕСОЗ?
Крок 1: Обрати медичну інформаційну систему (МІС) та укласти договір про співпрацю. Перелік підключених МІС можна знайти на сайті системи – ehealth.gov.ua у розділі «Підключені до ЕСОЗ МІС» (https://bit.ly/3HgmW7v).
Крок 2: Зареєструвати керівника закладу та заклад в ЕСОЗ. Представник обраної МІС допоможе коректно це зробити.
Крок 3: Забезпечити працівників закладу КЕПом на захищеному носії.
Крок 4: Зареєструвати відповідальну особу, яка буде заносити в систему інших користувачів.
Крок 5: Зареєструвати працівників закладу в ЕСОЗ.
Після проходження цих кроків працівники закладів, після відповідного навчання, зможуть працювати з функціоналом ЕСОЗ.
Відповідна постанова набирає чинності з дня її публікації, і з цього моменту усі юридичні особи (незалежно від їх організаційно-правової форми) та фізичні особи – підприємці, які провадять господарську діяльність з медичної практики, мають рівно 5 місяців на її виконання та приведення своєї діяльності у відповідність до ухвалених змін.
Додатково нагадуємо, що дія цих ліцензійних умов не поширюється на господарську діяльність, пов’язану зі здійсненням судово-медичної гістології, судово-медичної експертизи, судово-медичної імунології, судово-медичної криміналістики, судово-медичної токсикології, судово-медичної цитології, судово-психіатричної експертизи.
Джерело: МОЗ
Далее
Опубликовано director 16 Фев 2022 в Главная | Нет комментариев
Ділимось з Вами ще одним позитивним рішенням, отриманим у результаті роботи адвоката Єфімової Лариси Яківни, про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного на товарній біржі.
Рішення від 09 лютого 2022 року, справа № 522/17991/21.
Суть справи та нормативне обгрунтування.
ОСОБА_1 (Далі Позивач) та ОСОБА_2 через Чорноморську товарну біржу (м.Одеса, вул. Гаванна, 6, код ОКПО 24532724) укладено договір купівлі продажу нерухомого майна, а саме 145/1000 (сто сорок п`ять тисячних) частини квартири, що розміщена за адресою: АДРЕСА_1 .
Даний договір вчинено на підставі вимог ст.15 Закону України «Про товарні біржі», зареєстрований на Чорноморській товарній біржі в «Журналі реєстрації біржевих договорів з нерухомістю» за №3 від 20.01.2000 року.
Зареєстрований Одеським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості за № __, про що свідчить відповідна відмітка на самому договорі.
Також договір містить відомості про те, що цей договір не підлягає нотаріальному посвідченню.
Всі істотні умови договору до його подальшої реєстрації на біржі сторонами виконані.
Позивач повністю розрахувався з продавцем, про що свідчить п. 6 укладеного договору.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про товарну біржу», діяльність товарної біржі здійснюється у відповідності з цим Законом та діючим законодавством України, статутом біржі, правилами біржової торгівлі.
Розділом 4 Закону України «Про товарну біржу» визначені основні принципи правил ведення біржової торгівлі та здійснення біржових операцій, якими, зокрема, встановлено, що біржовою операцією вважається тільки та угода, яка відповідає сукупності умов, які передбачені ч. 1 ст. 15 Закону, а саме: якщо вона представляє собою купівлю-продажу, поставку, обмін товару, що допущені до обміну на товарній біржі; якщо її учасники ї членами товарної біржі; якщо угода надана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.
Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню, угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі (частини 2, 4 статті 15 Закону України «Про товарну біржу»).
Отже, при укладенні договору купівлі-продажу сторонами були дотримані всі умови, яких необхідно дотримуватися при укладенні договорів на товарній біржі, у відповідності до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу».
За твердженням позивача сторонами було виконано умови договору купівлі-продажу в повному обсязі. Так, позивач сплатив відповідачам вказані у договорі кошти, відповідач після відчуження проданої квартири виселилась з неї, позивач вселився в квартиру, користується нею в повному обсязі, сплачує комунальні платежі та інші послуги.
Між тим, на даний час позивач не має можливості розпоряджатися вказаним нерухомим майном, оскільки чинне законодавство передбачає нотаріальне посвідчення договорів, пов`язаних з відчуженням нерухомого майна.
Згідно із п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватись судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
За змістом ст. ст. 57, 58 Конституції України, ст. 5 Цивільного кодексу України, до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Положеннями п. 4 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, що набрав чинності з 01 січня 2004 року, визначено, що цей Кодекс застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.
Враховуючи, що спірні правовідносини виникли в грудні 1995 року, для їх врегулювання слід застосовувати норми ЦК УРСР в редакції 1963 року.
У відповідності з ст. 224 ЦК УРСР, за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ст. 225 ЦК УРСР, право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.
За змістом ч. 1 ст. 227 ЦК УРСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу квартири повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).
Статтею 47 ЦК УРСР була передбачена обов`язковість нотаріальної форми угоди і наслідки недотримання такої форми.
Відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 слідує, при розгляді справ про визнання правочинів дійсними суди повинні з`ясувати чи підлягає правочин обов`язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи не втрачена така можливість.
Сторони при укладенні Договору купівлі-продажу нерухомого майна досягли згоди з усіх його істотних умов та виконали усі умови цього договору, але чинним на час його укладання законодавством було передбачено нотаріальне посвідчення такого договору, але він не був нотаріально посвідчений у зв`язку з укладенням на Товарній Біржі.
На підставі викладеного, суд вважає, що вищевказаний договір слід визнати дійсним у відповідності ст. 220 ЦК України.
Якщо Вам потрібна допомога адвоката, звертайтесь до офісу нашої компанії: м.Одеса, Адміральський проспект 25, оф. 9 або за телефоном: 097-7547948; 063-9569854
Адвокат Л.Я. Єфімова!
Далее
Опубликовано director 16 Фев 2022 в Новости | Нет комментариев
Прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питання надання пацієнтам лікарських засобів зі співчуття»
Про це повідомило інформаційне управління Апарату Верховної Ради України. Закон опубліковано 15 лютого 2022, о 15:02.
Закон передбачає створення в Україні умов для доступу тяжкохворих пацієнтів до інноваційного лікування та реалізацію програм надання пацієнтам лікарських засобів зі співчуття (безоплатно) завдяки врегулюванню правовідносин у цій сфері та гармонізація національного законодавства із законодавством Європейського Союзу.
Закон визначає програми, в межах яких пацієнтам з метою лікування можуть безоплатно надаватися незареєстровані в Україні лікарські засоби (програми надання лікарських засобів зі співчуття), порядок та умови їх застосування. До таких програм віднесено:
програму розширеного доступу пацієнтів до незареєстрованих лікарських засобів (програма безоплатного доступу пацієнтів до незареєстрованого лікарського засобу, який дозволено до використання за відповідними показаннями або щодо якого була завершена щонайменше перша фаза клінічних
випробувань у США, країнах Європейської економічної зони, Австралії, Канади,
Японії, Великобританії або Швейцарській конфедерації, та щодо якого наявна інформація щодо безпеки і ефективності, достатня для оцінки співвідношення ризику та користі);
програму доступу суб’єктів дослідження (пацієнтів) до досліджуваного лікарського засобу після завершення клінічного випробування (програма подальшого безоплатного доступу суб’єкта клінічних досліджень (пацієнта) до
досліджуваного лікарського(их) засобу(ів) після завершення ним участі у клінічному випробуванні).
Законом також встановлено правила ввезення на митну територію України та постачання на митній території України незареєстрованих лікарських засобів, призначення лікарями та використання пацієнтами лікарських засобів, призначених для застосування у програмах надання лікарських засобів зі співчуття, визначено порядок погодження Міністерством охорони здоров’я проведення програм надання лікарських засобів зі співчуття.
Відповідні зміни внесено до Закону України «Про лікарські засоби», Основ законодавства України про охорону здоров’я та Податкового Кодексу України. Проект Закону зареєстровано за №5736.
Далее
Опубликовано director 14 Фев 2022 в Новости | Нет комментариев
Міністерство охорони здоров’я затвердило Примірне чотиритижневе сезонне меню, рекомендоване для організації триразового харчування дітей віком від 1 до 6 (7) років в закладах освіти та інших організованих дитячих колективах на зимовий період.
Меню затверджено наказом МОЗ №215 від 3 лютого 2022 року відповідно до Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 24 березня 2021 року №305.
Рекомендоване меню можна використовувати як у повному обсязі, так і частково, доопрацювавши його з урахуванням особливостей закладів освіти відповідної території. Водночас у разі внесення змін до рекомендованого меню його необхідно погодити у відповідному територіальному підрозділі Держпродспоживслужби.
Ознайомитись із меню можна за посиланням: https://moz.gov.ua/uploads/7/35816-dodatok_do_nakazu_zima.pdf
Джерело: МОЗ
Далее
Опубликовано director 11 Фев 2022 в Главная | Нет комментариев
Будь-яка особа має право знати про долю своїх родичів, які зникли безвісти, що включає отримання достовірних відомостей про їх місцеперебування, обставини загибелі (смерті), місце поховання (якщо воно відоме), а також право отримати їх останки.
Реалізація такого права відбувається шляхом подання заяви про розшук особи, зниклої безвісти, та отримання достовірної інформації про хід та результати проведення її розшуку.
Члени сім’ї особи, зниклої безвісти, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством.
Члени сім’ї особи, зниклої безвісти, мають право на призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника з урахуванням таких особливостей:
1) непрацездатні члени сім’ї особи, зниклої безвісти, які були на її утриманні, незалежно від наявного в особи, зниклої безвісти, страхового стажу, мають право на отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника у порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», якщо інше не передбачено цим Законом. Дітям особи, зниклої безвісти, пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні такої особи. Батьки і чоловік (дружина) особи, зниклої безвісти, які не були на її утриманні, мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, якщо внаслідок такого зникнення вони втратили джерело засобів до існування;
2) право на отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника виникає через один місяць з дня внесення інформації про безвісне зникнення особи до Єдиного реєстру досудових розслідувань;
3) пенсія у зв’язку з втратою годувальника виплачується членам сім’ї особи, зниклої безвісти, за весь час, протягом якого особа, зникла безвісти, зберігає цей правовий статус;
4) право на отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника припиняється з дня, наступного за днем внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відмітки про встановлення місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків особи, зниклої безвісти;
5) смерть особи, яка мала статус зниклої безвісти, чи визнання її померлою у встановленому законодавством порядку надає родичам такої особи право на звернення для отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника на загальних підставах, передбачених Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
З моменту внесення даних про особу, зниклу безвісти, до Єдиного реєстру досудових розслідувань над майном такої особи може бути встановлено опіку в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України.
Опікун над майном особи, зниклої безвісти, здійснює управління цим майном, а також забезпечує виконання зобов’язань такої особи за рахунок цього майна.
Опіка над майном особи, зниклої безвісти, припиняється у разі скасування судового рішення про визнання особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
У разі, якщо обидва з батьків дитини є особами, зниклими безвісти, над такою дитиною встановлюється опіка/піклування у порядку, передбаченому Цивільним кодексом України.
Набуття правового статусу особи, зниклої безвісти, не змінює її сімейного стану до моменту розірвання шлюбу за заявою другого з подружжя внаслідок визнання особи безвісно відсутньою або до моменту оголошення такої особи померлою.
За особою, зниклою безвісти, зберігаються місце роботи та займана посада, але не більш як до моменту визнання її безвісно відсутньою чи оголошення померлою у порядку, встановленому законодавством.
Особам, які зникли безвісти під час проходження військової служби внаслідок збройного конфлікту та/або воєнних дій, надаються гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та іншими законами України.
Внесення до Єдиного Реєстру загальних відомостей про розшук осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, здійснюється Комісією з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Національною поліцією України, Службою безпеки України, Міністерством оборони України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, Національною гвардією України та місцевими органами виконавчої влади.
Внесення відомостей до Реєстру щодо наявності інформації про зникнення особи за особливих обставин або заяви про розшук такої особи та безпосереднього розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, здійснюється Національною поліцією України.
Внесення інформації про наявність або відсутність рішення суду про визнання розшукуваних осіб зниклими безвісти за особливих обставин, безвісно відсутніми або оголошення їх померлими у порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України, здійснюється судами.
Уповноважені органи зобов’язані вносити відомості до Реєстру протягом 24 годин з моменту їх отримання.
Рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою не є підставою для припинення її розшуку.
Якщо особа, зникла безвісти, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місця перебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи.
Відповідно до ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про її місце перебування протягом трьох років, або якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, — протягом шести місяців. Виняток встановлений ч. 2 ст. 46 ЦК України, де зазначено, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Що варто знати при поданні заяви до суду.
Далее
Опубликовано director 11 Фев 2022 в Новости | Нет комментариев
З 1 грудня 2021 року став чинним Закон «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».
Передбачається, що місце проживання особи, зареєстроване до набрання чинності цим Законом, не підлягає повторній реєстрації.
Для підтвердження інформації про місце проживання (перебування), зареєстроване до 1 грудня 2021 року, особа може подавати відомості про місце проживання, що були внесені до паспорта-книжечки, е-паспорта, е-паспорта для виїзду за кордон чи витягу з реєстру територіальної громади.
Також цей закон зазначає, що з дня запровадження доступу до відомчої інформаційної системи, але не пізніше 1 березня 2022 року, інформація про місце проживання (перебування) особи підтверджується також із зазначеної відомчої інформаційної системи.
Перший заступник міністра цифрової трансформації Олексій Вискуб у коментарі «Судово-юридичній газеті» зазначив: «З 1 березня всі органи влади не мають права просити прописку. У них буде доступ до сервісу. Посадова особа, яка має на це право, в один клік буде отримувати інформацію, про те, де ви мешкаєте. Довідки не потрібні».
Окрім того, у Законі передбачено, що Державна міграційна служба забезпечує можливість здійснення перевірки органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності відомостей щодо адреси місця проживання (перебування) особи.
Це робиться за запитом органів влади та за бажанням особи, адреса місця проживання (перебування) якої перевіряється, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Джерело: https://sud.ua
Далее
Опубликовано director 11 Фев 2022 в Новости | Нет комментариев
Комітет з питань екологічної політики та природокористування Верховної Ради підтримав законопроєкт щодо здійснення комплексної реконструкції кварталів застарілого житлового фонду. Документ дасть можливість запустити процес оновлення житлового фонду в Україні.
Про це повідомляє пресслужба Мінрегіону.
«Підтриманий комітетом документ є надважливим, адже чинний закон щодо реконструкції кварталів застарілого житлового фонду містить низку вимог, які на практиці реалізувати неможливо. Тож зараз справа має зрушити з мертвої точки. У законопроєкті передбачені механізми, які нарешті збалансують інтереси інвесторів-забудовників, громадян і місцевої влади та допоможуть органам місцевого самоврядування розпочати процес оновлення житлового фонду», – зазначила заступниця Міністра розвитку громад і територій Наталія Козловська.
Законопроєктом зокрема передбачено:
- запровадження алгоритму прийняття рішення про реконструкцію застарілого житла;
- реконструкції підлягатимуть не лише багатоквартирні будинки, а й наявні об’єкти соціально-транспортної інфраструктури, що розташовані в межах кварталу, який підлягає реконструкції;
- удосконалення процедури компенсації власникам застарілого житла;
- різні варіанти відселення мешканців кварталу під час проведення реконструкції;
- визначені заходи з реконструкції кварталу або мікрорайону: реконструкція багатоквартирних будинків, зокрема, це модернізація, з відселенням мешканців або без відселення чи знесення багатоквартирного будинку;
- розширений перелік джерел фінансування проєктів реконструкції.
Реконструкцію житлових об’єктів буде здійснено в рамках нових будівельних норм, які передбачають аспекти енергоефективності, безбар’єрності, створення необхідних інфраструктурних умов тощо, що надалі значно зменшить витрати на утримання житла.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
